Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №420/15797/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15797/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 з основної діяльності від 08.04.2026 № 770 «Про результати службового розслідування»; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.04.26 № 99 в частині, що стосується ОСОБА_1 ; зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виключити з особової справи, службової картки та інших облікових документів ОСОБА_1 відомості про накладення дисциплінарного стягнення «сувора догана» на підставі наказу від 08.04.2026 № 770; зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, щомісячної премії та інших належних виплат, виплата яких була припинена, зменшена або не включена до рапорту на підставі наказу від 08.04.2026 № 770, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно кваліфікував його відсутність як самовільне залишення військової частини з 3 квітня 2026 року, проігнорувавши чинний відпускний квиток. Згідно з цим документом, позивач правомірно перебував у відпустці за станом здоров`я до 24 квітня 2026 року, тому командування помилково розцінило дату його виписки зі стаціонарного лікування 03.04.2026 як момент завершення відпустки. Позивач наголошує, що госпіталізація була лише медичним фактом у межах уже наданого строку відпочинку, він не отримував наказів про дострокове повернення і відкрито повідомляв командування про своє місцеперебування та стан здоров`я. Крім того, позивач вказує на суттєві порушення процедури службового розслідування, яке було проведено формально за три дні, упереджено та без отримання від нього жодних пояснень. Зазначає, що на основі цих висновків відповідач незаконно видав оскаржувані накази, якими за відсутності складу проступку притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності (сувора догана) та протиправно позбавив його належного грошового забезпечення і додаткових виплат.

Ухвалою судді від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено, що розгляд у справі здійснюватиметься судом у змішаній формі; витребувано від військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування, проведеного за фактом самовільного залишення ОСОБА_1 місця служби.

22.06.2026 до суду від в/ч НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що після госпіталізації позивача військова частина видала наказ від 31.03.2026 № 94, згідно з яким він вважався направленим на стаціонарне лікування у шпиталь, а не таким, що перебуває у відпустці за станом здоров`я. Після виписки з медичного закладу 03.04.2026 позивач у телефонній розмові отримав пряму вказівку командування негайно прибути до місця несення служби. Проте протягом наступних трьох днів він у розташування частини не з`явився, на зв`язок не виходив і про місце свого знаходження не повідомив, що стало підставою для фіксації факту самовільного залишення частини (СЗЧ). Після завершення лікування військовослужбовець зобов`язаний прибути до частини та звернутися до ВЛК для вирішення питання щодо подальшої придатності до служби. Для продовження відпустки через непередбачені обставини чи хворобу позивач мав звернутися до Військової служби правопорядку (ВСП) або ТЦК та СП за місцем перебування, які б внесли відповідну відмітку у відпускний квиток та повідомили військову частину. Оскільки такого підтвердження позивач не надав, застосування до нього дисциплінарного стягнення та припинення грошового забезпечення є правомірними.

26.06.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою відповідач фактично підтвердив ключову обставину, а саме наявність у позивача чинної відпустки за станом здоров`я до 24 квітня 2026 року. Сторона позивача зазначає, що командування помилково тлумачить норми законодавства, штучно прирівнюючи дату виписки зі стаціонарного лікування 03.04.2026 до автоматичного припинення відпустки. Жодного письмового наказу про скасування відпускного квитка чи зміну дати прибуття не видавалося, а сама госпіталізація була лише медичним фактом у межах уже наданого законного часу на відновлення здоров`я. Усна вказівка негайно повернутися до частини не може скасувати чинний письмовий наказ про відпустку. Посилання військової частини на відсутність відміток ВСП чи ТЦК про продовження відпустки позивач вважає недоречними, адже станом на дати видання оскаржуваних наказів (5 та 8 квітня 2026 р.) поточна відпустка ще тривала і не потребувала продовження. Відтак, за відсутності обов`язку прибути до частини саме 03.04.2026, у діях позивача немає складу самовільного залишення частини, а всі застосовані дисциплінарні та фінансові стягнення є протиправними.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23 грудня 2025 року № 369, зарахований на посаду командира групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 .

Наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 05.04.2026 № 195 призначено службове розслідування за фактом неприбуття з лікування до свого підрозділу військової частини в наметевому містечку АДРЕСА_2 командиром 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування складено акт від 08.04.2026, згідно з розділом 5 якого:

1. Службове розслідування вважати завершеним.

