Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №420/17790/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17790/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, з встановленням базового місяця листопад 2015 року. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити, з урахуванням виплачених сум, ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи “Електронний суд”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивачка проходила службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області, на посаді старшого слідчого відділення №1 слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області. Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Одеській області №2036 о\с від 31.12.2024, була звільнена зі служби згідно п.2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за станом здоров`я.

У позові стверджується, що при звільненні позивачці виплачено лише компенсацію за невикористані щорічні основні та додаткові оплачувані відпустки за фактично відпрацьований час у 2015,2016, 2017, 2019, 2021-2024 роках, проте інформації щодо суми індексації грошового забезпечення у наказі про звільнення зазначено не було та відповідні розрахунки не проведено. Враховуючи, що під час проходження служби інформації про нарахування грошового забезпечення та його складові не надавалось, позивачка вважала, що їй виплачуються усі передбачені законодавством виплати і складові грошового забезпечення. У травні 2026 на адресу ГУНП в Одеській області було направлено адвокатський запит щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за весь період проходження служби з зазначенням базового місяця. Відповідач повідомив, що нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських розпочато з листопада 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року. З цього часу позивачка дізналась, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.10.2017 року не нараховувалась. Також позивачка дізналась, що у 2023 році пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-XI було припинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII. Як повідомив відповідач, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлено з базовим місяцем грудень 2023 року. Відповідно до розрахункових листів, за період з 01.01.2024 по 01.08.2024 індексація грошового забезпечення не нараховувалась, а з серпня по грудень 2024 року нарахована у сумі 130,20 грн. (у серпні; 130,20 грн. у вересні; 130,20 грн. у жовтні; 130,20 грн. у листопаді; та 254, 35 грн. у грудні відповідно), з чим позивачка не погоджується. Вважає, що з серпня по грудень 2024 року індексація нарахована та виплачена у неналежному розмірі, адже базовим місяцем для нарахування індексації для поліцейських має бути листопад 2015 року, оскільки зміни до законодавства в частині розмірів складових грошового забезпечення не вносились.

Таким чином, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року та з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року із встановленням базового місяця листопад 2015 року, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

06.07.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року, відповідач зазначив, що величина індексу споживчих цін тільки у квітні 2016 р. перевищувала встановлений законом поріг у 103 %. У квітні 2016 р. позивач отримував щомісячний дохід, який майже у 3,5 рази перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб 1378 грн., тому позивач і в цьому випадку не мав права на індексацію.

Щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року відповідач зазначив, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» для 2024 року визначено спеціальний порядок індексації, згідно з яким індекс інфляції для нарахування індексації обнуляється з початку відповідного року (2024). Відповідно, з січня 2024 року індекс споживчих цін обчислювався заново, незалежно від попередніх періодів доки не перевищив встановлений поріг (103%). Отже, дії ГУНП, який не нараховував індексацію з січня по липень 2024 року (доки ІСЦ не перевищив поріг у 103 відсотки) були обумовлені прямою нормою закону і повністю правомірні.

Щодо визначення базового місяця відповідач зазначив, що для індексації у 2024 базовим став грудень 2023 року (місяць, що передує початку нового обчислення індексу), тому помилковим є твердження позивача, що листопад 2015 року має залишатися базовим місяцем. Спеціальні приписи статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановили нові базові періоди (місяці) для цілей індексації. Відповідач зазначив, що з 2015 року схеми посадових окладів, установлені постановою КМУ № 988, не зазнавали змін, проте особливості здійснення індексації грошових доходів населення можуть бути визначені (врегульовані) законом, у даному випадку законом про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено спеціальні правила обчислення індексу, незалежно від факту підвищення посадових окладів.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходила службу у Головному управлінні Національної поліції в Одеській області, на посаді старшого слідчого відділення №1 слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.12.2024 року № 2036 о/с, майора поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення № 1 слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 31.12.2024 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за станом здоров`я (через хворобу).

Звернення позивачки до суду з даним позовом обумовлено тим, що за період проходження служби з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року та з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року їй не було виплачено індексацію грошового забезпечення із встановленням базового місяця листопад 2015 року.

Листом Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області вих. № 1862192026 від 26.05.2026 року надано відповідь на адвокатський запит представника позивача, якою повідомлено, що нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських розпочато з листопада 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року. У 2023 році пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-XI було припинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII. Тобто, роботодавці у 2023 році буди звільнені від обов`язку щодо нарахування індексації заробітної плати. Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року. Тобто, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлено з базовим місяцем грудень 2023 року.

Разом з листом позивачу надіслано витяги з особового рахунку за 2017-2024 рр., згідно яких починаючи з грудня 2018 по грудень 2022 рр. позивачці виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення; у 2023 р. індексація відсутня; у 2024 р. виплату індексації поновлено з серпня 2024 та виплачено по грудень 2024 р. включно.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року та з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року із встановленням базового місяця листопад 2015 року, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію” (далі - Закон № 580-VІІІ) Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно по частин 1, 2 та 5 статті 94 Закону № 580-VІІІ, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Пунктом 4 ч.10 ст.62 Закону № 580-VІІІ, передбачено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України

02 грудня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова № 988).

Пунктом 1 Постанови, установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі – Закон № 1282-XII), індексація грошових доходів населення-встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації-це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 вказаного Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

У частині 5 ст. 2 Закону № 1282-XII закріплено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За змістом ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Частинами 1 та 2 ст.5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

За правилами ч.2 ст.6 Закону № 1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 16, 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-III держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 18 вказаного Закону).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.2 Порядку №1078 (у редакції до 24.10.2017р.) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку;

- стипендії;

- оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;

- грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;

- розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі;

- суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності);- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Постановою КМУ від 18.10.2017р. №782, яка набрала чинності 24.10.2017р., внесено зміну до пункту 2 Порядку №1078, доповнивши абзац п`ятий після слова “військовослужбовців” словом “, поліцейських”.

Згідно із п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету;

6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

7) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

З аналізу норм Закону №2017-ІІІ та Закону №1282-ХІІ слідує, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019р. у справі №240/4911/18, від 16.09.2020р. у справі №815/2590/18, від 4.09.2020р. у справі №120/2005/19-а.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013р. №9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Крім того, аналогічна правова позиція до вищевикладеного, викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021р. в справі №160/35/20, в якій Верховний Суд наголошує, що, згідно зі статтями 18, 19 Закону N 2017-III, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати. А тому, враховуючи, що частиною п`ятою статті 94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, є обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності протиправної бездіяльності Управління щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 серпня 2017 року. Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 24 жовтня 2017 року, тобто до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Закон №580-VIII має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078.

Крім того, факт приведення п.2 Порядку №1078 у відповідність до вимог ч.5 ст.94 Закону №580-VIII та ст.2 Закону №1282-XII лише 24.10.2017 року, не є підставою для позбавлення позивача гарантованого права на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби, що передував прийняттю Постанови №782.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за спірний період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням базового місяця листопад 2015 року.

Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 26.04.2023р. по справі №420/19450/21.

Так, починаючи з листопада 2015 внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадовий оклад поліцейських не збільшувався, з огляду на що саме листопад 2015 є базовим місяцем для визначення індексації.

Матеріали справи свідчать, що позивачу індексація грошового забезпечення за спірний період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року не нараховувалась та не виплачувалась. Нарахування та виплата поточної індексації здійснювалась починаючи з грудня 2018 по грудень 2022 рр. з урахуванням базового місяця листопад 2015.

Отже, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає доцільним:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням базового місяця листопад 2015 року;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця листопад 2015 року.

Що стосується позовних вимог в частині перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року із застосуванням коефіцієнтів індексу споживчих цін обчислених наростаючим підсумком починаючи з листопада 2015 року, суд виходить з наступного.

Законом України від 03.11.2022 № 2710-ХІ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» була зупинена на 2023 рік дія Закону № 1282-ХІІ, у зв`язку з чим з 01.01.2023 по 31.12.2023 індексація не нараховувалась та не виплачувалася.

Період з 01.01.2023 по 31.12.2023 рр. не є спірним.

З 01.01.2024 дія Закону № 1282-ХІІ була поновлена.

Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, починаючи з січня 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників було поновлено, однак обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадилося наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.

Вказані норми Законів України є чинними та неконституційними не визнавались, а отже, підлягали врахуванню відповідачем під час нарахування позивачеві індексації грошового забезпечення.

Таким чином, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024, то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078, приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.

Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.

Індекси споживчих цін опубліковані Державною службою статистики України в газеті “Урядовий кур`єр” та становили (по відношенню до попередніх місяців): за січень - 100,4% (дата опублікування 13.02.2024); за лютий - 100,3% (12.03.2024); за березень - 100,5% (11.04.2024); за квітень - 100,2% (14.05.2024); за травень - 100,6% (12.06.2024).

У червні 2024 року по відношенню до травня 2024 року індекс споживчих цін становив 102,2%, за період січень-червень 2024 року - 104,3% (дата опублікування 12.07.2024).

Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103% лише в червні 2024 року і склав 104,3%. До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103% не було.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.

З наведеного випливає, що починаючи з січня по липень 2024 року у відповідача не виникало підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, оскільки не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

Матеріалами справи підтверджується, що у 2024 р. виплату індексації позивачці поновлено з серпня 2024 та виплачено по грудень 2024 р. включно (до звільнення), що відповідає наведеним вище висновкам.

З огляду на вищевикладене та оскільки ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у 2024 році за період з січня по липень 2024 року відсутні взагалі, а за період з серпня по грудень 2024 розрахунок поточної індексації здійснюється із застосуванням базового місяця грудня 2023 (місяць, що передує початку нового обчислення індексу).

Таким чином, позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року із застосуванням базового місяця листопад 2015 року задоволенню не підлягають.

Інші доводи сторін встановлених обставин справи та висновків суду не спростовують.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вимогами ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297, 382 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням базового місяця листопад 2015 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця листопад 2015 року.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук