Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №500/2774/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2774/26

23 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" (далі – позивач, ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ", Товариство) через представника звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (далі – відповідач, Головне управління), у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області:

від 16.04.2026 № 47, № 48, № 49 про накладення штрафу у розмірі по 4250 грн;

від 16.04.2026 № 63, № 64, № 65 про накладення штрафу у розмірі по 1700 грн;

від 16.04.2026 № 6, № 7, № 8 про зупинення розповсюдження реклами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про порушення порядку проведення заходів державного контролю Товариства. Зокрема, відсутність обов`язкових умов для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) позивача, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (видача наказу, оформлення направлення), що свідчить про порушення встановленої процедури проведення перевірки, відтак не створює правомірних наслідків такої перевірки та є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправним оскаржуваних рішень, прийнятих органом державного нагляду (контролю) за наслідком цієї перевірки. Більше того, на період дії воєнного стану, який тривав і на момент прийняття оскаржених рішень, Держпродспоживслужбі та її територіальним органам заборонено проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері додержання законодавства про захист прав споживачів.

Також представник позивача не погоджується з оскаржуваними рішеннями та вказує, що ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" не порушило вимоги пункту 3 частини першої статті 22 та частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», оскільки розміщення продукції, оформлення місць торгівлі, не вважається розміщенням реклами. Заборона реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів на нікотиновмісні паучі «VELO» не розповсюджується, а твердження відповідача про порушення позивачем вказаного Закону не має будь-яких правових підстав, оскільки вироби «VELO» не є тютюновими виробами, не містять ані тютюну, ані замінників тютюну та не призначені для куріння, нюхання, смоктання чи жування, а також для ковтання.

На переконання представника позивача, оскільки ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" не вчиняло будь-яких порушень законодавства про рекламу, останнє не є суб`єктом відповідальності за порушення зазначеного законодавства, а оскаржувані рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами..

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву Головного управління. Представник відповідача проти позову заперечує та зазначає, що позивач допустив розміщення реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів з порушенням пункту 3 частини першої статті 22 Закону України «Про рекламу», у зв`язку з чим щодо нього складено відповідні протоколи про порушення законодавства про рекламу. На підставі частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» позивачу надсилалась відповідна вимога з проханням надати документи щодо розповсюдженої реклами, у відповідь на яку документи надано не було. Надалі, посадовими особами Головного управління проведено засідання стосовно справ про порушення законодавства про рекламу ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" та складено відповідні протоколи, якими вирішено: за неможливість встановлення вартості розповсюдженої реклами, з недотриманням встановлених законом вимог щодо змісту реклами, керуючись вимогами частини другої, частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» прийняти рішення про накладення штрафних санкцій в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними повноважень, керуючись частиною шостою статті 27 Закону України «Про рекламу» прийняти рішення про накладення штрафної санкції в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідачем прийнято оскаржувані рішення, які направлено відповідачу та вручені останньому.

Представник відповідача вказує, що Закон України «Про рекламу» є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає засади рекламної діяльності, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням і споживанням реклами та містить правові норми, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу. Ці правовідносини врегульовані Законом України «Про адміністративну процедуру». Головне управління діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693, функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та, відповідно, здійснює розгляд і вирішення адміністративних справ, передбачених цим Законом, відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Головне управління не здійснювало позапланового заходу державного нагляду (контролю), а провело фіксацію правопорушення відповідно до Закону України «Про рекламу», тому посилання представника позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» є безпідставним.

З огляду на врегулювання законодавчими актами дефініції “тютюнові вироби” з відповідним віднесенням, як і “замінників тютюну”, так і “інших відмінних від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісних продуктів, їх замінників”, а також зважаючи на нещодавнє встановлення для останніх ставки акцизного податку з відповідним віднесенням до категорії “тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну”, нікотинові подушечки (паучі) слід вважати тютюновими виробами, на які розповсюджуються відповідні законодавчі обмеження, зокрема, й у сфері рекламної діяльності.

Твердження представника позивача про відсутність статусу рекламодавця реклами є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Під час державного контролю за рекламою встановлено факт розміщення реклами у місці провадження господарської діяльності ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" (що і підтверджує сам суб`єкт господарювання), що свідчить про участь останнього у розповсюдженні реклами у розумінні статті 1 Закону України «Про рекламу».

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У додаткових поясненнях представник позивача не погоджується з позицією відповідача з підстав наведених у позовній заяві та вказує, що діяльність у галузі реклами є господарською діяльністю. Отже, відносини, пов`язані зі здійсненням державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу, є відносинами, пов`язаними зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, і, як такі, регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Відповідач не мав законних підстав для проведення в період дії воєнного стану заходів контролю щодо позивача.

Представник позивача вважає, що оскільки виріб «VELO» не містить тютюну, він не підпадає під визначення «тютюнові вироби» згідно з Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів», а отже, на нього не поширюється заборона реклами, встановлена статтею 22 Закону України «Про рекламу». Профільний для реклами Комітет Верховної Ради України підтримує позицію, що при застосуванні та тлумаченні положень Закону України «Про рекламу» в частині обмежень і заборон щодо реклами тютюнових виробів слід застосовувати визначення терміну «тютюнові вироби», що наведений в Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів». Нікотинові паучі знаходяться поза сферою дії чинної Тютюнової директиви. Реєстрація торговельної марки за 34 класом МКТП не є доказом того, що товар є тютюновим виробом у розумінні Закону України «Про рекламу».

У додаткових поясненнях представник відповідача зазначає, що доводи представника позивача не спростовують факту розміщення рекламоносіїв (протоколи від 25.03.2026, фотоматеріали від 24.03.2026), їх змісту, реєстрації торговельної марки «VELO» за класом 34 МКТП з включенням тютюнових виробів і замінників тютюну, а також того, що реклама торговельних марок, під якими випускаються тютюнові вироби, заборонена законом безумовно. При цьому розміщені позивачем матеріали за змістом, формою подачі та способом поширення є рекламою і стимулюванням продажу, а не інформуванням споживача у розумінні частини сьомої статті 8 Закону України «Про рекламу».

Ще представник відповідача вказує, що директива 2014/40/ЄС і позиція Європейської Комісії не є джерелом права України і не забороняють суворіше національне регулювання. ДСТУ 9255:2023 і сертифікат відповідності не визначають правового статусу товару для цілей рекламного законодавства. Лист Комітету Верховної Ради України та «науково-правові» висновки мають інформаційно-рекомендаційний характер. Натомість роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України від 02.02.2026 № 03.2/4653/2-26 надано органом, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері попередження та зниження рівня вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, і є узагальненням практики застосування законодавства з питань його компетенції. МОЗ підтвердило, що нікотинові паучі (подушечки) регулюються як тютюнові вироби (замінники тютюну). Крім того, на запит Головного управління від 03.04.2026 ГО «Центр демократії і верховенства права», яка здійснює незалежну експертизу реклами, повідомила 08.04.2026 (вх. № Вх-2788-26), що нікотинові паучі є тютюновими виробами (замінниками тютюну, нікотиновмісною продукцією) та підпадають під регулювання Закону України «Про рекламу».

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" (код ЄДРПОУ 45823897) зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.03.2026 Головним управління виявлено розповсюдження внутрішньої реклами тютюнових виробів (замінників тютюну, нікотиновмісних продуктів) торговельної марки «VELO» що розміщена на торгівельному обладнанні (у місці де реалізуються чи надаються споживачеві тютюнові вироби) у магазині «TORBA» ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" за адресою: вулиця Промислова, 1, приміщення 3, село Острів, Тернопільський район, Тернопільська область:

рекламоносій – «НОВИНКИ; ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ – «VELO RURPLE GRAPE nicotine pouches SMOOTH PEPPERMINT nicotine pouches»; ДЛЯ ДОБРЕ ЗНАЙОМИХ ІЗ VELO - «VELO PEACH ICE nicotine pouches»; ДЛЯ ДОСВІДЧЕНИХ – «VELO TROPICAL MANGO nicotine pouches»; ВМИКАЙ НОВИЙ СМАК НА СВОЇ МІЦНОСТІ; нікотиновмісні подушечки без тютюну; незвично – надзвичайний VELO; дізнайся більше на go-velo.com.ua та містить qr-код; 18+ цей продукт містить нікотин та викликає залежність тільки для повнолітніх осіб, які споживають нікотин 18+»;

