Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №340/3112/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/3112/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Військової частини НОМЕР_1

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Кропивницький, Кіровоградська область

про стягнення шкоди.

Військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , розрахунковий рахунок UA238201720343190003001090634, відкритий у УДКСУ у м. Києві, МФО 820172) 237 054,94 грн (двісті тридцять сім тисяч п`ятдесят чотири гривні, 94 коп.) прямої дійсної шкоди, завданої державі внаслідок надлишкової виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач призваний на військову службу 31.07.2020 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій часині) від 01.08.2022 р. №213 старшого солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , призначено на відповідну посаду та зараховано на всі види забезпечення, в тому числі грошове. Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій часині) від 12.08.2022 р. №224 старшого солдата ОСОБА_1 визнано таким, що 10.08.2022 р. направлено для лікування до Селидівської центральної районної лікарні. Після вибуття для лікування відповідач ні 30.08.2022 р., ні пізніше після цієї дати, до військової частини НОМЕР_3 на службу не повернувся. Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.11.2022 р. №325 старшого солдата ОСОБА_1 визнано таким, що не повернувся до військової частини після лікування, та знято з усіх видів забезпечення з 22.11.2022 р. Військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини НОМЕР_3 , яку після 25.08.2025 р. переформовано у межах організаційно-штатних заходів. Після 25.08.2025 р. ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 не прибував, посаду у військовій частині НОМЕР_3 не обіймає у зв`язку з припиненням діяльності цієї військової частини, у військовій частині НОМЕР_1 на посаду не призначався, службові обов`язки не виконує та грошового забезпечення як особа, яка проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , не отримує. З метою перевірки підстав відсутності відповідача на військовій службі позивачем відомості щодо його перебування на стаціонарному лікуванні, проходження військово-лікарської комісії та звернення за медичною допомогою. За отриманими відповідями лікувальних закладів та військово-медичних установ підтверджено стаціонарне лікування ОСОБА_1 лише за період з 12.08.2022 р. по 29.08.2022 р., а вже 30.08.2022 р. він до військової частини після лікування не повернувся. За фактом неповернення з лікувального закладу колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 старшого солдата ОСОБА_1 окремо у військовій частині НОМЕР_1 проведено службове розслідування, висновками якого підтверджується, що 30.08.2022 р. він не повернувся на службу після лікування. Водночас результати цього службового розслідування вказували на відсутність обставин, які після завершення лікування відповідача зберігали б правові підстави для подальшого нарахування йому та виплати військовою частиною НОМЕР_3 грошового забезпечення і додаткової винагороди. У зв`язку із цим наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 11.02.2026 р. №565 «Про результати службового розслідування» встановлено факт прямої дійсної шкоди, її розмір та визначено, що вона підлягає стягненню з відповідача. За результатами зазначеного службового розслідування та на підставі довідки-розрахунку №0989/10/5828 від 11.12.2025 р., складеної фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що після лікування та неповернення до військової частини старшому солдату ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_3 безпідставно продовжувалися нарахування і виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди за період з 30.08.2022 р. по жовтень 2022 р., а саме: за серпень 2022 року – грошове забезпечення 13 611,20 грн, індексація 1 281,80 грн, додаткова винагорода 100 000,00 грн; за вересень 2022 року – грошове забезпечення 13 611,23 грн, індексація 1 281,80 грн, додаткова винагорода 100 000,00 грн; за жовтень 2022 року – грошове забезпечення 13 611,23 грн, індексація 1 281,80 грн. З урахуванням дати неповернення відповідача до військової частини після лікування загальний розмір безпідставно виплаченого грошового забезпечення та додаткової винагороди за період з 30.08.2022 р. по жовтень 2022 р. становить 237 054,94 грн. Саме ця сума визначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 11.02.2026 р. №565 як сума прямої дійсної шкоди, завданої державі внаслідок надлишкової виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди після завершення лікування відповідача та його неповернення до військової частини. У межах досудового врегулювання спору військова частина НОМЕР_1 направила відповідачу письмові повідомлення про необхідність добровільного повернення коштів листом від 14.04.2026 р. №1060/5755 та повторно листом від 11.05.2026 р. №1060/7200, додавши копію наказу про результати службового розслідування та реквізити для перерахування коштів. Крім того, поінформовано ІНФОРМАЦІЯ_2 та зональний відділ ВСП за місцем проживання ОСОБА_1 . Проте відповідач суму 237 054,94 грн добровільно не відшкодував. Позивач зазначає. що позасудове стягнення у цьому випадку неможливе, оскільки відповідач до розташування військової частини НОМЕР_1 не повернувся, у військовій частині НОМЕР_1 на посаді не перебуває, військову службу у її складі не проходить, а тому відрахування з його місячного грошового забезпечення не може бути здійснене.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.79).

25.06.2026 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.84).

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій часині) від 01.08.2022 р. №213 старшого солдата ОСОБА_1 , стрільця-снайпера 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення з 01 серпня 2022 року (а.с.18).

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій часині) від 12.08.2022 р. №224 старшого солдата ОСОБА_1 , стрільця-снайпера 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 вирішено вважати таким, що 10.08.2022 р. евакуйований з місця поранення до Селидівської центральної районної лікарні (а.с.19).

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій часині) від 18.08.2022 р. №224 старшого солдата ОСОБА_1 , стрільця-снайпера 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 увільнено від займаних посад і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 за підпунктом 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (а.с.19, зі зворотного боку).

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій часині) від 21.11.2022 р. №325 старшого солдата ОСОБА_1 , який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 вирішено вважати таким, що не повернувся до військової частини після лікування (а.с.20).

Із 25.08.2025 р. військову частину НОМЕР_3 переформовано у військову частину НОМЕР_1 (а.с.9).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.11.2025 р. №4429 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування відносно колишнього стрільця-снайпера 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 старшого солдата ОСОБА_1 за фактом неповернення з лікувального закладу 21.11.2022 (а.с.14).

За висновками акта службового розслідування запропоновано вважати колишнього стрільця-снайпера 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 старшого солдата ОСОБА_1 таким, що з 30.08.2022 р. не повернувся з лікувального закладу, та що в діях військовослужбовця вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 статті 407 Кримінального кодексу України (а.с.33-35).

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 20.01.2026 р. №228 «Про результати службового розслідування» наказано вважати колишнього стрільця-снайпера 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 старшого солдата ОСОБА_1 таким, що з 30.08.2022 р. не повернувся з лікувального закладу, та що в діях військовослужбовця вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 статті 407 Кримінального кодексу України (а.с.36-37).

Також наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.01.2026 р. №206 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом ймовірної безпідставної виплати грошового забезпечення колишньому стрільцю-снайперу 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 старшому солдату ОСОБА_1 , який не повернувся з лікувального закладу 30.08.2022 (а.с.41).

За висновками акта службового розслідування встановлено, що сума прямої дійсної шкоди інтересам військової частини НОМЕР_1 в розмірі 237 054,94 грн підтверджена та підлягає стягненню за рахунок винної особи – старшого солдата ОСОБА_1 відповідно до ст.12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (а.с.58-62).

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 14.02.2026 р. №555 «Про результати службового розслідування» визначено, що сума прямої дійсної шкоди інтересам військової частини НОМЕР_1 в розмірі 237 054,94 грн підтверджена та підлягає стягненню за рахунок винної особи – старшого солдата ОСОБА_1 відповідно до ст.12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (а.с.62-65).

14.04.2026 р. військовою частиною НОМЕР_1 направлено ОСОБА_1 повідомлення від 14.04.2026 р. №1060/5755 відповідно до якої запропоновано відшкодувати безпідставно набуті бюджетні кошти в добровільному порядку (а.с.68).

11.05.2026 р. військовою частиною НОМЕР_1 повторно направлено ОСОБА_1 повідомлення від 11.05.2026 р. №1060/7200 відповідно до якої запропоновано відшкодувати безпідставно набуті бюджетні кошти в добровільному порядку (а.с.67).

Згідно зі ст.26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1993 р. №548-ХIV Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначений Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі» від 03.10.2019 р. №160-ІХ (далі за текстом – Закон №160).

У розумінні п.4 ч.1 ст.1 Закону №160 матеріальна відповідальність – вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Частиною 1 статті 3 Закону №160 визначено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.6 Закону №160 особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

З огляду на ч.1 ст.7 Закону №160, розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 6, 7 ст.8 Закону №160 посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Статтею 12 Закону №160 визначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

На підставі викладеного та беручи до уваги, що ОСОБА_1 не надано доказів сплати матеріальної шкоди у сумі 237 054,94 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 заподіяну державі шкоду у сумі 237 054,94 грн внаслідок надлишкової виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , розрахунковий рахунок НОМЕР_6 , відкритий у УДКСУ у м. Києві, МФО 820172) шкоду, завдану державі внаслідок надлишкової виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди у сумі 237 054,94 грн (двісті тридцять сім тисяч п`ятдесят чотири грн 943 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду – 23 вересня 2026 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