Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №340/6135/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року справа № 340/6135/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – Управління) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправним і скасування рішення від 16 березня 2026 року, яким відмовлено у переведенні з виплати пенсії по інвалідності на пенсію за втратою годувальника.

Водночас просив суд зобов`язати Управління перевести на виплату пенсії по втраті годувальника з 06 березня 2026 року.

Пояснив, що після смерті батька набув право на пенсію по втраті годувальника.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.32-35).

Пояснило, що ОСОБА_1 не надав висновок медико-соціальної експертизи про настання інвалідності до досягнення 18 років.

03 вересня 2026 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.28-29).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, з 06 липня 1989 року позивач перебуває на пенсійному обліку і отримує пенсію по інвалідності з дитинства за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) (а.с.32-35).

22 червня 2021 року медико-соціальна експертна комісія визнала ОСОБА_1 особою з інвалідністю з дитинства (2 група (безтерміново)) (а.с.15-16).

Батько позивача – ОСОБА_2 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 віці 89 років (а.с.12).

06 березня 2026 року позивач подав до Пенсійного фонду України заяву про перехід на пенсію за втратою годувальника (а.с.14).

За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд Управління.

16 березня 2026 відповідач відмовив у задоволенні заяви (а.с.14).

Підстава – не надано висновок медико-соціальної експертизи про настання інвалідності до досягнення 18 років.

Позов подано до суду 28 серпня 2026 року (а.с.1-6).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами частини 1 статті 10 Закону встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Таке право пенсіонер реалізує шляхом подання відповідної заяви.

Позивач реалізував волевиявлення у письмовій формі.

ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності з дитинства з 1989 року (2 група (психічні вади)).

Востаннє оглянутий медико-соціальною експертною комісією у 2021 році, яка підтвердила попередні висновки про інвалідність та встановила останню безтерміново.

Приписами частини 1 статті 36 Закону встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Приписами пункту 2 частини 2 статті 36 Закону визначено, що члени сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Приписами пункту 2 частини 3 статті 36 Закону передбачено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю з дитинства і перебував на утриманні батька, який помер.

Тому набув право на пенсію за втратою годувальника.

У рішенні відповідача зазначено про згаданий висновок медико-соціальної експертної комісії.

Управління не могло не знати про нього, оскільки виплачувало позивачу пенсію по інвалідності з дитинства.

Тому підстава відмови у задоволенні заяви (не надано висновок медико-соціальної експертної комісії про настання інвалідності до досягнення 18 років) є доказом свавілля.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування рішення Управління.

Захист порушеного права полягає у зобов`язанні відповідача призначити пенсію за втратою годувальника на підставі заяви від 06 березня 2026 року.

Отже, позов належить задовільнити.

Сторони не понесли судових витрат (а.с.28-29).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов ОСОБА_1 .

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 16 березня 2026 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про перехід на пенсію за втратою годувальника від 06 березня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код 20632802; вул.Соборна,7А м.Кропивницький Кіровоградська область) прийняти рішення про перехід ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на пенсію за втратою годувальника, яким був ОСОБА_2 , на підставі заяви від 06 березня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