рекламоносій – «№1 В ЄВРОПІ; VELO MIGHTY PEPPERMINT nicotine pouches; НОВИЙ СПОСІБ СПОЖИВАННЯ НІКОТИНУ: БУДЬ-ДЕ, БУДЬ-КОЛИ; нікотиновмісні подушечки без тютюну; незвично – надзвичайний VELO; дізнайся більше на go-velo.com.ua та містить qr-код; 18+ цей продукт містить нікотин та викликає залежність тільки для повнолітніх осіб, які споживають нікотин 18+»;

рекламоносій – «ПОЧАТКІВЕЦЬ? ОБИРАЙ ІЗ РОЗМАЇТТЯМ СМАКІВ!; новинки; будь-де, будь-коли; нікотиновмісні подушечки без тютюну; цей продукт містить нікотин та викликає залежність тільки для повнолітніх осіб, які споживають нікотин 18+».

25.03.2026 Головним управління складено протоколи №47, №48, №49 про порушення пункту 3 частини першої статті 22 Закону України «Про рекламу» щодо рекламодавця реклами – ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" (а.с.115-116).

26.03.2026 першим заступником начальника Головного управління було прийнято рішення про початок розгляду справ про порушення пункту 3 частини першої статті 22 Закону України «Про рекламу».

27.03.2026 Головним управлінням надіслано на юридичну адресу ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" вимогу №Вих-08.5/1058-26 від 26.03.2026 про надання в термін до 13.04.2026 в порядку частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» пояснення щодо виявленого порушення, копію свідоцтва про державну реєстрацію (витягу) рекламодавця, затверджений макет розповсюдженої реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договір з виробником реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення. Ще ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" запрошено на розгляд справ, який відбудеться 16.04.2026 о 10.00 год в приміщенні Головного управлінням. Зазначену вимогу надіслано також на електронну адресу та 07.04.2026 на адресу магазину (а.с.84-86).

10.04.2026 у відповіді на вимогу ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" повідомило, що Головним управлінням порушено процедуру державного нагляду (контролю) за рекламою, а вимога є незаконною, необгрунтованою і не підлягає задоволенню. Зазначило, що не погоджується з виявленим порушенням оскільки виріб «VELO» не є тютюновим виробом, оскільки не містить тютюну, навіть частково в своєму складі, та не входить до переліку виробів, який наведений у частині першій статті 22 Закону України «Про рекламу». Товариство стверджує, що не є належним суб`єктом відповідальності за порушення рекламного законодавства. Крім того, ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" лише здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами і не виступає ні виробником, ні розповсюджувачем, ні замовником реклами. Інформаційні матеріали (у тому числі орендована шафа), які були зафіксовані під час перевірки, надані постачальником продукції та є типовими елементами оформлення торговельного обладнання виробника (брендоване обладнання). Розміщені в торговому об`єкті матеріали мають інформаційний характер (відображають асортимент товарів), а не є рекламою. Також підприємство не замовляло виготовлення цих матеріалів і не несло витрат на їх створення чи розміщення, тому відсутні підстави для застосування штрафів (а.с.107-109).

10.04.2026 Головним управлінням складено протоколи №63, №64, №65 про порушення частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», оскільки рекламодавцем реклами – ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" не надано інформації про вартість розповсюдженої реклами (а.с.116 зворот-117).

13.04.2026 Головним управлінням було прийнято рішення № 47, № 48, № 49, № 63, № 64, № 65 про початок розгляду справ про порушення законодавства про рекламу (а.с.128-130).

Відповідно до протоколу слухання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 16.04.2026 відносно ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ", Головним управлінням вирішено:

накласти штраф на рекламодавця реклами – ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" згідно з частиною шостою та сьомою статті 27 Закону України «Про рекламу»;

прийняти рішення про зупинення розповсюдження реклами;

попередити рекламодавця реклами – ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ", що повторне вчинення порушень протягом року тягне за особою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі (а.с.110-114).

16.04.2026 за результатами розгляду справи Головним управлінням прийняті рішення:

№ 47, № 48, № 49 про накладення штрафу у розмірі по 4250 грн за порушення абзацу четвертого пункту 1 частини другої статті 27 Закону України «Про рекламу» (а.с.122-124);

№ 63, № 64, № 65 про накладення штрафу у розмірі по 1700 грн за неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених Законом України «Про рекламу» повноважень (а.с.125-127);

№ 6, № 7, № 8 про зупинення розповсюдження зазначеної реклами (а.с.118-120).

В матеріалах справи наявне повідомлення позивача від 24.04.2026 про сплату штрафу за порушення законодавства про рекламу у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями від 23.04.2026 №1634, №1635, №1636, №1637, №1638, №1639 (а.с.103-106).

Позивач, вважаючи вказані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Закон України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про рекламу» обумовлено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;

рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до споживачів реклами;

реклама - інформація про особу, ідею та/або товар , розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товар у (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товар у;

споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама;

товар - будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, торговельні марки, інші об`єкти права інтелектуальної власності;

рекламодавець - особа, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про рекламу» цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Пунктом 3 частини першої статті 22 Закону України «Про рекламу» визначено, що забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов`язані з їх вживанням, трав`яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, у тому числі засобами внутрішньої реклами.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку) та щодо змісту реклами про вакансії (прийом на роботу), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

Частиною другою статті 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

За приписами частини третьої статті 26 Закону України «Про рекламу», розгляд і вирішення адміністративних справ, передбачених цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Абзацом четвертим пункту 1 частини другої статті 27 Закону України «Про рекламу» визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу», За неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015 (далі - Положення №667), Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Згідно з пунктом 6 Положення №667 Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право: здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону (підпункт 8); вимагати відповідно до закону від суб`єктів господарювання усунення виявлених порушень (підпункт 9); вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону (підпункт 10); складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосовування інших санкцій, передбачених законом (підпункт 17); залучати в установленому порядку незалежних експертів і спеціалізовані організації для проведення перевірок та підготовки висновків з питань, що належать до їх компетенції (підпункт 22).

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення №667).

Аналіз викладених вище правових норм дає підстави стверджувати, що Держпродспоживслужба та її територіальний орган уповноважені здійснювати контроль щодо дотримання вимог законодавства з питань реклами та у разі встановлення порушень таких вимог виносити відповідні рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі - Порядок №693), який визначає механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб`єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, Державного агентства ПлейСіті, Національного банку).

Слід відзначити, що 10.11.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1178 «Про внесення змін до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», на підставі розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про адміністративну процедуру”, яка набрала чинності з дня її опублікування, крім пунктів 5, 14, 15 та 20 Порядку № 693, з урахуванням змін, затверджених цією постановою, які набрали чинності одночасно із Законом України від 17.02.2022 № 2073-IX “Про адміністративну процедуру”.

Згідно з пунктами 2-6 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, передбачені статтею 27 Закону України “Про рекламу”, приймають Голова Держпродспоживслужби, його заступники, керівники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники (далі - уповноважені особи).

Уповноважена особа розпочинає розгляд справи не пізніше трьох робочих днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.

Уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону України “Про адміністративну процедуру” повідомляє суб`єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб`єкту реклами або його представнику, якщо суб`єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

У повідомленні зазначаються права та обов`язки суб`єкта реклами, зокрема інформація про право бути присутнім під час розгляду та вирішення справи, порядок ознайомлення з матеріалами, а також способи подання пояснень і зауважень та строк, протягом якого суб`єкт реклами має право їх подати.

Справа розглядається уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.

У разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (пункт 16 Порядку №693).

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України “Про адміністративну процедуру”, або у судовому порядку (пункт 20 Порядку №693).

Виходячи з системного аналізу положень статті 26 Закону України «Про рекламу», приписів Порядку № 693, у провадженні у справах про порушення законодавства про рекламу оформлюються процесуальні документи протокол про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Отож з урахуванням приведених нормативних актів виявлення ознак порушення законодавства про рекламу Закон України «Про рекламу» не потребує оформлення направлень на перевірку, повідомлень на перевірку, актів перевірок, як це передбачено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки у провадженні у справах про порушення законодавства про рекламу Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням саме інформації (реклами), а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами, тому достатньо складання протоколу про порушення законодавства про рекламу та прийняття рішення про початок розгляду справи за ознаками про порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Враховуючи, що саме Закон України «Про рекламу» є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері реклами, включаючи контроль за її дотриманням, положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", при вирішенні спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі №280/275/24, де у пунктах 30, 31, 32 Верховний Суд вказав, що Закон України «Про рекламу» не містить детального опису процедури перевірок, як це передбачено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (видача наказу чи оформлення направлення). Натомість він зосереджений на матеріальних аспектах виявленні порушень і застосуванні санкцій.

Верховний Суд зауважив, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу не є заходом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У свою чергу, якщо орган контролю вимагає документи, що виходять за межі рекламного матеріалу, така перевірка набуває ознак заходу державного нагляду в розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" і має супроводжуватися дотриманням його процедур.

Виходячи з поняття «реклама», закріпленого у статті 1 Закону України «Про рекламу» Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням інформації (реклами), а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами.

З огляду на викладене Головне управління діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України «Про рекламу» та Порядком №693 функціями контролю за дотриманням законодавства про рекламу та, відповідно, здійснює розгляд і вирішення справ, передбачених цим Законом, відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а тому, суд не вбачає порушення відповідачем порядку проведення планового чи позапланового державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу, про які наголошено представником позивача при обґрунтуванні підстав позову.

Суд не бере до уваги доводи представника позивача з приводу припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», що визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», позаяк вказане не стосується регулювання питання здійснення заходів щодо дотриманням законодавства про рекламу.

При цьому висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.01.2025 у справі № 140/1046/24, від 16.09.2025 у справі № 440/2642/24 та від 25.02.2026 у справі № 140/13040/24, на які посилається представник позивача, є нерелевантними, оскільки предметом судового розгляду були рішення, прийняті за результатами саме позапланових заходів державного нагляду (контролю), у тому числі щодо дотримання Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», на який поширюються вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" і постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303. У цій ж справі спірними є рішення, прийняті за порушення Закону України «Про рекламу» в порядку, встановленому Законом України «Про адміністративну процедуру» і Порядком № 693.

Безпідставним також є твердження представника позивача щодо непоширення частини першої статті 22 Закону України “Про рекламу” на вироби “VELO”, виходячи з таких підстав.

У статті 1 Закону України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого виливу на здоров`я населення” № 2899-IV від 22.09.2005 наведені терміни, зокрема:

тютюнові вироби - вироби, які можуть бути використані для вживання та до складу яких, навіть частково, входить тютюн, незалежно від того, чи є він генетично модифікований, чи ні;

замінники тютюну - засоби, які за впливом на здоров`я людини відповідають тютюну, але не містять тютюну;

нікотин - нікотинові алкалоїди або інша хімічна речовина, включаючи будь-яку сіль або комплекс нікотину, що добувається з рослинної сировини (тютюну) або синтетичним способом.

У статті 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” №3817-IX від 18.06.2024 наведені терміни, зокрема:

тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України “Про Митний тариф України” та уточнення окремих положень” №3553 від 16.01.2024 внесено зміни щодо кодів УКТ ЗЕД шляхом включення до визначення “тютюнові вироби” замінників, інших відмінних від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісних продуктів, їх замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Так, тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання (підпункт 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом підпункту 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України товари “інші нікотиновмісні продукти для орального застосування” за кодом 2404919000 (згідно УКТ ЗЕД) підлягають оподаткуванню акцизним податком з 01.09.2024.

З огляду на врегулювання наведеними законодавчими актами дефініції “тютюнові вироби” з відповідним віднесенням, як і “замінників тютюну”, так і “інших відмінних від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісних продуктів, їх замінників”, а також зважаючи на встановлення ставки акцизного податку з відповідним віднесенням до категорії “тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну”, нікотинові подушечки (паучі) слід вважати тютюновими виробами, на які розповсюджуються відповідні законодавчі обмеження, зокрема, й у сфері рекламної діяльності.

Належність виробу «VELO» до замінників тютюну підтверджується змістом рекламоносіїв, зафіксованих 24.03.2026 і описаних у протоколах про порушення від 25.03.2026: «нікотиновмісні подушечки без тютюну», «НОВИЙ СПОСІБ СПОЖИВАННЯ НІКОТИНУ», «ВМИКАЙ НОВИЙ СМАК НА СВОЇ МІЦНОСТІ», а також обов`язковим застереженням «цей продукт містить нікотин та викликає залежність».

Позивач у своїх поясненнях не заперечує ні вміст нікотину, ні його здатність викликати залежність, а також як доказ подає митну декларацію 24UA100340613624U2, за якою виріб «VELO» імпортується за кодом УКТ ЗЕД 2404 91 90 00, тобто продукція ввозиться і оподатковується саме як товар групи «тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну».

Серед іншого із відомостей з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, видно, що торговельна марка «VELO» зареєстрована 02.10.2024 за № 353367 (власник – Брітіш Амерікен Тобакко (Брендз) Лімітед) за класом 34 МКТП, який включає, зокрема: «сигарети; тютюн оброблений або необроблений; тютюнові вироби; замінники тютюну, крім призначених на медичні потреби; сигари; сигарили; ... снус; снаф (тютюн для нюхання); нікотиновмісні безтютюнові пакетики, крім призначених на медичні потреби». Аналогічні перелічення містять заявки на знаки «TROPICAL MANGO» (№ m202509266), «PEACH ICE» (№ m202517148), «PURPLE GRAPE» (№ m202509268), «SMOOTH PEPPERMINT» (№ m202517147).

Отже, розміщена позивачем інформація із використанням торговельної марки «VELO» за своїм змістом, формою подачі та способом поширення є рекламою та стимулюванням продажу тютюнових (нікотиновмісних) виробів у розумінні законодавства України.

Довід представника позивача про те, що реєстрація за класом 34 «не змінює хімічного складу товару» не спростовує того, що під торговельною маркою «VELO» випускаються, зокрема, сигарети, тютюнові вироби і замінники тютюну. Факт розміщення інформації із використанням торговельної марки «VELO» має самостійне правове значення, оскільки відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про рекламу» забороняється реклама торговельних марок та інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, незалежно від наявності прямого заклику до придбання.

Щодо покликання представника позивача на сертифікат відповідності, зареєстрований в реєстрі органу сертифікації № UA.CH 0000160-23, в якому зазначено, що виріб “VELO” є безтютюновим нікотиновмісним паучем. У зазначеному сертифікаті вказано, що відповідає вимогам ГН 6.6.1.1-130-2006. Даний нормативний документ - це державні гігієнічні нормативи "Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді", який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.05.2006 №256. Нікотинові паучі (нікотинові подушечки) не є продуктом харчування чи питною водою. Тому вони не підпадають під регулювання гігієнічним нормам, визначеним у ГН 6.6.1.1-130-2006 щодо допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді.

Крім того, виробник сам зазначає на упаковці продукції “не є харчовим продуктом”, що виключає можливість поширення на неї правового режиму продуктів харчування та жодним чином не свідчить про відсутність застосування спеціального законодавства у сфері обігу нікотиновмісної продукції.

Твердження про відсутність у позивача статусу рекламодавця реклами є необґрунтованим та не підтверджене жодними доказами. Водночас під час державного контролю за рекламою встановлено факт розміщення реклами у місці провадження господарської діяльності ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" (що і підтверджує сам суб`єкт господарювання), що свідчить про участь останнього у розповсюдженні реклами у розумінні статті 1 Закону України «Про рекламу».

Щодо посилань представника позивача на висновки науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України від 2025 року, науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України від 2026 року, науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України від 2024 року, то суд зазначає, що вказані висновки є висновками експерта у галузі права в розумінні статей 112-113 Кодексу адміністративного судочинства України, не є доказом, маю допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковими для суду.

З огляду на викладене та надані до суду докази позивачем не спростовані висновки Головного управління щодо порушення позивачем законодавства про рекламу.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про накладення штрафу та про зупинення розповсюдження реклами є правомірними та такими, що відповідає вимогам закону, а відтак скасуванню не підлягає. Штрафні санкції до ТОВ "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" як рекламодавця реклами застосовано правомірно.

Перевіряючи дотримання відповідачем критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що такі дотримані, відповідач діяв на підставі, у спосіб, що визначені законами України. У задоволенні позову слід відмовити.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, та відмову у позові, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР ТЕРНОПІЛЬ" (село Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47734, код ЄДРПОУ 45823897) до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (вулиця Микулинецька, 20, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46006, код ЄДРПОУ 40310895) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.