Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №380/12459/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12459/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Харківській області (далі – ГУ ПФУ у Харківській області, відповідач), з такими вимогами:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду №28 від 13.05.2026 виданої Восьмим апеляційним адміністративним судом;

- скасувати рішення ГУ ПФУ у Харківській області №913080177428 від 20.05.2026;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду №28 від 13.05.2026, виданої Восьмим апеляційним адміністративним судом, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області) та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, починаючи з грудня 2016 року. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №380/3580/26 Восьмим апеляційним адміністративним судом видано довідку від 13.05.2026 №28 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», яку 14.05.2026 позивач подав до органу Пенсійного фонду з метою перерахунку довічного грошового утримання. Однак, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 20.05.2026 №913080177428 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відсутні підстави в частині проведення перерахунку пенсії щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі заяви від 14.05.2026 №2792. Вважаючи дії відповідача неправомірними і такими, що порушують право та законні інтереси позивача, останній звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою від 22.06.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 18.06.2026 - позовну заяву з копіями доданих до неї документів та 23.06.2026 ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі з викликом сторін від 22.06.2026.

Відповідачу роз`яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 з грудня 2016 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, починаючи з грудня 2016 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №380/3580/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Восьмого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Суд вирішив визнати протиправними дії Восьмого апеляційного адміністративного суду щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв`язку з зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.; зобов`язати Восьмий апеляційний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв`язку з зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.

Так, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №380/3580/26 Восьмим апеляційним адміністративним судом видано довідку від 13.05.2026 №28 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці».

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 20.05.2026 №913080177428 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відсутні підстави в частині проведення перерахунку пенсії щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі заяви від 14.05.2026 №2792.

Позивач, не погоджуючись із вищевказаною відмовою у перерахунку пенсії, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

За правилом ч. 5 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років, розмір якої за наявності стажу роботи більше 35 років становить 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відносини з приводу одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці деталізовано Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.02.2023 № 7-2).

Згідно з п. 1 розділу III зазначеного Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до п. 6 розділу IV зазначеного Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці), або за зверненням судді у відставці.

Із наведених норм права вбачається, що розрахунковою базою для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є суддівська винагорода, обчислена в порядку ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання - зміна розміру складових такої винагороди.

Отже, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102.00 грн.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, від 04.12.2018 № 11-р/2018).

30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким, зокрема, ст. 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано ст. 135 Закону України № 1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні ч. 2 ст. 130 Конституції України), зокрема, п. п. 1, 2 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон України № 2017-III) державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення ст. 2 Закону України № 2017-III).

Згідно з приписами ст. 6 Закону України № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон України № 966-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону України № 966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом України № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб 3328,00 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025.

Варто зазначити, що зміни до Закону України № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України № 966-XIV щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч. 2 ст. 130 Конституції України і ч. 3 ст. 135 Закону України № 1402-VIII.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Законом України №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може бути змінена без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2026 (3328,00 грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102.00 грн.), на підставі абз. 5 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», є протиправною.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25.

У постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та, відповідно, що з 01.01.2024 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувати такий:

у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У справі № 200/2309/25, як і у справі № 520/1081/26, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме наявності підстав для здійснення такого перерахунку з огляду на зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року.

Суд при ухвалені рішення враховує релевантні правові позиції Верховного Суду, зокрема викладені у постановах від 10.07.2026 у справі № 240/16050/24, від 09.07.2026 у справі № 420/37905/24, від 09.07.2026 у справі № 420/7951/25, від 09.07.2026 у справі № 160/31923/24, від 07.07.2026 у справі № 320/15746/24, від 07.07.2026 у справі № 380/8058/25, від 14.07.2026 у справі № 580/1285/25.

Таким чином, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною відмову ГУ ПФУ у Харківській області у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду №28 від 13.05.2026, виданої Восьмим апеляційним адміністративним судом та скасування рішення ГУ ПФУ у Харківській області №913080177428 від 20.05.2026.

З метою відмовлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ у Харківській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду №28 від 13.05.2026, виданої Восьмим апеляційним адміністративним судом, з урахуванням виплачених сум.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду №28 від 13.05.2026, виданої Восьмим апеляційним адміністративним судом.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №913080177428 від 20.05.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи. 5, Держпром, 3-й під`їзд, 2- й поверх) здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду №28 від 13.05.2026, виданої Восьмим апеляційним адміністративним судом, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи. 5, Держпром, 3-й під`їзд, 2- й поверх) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 22.09.2026.

Суддя Потабенко В.А.