Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №420/3707/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №420/3707/26

Суддя: Завальнюк І.В.

Справа № 420/3707/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНО-УКРАЇНА» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA100450/2025/000016/2 від 20.10.2025 року, № UA100060/2025/000053/2 від 25.10.2025 року, № UA100450/2025/000024/2 від 08.12.2025 року, № UA100450/2025/000029/2 від 22.12.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом до Київської митниці подані митні декларації з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення митним органом прийнято картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості. Позивач з даними рішеннями не погоджується та вважає їх протиправними та такими, що порушують його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача

Ухвалою судді від 17.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.03.2026 до суду від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскільки в документах, які надані позивачем до Київської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між 18.04.2025 року між ТОВ «Ріно-Україна» (Покупець) та компанією BESTONE GROUP INC, Китай (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № BGI-R18042025 на постачання зварювального дроту, прутків, металевих котушок та маркерів на умовах поставки FOB - Qingdao (Китай).

Доставка вантажів на митну територію України здійснювалася за маршрутом: спочатку морським транспортом з порту Qingdao (Китай) до порту Gdansk (Польща), а далі - залізничним транспортом до пункту пропуску «Мостиська-Пшемисль» і на внутрішні митні пости у Києві та Вишневому.

Для організації перевезення позивач уклав договори про транспортно-експедиторське обслуговування з кількома контрагентами, зокрема з ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (договір № 3101-25 від 01.06.2024), компанією Maersk A/S (договір № UA00328175 від 26.06.2024), ТОВ «МШК Україна» (R00116 від 29.07.2025) та ТОВ «ФОРМАГ» (1401/25-01 від 14.01.2025).

Щодо обставин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2025 №UA100060/2025/000053/2.

24.10.2025 до митного оформлення у відділ митного оформлення №1 митного поста «Вишневе» митним представником ТОВ "АЙБРОК", який декларує товари ТОВ "РІНО-УКРАЇНА", подано митну декларацію на товари Товар №1 - Дріт та пруток легований із кремнієво- марганцевої сталі з мідним покриттям без заповнення флюсовими матеріалами, призначений для зварювання: сталевий дріт обміднений ER70S-6 1,0мм у пластикових катушках (15кг)-360шт; сталевий дріт обміднений ER70S-6 1,2мм у пластикових катушках (15кг)-576шт; сталевий дріт обміднений ER70S-6 1,2мм у картонних бочках (250кг)-20шт; сталевий пруток обміднений ER70S6 1,6мм у пластикових тубусах (5,0кг)- 100шт; сталевий пруток обміднений ER70S-6 2,4мм у пластикових тубусах (5,0кг)- 100шт; сталевий пруток обміднений ER70S-62,0мм у пластикових тубусах (5,0кг)- 200шт. Товар не військового призначення. Не відноситься до товарів подвійного використання. Торгівельна марка: GRADIENT; Виробник: BESTONE GROUP INC. Країна виробництва: Китай(CN); Товар №4 – «Маркери з наконечником з пористого матеріалу: Маркер білий -17280шт. Призначені для використання на різноманітних поверхнях, металу, папіру, резині чи склі. Товар не військового призначення. Не відноситься до товарів подвійного використання. Виробник: BESTONE GROUP INC. Торгівельна марка: RHINO. Країна виробництва: Китай(CN)», якій присвоєний номер UA100060/2025/533030 (25UA100060533030U8).

На підтвердження митної вартості товару, яка зазначена в декларації позивач надавав документи, а саме: Комерційний інвойс від 07.07.2025 № BG125UA201; Пакувальний лист; Контракт із постачальником № BGI-R18042025 від 18.04.2025; Виписка за рахунками від 10.10.2025; Виписка за рахунками від 19.09.2025; Виписка за рахунками від 17.10.2025; Виписка за рахунками від 24.10.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 22 від 10.10.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 20 від 19.09.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 27 від 17.10.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 30 від 24.10.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Сертифікати якості на кожну позицію товару; Експортна декларація країни відправлення; Комерційна пропозиція до договору № BGI-R18042025; Прайс-лист; Лист відправника від 23.10.2025; Коносамент № МEDUOP962329 з печаткою; Домашній коносамент № BW25070346; Довідка про транспортно-експедиційні витрати за послуги ТОВ «МШк Україна» від 17.10.2025; Довідка про транспортні витрати за послуги ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» від 15.10.2025; Договір між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «Ріно-Україна» № 3101-25 від 01.06.2024; Договір між ТОВ «МШК Україна» та ТОВ «Ріно-Україна» № R00116 від 29.07.2025; Додаткова угода № 1 від 29.07.2025 до Договору № R00116 від 29.07.2025 між ТОВ «МШК Україна» та ТОВ «Ріно-Україна»; Додаткова угода № 3 від 29.07.2025 до Договору № R00116 від 29.07.2025 між ТОВ «МШК Україна» та ТОВ «Ріно-Україна»; Договір про надання послуг між ТОВ «Н`ЮНІТ» та ТОВ «Ріно-Україна» від 11.09.2024 № 110924-01, з додатками Додаток № 1 до Договору про надання послуг № 110924-01 від 11.09.2024 між ТОВ «Н`ЮНІТ» та ТОВ «Ріно-Україна»; Накладна № 2151-398057; Транзитна декларація; Платіжна інструкція № 268 про сплату послуг відповідно до рахунку- фактури № LS-4686471 від 15.10.2025; Платіжна інструкція № 88 про сплату послуг відповідно до рахунку № 3785 від 24.09.2025; Рахунок-фактура № LS-4686471 від 15.10.2025; Акт надання послуг № ILINV1689125 від 11.10.2025; Рахунок № ILINV1689125 від 11.10.2025; Лист ТОВ «Ріно-Україна» від 29.10.2025 року за № 291012025/1.

По зазначеній митній декларації СУР згенеровані наступні митні формальності – « 105-2», « 106-2» - Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення; витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів За результатом проведеного аналізу наданих до митного оформлення документів було встановлено наступне.

На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі – МКУ, Кодекс), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 24.10.2025 №25UA100060533030U8 (25UA100060533030U8) встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Поставка оцінюваних товарів на митну територію України відповідно поданих до митного оформлення документів здійснюється за маршрутом порт QINGDAO (Китай) – порт Gdansk (Польща) – пункт пропуску «Мостиська Пшемисль». Відповідно до пунктів 5, 6 частини 10 статті 58 Кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості) на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Тобто, при визначенні митної вартості до фактурної вартості товарів, що зазначена в рахунку-фактурі від 07.07.2025 № BGI25UA201, додаються витрати (складові митної вартості) на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, з порту QINGDAO (Китай) до пункту пропуску «МостиськаПшемисль».

До митного оформлення надані документи щодо вартості транспортних витрат, видані ТОВ «МШК Україна» - рахунок на оплату транспортних витрат від 11.10.2025 №ILINV1689125, довідку про транспортно – експедиційні витрати від 17.10.2025 №250/2025 та документи, видані ТОВ «Ламан Шипінг» - рахунок – фактуру від 15.10.2025 №LS-4686471 та довідку про транспортні витрати від 15.10.2025 №б/н.

Проте, у залізничній накладній від 04.10.2025 №2151398057 перевізником виступає інша особа, а саме підприємство «ПКП РКР Cargo Terminal sp.Z.o.o». Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортноекспедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін, проте договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг з перевізником, зазначеним у залізничній накладній, а також транспортні документи, відсутні серед наданих до митного оформлення документів.

Отже, відбулося залучення третіх осіб до перевезення товару. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак документів про вартість доставки товару від безпосереднього перевізника до митного оформлення не надавались.

Разом з тим відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів, а саме - CMR, фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено «Ukrainian Transport Group».

З умовами договору про перевезення від 05.05.2014 № 050514 ТОВ «Вігі Транс Компанія» є лише експедитором, який має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язань за цим договором.

Отже, ідентифікувати надані довідки про транспортні витрати та рахунки з поставкою товарів за вказаною МД, неможливо.

Стосовно наданих документів відповідача також зазначає, що в жодному з цих документів відсутні відомості, що підтверджують вартість транспортування, а саме не наведено наступні складові: витрати на перевантаження з морського судна, зберігання товару, навантаження на залізничну платформу. Зокрема, в графі 2 «станція відправлення» накладної УМВС від 04.10.2025 №2151398057 зазначено, що вантаж до України відправлено із станції Медика (Республіка Польща), відповідно до поданих документів про транспортні витрати оплата транспортування вказана за маршрутом порт Gdansk (Poland)- Мостиська та відсутні дані про транспортні витрати від порту Gdansk (Poland) до станції Медика.

Щодо довідки про витрати на транспортування від 17.10.2025 №250/2025 варто наголосити, що розділом III «Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою» Правил № 599, у підрозділі «Додатковий аркуш А до основного аркуша ДМВ», «графа 20» вказано, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Натомість, довідка про транспортні витрати від 17.10.2025 №250/2025, на яку посилається позивач, як на документ, що підтверджує транспортні витрати, не може вважатися належним документом, оскільки не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а згідно з п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

Відповідно до пункту 1.2 Договору транспортно-екпедиторське обслуговування від 01.06.2024 № 3101-25, «Умови перевезення, характеристика вантажу, вид транспорту, вартість послуг, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього Договору, сторони можуть погодити у Заявці…».

Натомість до митного оформлення дана заявка не була надана.

До митного оформлення надано комерційну пропозицію б/н від 04.07.2025 на обсяг партії товару, яка відповідає даним, заявленим в інвойсі від 07.07.2025 № BGI25UA201. В зазначеній комерційній пропозиції вказано ціну на товари за умови 100 % передоплати. Однак, в вищезазначеному інвойсі умови оплати інші - 30% передоплата; 70% доплата протягом 120 днів після доставки, що ставить під сумнів дійсну вартість товару на умовах 120 денної відстрочки платежу

До митного оформлення надано лист відправника б/н, датований 23.10.2025, про помилку в інвойсі у кількості та вартості товару. До митного оформлення надано тільки виправлений інвойс №BGI25UA201, датований 07.07.2025. Виникає сумнів у достовірності даних щодо дійсної ціни товарів, так як відсутня первісна інформація щодо ціни цих товарів, виставлених в рахунку.

Наданий до митного оформлення прайс-лист не стосується необмеженого кола можливих покупців, а також складений виключно на запит покупця.

Митна декларація країни відправлення від 17.07.2025 №422720250000760261 надана без дотримання вимог ст. 254 Митного Кодексу, що не дозволяє повною мірою перевірити зазначені у ній відомості.

Тобто, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст.53, ст. 54, ст. 57 МКУ додаткові документи, які необхідно надати протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; - документи, що містять відомості про вартість страхування. - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додаткові документи декларантом, не надано, про що митний орган повідомлено листом від 29.10.2025 №29102025/1.

У митного органу була наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 МД від 29.09.2025 № 25UA401020044452U6 (вартість товару «Дріт зварювальний із кремнієвомарганцевої сталі, суцільногопоперечного круглого перерізу (країна виробництва та походження Китай)», вага партії товару 21 540 кг. згідно джерела інформації – 1,21 дол.США/кг). товар №4 МД від 08.09.2025 № 25UA500500028396U7 (вартість товару №10 «Маркери з наконечниками з повсті, разнокольорові: Маркери / Markers – 82 350шт. (країна виробництва та походження Китай)», згідно джерела інформації – 1,37 дол.США/кг.) або згідно проведеного розрахунку 1,37 дол. США/кг помноженого на вагу нетто 1010 кг. та поділеного на кількість 82 350 шт. становить 0,0168 дол. США/шт. ).

Відповідно до п.7 ст.55 Митного кодексу України митним органом випущено товари у вільний обіг із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначених декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України за МД від 05.11.2025 №UA100060/2025/534488 (25UA100060534488U6).

Щодо обставин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 20.10.2025 №UA100450/2025/000016/2.

На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України та за результатами розгляду поданих до митного оформлення разом з митною декларацією від 09.10.2025 № UA100450/2025/670358 (25UA100450670358U1) документів, встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підтвердження митної вартості товару, яка зазначена в декларації позивач надавав документи, а саме: Комерційний інвойс від 17.07.2025 № BG125UA 199; Пакувальний лист; Контракт із постачальником № BGI-R18042025 від 18.04.2025; Виписка за рахунками від 19.09.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 20 від 19.09.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Виписка за рахунками від 11.09.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 17 від 11.09.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Сертифікати якості на кожну позицію товару; Експортна декларація країни відправлення; Комерційна пропозиція до договору № BGI-R18042025; Прайс-лист; Коносамент № BW25070393 з печаткою; Домашній коносамент № 256690803; Довідка про транспортні витрати за послуги ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» від 06.10.2025; Додаткова угода від 06.07.2025 до Договору № 3101-25 від 01.06.2024 між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «Ріно-Україна»; Договір ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та «FENIKS CARGO SP. Z O.O» № 0220/2023 від 20.02.2023; Договір між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «Ріно-Україна» № 3101-25 від 01.06.2024; Договір між Maersk A/S та ТОВ «Ріно-Україна» від 26.06.2024 № UA00328175; Договір про надання послуг між ТОВ «БІТ Вантаж» та ТОВ «Ріно-Україна» від 17.03.2025 № BR1703/25; Накладна № 2151-602383; Транзитна декларація; Виписка за рахунками від 16.09.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 19 від 16.09.2025 на оплату вартості транспортування товару; Платіжна інструкція № 306 від 26.12.2025; Акт виконаних робіт від 16.09.2025 згідно договору UA00328175; Рахунок-фактура № LS-4683215 від 06.10.2025; Рахунок-фактура № 5653543458 від 16.09.2025; Лист Maersk A/S від 16.09.2025 року.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Одним з таких документів є коносамент. Слід відмітити, що відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент – це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення.

Таким чином, поданий до митного оформлення коносамент від 22.07.2025 № 256690803 без підпису капітана судна або іншого представника перевізника не може підтверджувати факт прийняття вантажу до перевезення. У зв`язку з чим можна дійти висновку, що декларантом до митного оформлення не надано належного транспортного (перевізного) документа, на підставі якого здійснювався морський фрахт.

Поставка оцінюваних товарів на митну територію України відповідно поданих до митного оформлення документів здійснюється за маршрутом порт QINGDAO (Китай) – порт Gdansk (Польща) – пункт пропуску «Мостиська-Пшемисль».

Відповідно до зовнішньоекономічного договору від 18.04.2025№ BGIR18042025 товар постачається на умовах FOB - QINGDAO (Китай).

Згідно з положеннями Інкотермс термін FOB (Free On Board (named port of shipment) Франко борт (назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Крім того, ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини 10 статті 58 Кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості) на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Тобто, при визначенні митної вартості до фактурної вартості товару, що зазначена в рахунку-фактурі від 17.07.2025 № BGI25UA199, додаються витрати (складові митної вартості) на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, з порту QINGDAO (Китай) до пункту пропуску «МостиськаПшемисль».

Для підтвердження витрат (складових митної вартості) на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, декларантом до митного оформлення надано: коносамент від 22.07.2025 № 256690803, домашній коносамент від 22.07.2025 № BW25070393, довідку ТОВ «Ламан Шипінг» від 06.10.2025 № б/н про вартість міжнародного морського перевезення вантажу, довідку ТОВ «Мерск Україна ЛТД» від 16.09.2025 № б/н про доставку залізничним транспортом, рахунок-фактуру ТОВ «Ламан Шипінг» від 06.10.2025 № LS-4683215, рахунок-фактуру компанії MAERSK від 16.09.2025 № 5653543458 про надання транспортно-експедиційних послуг проте, залізнична накладна на перевезення оцінюваного товару УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 2151602383 датована 22.09.2025 (графа 26 накладної – дата заключення договора перевезення).

Також, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Отже, для перевірки числового значення доданої складової митної вартості товару, декларант повинен надати всі необхідні документи та відомості відповідно до законодавства України, що стосуються послуг та витрат, понесених у зв`язку з транспортуванням товару.

Відповідно до положень п. 2.2.7 наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі – Методичні рекомендації) митний орган під час проведення контролю за правильністю заявленої декларантом митної вартості перевіряє документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчає маршрут транспортування та перевіряє достовірність декларування витрат на транспортування.

На підставі зазначеної перевірки встановлено наступне. Згідно з поданими до митного оформлення транспортними документами доставка оцінюваного товару здійснювалась морським перевезенням з порту QINGDAO (Китай) до Гданськ (Польща) та залізничним транспортом зі станції порт Пулноцн (Польща) до станції Бориспіль.

Відповідно до роз`яснень, наведених у Компендіумі з митного оцінювання Всесвітньої митної організації, до транспортних витрат повинні включатись всі витрати, пов`язані з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, незалежно від того, чи є вони основними чи непрямими витратами, понесеними в зв`язку з переміщенням товарів до місця ввезення на митну територію України, тобто які є суттєвим етапом усієї транспортної операції.

Разом з тим, не надано до митної декларації платіжну інструкцію компанiї Maersk із призначенням платежу за доставку вантажу, не надано договори з ТОВ «ЛАМАН ШИПIНГ» та Maersk для надання транспортно - експедиційних послуг також декларантом для підтвердження митної вартості товару не надано копію митної декларації країни відправлення.

Крім того, згідно з залізничними накладними УМВС (SMGS consignment note (rail )) відправником товару у контейнерному потягу, перевізником та платником територією Польщі є «CARGO CONNEKT Sp. Z. o. o.».

Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Тобто, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» необхідно надання документів від осіб, залучених до перевезення (зазначені у транспортних документах), разом із тим, підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування.

Проте, документи, передбачені законодавством та умовами договору (заявки; рахунки; акти виконаних робіт; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг), від залучених до перевезення «CARGO CONNEKT Sp. Z. o. o.», до митного оформлення не надаються.

Разом з тим відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів, а саме - CMR, фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено «Ukrainian Transport Group».

З умовами договору про перевезення від 05.05.2014 № 050514 ТОВ «Вігі Транс Компанія» є лише експедитором, який має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Таким чином, належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару у разі залучення сторонніх організацій є рахунки таких фактичних перевізників».

Отже, ідентифікувати надані довідки про транспортні витрати та рахунки з поставкою товарів за вказаною МД, неможливо.

Щодо довідок про витрати на транспортування від 06.10.2025 № б/н, від 16.09.2025 № б/н варто наголосити, що розділом III «Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою» Правил № 599, у підрозділі «Додатковий аркуш А до основного аркуша ДМВ», «графа 20» вказано, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Натомість, довідки про транспортні витрати від 06.10.2025 № б/н, від 16.09.2025 № б/н на які посилається позивач, як на документ, що підтверджує транспортні витрати, не може вважатися належним документом, оскільки не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а згідно з п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

Крім того, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Також відсутня вартість оренди контейнеру у компанії «MAERSK». Згідно з коносаментом від 22.07.2025 № BW25070393 вантаж прибув в порт GDANSK, разом з тим, відповідно до залізничних накладних УМВС (SMGS consignment note (rail )) відправка до України здійснювалася залізничним транспортом з порта Пулноцн.

При цьому, у наданих документах відсутня інформація щодо виду транспорту, транспортного документа та відсутні відомості стосовно числових значень складових митної вартості за маршрутом з порту вивантаження Гданськ до залізничного терміналу порта Пулноцн. Відстань між двома містами складає 30 км.

Таким чином у митного органу відсутня документально підтверджена інформація щодо переміщення вантажу між портом Гданськ до порту Пулноцн. Надана декларантом довідка про транспортні витрати не є транспортним документом, відповідно до Наказу № 599, отже не підтверджують витрати понесені виконавцем послуг.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (зі змінами) (далі –Постанова № 163), передбачено обов`язкові реквізити, які повинні містити платіжні інструкції, зокрема, підпис(и) платника.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Декларантом до митного оформлення відповідно до частини 2 статті 52 Кодексу не подано митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню для підтвердження витрат (складових митної вартості) за маршрутом з порту QINGDAO (Китай) на перевезення, навантаження, вивантаження, обробку, зберігання оцінюваних товарів в порту Gdansk (PL) та на транспортування до пункту пропуску Мостиська-Пшемисль.

Таким чином, документи, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 54 Кодексу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Також, контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів проводився з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до пункту 2.2.14 Методичних рекомендацій перевірка правильності визначення митної вартості товарів здійснювалась шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що у максимально наближеному до митного оформлення оцінюваних товарів часі наявна інформація про митні оформлення товарів з подібними характеристиками за вищими рівнями митної вартості.

У митного органу виникли підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Декларант не скористався правом та можливістю спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товару.

Декларантом не надано достовірних відомостей, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Документи, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вищевикладеним та відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 1 та 2 частини 5 статті 54, частини 6 статті 54, частини 2 статті 58 та частини 10 статті 58 Кодексу митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 Кодексу, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість товару скоригована з розрахунку 1,21 долар США/кг.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів: митна декларація від 22.07.2025 № UA401020/2025/033468, відповідно до якої імпортовано схожий за описом товар, а саме: «Дріт зварювальний з легованої кремнієво-марганцевої сталі, покрито шаром міді, марка ER70S-6. Країна виробництва:CN(Китай)». Коригування на обсяг партії товарів не здійснювалося у зв`язку з тим, що кількісні показники оцінюваного та порівнювального товарів подібні.

Щодо обставин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 № UA100450/2025/000024/2.

На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI /із змінами і доповненнями/ (далі - Кодекс) та за результатами розгляду поданих до митного оформлення разом з митною декларацією від 21.11.2025 № UA100450/2025/670741 (25UA100450670741U2) документів, встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підтвердження митної вартості товару, яка зазначена в декларації позивач надавав документи, а саме: Комерційний інвойс від 23.07.2025 № BGI25UA204; Пакувальний лист; Контракт із постачальником № BG-R18042025 від 18.04.2025; Виписка за рахунками від 24.10.2025; Виписка за рахунками від 31.10.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 30 від 24.10.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 31 від 31.10.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Сертифікати якості на кожну позицію товару; Експортна декларація країни відправлення; Комерційна пропозиція до договору № BGI-R18042025; Прайс-лист; Коносамент № 257888419 з печаткою Домашній коносамент № BW25080307; Лист Maersk A/S від 15.10.2025; Довідка № 1976 про транспортні витрати за послуги ТОВ «ФОРМАГ» від 22.10.2025; Договір між ТОВ «ФОРМАГ» та ТОВ «Ріно-Україна» № 1401/25-01 від 14.01.2025; Договір між Maersk A/S та ТОВ «Ріно-Україна» від 26.06.2024 № UA00328175; Договір про надання послуг між ТОВ «БІТ Вантаж» та ТОВ «Ріно-Україна» від 17.03.2025 № BR1703/25; Накладна № 2151-609560; Транзитна декларація; Виписка за рахунками від 16.10.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 24 від 16.10.2025 на оплату вартості транспортування товару; Платіжна інструкція № 217 від 21.11.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Рахунок № 5653556612; Рахунок № 5653556613; Рахунок № 2510221 від 15.10.2025; Акт виконаних робіт від 14.11.2025 згідно договору UA00328175; Лист ТОВ «Ріно-Україна» від 05.12.2025 року за № 05122025/1.

Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне: - поставка оцінюваного товару здійснювалась на підставі Контракту на поставку № BGI-R18042025 від 18.04.2025 р. (надалі - Контракт).

Відповідно до п.7.2 підставою платежу за цим Договором є справжній контракт та рахунок - фактура; далі п.7.3 умови оплати: 100% передоплата, в іншому випадку умови оплати можуть зазначатися в рахунок – фактурі (інвойс).

До митного оформлення поданий - комерційний інвойс № BGI25UA204 від 23.07.2025, оцінюваного товару на суму 22141,04 дол.США, в якому передбачено передоплату у розмірі 30% передоплата, 70% протягом 120 днів після доставки.

Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункти 4 частини другої статті 53 Кодексу).

Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі – Положення № 216). Банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом не надано.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Одним з таких документів є коносамент. Слід відмітити, що відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент – це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення. Таким чином, поданий до митного оформлення коносамент № 257888419 без дати, печаток (штампів) перевізника та підпису капітана судна або іншого представника перевізника, не може підтверджувати факт прийняття вантажу до перевезення. У зв`язку з чим можна дійти висновку, що декларантом до митного оформлення не надано належного транспортного (перевізного) документа, на підставі якого здійснювався морський фрахт.

Поставка оцінюваних товарів на митну територію України відповідно поданих до митного оформлення документів здійснюється за маршрутом порт QINGDAO (Китай) – порт Gdansk (Польща) – пункт пропуску «Мостиська-Пшемисль».

При визначенні митної вартості до фактурної вартості товару, що зазначена в рахунку-фактурі від 23.07.2025 № BGI25UA204, додаються витрати (складові митної вартості) на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, з порту QINGDAO (Китай) до пункту пропуску «Мостиська-Пшемисль».

Для підтвердження витрат (складових митної вартості) на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, декларантом до митного оформлення подано коносамент № 257888419, домашній коносамент від 19.08.2025 № BW25080307, залізнична накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) від 24.10.2025 № 2151609560, довідку про транспортні витрати від 22.10.2025 № 1976 ТОВ «ФОРМАГ» про вартість морського перевезення та довідку про транспортні витрати від 15.10.2025 № б/н ТОВ «Мерск Україна ЛТД» про вартість перевезення залізничним транспортом та договори про перевезення: від 14.01.2025 № 1401/25-01 між ТОВ «ФОРМАГ» («Експедитор») та ТОВ «Ріно-Україна» («Клієнт») та від 01.06.2024 № 3101/25 між ТОВ «ЛАМАН ШИПИНГ» («Експедитор») та ТОВ «Ріно-Україна» («Клієнт»).

В наданих декларантом до митного оформлення документах наявні розбіжності, а саме: 1) у договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.06.2024 № 3101/25 та довідці про транспортні витрати від 15.10.2025 № б/н різні виконавці (ТОВ «ЛАМАН ШИПИНГ» та ТОВ «Мерск Україна ЛТД») надання послуг на перевезення; 2) залізнична накладна на перевезення оцінюваного товару ЦІМ/УМВС № 2151609560 датована 24.10.2025 (графа 26 накладної – дата заключення договору на перевезення), а довідка про транспортні витрати залізничним транспортом від 15.10.2025 № б/н.

Також згідно інформації зазначеної у залізничної накладної УМВС (SMGS consignment note (rail)) від 24.10.2025 № 2151609560 агентом з перевезення товару є «PKP CARGO CONNECT Sp.z.o.o» згідно з комерційним договором № 6-26-001-24 та розрахунковим договором № 1-00201/06/I, що не дає можливості упевнитись в повноті наданих перевізником послуг та понесених при цьому витрат.

Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Тобто, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» необхідно надання документів від осіб, залучених до перевезення (зазначені у транспортних документах), разом із тим, підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; заявки на перевезення; акт виконаних робіт по наданню послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Разом з тим відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів, а саме - CMR, фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено «Ukrainian Transport Group».

З умовами договору про перевезення від 05.05.2014 № 050514 ТОВ «Вігі Транс Компанія» є лише експедитором, який має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язань за цим договором.

Щодо довідки про витрати на транспортування від від 15.10.2025 № б/н варто наголосити, що розділом III «Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою» Правил № 599, у підрозділі «Додатковий аркуш А до основного аркуша ДМВ», «графа 20» вказано, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Натомість, довідки про транспортні витрати від 15.10.2025 № б/н на які посилається позивач, як на документ, що підтверджує транспортні витрати, не може вважатися належним документом, оскільки не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а згідно з п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Декларантом до митного оформлення відповідно до частини 2 статті 52 Кодексу не подано митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню для підтвердження витрат (складових митної вартості) за маршрутом з порту QINGDAO (Китай) на перевезення, навантаження, вивантаження, обробку, зберігання оцінюваних товарів в порту Gdansk (PL) та на транспортування до пункту пропуску Мостиська-Пшемисль.

Декларантом не надано вищезазначені документи які підтверджують вартість транспортування.

Відповідно до пункту 1.2 Договору транспортно-екпедиторське обслуговування від 01.06.2024 № 3101-25, «Умови перевезення, характеристика вантажу, вид транспорту, вартість послуг, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього Договору, сторони можуть погодити у Заявці…».

Натомість до митного оформлення дана заявка не була надана.

Таким чином, документи, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів в якості додаткових документів надано договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 26.06.2024 № UA00328175, комерційну пропозицію компанії BESTONE GROUP INC. (Китай) від 21.07.2025 № б/н, рахунок ТОВ «Формаг» від 15.10.2025 № 2510221, інвойси компанії Maersk від 15.10.2025 № № 5653556612, 5653556613, платіжні інструкції в іноземній валюті від 16.10.2025 № 24, від 24.10.2025 № 30 та від 31.10.2025 № 31, платіжну інструкцію від 21.11.2025 № 217, виписку за рахунками за 16.10.2025, за 24.10.2025 та 31.10.2025, прайс-лист компанії BESTONE GROUP INC. (Китай) від 09.07.2025 № б/н, акт виконаних робіт від 14.11.2025 згідно договору від 26.06.202 № UA00328175.

Декларант відмовився від надання всіх запрошених митним органом документів відповідно до статті 53 Кодексу, про що зазначено у листі ТОВ «РІНОУКРАЇНА» надісланому до митниці 05.12.2025 (лист ТОВ «РІНО-УКРАЇНА» від 05.12.2025 № 05122025/1).

Декларантом на вимогу митного органу не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення.

Декларантом не подано достовірних відомостей, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Документи, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 Кодексу, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У зв`язку з вищевикладеним та відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 1 та 2 частини 5 статті 54, частини 6 статті 54, частини 2 статті 58 та частини 10 статті 58 Кодексу митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості.

Митна вартість товарів скоригована з розрахунку: товар № 1 – 1,21 USD/кг; товар № 3 – 2,04 USD/кг. Числове значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, становить: товар № 1 – 1,21 USD/кг; товар № 3 – 2,04 USD/кг. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів: товар № 1 - митна декларація від 29.09.2025 № UA401020/2025/044452 (25UA401020044452U6) відповідно до якої здійснено митне оформлення товару «дріт зварювальний із кремнієво-марганцевої сталі - 21.54т, країна виробництва CN, виробник Shandong Solid Solder Co. Ltd, торговельна марка Solid», який має схожі характеристики (опис, країна виробництва, наявність виробника та торгової марки) з оцінюваним товаром, та ввезений приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінюваний товар; товар № 3 - митна декларація від 13.10.2025 № UA500490/2025/002254 (25UA500490002254U6) відповідно до якої здійснено митне оформлення товару «барабани (катушки) нові, з чорних металів, торгівельна марка JIANGLONG, виробник JIANGLONG CABLE INDUSTRY CO. LTD, країна виробництва CN», який має схожі характеристики (опис, країна виробництва, наявність виробника та торгової марки) з оцінюваним товаром.

Щодо обставин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від від 22.12.2025 № UA100450/2025/000029/2.

На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI /із змінами і доповненнями/ (далі - Кодекс) та за результатами розгляду поданих до митного оформлення разом з митною декларацією від 11.12.2025 № UA100450/2025/670874 (25UA100450670874U0) документів, встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підтвердження митної вартості товару, яка зазначена в декларації позивач надавав документи, а саме: Комерційний інвойс від 30.07.2025 № BG125UA206; Пакувальний лист; Контракт із постачальником № BGI-R18042025 від 18.04.2025; Виписка за рахунками від 07.11.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 33 від 07.11.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Виписка за рахунками від 14.11.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 34 від 14.11.2025 на оплату вартості товару постачальнику; Сертифікати якості на кожну позицію товару; Експортна декларація країни відправника; Комерційна пропозиція до договору № BGI-R18042025; Прайс-лист; Коносамент № 258438021 з печаткою Домашній коносамент № BW25090065; Довідка про транспортні витрати за послуги ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» від 10.12.2025; Лист Maersk A/S від 07.11.2025; Договір між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «Ріно-Україна» № 3101-25 від 01.06.2024; Додаткова угода від 06.07.2025 до Договору № 3101-25 від 01.06.2024 між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «Ріно-Україна»; Договір ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та «FENIKS CARGO SP. Z O.0» 0220/2023 від 20.02.2023; № Договір між Maersk A/S та ТОВ «Ріно-Україна» від 26.06.2024 № UA00328175; Договір про надання послуг між ТОВ «БІТ Вантаж» та ТОВ «Ріно-Україна» від 17.03.2025 № BR1703/25; Накладна № 06638; Транзитна декларація; Виписка за рахунка від 06.11.2025; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 32 від 06.11.2025 на оплату вартості транспортування товару; Рахунок № 5653565370; Акт виконаних робіт від 29.11.2025 згідно договору UA00328175; Рахунок-фактура № LS-4702899 від 10.12.2025

Поставка оцінюваних товарів на митну територію України відповідно поданих до митного оформлення документів здійснюється за маршрутом порт QINGDAO (Китай) – порт Gdansk (Польща) – пункт пропуску «Мостиська-Пшемисль».

Відповідно до зовнішньоекономічного договору від 18.04.2025№ BGIR18042025 товар постачається на умовах FOB - QINGDAO (Китай).

Згідно з положеннями Інкотермс термін FOB (Free On Board (named port of shipment) Франко борт (назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Крім того, ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Тобто, при визначенні митної вартості до фактурної вартості товару, що зазначена в рахунку-фактурі від 30.07.2025 № BGI25UA206, додаються витрати (складові митної вартості) на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, з порту QINGDAO (Китай) до пункту пропуску «МостиськаПшемисль».

Для підтвердження витрат (складових митної вартості) на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, декларантом до митного оформлення надано: коносамент від 09.09.2025 № 258438021, довідку ТОВ «Ламан Шипінг» від 10.12.2025 № б/н про вартість міжнародного морського перевезення вантажу, довідку ТОВ «Мерск Україна ЛТД» від 07.11.2025 № б/н про доставку залізничним транспортом, залізнична накладна на перевезення оцінюваного товару СМГС № 06638 датована 19.11.2025 (графа 26 накладної – дата укладення договору перевезення).

Щодо довідок про витрати на транспортування від 10.12.2025 № б/н , від 07.11.2025 № б/н варто наголосити, що розділом III «Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою» Правил № 599, у підрозділі «Додатковий аркуш А до основного аркуша ДМВ», «графа 20» вказано, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Натомість, довідки про транспортні витрати від 10.12.2025 № б/н , від 07.11.2025 № б/н на які посилається позивач, як на документ, що підтверджує транспортні витрати, не може вважатися належним документом, оскільки не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а згідно з п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

Крім того, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Згідно з поданими до митного оформлення транспортними документами доставка оцінюваного товару здійснювалась морським перевезенням з порту QINGDAO (Китай) до Гданськ (Польща) та залізничним транспортом зі станції порт Пулноцн (Польща) до станції Бориспіль.

Відповідно до роз`яснень, наведених у Компендіумі з митного оцінювання Всесвітньої митної організації, до транспортних витрат повинні включатись всі витрати, пов`язані з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, незалежно від того, чи є вони основними чи непрямими витратами, понесеними в зв`язку з переміщенням товарів до місця ввезення на митну територію України, тобто які є суттєвим етапом усієї транспортної операції.

Разом з тим, не надано до митної декларації платіжну інструкцію ТОВ «ЛАМАН ШИПIНГ» із призначенням платежу за доставку вантажу морським транспортом згідно довідки від 10.12.2025 № б/н, не надано до митної декларації платіжну інструкцію ТОВ «Мерск Україна ЛТД» із призначенням платежу за доставку вантажу залізничним транспортом згідно довідки від 07.11.2025 № б/н також не надано договори з ТОВ «ЛАМАН ШИПIНГ» та «Мерск Україна ЛТД» для надання транспортно - експедиційних послуг.

Відсутня вартість оренди контейнеру у компанії «MAERSK». Згідно з коносаментом від 09.09.2025 № 258438021 вантаж прибув в порт GDANSK, разом з тим, відповідно до залізничної накладної СМГС відправка до України здійснювалася залізничним транспортом з порта Пулноцн.

При цьому, у наданих документах відсутня інформація щодо виду транспорту, транспортного документа та відсутні відомості стосовно числових значень складових митної вартості за маршрутом з порту вивантаження Гданськ до залізничного терміналу порта Пулноцн. Відстань між двома містами складає 30 км.

Варто зауважити, що відповідно до залізничної накладної СМГС перевізниками також є ООО «ЗИК Сандомир»- 3166 та ПКП ЛХС, що свідчить про залучення третіх осіб.

Відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів, а саме - CMR, фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено «Ukrainian Transport Group».

З умовами договору про перевезення від 05.05.2014 № 050514 ТОВ «Вігі Транс Компанія» є лише експедитором, який має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно статті 9 Закону України «Про транспортно- експедиторську діяльність» у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Таким чином, належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару у разі залучення сторонніх організацій є рахунки таких фактичних перевізників».

Отже, ідентифікувати надані довідки про транспортні витрати та рахунки з поставкою товарів за вказаною МД, неможливо.

Також, слід зазначити, що декларантом до митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення від 07.09.2025 № 422720250000978794 без урахування вимог ст. 254 Кодексу (без перекладу).

Таким чином, документи, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митного органу виникли підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Документи, які надані для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Декларантом додатково надано: акт виконаних робіт від 29.11.2025 № б/н, комерційна пропозиція від 28.07.2025 № б/н, платіжна інструкція в іноземній валюті від 07.11.2025 № 33 платіжна інструкція в іноземній валюті від 14.11.2025 № 34, рахунок-фактура від 10.12.2025 № LS-4702899, інвойс від 04.11.2025 № 5653565370, платіжна інструкція в іноземній валюті від 06.11.2025 № 32, виписки за рахунками від 07.11.2025 № б/н, від 14.11.2025 № б/н, від 06.11.2025 № б/н, прайс-лист від виробника від 21.07.2025 № б/н, договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 01.06.2024 № 3101-25, додаткова угода від 06.07.2025 № 1, договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 26.06.2024 № UA00328175, договір про надання послуг від 17.03.2025 № BR1703/25, договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.02.2023 № 0220/2023, лист експедитора від 09.06.2025 № 090625, сертифікат якості від 03.09.2025 № б/н.

Стосовно наданих документів відповідач зазначив, що в жодному з наданих документів, відсутні відомості що підтверджують вартість транспортування, не наведено наступні складові: витрати на перевантаження з морського судна, зберігання товару, навантаження на залізничну платформу, зокрема, в графі 3 «Заявления отправителя» накладної СМГС від 19.11.2025 № 06638 зазначено, що на терміналі Szczebrzeszyn LHS (Республіка Польща) здійснено перезавантаження вагона.

Також, відповідно до договору про транспортування, умови транспортування, вартість та інші умови погоджуються в заявці. Проте, декларантом до митного оформлення заявку не надано.

Отже, ненадання заявки, передбаченої законодавством та договором про надання транспортно-експедиційних послуг, не дає можливості упевнитись в повноті наданих перевізником послуг та понесених при цьому витрат.

Копія митної декларації країни відправлення від 07.09.2025 № 422720250000978794 надана без урахування вимог ст. 254 Кодексу (без перекладу).

Зазначені документи прийняті до уваги, але не є підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Декларант не скористався правом та можливістю спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товару.

Декларантом не подано достовірних відомостей, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Документи, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 Кодексу, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість товару скоригована з розрахунку 1,21 долар США/кг. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів: митна декларація від 22.07.2025 № UA401020/2025/033468, відповідно до якої імпортовано схожий за описом товар, а саме: «Дріт зварювальний з легованої кремнієво-марганцевої сталі, покрито шаром міді, марка ER70S-6. Країна виробництва:CN(Китай)».

Зважаючи на безпідставну відмову митного органу в розмитнені товару за митною вартістю, визначеною декларантом, та на підставі повного пакету документів для митного оформлення товару, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та ін.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товару надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Оцінюючи зауваження митниці до декларації, по якій прийнято спірне рішення № UA100450/2025/000016/2 від 20.10.2025, суд виходить з наступного.

Суд критично оцінює посилання митного органу на те, що коносамент № 256690803 від 22.07.2025 не містить підпису капітана судна та печатки, оскільки досліджений у судовому засіданні оригінал зазначеного коносамента, копія якого долучалася до митного оформлення, містить відповідний підпис та штамп перевізника, що засвідчує прийняття вантажу до морського перевезення.

Відхиляючи доводи відповідача про ненадання декларантом договорів про транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та компанією Maersk A/S, а також відсутність платіжних документів, суд звертає увагу, що у спірному рішенні № UA100450/2025/000016/2 внесено реквізити поданих документів, серед яких прямо зазначені договір № 3101-25 від 01.06.2024, договір № UA00328175 від 26.06.2024 та платіжна інструкція № 19 від 16.09.2025. Відтак, твердження митниці про відсутність цих документів є безпідставним.

Щодо залучення до перевезення польською територією третьої особи «CARGO CONNEKT Sp. Z. o. o.» та відсутності рахунків від неї, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків інших осіб (субпідрядників).

Для позивача (імпортера) належним і достатнім документом, що підтверджує його витрати на транспортування, є рахунок та акт виконаних робіт, виставлений його безпосереднім контрагентом (в даному випадку - експедитором Maersk), з яким позивач розрахувався. Чинне законодавство не покладає на декларанта обов`язку надавати фінансові документи, складені між його експедитором та залученими ним іноземними третіми особами-перевізниками.

Безпідставними є також посилання митниці на відсутність виділеної вартості оренди контейнера, оскільки згідно з п. 3.1 наданого до оформлення договору з компанією Maersk, вартість користування контейнерним обладнанням включена до комплексної ставки фрахту, що є звичайною практикою міжнародних морських перевезень.

Також суд вважає необґрунтованим довід відповідача про наявність відстані у 30 км між портом Гданськ та портом Пулноцн (Pуіnocny). Порт Пулноцн є глибоководним терміналом, що територіально та адміністративно входить до складу єдиного портового вузла Гданськ. Внутрішньопортове переміщення вантажу між причалом та залізничним терміналом охоплюється загальним договором експедирування та не потребує складання окремої міжнародної товарно-транспортної накладної.

Отже, подані позивачем документи у повному обсязі підтверджували заявлену митну вартість партії товару (25 600 кг зварювального дроту) на рівні 22 023,52 дол. США. Коригування вартості до 30 976,00 дол. США (з розрахунку 1,21 дол. США/кг) є протиправним.

Оцінюючи зауваження митниці до декларації, по якій прийнято спірне рішення від 25.10.2025 № UA100060/2025/000053/2, суд виходить з наступного.

Митний орган вказує на те, що у залізничній накладній № 2151398057 від 04.10.2025перевізником значилося «ПКП РКР Cargo Terminal sp.Z.o.o.», з яким у позивача не було укладено прямого договору.

Суд відхиляє цей аргумент з тих підстав, що зазначена компанія була правомірно залучена як субпідрядник експедитором ТОВ «МШК Україна», якому позивач у повному обсязі оплатив послуги на підставі рахунку № IINV1689125 від 11.10.2025 та довідки про транспортні витрати.

Те ж саме стосується маршруту через станцію Медика, яка є транзитним залізничним вузлом на шляху від Гданська до Мостиська, а не окремим пунктом призначення, що вимагав би додаткових перевізних документів.

Суд також не приймає доводи митниці щодо розбіжностей фінансових умов оплати товару.

Так, відповідач вказує, що комерційна пропозиція містила умову 100% передоплати, тоді як інвойс № BGI25UA201 від 07.07.2025 визначав 30% передоплати та 70% післяплати.

Суд зазначає, що комерційна пропозиція є документом, який відображає наміри сторін на етапі переговорів, тоді як остаточні умови фіксуються в контракті та інвойсі.

Крім того, позивачем були надані платіжні інструкції (№ 20 від 19.09.2025, № 22 від 10.10.2025, № 27 від 17.10.202 та № 30 від 24.10.2025), які підтверджують факт 100% оплати вартості товару. Таким чином, реальна вартість операції є документально підтвердженою.

Надання виправленого інвойсу разом із офіційним листом відправника про допущену технічну помилку не може свідчити про недостовірність задекларованої вартості. Навпаки, виявлення та виправлення помилки контрагентами свідчить про прозорість господарської операції.

Відсутність перекладу експортної декларації також не є критичною вадою, оскільки згідно з ч. 2 ст. 53 МК України митна декларація країни відправлення не входить до переліку обов`язкових документів, а її неподання (або подання без перекладу) не може бути єдиною та самостійною підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Аналогічне стосується прайс-листа, так як чинне законодавство не забороняє продавцям формувати індивідуальні комерційні пропозиції під конкретного покупця, тому відсутність публічного прайс-листа для необмеженого кола осіб не є порушенням.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлена позивачем вартість дроту (18 109,13 дол. США) та маркерів (400,22 дол. США) була обґрунтованою, а рішення відповідача про її збільшення до 25 458,40 дол. США та 466,56 дол. США відповідно — є незаконним.

Оцінюючи зауваження митниці до декларації, по якій прийнято спірне рішення від 08.12.2025 № UA100450/2025/000024/2, суд виходить з наступного.

Відповідач наголошує на ненаданні позивачем банківських платіжних документів на оплату інвойсу № BGI25UA204 від 23.07.2025.

Одна з матеріалів справи вбачається, що позивачем до митного оформлення подавались платіжні інструкції в іноземній валюті № 30 від 24.10.2025 та № 31 від 31.10.2025, загальна сума яких повністю покриває виставлену в інвойсі вартість товару (22 141,04 дол. США).

Зазначені інструкції прийняті банком до виконання, про що свідчать відповідні відмітки, а також вказані у самому оскаржуваному рішенні. Ігнорування митним органом наявних у нього ж документів є грубим порушенням процедури митного контролю.

Також відповідач посилається на хронологічну невідповідність: довідка ТОВ «Мерск Україна ЛТД» про транспортні витрати датована 15.10.2025, тоді як договір перевезення (графа 26 залізничної накладної СМГС № 2151609560) укладено 24.10.2025.

Суд вважає такі доводи митниці проявом надмірного формалізму.

Так, позивач з цього приводу зазначає, що відповідно до п. 5.1 укладеного з експедитором договору, останній вимагає 100% попередньої оплати вартості своїх послуг до моменту фактичного відправлення вантажу.

Відтак, виставлення рахунку та видача довідки 15.10.2025, її оплата позивачем 16.10.2025 та подальше відправлення вантажу 24.10.2025 є логічною хронологією виконання господарських зобов`язань.

Також присутність у накладній агента «PKP CARGO CONNECT Sp.z.o.o», як вже було зазначено вище, є наслідком стандартної практики залучення експедитором третіх осіб і не вимагає від імпортера надання додаткових угод між експедитором та його агентами. Твердження про непідписаний коносамент № 257888419 також спростовується наявною в матеріалах справи копією, яка містить необхідні реквізити.

З огляду на це, коригування вартості товару (дроту до 27 394,40 дол. США з розрахунку 1,21 дол. США/кг та металевих котушок до 2 550,00 дол. США з розрахунку 2,04 дол. США/кг) здійснено за відсутності передбачених законом підстав.

Оцінюючи зауваження митниці до декларації, по якій прийнято спірне рішення від 22.12.2025 № UA100450/2025/000029/2, суд виходить з наступного.

В обґрунтування цього рішення митний орган продублював більшість аргументів, використаних у попередніх рішеннях, зокрема: непідписаний коносамент № 258438021, відсутність документів від залучених третіх осіб-перевізників (ООО «ЗИК Сандомир» та ПКП ЛХС), відсутність перекладу експортної декларації та наявність 30-кілометрової відстані між Гданськом і Пулноцном.

Суд повторно наголошує, що подані позивачем договори транспортно-експедиторського обслуговування з ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «Мерск Україна ЛТД», рахунок-фактура № LS-4702899 та платіжна інструкція № 32 (на оплату послуг Maersk) були належним чином надані до митного оформлення.

Це підтверджується тим фактом, що їх внесено до графи 18 картки відмови та спірного рішення про коригування. Твердження відповідача про ненадання цих документів у тексті самого рішення свідчить про систематично упереджений підхід митного органу до оцінки доказів.

Заперечення митниці стосовно третіх осіб (ООО «ЗИК Сандомир», ПКП ЛХС), відсутності окремої графи за оренду контейнера, внутрішньопортового переміщення в межах порту Гданськ (термінал Пулноцн) та відсутності перекладу експортної декларації суд відхиляє з тих самих мотивів, що були наведені вище.

Жодна з цих обставин, ані окремо, ані в сукупності, не ставить під сумнів достовірність задекларованої позивачем вартості товару за інвойсом № BGI25UA206 у розмірі 22 506,63 дол. США.

Резюмуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи не містили розбіжностей, піддавались обчисленню та у своїй сукупності підтверджували числові значення всіх складових митної вартості (як самого товару, так і витрат на його транспортування).

Вирішуючи спір, суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом.

Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

При цьому суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення ЄСПЛ у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог митного законодавства і не довів правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, у зв`язку із чим останні підлягають скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

На підтвердження понесених витрат у розмірі 20 000 грн на правничу допомогу до суду надано копії договору № 01/08/25 від 01.08.2025, акту приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2026 (первинна консультація 2 тис. грн; аналіз 2 тис. грн; вивчення документів 6 тис. грн; складання позову 10 тис. грн); платіжної інструкції № 1187 від 11.02.2026 на суму 20 тис. грн.

У відзиві на адміністративний позов відповідач заперечував проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу, зважаючи на те, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Разом з тим, розмір понесених витрат на правничу допомогу входить до предмету доказування по справі. При цьому, позовні заяви цієї категорії фактично є шаблонними та не потребують значного часу та витрат на їх складання, рівно як і за розглядуваних обставин не потребувало значного часу вивчення судової практики в аналогічних спорах. Так, правовий аналіз судової практики та складання позовної заяви по схожих справах є порівняно типовою роботою, яка не розпочинається спочатку при підготовці наступного позову, а робота із практикою в подальших роботах повторює первісні судові практики. Тобто обсяги роботи при складанні однотипних позовних заяв за аналогічних спірних правовідносин не потребують докладання однакових зусиль та часу у порівнянні із опрацюванням іншої категорії спорів.

При викладених обставинах, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову (позов немайнового характеру) і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 4000 грн.

При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНО-УКРАЇНА» (65020, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 29, оф.26; ЄДРПОУ 45568817) до Київської митниці (03124, місто Київ, Гавела Вацлава, будинок 8А; ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості № UA100450/2025/000016/2 від 20.10.2025 року, № UA100060/2025/000053/2 від 25.10.2025 року, № UA100450/2025/000024/2 від 08.12.2025 року, № UA100450/2025/000029/2 від 22.12.2025 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНО-УКРАЇНА» судовий збір в розмірі 11 933,57 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять три грн 57 коп.).

Стягнути з бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНО-УКРАЇНА» витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн (чотири тисячі грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua