Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №400/8557/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р. № 400/8557/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 300861,04 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису майна від 01.12.2024 № 2470/14-29-13-22-02

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі – позивач) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» (далі – відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 300861,04 грн за рахунок майна платника податків позивача, що перебуває у податковій заставі, згідно акта опису майна від 02.12.2024 року № 2470/14-29-13-22-02.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідач має податковий борг в сумі 300861,04 гривні. Позивач вжив заходи щодо стягнення вказаного боргу, а саме: направив відповідачу на рекомендованими листами на його адресу місця знаходження вимогу від 16.02.2024 № 0004231-1302-1429 та описав майно в податкову заставу згідно з актом опису майна від 02.12.2024 № 2470/14-29-13-22-02. В порядку статті 95 Податкового кодексу України (далі – ПК України) позивач надіслав інкасові доручення на рахунки відповідача до установ банків, які були повернуті контролюючому органу без виконання. Несплата боргу відповідачем в такий спосіб стала підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

20.07.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі.

Згідно з карток руху документа відповідач отримав копію позовної заяви та ухвалу від 20.07.2026 про відкриття провадження у справі відповідно 14.07.2026 і 21.07.2026.

Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідач подав контролюючому органу:

1) податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:

17.02.2023 за 2023 рік на суму податкових зобов`язань 6061,83 грн;

19.02.2024 за 2024 рік на суму податкових зобов`язань 6423,73 грн;

19.02.2025 за 2025 рік на суму податкових зобов`язань 7238,00 грн;

2) податкові декларації з плати за землю (земельний податок та / або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:

20.02.2023 за 2023 рік на суму податкових зобов`язань 110073,60 грн;

22.03.2023 за 2023 рік на суму податкових зобов`язань 126584,64 грн;

20.02.2024 за 2024 рік на суму податкових зобов`язань 133039,92 грн;

19.02.2025 за 2025 рік на суму податкових зобов`язань 149004,96 гривні.

Загальний розмір податкових зобов`язань відповідача згідно з розрахунком позивача та витягами з інтегрованої картки платника станом на день звернення позивача з цим позовом становив 300861,04 грн, з яких:

з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, 10875,28 грн;

з орендної плати з юридичних осіб 289985,76 гривні.

Позивач виставив відповідачу податкову вимогу від 16.02.2024 № 0004231-1302-1429 (форма «Ю») на суму 22122,57 грн та прийняв рішення від 16.02.2024 № 151/14-29-13-21-02 про опис майна у податкову заставу, які він згідно з довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 07.03.2024 до поштового відправлення № 0600089854404 не отримав у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до складеного позивачем Акта опису майна від 02.12.2024 № 2470/14-29-13-21-02 проведено опис майна позивача: кількість – 1 штука, тип майна – нежитловий об`єкт, вартість – не визначена.

Згідно з рішеннями відповідача про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу від 12.08.2025 № 188/4-1429-13-23-02, від 19.11.2025 № 500/4-1429-13-23-02 і від 28.04.2026 № 433/4-1429-13-23-02 вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей відповідача.

Усі вищенаведені рішення були надіслані на поштову адресу відповідача, які він не отримав у зв`язку з його відсутністю.

07.07.2026 позивач надіслав до АТ «СЕНС БАНК», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів з банківських рахунків відповідача.

У зв`язку з несплатою відповідачем вищезазначеного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з підпунктами 16.1.1-16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний:

стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктами 88.1-88.2 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктами 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 ПК України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абзаців другого-п`ятого пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Таким чином, податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду. Обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду задля отримання дозволу на погашення податкового боргу за платника податків за рахунок його майна є:

наявність у платника податків податкового боргу внаслідок несплати в установлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань;

направлення платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня звернення до суду з відповідним позовом;

відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

у платника податків – боржника є майно, яке передано у податкову заставу і за рахунок вартості якого може бути погашено податковий борг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2026 у справі № 340/6764/23.

Крім цього, у постанові від 17.09.2024 у справі № 400/11548/23 Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПК України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.

Суд встановив, що податковий борг, дозвіл на погашення якого просить позивач надати за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, виник у зв`язку з несплатою відповідачем наступних податкових зобов`язань:

з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за період з IV кварталу 2023 року по ІІ квартал 2025 року на загальну суму 10875,28 грн;

з орендної плати з юридичних осіб за період з листопада 2023 року по листопад 2025 року на загальну суму 289985,76 гривні.

Непогашений податковий борг відповідача на загальну суму 300861,04 грн виник та обліковується за відповідачем на підставі поданих ним до контролюючого органу податкових декларацій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023-2025 роки, а також податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та / або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023-2025 роки.

Позивач виставив відповідачу податкову вимогу від 16.02.2024 № 0004231-1302-1429 (форма «Ю») на суму 22122,57 грн та прийняв рішення від 16.02.2024 № 151/14-29-13-21-02 про опис майна у податкову заставу, які він згідно з довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 07.03.2024 до поштового відправлення № 0600089854404 не отримав у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Враховуючи абзац другий пункту 42.5 статті 45 ПК України, вказані податкова вимога і рішення про опис майна у податкову заставу вважаються врученими відповідачу належним чином 07.03.2024.

Згідно з витягами з інтегрованої картки платника, поданих позивачем до Миколаївського окружного адміністративного суду, відповідні податкові зобов`язання відповідачем не сплачені.

07.07.2026 позивач надіслав до АТ «СЕНС БАНК», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів з банківських рахунків відповідача, які були повернуті контролюючому органу без виконання.

Відповідно до складеного позивачем Акта опису майна від 02.12.2024 № 2470/14-29-13-21-02 проведено опис майна позивача: кількість – 1 штука, тип майна – нежитловий об`єкт, реєстраційний номер – 230271548101, вартість – не визначена.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 09.07.2026 № 485124985 відповідачу на праві власності належить об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 230271548101.

З вищевикладеного слідує, що позивач дотримався вимог пункту 95.3 статті 95 ПК України, оскільки в межах спірних правовідносин він правомірно діяв з урахуванням положень пункту 95.5 статті 95 ПК України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідачки не підлягає.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі – позивач) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» задовольнити повністю.

2. Надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 300861 (Триста тисяч вісімсот шістдесят одна) гривня 04 копійки за рахунок майна платника податків ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ», що перебуває у податковій заставі згідно з Актом опису майна від 02.12.2024 року №2470/14-29-13-22-02.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

6. Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005; код ЄДРПОУ 44104027);

відповідач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» (вул. Садова, 1, офіс 206, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54009; код ЄДРПОУ 37697929).

7. Повний текст рішення суду складений 23.09.2026.

Суддя В.Г.Ярощук