2. Вважати командира 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , солдата ОСОБА_2 , таким, що самовільно залишив військову частину, а саме не повернення з лікувального закладу та відсутній на військовій службі без поважних причин з 03 квітня 2026 року по теперішній час.

3. Після повернення до військової частини НОМЕР_2 , за порушення вимог першого абзацу статті 11, статті 12, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 2, першого та п`ятого абзацу статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та за можливе порушення частини 5 статті 407 Кримінального кодексу України "Самовільне залишення військової частини вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці" на командира 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем | штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , солдата ОСОБА_2 , на підставі пункту "В" статті 48, у відповідно до статті 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, накласти дисциплінарне стягнення "СУВОРА ДОГАНА".

4. Начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 , до вимог відповідно військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", "Порядку виплати затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №№ грошового забезпечення 260 (зі змінами), а саме розділу 1 пункту 15, припинити виплату грошового забезпечення командиру 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , солдату ОСОБА_3 з 03 квітня 2026 року.

5. Командиру 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 :

5.1. Відповідно до вимог "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), пункту 5 розділу 16 у рапорті щодо виплати щомісячної премії забезпечення командиру 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , солдату ОСОБА_3 за квітень 2026 року вказати виплату в 0 відсотків встановленого розміру щомісячної премії - за відсутність на службі без поважних причин з 03 квітня 2026 року по теперішній час;

5.2. Відповідно до вимог "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), розділу 34 пункту 15 не включати до рапорту про виплату додаткової винагороди забезпечення командиру 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем і штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , солдату ОСОБА_3 за квітень 2026 року в повному обсязі.

5.3. Підготувати та направити матеріали службового розслідування в органи досудового розслідування, для притягнення командира 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , солдата ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Наказом командира в/ч НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 08.04.2026 № 770 «Про результати службового розслідування» затверджено результати службового розслідування, згідно з п. п. 1, 2, 3 якого:

2. Вважати командира 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , солдата ОСОБА_2 , таким, що самовільно залишив військову частину, а саме не повернення з лікувального закладу та відсутній на військовій службі без поважних причин з 03 квітня 2026 року по теперішній час.

3. Після повернення до військової частини НОМЕР_2 , за порушення вимог першого абзацу статті 11, статті 12, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 2, першого та п`ятого абзацу статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та за можливе порушення частини 5 статті 407 Кримінального кодексу України "Самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці" на командира 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , солдата ОСОБА_2 , на підставі пункту "В" статті 48, у відповідно до статті 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, накласти дисциплінарне стягнення "СУВОРА ДОГАНА".

4. Начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 , відповідно до вимог "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), а саме розділу 1 пункту 15, припинити виплату грошового забезпечення командиру 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , солдату ОСОБА_3 з 03 квітня 2026 року.

Наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) ОСОБА_1 з 05.04.2026 вважати таким, що самовільно залишив військову частину; зняти з усіх видів забезпечення з 05.04.2026.

У позові зазначено, що листом від 05 травня 2026 року № 3395 Відповідач направив представнику Позивача матеріали службового розслідування за фактом нібито самовільного залишення Позивачем місця служби у Відповідача.

З наданих матеріалів Позивач дізнався про існування наказу командира Відповідача з основної діяльності від 08.04.2026 № 770 «Про результати службового розслідування».

Також із матеріалів службового розслідування Позивач дізнався, що наказом командира Відповідача від 05.04.2026 № 99 його наказано вважати таким, що самовільно залишив військову частину.

Зважаючи на безпідставне притягнення до дисциплінарної та фінансової відповідальності оскаржуваними наказами, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 4 статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).

Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Положеннями статті 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно зі статтею 26 Статуту, військовослужбовців залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права і командирів щодо їх застосування визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно з положеннями статей 1, 2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно із частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Положеннями статті 48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); г) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі по тексту - Порядок №608).

Згідно з пунктом 7 Порядку №608, службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку №608, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 3 розділу II Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку №608, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №608, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно з пунктами 1-6 розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VI Порядку №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Таке службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння). Результати службового розслідування фіксуються у акті службового розслідування, в якому і мають бути відображені усі зазначені вище складові, надана належна оцінка усім обставинам, встановленим під час проведення такого службового розслідування з урахуванням пояснень особи, відносно якої воно проведено, та, відповідно, має міститися висновок з урахуванням усіх обставин, встановлених під час проведення службового розслідування.

З огляду на матеріали справи та матеріали службового розслідування, 24.02.2026 командиру 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем солдату ОСОБА_1 (далі - Позивач), у зв`язку із проведеною йому 10 лютого 2026 року операцією (алогерніопластика пупкової грижі) було надано відпустку за станом здоров`я з виїздом до м. Одеси строком на 30-ть діб (з 25.02.2026 по 26.03.2026 року) із зобов`язанням з`явитися до місця служби 27.03.2026 року о 08.00 годин.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого ревматологічного відділення багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету від 03.04.2026 року № 2402, 24.03.2026 року Позивач звернувся до завідувача ревматологічного відділення багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету Клочка Віктора Вікторовича зі скаргами на стан здоров`я, у зв`язку із фізичними навантаженнями.

24.03.2026 за результатом консультації із завідувачем ревматологічного відділення багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету Клочком В.В., останній рекомендував Позивачу пройти стаціонарне лікування у ревматологічному відділенні цього медичного закладу для корекції терапії, тобто планового лікування. Стан здоров`я Позивача не вимагав негайного медичного втручання.

25.03.2026 Позивач звернувся до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, розташованого у м. Одесі, де, за результатами проведеного медичного огляду, отримав довідку Військово-лікарської комісії від 25.03.2026 року № 2026-0325-1542-2888-3.

Згідно цієї довідки, Позивач потребує відпустки для лікування у зв`язку із проведеною 10.02.2026 року операцією (алогерніопластика пупкової грижі).

У зв`язку із викладеними обставинами, на підставі довідки ВЛК від 25.03.2026 року № 2026-0325-1542-2888-3, було підготовлено та видано наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26 березня 2026 року № 89 про продовження Позивачу з 26.03.2026 року відпустки за станом здоров`я з перебуванням у м. Одеса строком ще на 30-ть діб (з 26.03.2026 по 24.04.2026 року) із зобов`язанням з`явитися до місця служби 25.04.2026 року о 08.00 годин.

27.03.2026 Позивач звернувся до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, розташованого у м. Одесі, де за результатами надання амбулаторно-поліклінічної допомоги отримав запис лікаря-кардіолога ОСОБА_4 про направлення на стаціонарне лікування з діагнозом «М10.07 - Ідіопатична падагра, ділянка гомілковостопового суглоба та стопи від 27.03.2026 року».

Про існування цього запису запис лікаря-кардіолога командуванню військової частини НОМЕР_2 стало відомо 31.03.2026 року (вх. № 1347 від 31.03.2026 року) на підставі листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2026 року за вих. № 2874/1078.

У зв`язку із викладеними обставинами, на підставі запису лікаря-кардіолога ОСОБА_4 про направлення на стаціонарне лікування з діагнозом «М10.07 Ідіопатична падагра, ділянка гомілковостопового суглоба та стопи від 27.03.2026 року», Відповідачем було підготовлено та видано наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31 березня 2026 року № 94 про направлення солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 до шпиталю для лікування.

За позицією відповідача, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31 березня 2026 року № 94, солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , вважався таким, що був направлений у шпиталь, а не таким, що був направлений у відпустку за станом здоров`я, як це передбачалось наказом військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26 березня 2026 року № 89.

27.03.2026 Позивач почав лікування в умовах стаціонару у ревматологічному відділенні багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету, яке закінчив 03.04.2026 року.

03.04.2026 Позивач засобами телефонного зв`язку доповів Відповідачу про завершення лікування в умовах стаціонару у ревматологічному відділенні багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету, що було оформлено випискою із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 від 03.04.2026 року № 2402. Останнього було поінформовано Відповідачем засобами телефонного зв`язку про необхідність у зв`язку із закінченням лікування негайно прибути до місця несення служби.

На протязі наступних трьох днів Позивач після завершення лікування у багатопрофільному медичному центрі Одеського національного медичного університету не прибув до місця несення служби, тимчасового місця розташування 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_4 у наметовому містечку військової частини НОМЕР_2 біля населеного пункту АДРЕСА_2 . Про причини не прибуття до місця несення служби не повідомив. Про продовження лікування та своє місцезнаходження не повідомив. На зв`язок не виходив.

Про сталу подію було доведено командуванню військової частини НОМЕР_2 , за результатами чого було прийнято рішення про проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення частини командиром 1 групи 3 штурмового відділення безпілотних систем 1 штурмового взводу безпілотних систем 1 штурмової роти безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 ; солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 .

Позивач не прибув до місця несення служби, а 15 квітня 2026 року звернувся та пройшов оцінювання експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Згідно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 15.04.2026 року за № 22/26/5988 Позивачу встановлено III групу інвалідності з 15.04.2026 року строком до 15.04.2027 року.

Вирішуючи спір, суд враховує, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 26.03.2026 № 89 позивачу було надано відпустку за станом здоров`я строком на 30 діб, тобто до 24.04.2026 включно, із зобов`язанням прибути до частини 25.04.2026.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про те, що видання наказу від 31.03.2026 № 94 про направлення позивача до шпиталю автоматично припинило чинність наказу про відпустку. Будь-яких розпорядчих документів, які б призвели до втрати чинності відпускного квитка № 281 від 26.03.2026, за яким позивачу належало з`явитися до місця служби 27.03.2026 відповідачем не приймалося, а наказ № 94 від 31.03.2026 таким актом не є.

Отже матеріали справи не містять жодного письмового розпорядчого документа військової частини, яким би наказ № 89 від 26.03.2026 був скасований, змінений або яким би позивача було відкликано з відпустки у встановленому законом порядку.

Перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні під час відпустки за станом здоров`я є фактом, який підтверджує поважність його знаходження поза межами частини, і законодавством не передбачено автоматичного припинення відпустки в день виписки з лікарні.

Стосовно тверджень відповідача про надання позивачу 03.04.2026 усної вказівки засобами телефонного зв`язку негайно прибути до місця служби, суд вважає їх безпідставними.

Усна телефонна розмова не має вищої юридичної сили за чинний письмовий наказ № 89 від 31.03.2026 та виданий на його підставі відпускний квиток.

Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів факту належного доведення до військовослужбовця наказу про дострокове повернення з відпустки, що виключає можливість покладення на позивача відповідальності за його невиконання.

Суд також визнає необґрунтованими посилання військової частини на те, що позивач після 03.04.2026 не звернувся до органів ВСП або ТЦК та СП для продовження відпустки.

Відповідно до матеріалів справи, станом на дати видання оскаржуваних наказів 05.04.2026 № 99 та 08.04.2026 № 770 строк законної відпустки позивача, визначений наказом № 89 (до 24.04.2026), ще тривав. Відтак, у позивача не було потреби звертатися за продовженням відпустки, строк якої не закінчився.

Оцінюючи наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку та прямого умислу на самовільне залишення частини, суд бере до уваги, що 04.04.2026 (одночасно цей рапорт від 04.04.26 було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 ), тобто наступного дня після виписки, позивач звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони України та подав рапорт, повідомивши про своє лікування та місцеперебування.

Відповідач цей рапорт належним чином не розглянув та не надав йому оцінки під час розслідування.

Натомість листом від 11.04.2026 № 2768 повідомив, що «…звернення на гарячу лінію Міністерства оборони України від 04.04.2026 року за № ЦВ-20060570 (вх. від 08.04.2026 №1453) щодо надання (продовження) відпустки для лікування за станом здоров`я було розглянуто командуванням військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до пункту 10 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК). Встановлено, що Ви перебували на стаціонарному лікуванні в період з 27.03.2026 по 03.04.2026, після чого були виписані. Однак, згідно з вимогами законодавства, госпіталізація під час відпустки лише зупиняє її перебіг на час лікування, але не дає права на самовільне продовження терміну перебування поза межами частини після виписки. Після завершення лікування 03.04.2026 Ви були зобов`язані прибути до місця розташування підрозділу або офіційно ініціювати питання продовження відпустки через ВЛК за місцем перебування. Оскільки станом на теперішній час Ви не з`явилися до частини та проводите час на власний розсуд, Вас визнано таким, що самовільно залишив військову частину (СЗЧ). Службовим розслідуванням зафіксовано, що Ваші дії мають характер прямого умислу».

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 з основної діяльності від 08.04.2026 № 770 «Про результати службового розслідування».

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.04.26 № 99 в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виключити з особової справи, службової картки та інших облікових документів ОСОБА_1 відомості про накладення дисциплінарного стягнення «сувора догана» на підставі наказу від 08.04.2026 № 770.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, щомісячної премії та інших належних виплат, виплата яких була припинена, зменшена або не включена до рапорту на підставі наказу від 08.04.2026 № 770, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк