Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №380/11629/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №380/11629/26

Суддя: Хома Олена Петрівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11629/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ). в інтересах якого діє адвокат Столяр Оксана Миколаївна, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно витягу з наказу від 14.10.2025 № 287. ОСОБА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебував на посаді стрільця-зенітника 2 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби у мирний час) звільнено військової служби. Згідно довідки військово-лікарської комісії від 08.08.2025 №2025-0808-1305-4631-3, Захворювання, ТАК, пов`язано із захистом Батьківщини. 21.10.2025. Позивач звернувся із заявою до відповідача щодо виплати йому грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань у зв`язку з інвалідністю, отриманою внаслідок захисту Батьківщини. З відповіді 31.10.2025 №1626 взнав, що відповідно до доручення Міністерства Оборони України від 09.01.2025 №156/уд, п.6, п.п.6.1., відсутні підстави для виплати грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Вважає протиправною відмову у виплаті вказаної допомоги ,у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 09.06.2026 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 22.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Копію позовної заяви з додатками та ухвалу від 22.06.2026 отримано відповідачем 06.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штрих-кодом № R067211503596.

Відповідачу роз`яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного суду України (далі – КАС України) неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до військового квитка серії № НОМЕР_2 ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про хворобу від 08.08.2025 № 2025-0808-1305-4631-3 ОСОБА_1 перебував на обстеженні і лікуванні в періоди:

??01.03.2023 - 02.03.2023 - КЗ ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та республіканських воїнів»;

??05.03.2023 - 18.05.2023 -КЗ ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та республіканських воїнів»;

??06.06.2023 - 28.07.2023 - Військова частина НОМЕР_3 ; 10.10.2023 - 21.01.2024 - КНП « 1» територіальне медичне об`єднання м. Львова;

??30.10.2024 - 10.12.2024 - Військова частина НОМЕР_4 ;

??21.01.2025 - 27.01.2025 - КНП « 1» територіальне медичне об`єднання м. Львова;

??10.02.2025 - 19.02.2025 - КНП « 1» територіальне медичне об`єднання м. Львова;

??19.02.2025 - 12.03.2025 - КНП « 1» територіальне медичне об`єднання м. Львова.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 08.08.2025 №2025-0808-1305- 4631-3, у ОСОБА_1 захворювання, ТАК, пов`язано із захистом Батьківщини. Потребує звільнення від виконання службових обов`язків за станом здоров`я на термін необхідних для оформлення документів звільнення, але не більше 30 календарних днів.

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 25.08.2025 №2025-0825-1515-5445-0 затверджено постанову ВЛК при в/ч НОМЕР_5 , оформлену свідоцтвом про хворобу №2025-0808-1305-4631-3 від 08.08.2025.

Згідно до витягу з наказу 14.10.2025 № 287 ОСОБА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебував на посаді стрільця-зенітника 2 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби у мирний час) звільнено військової служби.

Позивач 21.10.2025 звернувся із заявою до відповідача щодо виплати йому грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань у зв`язку з інвалідністю отриманої внаслідок захисту Батьківщини.

Згідно до отриманої відповіді від 31.10.2025, №1626, відповідач повідомив, що відповідно до доручення Міністерства Оборони України від 09.01.2025 № 156/уд п.6, п.п.6.1., відсутні підстави для виплати грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Позивач, вважаючи бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон № 2011-ХІІ) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі – Порядок № 260), визначає механізм нарахування та виплати грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 1 розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 7 розділу XXIV Порядку № 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Згідно з пунктом 9 розділу XXIV Порядку № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) – наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Окремим дорученням Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд встановлено порядок здійснення відповідних виплат у 2025 році. Згідно з пунктом 6 цього Окремого доручення матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям один раз у 2025 році в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав, серед яких:

- у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (підпункт 6.1);

- внаслідок події, яка настала у 2025 році або у грудні 2024 року, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події, зокрема: порушення стану здоров`я військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/о), довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії, висновок лікарсько-консультативної комісії), а саме (підпункт 6.3.3):

6.3.3.2 перебування військовослужбовця понад 30 днів поспіль на лікуванні, реабілітації чи у відпустці для лікування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) або захворюванням, які пов`язані із захистом Батьківщини та потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки, ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування.

Системний аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що умовами виплати військовослужбовцю матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2025 році є: 1) наявність фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України; 2) подання військовослужбовцем рапорту з обґрунтуванням підстав; 3) наявність хоча б однієї з підстав, зазначених у пункті 6 Окремого доручення № 156/уд.

Отримавши такий рапорт, командир військової частини зобов`язаний його розглянути та, за умови наявності передбачених законодавством підстав, видати наказ про виплату матеріальної допомоги.

Стосовно наявності підстав для виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, суд звертає увагу на таке.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 08.08.2025 №2025-0808-1305- 4631-3, у ОСОБА_1 захворювання, ТАК, пов`язано із захистом Батьківщини. Потребує звільнення від виконання службових обов`язків за станом здоров`я на термін необхідних для оформлення документів звільнення, але не більше 30 календарних днів.

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 25.08.2025 №2025-0825-1515-5445-0 затверджено постанову ВЛК при в/ч НОМЕР_5 , оформлену свідоцтвом про хворобу №2025-0808-1305-4631-3 від 08.08.2025.

Згідно з абзацом другим пункту 6.3.3 пункту 6 Окремого доручення № 156/уд від 09.01.2025 встановлення військово-лікарською комісією факту порушення стану здоров`я військовослужбовця та його зв`язку із захистом Батьківщини здійснюється, серед іншого, на підставі постанови ВЛК. Саме така постанова ВЛК (Свідоцтво про хворобу) є у справі.

Доводи відповідача, викладені у листі від 31.10.2025 №1626, про те, що захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини не є підставою для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на положеннях підпункту 6.3.3.2 пункту 6 Окремого доручення № 156/уд.

Вказана норма передбачає виплату матеріальної допомоги не лише у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), а й у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане із захистом Батьківщини. Кваліфікація такого зв`язку віднесена законодавцем до компетенції військово-лікарської комісії, а не командира військової частини, який не наділений повноваженнями ставити під сумнів висновок ВЛК щодо причинного зв`язку захворювання із захистом Батьківщини.

Більше того, згідно свідоцтва про хворобу від 08.08.2025 № 2025-0808-1305-4631-3 ОСОБА_1 перебував на обстеженні і лікуванні в періоди:

??01.03.2023 - 02.03.2023 - КЗ ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та республіканських воїнів»;

??05.03.2023 - 18.05.2023 - КЗ ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та республіканських воїнів»;

??06.06.2023 - 28.07.2023 - Військова частина НОМЕР_3 ; 10.10.2023 - 21.01.2024 - КНП « 1» територіальне медичне об`єднання м. Львова;

??30.10.2024 - 10.12.2024 - Військова частина НОМЕР_4 ;

??21.01.2025 - 27.01.2025 - КНП « 1» територіальне медичне об`єднання м. Львова;

??10.02.2025 - 19.02.2025 - КНП « 1» територіальне медичне об`єднання м. Львова;

??19.02.2025 - 12.03.2025 - КНП « 1» територіальне медичне об`єднання м. Львова.

Тобто захворювання позивача виникло та тривало під час виконання ним обов`язків військової служби в особливий період в умовах правового режиму воєнного стану, що зумовлено особливими (підвищеними) умовами цієї служби.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сукупність наведених медичних обставин відповідає кваліфікуючим ознакам, передбаченим підпунктом 6.3.3.2 пункту 6 Окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд: позивач безперервно перебував на лікуванні та реабілітації понад 30 днів поспіль у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.

Доводи відповідача про правомірність таких спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відмова в/ч НОМЕР_1 у виплаті позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і також підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд доходить висновку про повне задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О. П.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua