Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №420/13532/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13532/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 № 601 від 06.04.2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період старшого солдата ОСОБА_1 , 1989 року народження; скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2026 № 96 про зарахування до списків особового складу військової частини старшого солдата ОСОБА_1 , 1989 року народження; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , 1989 року народження, зі списків особового складу військової частини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його було протиправно мобілізовано та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 всупереч прямій законодавчій забороні. Він вказує, що має непогашену судимість за ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ), яка відноситься до злочинів проти основ національної безпеки. Відповідно до ч. 2 ст. 4 та ч. 4 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також п. 4 Порядку №560, особи з такою категорією судимості не можуть комплектувати Збройні Сили України і не підлягають призову під час мобілізації. Позивач наголошує, що ТЦК та СП, приймаючи наказ про його призов, не пересвідчився у наявності передбачених законом обмежень, хоча інформація про судимість була наявна в державних реєстрах. Оскільки призов відбувся за відсутності законних підстав, позивач вважає накази ІНФОРМАЦІЯ_3 про мобілізацію і військової частини НОМЕР_1 про зарахування його на посаду незаконними, просить суд їх скасувати та зобов`язати військову частину виключити його зі списків особового складу.

Ухвалою судді від 25.05.2026 відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін згідно з ст. 262 КАС України.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.04.2026 співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було затримано ОСОБА_1 та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 601 від 06.04.2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 : старший солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4

06.04.2026 командир військової частини НОМЕР_1 виніс наказ по стройовій частині № 96, яким зарахував ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини.

Цим же наказом старшого солдата ОСОБА_1 було призначено на посаду стрільця-номера обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, і постановлено вважати таким, що з 06.04.2026 він прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків.

Поряд із тим, вироком Володарського районного суду Київської області від № 13.11.2025 у справі № 364/876/25, який набрав законної сили 15.12.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 та ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, що відноситься до злочинів проти основ національної безпеки).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України позивачу було призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, однак згідно зі ст. 75 КК України його було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку на 2 роки.

Позивач зазначає, що ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_2 від 05.01.2026 на запит було повідомлено про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо судимості ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до реєстру, призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 05.04.2026 року була наявна інформації, щодо судимості ОСОБА_3 , а томуна нього поширюються виключення, наведені у ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 39 Закону №2232-ХІІ та п.4 Порядку №560, у зв`язку із чим він звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Приписами п.20 ч.1 ст.106 Конституції України визначено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом натеперішній час.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

В Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ), визначені правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею першою Закону № 3543-XII встановлено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), визначено правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (ч.1). Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч.2). Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3).

Статтею другою Закону №2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону №2232-ХІІ, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону №2232-ХІІ визначено, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Згідно ч. 4 ст. 39 Закону №2232-ХІІ на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

В п. 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560 зазначено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані зокрема: засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Отже, відповідно до приписів Закону №2232-ХІІ та Порядку №560 особи, засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації.

Згідно частини першої ст. 89 Кримінально кодексу України, такими, що не мають судимості, визнаються: 1) особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.

Таким чином, на дату вчинення органом ТЦК та СП мобілізації позивача (05.04.2026), останній мав непогашену судимість (зокрема, строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку) та обов`язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Правопорушення, передбачені статтею 114-1 КК України «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань» є кримінальними правопорушеннями проти основ національної безпеки України (розділ I Особливої частини КК України).

Таким чином, позивач засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 та ч. 1 ст. 114-1 КК України, який відноситься до правопорушень проти основ національної безпеки України, а тому на нього поширюються виключення, наведені у ч.2 ст.4, ч.4 ст.39 Закону №2232-ХІІ та п.4 Порядку №560.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідно до приписів чинного законодавства на момент призову 05.04.2026 позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, оскільки був засуджений за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України і судимість останнього не погашена та не знята в установленому законом порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення №154 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За приписами п. 9 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Згідно п.11 Положення №154 визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони;

Таким чином, саме на ТЦК та СП покладено функції щодо військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснення мобілізаційних заходів, в тому числі, визначення осіб, які не підлягають мобілізації в силу приписів закону.

Проте, здійснюючи призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період, ІНФОРМАЦІЯ_6 не пересвідчився, чи підлягає призову позивач та чи є законодавчі обмеження щодо його призову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Однак, як встановлено за результатами розгляду справи, оспорюваний наказ про мобілізацію позивача зазначеним критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає.

З огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 601 від 06.04.2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період старшого солдата ОСОБА_1 прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги скасування наказу військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2026 № 96 про зарахування до списків особового складу військової частини старшого солдата ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Приписами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №2232-ХІІ визначено, що початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.04.2026 № 96, солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з 06.04.2026 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. Підставою зазначено: Указ Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022 № 6572022, поіменні списки ІНФОРМАЦІЯ_1 (вих. № 1197 від 05.04.2026, № №569, 568 від 06.04.2026), військові квитки військовослужбовців.

Отже з 06.04.2026 статус позивача з військовозобов`язаного змінився на статус військовослужбовця.

Організацію обліку військовослужбовців у військових частинах, визначено в Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743 (далі Інструкція № 280).

Відповідно до п. 2 розділу XII Інструкції № 280 військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Пунктом 32 Розділу ІІ Інструкції № 280 визначено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.

З зазначених приписів чинного законодавства та встановлених обставин справи, вбачається, що при прийнятті 06.04.2026 року наказу № 96 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , командир військової частини НОМЕР_1 не мав підстав піддавати сумніву, що направляючи позивача до військової частини ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для мобілізації позивача на військову службу.

За приписами ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1911 №1934-XII, Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Таким чином, саме на Збройні Сили України покладено функцію оборони території України в умовах діючого на даний час воєнного стану, а тому позивач як засуджена особа за ст. 114-1 КК України, не може проходити військову службу в складі Збройних Сил України.

При цьому приписами чинного законодавства визначено заборону формування Збройних Сил України особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте проходження військової служби в Збройних Силах України, ОСОБА_1 , який визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 114-1 КК України (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), суперечить приписам вимог ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 39 Закону №2232-ХІІ та п.4 Порядку №560.

Підсумовуючи викладене, враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені обставини справи, з метою ефективного захисту прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд доходить висновку про необхідність:

визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 № 601 від 06.04.2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період старшого солдата ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.04.2026 № 96 у частині зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 відновити статус ОСОБА_1 як військовозобов`язаного та взяти його на військовий облік, із внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей щодо наявності у ОСОБА_1 незнятої та непогашеної судимості за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України згідно вироку Володарського районного суду Київської області від № 13.11.2025 у справі № 364/876/25.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 № 601 від 06.04.2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період старшого солдата ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.04.2026 № 96 у частині зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 відновити статус ОСОБА_1 як військовозобов`язаного та взяти його на військовий облік, із внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей щодо наявності у ОСОБА_1 незнятої та непогашеної судимості за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України згідно вироку Володарського районного суду Київської області від № 13.11.2025 у справі № 364/876/25.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири грн. 96 коп.).

Стягнути з бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири грн. 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк