Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №380/15282/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 рокусправа № 380/15282/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:

- скасувати постанову від 16.07.2026 ВП № 81358581 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у розмірі 5100,0 грн.

Ухвалою від 28.07.2026 позовна заява залишена без руху.

Ухвалою від 12.08.2026 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.07.2026 ВП №81358581 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду є протиправною, оскільки при її винесенні державним виконавцем належним чином не перевірено факт виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/6726/25. Позивач зазначає, що на виконання рішення суду Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та нараховано доплату за період з 01.08.2023 по 30.06.2025 у розмірі 3963,24 грн, про що державного виконавця повідомлено листом від 09.07.2026. Водночас підставою для накладення штрафу стало невиконання, на думку державного виконавця, рішення суду в частині виплати пенсії без обмеження її розміру 70 відсотками сум грошового забезпечення.

Позивач вважає, що рішення суду виконано в межах повноважень Головного управління, а тому підстави для накладення штрафу відсутні.

18.08.2026 відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області перерахунок пенсії та нарахування заборгованості в сумі 3963,24 грн не свідчать про повне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/6726/25. Зазначив, що згідно з наданими представником стягувача документами пенсія ОСОБА_1 продовжує виплачуватися з обмеженням 70 відсотками сум грошового забезпечення та максимальним розміром, хоча судовим рішенням передбачено її перерахунок без такого обмеження. Відповідач також вказав, що рішення не обмежене кінцевою датою виплати пенсії, а тому встановлене ним право на відповідний розмір пенсії має забезпечуватися і надалі. З огляду на невиконання рішення в частині поточних виплат та ненадання позивачем поважних причин такого невиконання відповідач вважає постанову державного виконавця від 16.07.2026 ВП №81358581 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн правомірною та просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/6726/25, яке набрало законної сили 02.06.2025, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.

03.10.2025 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №380/6726/25.

26.06.2026 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №81358581 з виконання зазначеного виконавчого листа та встановлено боржнику строк для виконання рішення суду 10 робочих днів.

09.07.2026 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом №1300-0303-5/108528 повідомило про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 та нарахування заборгованості за період з 01.08.2023 по 30.06.2025 у розмірі 3963,24 грн. Зазначений лист надійшов до Відділу 13.07.2026.

10.07.2026 представник стягувача подав державному виконавцю заяву, у якій повідомив про невиконання боржником рішення суду, долучивши копії перерахунку пенсії та розрахунку доплати за пенсійною справою №1306023060.

Державний виконавець встановив, що проведений боржником перерахунок не відповідає вимогам виконавчого документа, оскільки пенсію продовжено виплачувати з обмеженням 70 відсотками грошового забезпечення та обмеженням максимальним розміром пенсії.

16.07.2026 державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні №81358581 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення суду. Боржнику встановлено новий строк для виконання рішення суду — 10 робочих днів.

Вважаючи постанову державного виконавця від 16.07.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №81358581 протиправною, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1-2 ст.63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вказаних норм слідує, що на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/6726/25, яке набрало законної сили 31.05.2025, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при її перерахунку з 01.03.2025 та зобов`язано Головне управління здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.

На виконання зазначеного рішення Головним управлінням проведено перерахунок пенсії. Згідно з наданим позивачем розрахунком, її розмір з надбавками становив 25042,68 грн, однак з урахуванням максимального розміру визначено 24326,34 грн. Доплата за період з 01.03.2025 по 30.06.2025 становить 3963,40 грн.

В свою чергу, підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу стало встановлення державним виконавцем невиконання рішення суду в повному обсязі, оскільки при визначенні розміру пенсії застосовано обмеження максимальним розміром. У постанові також зазначено про обмеження розміру пенсії 70 відсотками сум грошового забезпечення.

Позивач, заперечуючи проти оскаржуваної постанови, посилається на повне виконання рішення суду, зміну правового регулювання виплати пенсії, а також на те, що виплата належних сум залежить від відповідного бюджетного фінансування.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами. Наданий самим позивачем розрахунок підтверджує застосування максимального обмеження при визначенні розміру пенсії, всупереч прямій вказівці суду здійснити її виплату без такого обмеження. Посилання на зміну правового регулювання та бюджетне фінансування цього не спростовують.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи 16.07.2026 постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні №81358581, діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах наданих йому повноважень, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/6726/25 не було виконано в повному обсязі. Відтак, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, а позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 2 КАС України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна