Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №340/8200/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8200/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОАЛЬЯНС ЛТД” до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00152490707 від 11.09.2025 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на прибуток на 39 996 825 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00152500707 від 11.09.2025 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 14 756 622,5 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 11 805 298 грн., та штрафними санкціями в сумі 2 951 324,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00152520707 від 11.09.2025 в частині застосування штрафних санкції у сумі 1 761 356, 32 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача вказує, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Так, позивач оскаржуючи у повідомленні - рішенні № 00152490707 від 11.09.25 р. зменшення розміру від`ємного значення суми податку на прибуток на 39 996 825 грн. зазначає, що акт перевірки не містить достовірних висновків щодо дефектів правового статусу контрагентів Товариства та не встановлює факту обізнаності Товариства із можливими правовими дефектами у правовому статусі контрагентів. Окрім того, чинне законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та наявність у нього достатніх власних матеріальних чи трудових ресурсів як умову для оподаткування податком на прибуток підприємство та ПДВ. Таким чином, нібито нереальна, на думку ГУ ДПС у Кіровоградські області господарська операція здійснювалася між двома суб`єктами господарювання, які є належним чином зареєстрованими відповідно до вимог чинного законодавства Україні (в тому числі вимог ПК України), володіють повною податковою правосуб`єктністю та не визнані фіктивними у передбаченому законом порядку. Отже, висновок ГУ ДПС у Кіровоградській області про заниження доходу від вартості безоплатно одержаних активів невідомого походження та неправомірного визначення показників рядку 2120 «Інші операційні доходи» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) (форма № 2), що призвело до заниження рядка 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 9 005 547 грн. і про неправомірне визначення показників по рядку 10.1 податкових декларацій з податку на додану вартість, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 1 500 925 грн, є безпідставними і зроблений в результаті неправильного застосування вимог ПКУ.

Крім того, висновок ГУ ДПС у Кіровоградській області про не дотримання законодавства при визначенні теперішньої (дисконтованої) вартості безвідсоткових зобов`язань, що числяться як довгострокові, та про заниження показників, задекларованих у рядку 2220 «інші фінансові доходи» форми №2-м «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)», всього в сумі 4 478 691 грн, у тому числі за 1 квартал 2025 року на 4 478 691 гри. є безпідставними і зроблений в результаті неправильного застосування вимог МСФЗ та ПКУ.

Товариство не погоджується з висновками перевірки та фактами, викладеними в акті перевірки щодо заниження рядка 02 Декларації про прибуток «Фінансовий результат до оподаткування (збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на суму 6 719 597 грн, та показників фінансових результатів до оподаткування, та вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та безпідставними.

Товариство не погоджується з висновками перевірки та фактами, викладеними в акті перевірки щодо заниження рядка 01 Декларації про прибуток «Дохід від будь-якої діяльності» на суму 1 201 586 грн. та показників фінансових результатів до оподаткування, та вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та безпідставними.

Також представником позивача зазначено, що нормами п.10, п.11, п.16 МСБО 2 не передбачено, що витрати на відповідальне зберігання (винагорода, яка оплачується зберігачеві за договором зберігання) повинні включатися до первісної вартості запасів, а тому в акті перевірки безпідставно виключено з витрат на збут понесенні витрати на зберігання в сумі 16 761 612,71 грн. В акті перевірки безпідставно зроблений висновок що в періоді з 01.01.2019 по 31.03.2025 р. Товариство занизило рядок 02 Декларації з податку на прибуток «Фінансовий результат до оподаткування (збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» фінансовий результат до оподаткування на суму 16 761 612,71 грн. та показники фінансових результатів до оподаткування.

Крім того, нормами п.12, п.23, п.34 МСБО 2 та п. 44.2, 138.2, 139.1 ПКУ передбачено, що витрати із очистки, сушки та підробки повинні включатися до первісної вартості запасів та до собівартості реалізованих товарів, а тому в акті перевірки безпідставно зроблений висновок що в періоді з 01.01.2019 по 31.03.2025 р. Товариство занизило рядок 02 Декларації з прибутку «Фінансовий результат до оподаткування (збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на суму 1 829 789,70 грн. та показники фінансових результатів до оподаткування. Перекручення показників статей «Собівартість реалізованих товарів» та «Витрати на збут» Звітів про фінансовий результат не впливає на фінансовий результат до оподаткування.

Враховуючи, що в акті перевірки не було надано належних доказів нереальності господарських операцій із зберігання, очистки, сушки та підробки зерна, згідно укладених договорів між позивачем та його контрагентами, а також доказів на підтвердження фактів не господарського використання вказаних послуг, не доведення правової підстави для позбавлення позивача права включення витрат на загальну суму 18 591 404 грн позивач вважає висновки наведені в акті перевірки протиправними і зроблений не у відповідності вимог Податкового кодексу.

На підставі вище викладеного, представник позивача вважає, зменшення розміру від`ємного значення суми податку на прибуток на 39 996 825 грн у повідомленні - рішенні № 00152490707 від 11.09.25 р. безпідставним і зробленим в результаті неправильного застосування вимог Податкового кодексу та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 00152500707 від 11.09.25 р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 14 756 622,50 грн. (оскаржувана частина), в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 11 805 298 грн. (оскаржувана частина), та штрафними санкціями в сумі 2 951 324,50 грн. (оскаржувана частина), зазначено, що позивачем бухгалтерський облік в частині витрат по отриманим послугам із зберігання здійснювався в повній відповідності до вимог МСБО 2 «Запаси», а саме такі витрати включені до витрат на збут, то як наслідок, не виникає обов`язку в нарахуванні зобов`язань з ПДВ відповідно до 188.1,п. 201.4 ПКУ. На підставі вище викладеного, позивач вважає помилковим донарахування зобов`язань з ПДВ в сумі 3 352 322 54 гри.

Враховуючи, що в акті перевірки не було надано належних доказів нереальності господарських операцій із зберігання, очистки, сушки та підробки зерна, укладених між Позивачем та його контрагентами, а також доказів на підтвердження фактів не господарського використання вказаних послуг, не доведення правової підстави для позбавлення позивача права включення витрат на загальну суму 18 591 404 грн позивач вважає висновки наведені в акті перевірки про заниження зобов`язань з ПДВ відповідно до вимог п. 188.1 ПКУ в сумі 3 718 280 грн. та застосування штрафу у сумі 929 570 грн. протиправними і зроблені не у відповідності вимог Податкового кодексу.

Крім того, собівартість реалізованих запасів не перевищила доходи від реалізації (без ПДВ), а тому твердження, наведені в акті перевірки про перевищення вартості придбання зерна над продажною вартістю є помилковим, та як наслідок помилково зроблений висновок про заниження податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ на суму 3 718 280 грн.

Товариство вважає, що висновки, наведені в акті перевірки про нереальність проведених господарських відносин з придбання товарів /послуг між ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» та контрагентами-постачальниками на загальну суму 9 005 547 грн с необґрунтованим, а також про завищення податкового кредиту за період з 01.01.2019 по 31.03.2025 р на суму 1 500 925 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 375 231,25 грн. є безпідставним.

Зазначає, що в акті перевірки не було надано належних законодавчих доказів, що по операціям з перерахування коштів, як авансів за сільськогосподарську продукцію, що позивач не мав кінцевою метою придбання товару.

Висновки ГУ ДПС у Кіровоградській області про заниження ПДВ на суму 13 657 940 грн (разом у рядках 10.1 та 10.3 Декларацій) та заниження податкового кредиту з ПДВ із суми повернених авансів в сумі 8 119 725 грн, що вплинуло на заниження податку на додану вартість в сумі 6 643 123 грн та заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування в сумі 1 104 908 грн є безпідставними та необґрунтованими.

Також, позивач оскаржує податкове повідомлення - рішення № 00152520707 від 11.09.25 про застосування штрафних санкцій у сумі 1 761 356 32 грн., відповідно до якого встановлено порушення п.п. 14.1.231, п. 44.1, п. 185.1 п. 188.1, п. 201.1 Податкового кодексу України у зв`язку із не отриманням в подальшому доходів з вартості послуг із зберігання, підробки, очищення, сушіння на загальний обсяг придбання без ПДВ 18 591 404 гривень, ТОВ «АГРО АЛЬЯНС ЛТД» та занижено податкове зобов`язання на загальну суму 3 718 280 грн. У зв`язку з чим попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні /розрахунки коригування у строк, визначений абзацом 1 пункту 1201.2 статті 120 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120 1 Податкового кодексу України, застосовано штраф в розмірі в розмірі 50 відсотків від суми податкових зобов`язань з ЦЦВ, зазначених у таких податкових накладних, у сумі1 761 356,32 грн.

Позивач зазначає, що в пункті 1) розділу 3.1.2.1 акту перевірки вказано «Враховуючи порушення, описане в п 2.1) розділу 3.1.1.1 акту перевірки встановлено реалізацію придбаних запасів (сільськогосподарська продукція) нижче ціни придбання сформованої до вимог МСБО 2 за рахунок не включення до її складу придбаних послуг зі зберігання, підробки, очищення, сушіння на загальний обсяг придбання без ПДВ 18 591 404 грн., в результаті чого занижено податкове зобов`язання на загальну суму 3 718 280 грн.

Водночас норми ПК України, на які посилається ГУ ДПС у Кіровоградській області, обґрунтовуючи порушення позивачем чинного законодавства, а саме абз. а п. 185.1, 188.1, п.201.1 ПК України, не визначають обов`язку платника податків нараховувати ПДВ на різницю між ціною продажу товару та його собівартістю у випадку, якщо собівартість товару є більшою, ніж ціна його продажу. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 23 травня 2018 року у справі №822/1571/17. Таким чином, невчинення ГУ ДПС у Кіровоградській області дій щодо співставлення ціни придбання з ціною реалізації по кожній окремо взятій операції не може свідчити про достовірне встановлення значення заниження бази оподаткування ПДВ при реалізації продукції.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву ( т.7 а.с.77-92) зазначив, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Звертав увагу суду, що у ході перевірки позивача було встановлено завищення суми від`ємного значення податку на прибуток з ПДВ та зменшення суми податкового зобов`язання з ПДВ, на підставі чого було прийнято податкові повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкові повідомлення-рішення правомірним та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення ( т.7 а.с.223-235, т.8 а.с.109-114), в яких просила задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.

Фактичні обставин справи, встановлені судом.

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2025 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 03.06.2025 № 822-п проведена перевірка ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» за період діяльності з 01.01.2019 по 31.03.2025 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2019 по 31.03.2025 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки складено акт від 15.08.2025 № 13108/11-28-07-07/32737851, згідно висновків якого встановлені порушення (з якими підприємство не погоджується):

1. п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.231, п.п.14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України , п.7, п.19 Міжнародного (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Дохід», п. 10, п. 11, п. 34 МСБО 2 «Запаси», п. 69 МСБО 1 «Подання фінансової звітності», МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», п.п. 45, 46, 47 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи», § 9, 46, 47 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на суму 39 996 825 гривень.

2. п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:

- заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 11 833 609 грн, в т.ч. по періодах:

- липень 2020 року на суму 1264424 грн,

- жовтень 2020 року на суму 1786955 грн,

- вересень 2021 року на суму 2042791 грн,

- жовтень 2021 року на суму 204118 грн,

- травень 2022 року на суму 2880106 грн,

- вересень 2023 року на суму 1526326 грн,

- грудень 2024 року на суму 2128889 грн;

- заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з податку на додану вартість) за березень 2025 року на суму 1 047 878 гривень.

3. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань не складено податкові накладні в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом терміни.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №00152490707 від 11.09.2025 щодо зменшення від`ємного значення суми податку на прибуток на 39 996 825 грн.;

-№00152500707 від 11.09.2025 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 14 792 011,25 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 11 833 609 грн., та штрафними санкціями в сумі 2 958 402,25 грн;

-№00152520707 від 11.09.2025 щодо застосування штрафних санкції у сумі 1 761 356,32 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00152490707 від 11.09.2025 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на прибуток на 39 996 825 грн. ( т.7 а.с.199, т.8 а.с. 198), суд зазначає наступне.

Перевіркою повноти декларування платником податків показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено їх завищення на загальну суму 39 996 825 гривень.

Заниження фінансового результату до оподаткування виникло внаслідок відхилення таких показників:

- по рядку 2120 «Інший операційний дохід» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) встановлено заниження показника на загальну суму 9 005 547 грн, в т. ч. по періодах:

- IV квартал 2019 року на суму 2 652 000 гривень,

- 1 квартал 2020 року на суму 728 785 гривень,

- IV квартал 2020 року на суму 2 869 115 гривень,

- І квартал 2021 року на суму 2 755 647 гривень, чим порушено вимоги п.44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), п.7 Міжнародного (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Дохід», внаслідок заниження доходу від вартості безоплатно одержаних активів невідомого походження (по взаєморозрахунках з ТОВ «АГРОХІМТРЕЙДІНГ» (код згідно з ЄДРПОУ 42469198), ТОВ «ОКТАНТРЕЙД» (код згідно з ЄДРПОУ 43336732), ТОВ «АКВЕНТ» (код згідно з ЄДРПОУ 43401130)).

Так, при перевірці ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» встановлено документально оформлені операції з ТОВ «АГРОХІМТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 42469198), ТОВ «ОКТАНТРЕЙД»(код 43336732), ТОВ «АКВЕНТ» (код ЄДРПОУ 43401130) діяльність, яких спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту по ланцюгу поставки.

За результатами проведеного аналіз діяльності у зазначених вище контрагентів встановлено відсутність джерела його походження та недостовірність даних, відображених у видаткових накладних, податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, відображених у податкових деклараціях з ПДВ на загальну суму 1 500 925 грн та Звітах про фінансові результати (Звітах про сукупний дохід) (форма № 2), що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 9 005 547 грн.

На думку відповідача, фактично ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) і складено податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Відповідач зазначає, що оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Сам факт перерахування платником податків коштів контрагентам за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування.

Водночас, товари, та послуги, ідентичні задекларованим ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОХІМТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 42469198), ТОВ «ОКТАНТРЕЙД» (код 43336732), ТОВ «АКВЕНТ» (код ЄДРПОУ 43401130) використовувалися в господарській діяльності підприємства.

Отже, на думку відповідача фактично мало місце використання товару (шрот соєвий, аміак рідкий, бензин А 92), джерело походження яких не встановлене, надання яких неможливо власним трудовим та виробничим ресурсом контрагентів. Наявність факту використання в господарській діяльності вищезазначених товарів є свідченням їх набуття у власність (безоплатного отримання) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Згідно з пп.134.1.1, п.134.1, ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» та ТОВ «ОКТАНТРЕЙД» укладений договір №1/20 від 03.02.2020р. на поставку бензину А-92-Євро5-Е5. Договір скріплено підписами та печатками сторін. Поставку товару від Продавця на адресу Покупця здійснено та оформлено згідно видаткової накладної №1 від 28 лютого 2020р. на суму 728785,20грн. в т.ч. ПДВ 121464,20грн. Якість товару підтверджено паспортом якості №834 від 25.02.2020р.; сертифікатом відповідності №ІІА.056.П.00069-18 від 02.05.2018р., виданим органом з оцінки відповідності ДП «Полтавастандартметрологія», терміном дії з 02.05.2018р. по 24.04.2021р.; декларацією про відповідність, виданою ПАТ «Укртатнафта».

Факт оплати обладнання підтверджується платіжними дорученнями №3004202085 від 12.06.2020 на суму 400 000,00 грн; №3006202051 від17.07.2020 на суму 400 000,00 грн.

Факт транспортування придбаного товару підтверджено ТТН: №28/02-1 від 28 лютого 2020р., перевізник ТОВ «АВАНГАРД-2014» на автоцистерні НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , пункт навантаження: м. Кривий Ріг, пункт розвантаження: смт. Приютівка.

Отримання товару за цими видатковими накладними відбувалось згідно виписаних довіреностей, факт видачі яких зафіксовано в книзі обліку виданих довіреностей - №683 від 28.02.2020р. Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін договору, скріплені печатками.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 по операціям між ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» та ТОВ «ОКТАНТРЕЙД» за період лютий 2020р., червень 2020р., липень 2020р. відображає всю суму господарських операцій, згідно видаткових накладних та всю оплату згідно платіжних доручень.

У зв`язку із здійсненими розрахунками за операціями з ТОВ «ОКТАНТРЕЙД», позивачем отримано податкову накладну №1 від 28.02.2020р. на суму 728 785,20грн., в т.ч. ПДВ у сумі 121 464,20грн., що зареєстрована в ЄРПН за №9048930284, квитанція №1 від 11.03.2020р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за лютий 2020р.

Придбаний товар в подальшому використовувалося позивачем у господарській діяльності, що відповідачем не спростовано.

Також, між ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД » та ТОВ «АКВЕНТ» укладений договір №Д2020/25-02 від 25.02.2020р. на поставку шроту соєвого. Договір скріплено підписами та печатками сторін. Передача товару Постачальником проводиться на умовах СРТ Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка (п.5.1). Поставку товару від Постачальника на адресу Покупця було здійснено та оформлено згідно видаткових накладних №86 від 07 грудня 2020р. на суму 446406,96грн. в т.ч. ПДВ 74401,16грн., №89 від 08 грудня 2020р. на суму 738048,00грн. в т.ч. ПДВ 123008,00грн., №108 від 17 грудня 2020р. на суму 575303,04грн. в т.ч. ПДВ 95883,84грн., №121 від 23 грудня 2020р. на суму 652691,52грн. в т.ч. ПДВ 108781,92грн., №136 від 30 грудня 2020р. на суму 456665,04грн. в т.ч. ПДВ 76110,84грн., №1 від 06 січня 2021р. на суму 417605,76грн. в т.ч. ПДВ 69600,96грн., №3 від 12 січня 2021р. на суму 404099,28грн. в т.ч. ПДВ 67349,88грн., №7 від 14 січня 2021р. на суму 437801,76грн. в т.ч. ПДВ 72966,96грн., №14 від 16 січня 2021р. на суму 705742,56грн. в т.ч. ПДВ 117623,76грн., №22 від 26 січня 2021р. на суму 396522,00грн. в т.ч. ПДВ 66087,00грн., №28 від 27 січня 2021р. на суму 393876,00грн. в т.ч. ПДВ 66646,00грн. Якість товару підтверджується якісними посвідченнями №01/071220 від 07.12.2020р., №01/081220 від 08.12.2020р., №01/171220 від 17.12.2020р., №06/221220 від 22.12.2020р., №02/301220 від 30.12.2020р., №01/050121 від 05.01.2021р., №01/110121 від 11.01.2021р., №01/130121 від 13.01.2021р., №08/150121 від 15.01.2021р., №01/260121 від 26.01.2021р., №02/270121 від 27.01.2021р.

Оплату за постачання товару було здійснено Покупцем безготівковим способом, шляхом перерахування на банківський рахунок Продавця згідно наступних платіжних доручень: № 2910202188 від 15.12.2020 на суму442 270,08 грн; № 3107202383від 28.12.2020 на суму575 303,04 грн; № 2592401814 від 05.01.2021на суму 453 928,56грн; № 2592401815 від 05.01.2021на суму 652 691,52 грн; № 8278 від 12.01.2021на суму 417 605,76 грн; № 8274 від 12.01.2021на суму 456 665,04грн; № 8300 від 20.01.2021на суму 404 099,28грн; № 8301 від 20.01.2021на суму 437 801,76грн; № 2101202122 від 27.01.2021на суму 705 742,56грн; № 2901202112 від 01.02.2021 на суму 396 522,00грн; № 2901202111 від 01.02.2021на суму 393 876,00грн; № 2901202145 від 08.02.2021на суму 368 172,00грн.

Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін договору, скріплені печатками. Отримання товару з боку Покупця за цими видатковими накладними відбувалось згідно виписаних довіреностей, факт видачі яких зафіксовано в книзі обліку виданих довіреностей - №1059 від 07.12.2020р., №1089 від 06.01.2021р.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 по операціям між ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» та ТОВ «АКВЕНТ» за період грудень 2020р., січень 2021р., лютий 2021р. відображає суму господарських операцій, згідно видаткових накладних та оплату згідно платіжних доручень.

Відповідно до Акту перевірки, станом на 31.03.2025 р. розрахунки проведені в повному обсязі, дебіторська/кредиторська заборгованість по ТОВ «АКВЕНТ» відсутня.

Перевезення товару від Продавця до Покупця підтверджено згідно ТТН:

- №01/0712 від 07 грудня 2020р., перевізник ТОВ «АКАНТ+К» на автомобілі ДАФ НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 , пункт навантаження: Полтавська обл., м. Глобине, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка;

- №01/0812 від 08 грудня 2020р., перевізник ФОП ОСОБА_1 на автомобілі РЕНО НОМЕР_5 , причіп НОМЕР_6 , пункт навантаження: Полтавська обл., м. Глобине, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка;

- №01/1712 від 17 грудня 2020р., перевізник ФОП ОСОБА_2 на автомобілі МАН НОМЕР_7 , причіп АЕ067 5X1, пункт навантаження: Херсонська обл., м. Нова Каховка, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка.;

- №06/2212 від 23 грудня 2020р., перевізник ФОП ОСОБА_2 на автомобілі ІВЕКО НОМЕР_8 , причіп НОМЕР_9 , пункт навантаження: Херсонська обл., м.Нова Каховка, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка;

- №02/3012 від 30 грудня 2020р., перевізник ТОВ «ТРАНС КОМ 2018» на автомобілі МАН НОМЕР_10 , причіп НОМЕР_11 , пункт навантаження: Херсонська обл., м. Нова Каховка, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка;

- №01/0501 від 06 січня 2021р., перевізник ТОВ «ТРАНС КОМ 2018» на автомобілі МАН НОМЕР_12 , причіп НОМЕР_13 , пункт навантаження: Херсонська обл., м. Нова Каховка, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка;

- №01/1101 від 12 січня 2021р., перевізник ТОВ «ТРАНС КОМ 2018» на автомобілі РЕНО НОМЕР_14 , причіп НОМЕР_15 , пункт навантаження: Херсонська обл., м. Нова Каховка, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка.

- №01/1301 від 14 січня 2021р., перевізник ТОВ «ТРАНС КОМ 2018» на автомобілі МАН НОМЕР_16 , причіп НОМЕР_17 , пункт навантаження: Херсонська обл., м. Нова Каховка, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка;

- №08/1501 від 16 січня 2021р., перевізник ФОП ОСОБА_3 на автомобілі ВОЛЬВО НОМЕР_18 , причіп НОМЕР_19 , пункт навантаження: Херсонська обл., м.Нова Каховка, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка;

- №05/2601 від 26 січня 2021р., перевізник ТОВ «УКРАГРОКОМ» на автомобілі МАН НОМЕР_20 , причіп НОМЕР_21 , пункт навантаження: Полтавська обл., м. Глобине, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка;

- №02/2701 від 27 січня 2021р., перевізник ТОВ «УКРАГРОКОМ» на автомобілі МАН НОМЕР_20 , причіп НОМЕР_21 , пункт навантаження: Полтавська обл., м. Глобине, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка.

Податковий облік операцій з відвантаження товару від Продавця ТОВ «АКВЕНТ» на користь Покупця ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» підтверджено наступними податковими накладними:

- податкова накладна №7 від 07.12.2020р. на суму 446406,96грн., в т.ч. ПДВ у сумі 74401,16грн., що зареєстровано 10.12.2020р. в ЄРПН за №9328503568. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №98677 від 14.12,2020р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за грудень 2020р.

- податкова накладна №9 від 08.12.2020р. на суму 738048,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі 123008,00грн., що зареєстровано 15.12.2020р. в ЄРПН за №9334697529. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №98840 від 16.12.2020р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за грудень 2020р.

- податкова накладна №28 від 17.12.2020р. на суму 575303,04грн., в т.ч. ПДВ у сумі 95883,84грн., що зареєстровано 31.12.2020р. в ЄРПН за №9352860928. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №99472 від 04.01.2021р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за грудень 2020р.

- податкова накладна №40 від 23.12.2020р. на суму 652691,52грн., в т.ч. ПДВ у сумі 108781,92грн., що зареєстровано 13.01.2021р. в ЄРПН за №9364171846. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №123211 від 13.01.2022р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за грудень 2020р.

- податкова накладна №57 від 30.12.2020р. на суму 456665,04грн., в т.ч. ПДВ у сумі 76110,84грн., що зареєстровано 15.01.2021 р. в ЄРПН за №9367575057. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №100033 від 16.01.2021р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за грудень 2020р.

-податкова накладна №1 від 06.01.2021р. на суму 417605,76грн., в т.ч. ПДВ у сумі 69600,96грн., що зареєстровано 28.01.2021р. в ЄРПН за №9009701809. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №100377 від 29.01.2021р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за січень 2021р.

-податкова накладна №2 від 12.01.2021р. на суму 404099,28грн., в т.ч. ПДВ у сумі 67349,88грн., що зареєстровано 28.01.2021р. в ЄРПН за №9009695232. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №100377 від 29.01.Ј021р. Відображення податкового кредиту здійойено в податковій декларації з^сїчецьІ021{);

-податкова накладна №6 від 14.01.2021р. на суму 437801,76грн., в т.ч. ПДВ у сумі 72966,96грн., що зареєстровано 28.01.2021р. в ЄРПН за №9009701245. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №100377 від 29,01,2021р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за січень 2921 р.

-податкова накладна №14 від 16.01.2021р. на суму 705742,5бгрн.у в тм. ПДВ у сумі 117623,76грн., що зареєстровано 03.012021р. в ЄРПН за №9013631857. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №100572 від 05.02.2021р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за січень 2021р.

- податкова накладна №22 від 26.01.2021р. на суму 396522,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі 66087,00грн., що зареєстровано 03.02.2021р. в ЄРПН за №9013642779. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №100572 від 05.02.2021р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за січень 2021р.

- податкова накладна №26 від 27.01.2021р. на суму 393876,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі 65646,00грн., що зареєстровано 03.02.2021р. в ЄРПН за №9014069383. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №100572 від 05.02.2021р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за січень 2021р.

Факт отримання та зберігання товару підтверджено наданим позивачем копіями журналу вагаря обліку надходження ТМЦ на склад ТОВ «Украгроком», зберігач ТМЦ, який підтверджує що шрот соєвий реально був отриманий та зберігався на складі ТОВ «Украгроком».

Придбаний товар в подальшому використовувалося позивачем у господарській діяльності, що відповідачем не спростовано.

Крім того, між ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» та ТОВ «АГРОХІМТРЕЙДІНГ» укладений договір №17 від 18.10.2019р. на поставку аміаку рідкого. Договір скріплено підписами та печатками сторін. Поставку товару від Продавця на адресу Покупця було здійснено та оформлено згідно видаткових накладних №РН-0000037 від 18 жовтня 2019р. на суму 173196,00грн. в т.ч. ПДВ 28866,00грн, №РН-0000036 від 18 жовтня 2019р. на суму 173604,00грн. в т.ч. ПДВ 28934,00грн., №РН-0000038 від 19 жовтня 2019р. на суму 169728,00грн., в т.ч. ПДВ 28288,00грн, №РН-0000039 від І9жовтня 2019р. на суму 169 116,00грн, в т,ч, ПДВ; 28186,00грн; №РН-0000040 від 21 жовтня 2019р. на суму 178908,00грн. в т.ч. ПДВ 29818,00грн., №РН-0000041 від 21 жовтня 2019р. на суму 177480,00грн. в т.ч. ПДВ 29580,00грн., №РН-0000042 від 24 жовтня 2019 р., на суму184620,00грн. в т.ч. 30 770грн., №РН-0000045 від 25 жовтня 2019 р., на суму 177480,00грн. в т.ч. ПДВ 29580,00грн., №РН-0000043, від 25 жовтня 2019р. на суму 104448,00грн. в т.ч. ПДВ 17408,00грн., №РН-0000044 від 25 жовтня,2019р. на суму 103 020,00 грн., в т.ч. ПДВ 17170,00грн, №РН-0000047 від 27 жовтня 2019р; на сумуі 104040,00грн.: в т;ч. ПДВ 17340,00грн., №РН-0000046 від 27 жовтня 2019р. на суму 176868,00грн. в т.ч. ПДВ 29478,00грн., №РН-0000048 від 29 жовтня 2019р. на суму 171360,00грн. в т.ч. ПДВ 28560,00грн., №РН-0000049 від 30 жовтня 2019р. на суму 179112,00грн. в т.ч. ПДВ 29852,00грн., №РН-0000050 від 01 листопада 2019р. на суму 104856,00грн. в т.ч. ПДВ 17476,00грн., №РН-0000069 від 01 листопада 2019р. на суму 103836,00грн. в т.ч. ПДВ 17306,00грн., №РН-0000051 від 03 листопада 2019р. на суму 172380,00грн. в т.ч. ПДВ 28730,00грн., №РН-0000052 від 04 листопада 2019р. на суму 181968,00грн. в т.ч. ПДВ 30328,00грн.

Оплату за постачання товару здійснено Покупцем безготівковим способом, шляхом перерахування на банківський рахунок Продавця згідно наступних платіжних доручень: № 972 від 17.10.2019 на суму 408 000,00 грн; № 6421 від 18.10.2019 на суму 204 000,00 грн; № 6233 від 21.10.2019 на суму 204 000,00 грн; № 992 від 24.10.2019 на суму 1 020 000,00 грн; № 994 від 24.10.2019 на суму 408 000,00 грн; № 995від 28.10.2019 на суму 204 000,00 грн; № 995від 28.10.2019 на суму 204 000,00 грн.

Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін договору, скріплені печатками. Отримання товару з боку Покупця за цими видатковими накладними відбувалось згідно виписаних довіреностей, факт видачі яких зафіксовано в книзі обліку виданих довіреностей - №549 від 18.10.2019р., №592 від 01.11.2019р.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 по операціям між ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» та ТОВ «АГРОХІМТРЕИДІНГ» за період жовтень 2019р., листопад 2019р. відображає всю суму господарських операцій, згідно видаткових накладних та всю оплату згідно платіжних доручень.

Відповідно до Акту перевірки, станом на 31.03.2025 р. розрахунки проведені в повному обсязі, заборгованість по ТОВ "АГРОХІМТРЕЙДІНГ» відсутня.

Перевезення товару від Продавця до Покупця підтверджено згідно ТТН:

- №б/н від 18 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі ДАФ НОМЕР_22 , причіп НОМЕР_23 , пункт навантаження: м .Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.;

- №б/н від 18 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі МАН НОМЕР_24 , причіп НОМЕР_25 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.;

- №б/н від 20 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі МАН НОМЕР_24 , причіп НОМЕР_25 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., с. Григорівка.;

- №б/н від 20 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі ДАФ НОМЕР_22 , причіп НОМЕР_23 , пункт навантаження: м .Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.;

- №б/н від 21 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі МАН НОМЕР_24 , причіп НОМЕР_25 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., с. Григорівка.;

- №б/н від 21 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі ДАФ НОМЕР_22 , причіп НОМЕР_23 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Пахарівка.;

- №б/н від 24 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі ДАФ НОМЕР_22 , причіп НОМЕР_23 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.;

№б/н від 25 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі МАН НОМЕР_24 , причіп НОМЕР_25 ; пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.;

- №б/н від 25 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС», на автомобілі РЕНО НОМЕР_26 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.;

- №б/н від 25 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС», на автомобілі НОМЕР_27 , причіп НОМЕР_28 пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.;

- №б/н від 27 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі РЕНО НОМЕР_26 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.

- №б/н від 27 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі МАН НОМЕР_24 , причіп НОМЕР_25 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.

- №б/н від 30 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі МАН НОМЕР_24 , причіп НОМЕР_25 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.

- №б/н від 01 листопада 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі РЕНО НОМЕР_26 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.

- №б/н від 26 жовтня 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі РЕНО НОМЕР_26 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.

- №б/н від 03 листопада 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі ДАФ НОМЕР_22 , причіп НОМЕР_23 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.

- №б/н від 04 листопада 2019р., перевізник ПНВП «ВІКТОР-СЕРВІС» на автомобілі МАН НОМЕР_24 , причіп НОМЕР_25 , пункт навантаження: м. Черкаси, пункт розвантаження: Кіровоградська обл.

Податковий облік операцій з відвантаження товару від Продавця ТОВ «АГРОХІМТРЕИДІНГ» на користь Покупця ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» підтверджено наступними податковими накладними, податкові накладні сформовані за першою подією - платіжними дорученнями:

- податкова накладна №2 від 17.10.2019р. на суму 408000,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі 68000,00грн., що зареєстровано 30.10.2019 в ЄРПН за №9254607251. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- розрахунок коригування №1 від 31.10.2019р. до податковою накладної №2 від 17.10.2019р., що зареєстровано 15.11.2019 в ЄРПН за №9273113662. Факт діючої реєстрації цього розрахунку коригування підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- податкова накладна №3 від 18,10.2019р. на суму 204000,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі 34000,00грн., що зареєстровано 15.11.2019 в ЄРПН за №9272248102. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- податкова накладна №4 від 19.10.2019р. на суму 73644,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі 12274,00грн., що зареєстровано 30.10.2019 в ЄРПН за №9254602262. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- розрахунок коригування №3 від 31.10.2019р. до податкової накладної №4 від 19.10.2019р., що зареєстровано 15.11.2019 в ЄРПН за №9273124940. Факт діючої реєстрації цього розрахунку коригування підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- податкова накладна №5 від 21.10.2019р. на суму 226032,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі 37672,00грн., що зареєстровано 15.11.2019 в ЄРПН за №9272239474. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- податкова накладна №6 від 21.10.2019р. на суму 204000,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі 34000,00грн., що зареєстровано 15.11.2019 в ЄРПН за №9272259063. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- розрахунок коригування №2 від 31.10.2019р. до податкової накладної №6 від 21.10.2019р.; що зареєстровано 15.11.2019 в ЄРПН за №9273125518. Факт діючої реєстрації цього .розрахунку коригування підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18Л 1.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- податкова накладна №8 від 24.10.2019р; на суму 793968,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі І32328,00грн., що зареєстровано 15.11.2019 в ЄРПН за №9272242748. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- розрахунок коригування №4 від 31.10.2019р. до податкової накладної №8 від 24.10.2019р., ; що зареєстровано 15.11.2019 в ЄРГІН за №9273126120. Факт діючої реєстрації цього розрахунку коригування підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- податкова накладна №9 від 24.10.2019р. на суму 408000,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі 68000,00грн., що зареєстровано 15.11.2019 в ЄРПН за №9272247243. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

- податкова накладна №11 від 28.10.2019р. на суму 334356,00грн., в т.ч. ПДВ у сумі 55726,00грн., що зареєстровано 15.11.2019 в ЄРПН за №9272245757, Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом з ЄРПН №78025 від 18.11.2019р. Відображення податкового кредиту здійснено в податковій декларації за жовтень 2019р.

Придбаний товар в подальшому використовувалося позивачем у господарській діяльності, що відповідачем не спростовано.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Водночас порядок формування платником податків показників податкового обліку та умови виникнення права на врахування відповідних сум при визначенні об`єкта оподаткування регулюються нормами Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України право платника податків на формування витрат при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість виникає за умови фактичного здійснення господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю платника та належного документального підтвердження.

При цьому первинні документи мають юридичне значення для цілей податкового обліку лише за умови, що вони підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань чи власного капіталу платника податків. Відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку здійснюється відповідно до їх економічної сутності, а не лише з урахуванням їх формального документального оформлення.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що правові наслідки у вигляді права на формування витрат та податкового кредиту виникають лише за умови реального (фактичного) здійснення господарських операцій, підтверджених належними первинними документами. Водночас самі по собі обставини щодо діяльності контрагента, наявності податкової інформації, недоліків оформлення документів чи порушень контрагентом податкового законодавства не є достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій без встановлення їх сукупності з іншими доказами.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 зазначено, що під час вирішення податкових спорів суд має досліджувати сукупність обставин та доказів щодо реальності господарських операцій. При цьому негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю відомостей у первинних документах, можуть бути покладені на платника податків лише у разі доведення його обізнаності про такі обставини або відсутності належної обачності під час здійснення господарської операції.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на контролюючий орган покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. Суд оцінює всі надані сторонами докази за правилами статті 90 КАС України, при цьому жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Отже, для вирішення питання щодо правомірності формування позивачем показників податкового обліку необхідним є встановлення фактичного здійснення господарських операцій, наявності належним чином оформлених первинних документів та оцінка доводів контролюючого органу щодо їх нереальності.

Оцінюючи доводи відповідача щодо нереальності господарської операції, суд виходить із того, що сама лише наявність належним чином оформлених первинних документів не є безумовною підставою для формування показників податкового обліку, оскільки юридичне значення мають лише ті документи, які підтверджують фактично здійснені господарські операції. Якщо господарська операція фактично не відбулася, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей бухгалтерського та податкового обліку.

Водночас, як неодноразово зазначав Верховний Суд, реальність господарської операції повинна встановлюватися на підставі оцінки усієї сукупності доказів, а не окремих обставин, які самі по собі не свідчать про її фіктивність. Правові наслідки у вигляді виникнення права на формування витрат та податкового кредиту настають лише у разі фактичного вчинення господарської операції, що підтверджується належними первинними документами та реальним рухом активів.

Суд погоджується з тим, що наведені відповідачем обставини щодо відсутності у контрагента достатньої кількості працівників, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, а також інформація щодо діяльності контрагентів у попередніх ланцюгах постачання можуть враховуватися під час оцінки реальності господарської операції. Разом з тим жодна із зазначених обставин окремо не є безумовним доказом її безтоварності, а лише підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Як встановлено судом, матеріалами справи підтверджується укладення між позивачем та контрагентами договорів купівлі-продажу, здійснення оплати вартості товару, оформлення видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, а також подальше використання придбаного товаруу господарській діяльності позивача. Наведені докази підтверджують фактичний рух активу та зміну майнового стану позивача, що відповідає сутності господарських операцій.

Не можуть бути покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і доводи відповідача щодо відсутності підтвердженого ланцюга постачання товару та порушень у діяльності контрагентів позивача. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зазначила, що сама по собі податкова інформація щодо контрагентів, недоліки в їх діяльності чи відсутність окремих документів не є достатньою підставою для висновку про нереальність господарської операції.

При цьому відповідачем не доведено, що позивач діяв нерозумно, недобросовісно чи без належної обачності, був обізнаний про можливі порушення контрагента або вносив до первинних документів недостовірні відомості. Доказів узгодженості дій позивача з контрагентом з метою безпідставного отримання податкової вигоди матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку, що господарські операціі між позивачем та ТОВ «АГРОХІМТРЕЙДІНГ», ТОВ «ОКТАНТРЕЙД», ТОВ «АКВЕНТ» мали реальний характер, були фактично здійснені, спричинили рух активів, підтверджені належним чином оформленими первинними документами та правомірно відображені позивачем у бухгалтерському і податковому обліку.

Відтак, у відповідача були відсутні правові підстави для коригування показників податкового обліку позивача, визначення йому грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №00152490707 від 11.09.2025 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на прибуток на 9 005 547 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, при проведенні перевірки ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» відповідачем встановлено недотримання законодавства щодо відображення за теперішньою (дисконтованою) вартістю довгострокових зобов`язань, відповідно до договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, що призвело до заниження інших фінансових доходів на загальну суму 4 478 691 грн, в тому числі за 1 квартал 2025 року в сумі 4 478 691 гривень.

Так, відповідно до умов укладених договорів про безвідсоткові допомоги на поворотній основі № 01/03-АА від 01.03.2023, № 25/05/2023 МА від 25.05.2023, № 26/05/2023 МА від 26.05.2023, № 1127/2019-КА від 27.11.2019, № 19/11 КА від 19.11.2020, визначено, що повернення фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування грошових коштів, протягом 30 календарних днів з дня пред`явлення Стороною 1 вимоги про повернення поворотної фінансової Допомоги ( т.2 а.с.73-74, 80-81,83-84, 86-87, 90-91,99-100).

ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» отримувало поворотну фінансову допомогу згідно вказаних договорів від ТОВ «АГРО-УБД-КІРОВОГРАД» у березні 2023 року (16.03.2023), від ТОВ «МАРІЇВСЬКЕ» у травні 2023 року (25.05.2023 та 26.05.2023), від ТОВ «КОЛОС» у листопаді 2019 року та у листопаді 2020 року (27.11.2019 та 20.11.2020).

На думку відповідача, враховуючи те, що станом на 31.03.2025 року по балансовому 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» обліковуються заборгованості перед ТОВ «АГРО-УБД- КІРОВОГРАД», ТОВ «МАРІЇВСЬКЕ» та ТОВ «КОЛОС» по отриманим поворотним фінансовим допомогам, яка виникла за період, більший ніж 12 місяців та станом на 31.03.2025 її не повернено, цю заборгованість необхідно визнати довгостроковою з подальшим дисконтуванням.

Відповідачем здійснено розрахунок теперішньої вартості зобов`язання ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» з фінансової допомоги та встановлено, що її теперішня вартість складає 6 845 240,89 грн, тому, з урахуванням різниці між номінальною вартістю позики і її теперішньою (дисконтованою) вартістю (10 626 527,58 грн - 6 845 240,89 грн), дохід підприємства (дисконт) від безоплатного користування цими позиковими коштами склав 4 478 691 гривень ( т.7 а.с.213,214).

Згідно акту перевірки, на порушення вимог п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.6 ст.46, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, п. 69 МСБО 1 «Подання фінансової звітності», п.п. 45, 46, 47 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи», § 9, 46, 47 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» не дотримано законодавства при визначенні теперішньої (дисконтованої) вартості безвідсоткових зобов`язань, що числяться як довгострокові, а саме: занижено показники задекларовані у рядку 2220 «інші фінансові доходи» форми №2-м «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)», всього в сумі 4 478 691 грн, у тому числі за 1 квартал 2025 року на 4 478 691 гривень.

Так, відповідно до Податкового кодексу України:

- п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 - Фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення;

- п.44.1 ст.44 - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст.50 ПКУ;

- п.44.6 ст.46 - у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення;

- п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 - документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків;

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 об`єктом оподаткування є: - прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Суд зазначає, що наказом від 12 листопада 2018 року № 12/11-2018 «Про затвердження Положення про облікову політику підприємства за міжнародними стандартами» затверджено в новій редакції Положення про облікову політику підприємства та встановлені принципи, методики і процедури, що будуть використовуватись для складання та подання фінансової звітності за МСФЗ, починаючи з 1 січня 2018 року.

Вказана обставина не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до п.п. 69МСБО 1 «Подання фінансової звітності» суб`єкт господарювання класифікує зобов`язання як поточне, якщо:

а) він сподівається погасити це зобов`язання в ході свого нормального операційного циклу;

б) він утримує це зобов`язання в основному з метою продажу;

в) зобов`язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;

г) він не має безумовного права відстрочити погашення зобов`язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду (див. параграф 73). Умови зобов`язання, які можуть, за вибором контрагента, привести до його погашення випуском інструментів власного капіталу, не впливають на класифікацію.

Суб`єкт господарювання повинен класифікувати всі інші зобов`язання як непоточні.

Згідно п.п. 45, 46, 47 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи у випадках, коли вплив вартості грошей у часі суттєвий, сума забезпечення має бути теперішньою вартістю видатків, які, як очікується, будуть потрібні для погашення зобов`язання.

Внаслідок вартості грошей у часі, забезпечення, пов`язані з вибуттям грошових коштів, які виникають невдовзі після звітного періоду, є більш обтяжливими, ніж забезпечення з пізнішим терміном вибуття такої самої суми грошових коштів. Отже, забезпечення дисконтуються в тих випадках, коли цей вплив є суттєвим.

Ставка (або ставки) дисконтування мають бути ставкою (ставками) до оподаткування, яка відображає (які відображають) поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі та ризиків, притаманних зобов`язанню. Ставка (або ставки) дисконтування не має (не мають) відображати ризики, на які були скориговані оцінки майбутніх грошових потоків.

Відповідно § 9, 46, 47 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» метод ефективного відсотка - це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов`язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов`язань) та розподілу доходу чи витрат від відсотків на відповідний період.

Ефективна ставка відсотка - це ставка, яка точно дисконтує попередньо оцінені майбутні платежі або надходження грошових коштів протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента та, якщо доцільно, протягом коротшого періоду до чистої балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов`язання. Обчислюючи ефективну ставку відсотка, суб`єкт господарювання має попередньо оцінити грошові потоки, враховуючи всі умови контракту про фінансовий інструмент (наприклад, аванси, опціони "кол" та подібні опціони), але не має розглядати майбутні збитки від кредитів. Обчислення включає всі гонорари та додаткові комісійні збори, сплачені або отримані сторонами контракту, які є невід`ємною частиною ефективної ставки відсотка (див. МСБО 18), витрати на операції та всі інші премії чи дисконти. Є припущення, що грошові потоки та очікуваний строк дії групи подібних фінансових інструментів можна достовірно оцінити. Проте в тих рідкісних випадках, коли неможливо достовірно оцінити грошові потоки або очікуваний строк дії фінансового інструмента (або групи фінансових інструментів), суб`єктові господарювання слід використовувати контрактні грошові потоки за весь контрактний строк фінансового інструмента (або групи фінансових інструментів).

В Міжнародних стандартах фінансової звітності усі зобов`язання поділяються на поточні та непоточні (п. 60, п.61 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі – МСБО 1).

Відповідно до МСБО 1 в розділі «Поточні зобов`язання» в параграфі 69 зазначено, що суб`єкт господарювання класифікує зобов`язання як поточне, якщо:

а) він сподівається погасити це зобов`язання в ході свого нормального операційного циклу;

б) він утримує це зобов`язання в основному з метою продажу;

в) зобов`язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;

г) він не має безумовного права відстрочити погашення зобов`язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду. Умови зобов`язання, які можуть, за вибором контрагента, привести до його погашення випуском інструментів власного капіталу, не впливають на класифікацію.

Суб`єкт господарювання повинен класифікувати всі інші зобов`язання як непоточні. Згідно з параграфом 71 МСБО 1 інші поточні зобов`язання не погашаються в рамках нормального операційного циклу, а підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду або утримуються в основному з метою продажу. Це, наприклад, деякі фінансові зобов`язання, що відповідають визначенню утримуваних для продажу, наведеному в Міжнародному стандарті фінансової звітності 9 «Фінансові інструменти» (далі – МСФЗ 9), банківські овердрафти та поточна частина непоточних фінансових зобов`язань, дивіденди до сплати, податки на прибуток та інша неторговельна кредиторська заборгованість. Фінансові зобов`язання, що забезпечують фінансування на довгостроковій основі (тобто вони не є частиною робочого капіталу, що використовується в нормальному операційному циклі суб`єкта господарювання) і не підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців після кінця звітного періоду, є не поточними зобов`язаннями, на які поширюються вимоги параграфів 74 і 75 МСБО 1.

Відповідно до параграфу 73 МСБО 1 якщо суб`єкт господарювання очікує та має намір рефінансувати зобов`язання або перенести його на пізнішу дату принаймні на дванадцять місяців після звітного періоду, згідно з існуючою кредитною угодою, він класифікує зобов`язання як непоточне, навіть якщо інакше строк його сплати настає протягом коротшого періоду. Проте, коли рефінансування зобов`язання або його перенос на пізнішу дату виконується не за бажанням суб`єкта господарювання (наприклад, немає угоди про рефінансування), можливість рефінансування не береться до уваги та зобов`язання класифікується як поточне.

Згідно положень Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 32 "Фінансові інструменти: подання" (далі – МСБО 32), мета якого полягає у визначенні принципів для подання фінансових інструментів як зобов`язань або власного капіталу і для згортання фінансових активів і фінансових зобов`язань, який застосовується до класифікації фінансових інструментів як фінансових активів, фінансових зобов`язань параграфом 11 визначено:

Фінансовий інструмент – це будь-який контракт, який приводить до виникнення фінансового активу у одного суб`єкта господарювання та фінансового зобов`язання або інструмента капіталу у іншого суб`єкта господарювання.

Фінансовий актив – це будь-який актив, що є:

а) грошовими коштами;

б) інструментом власного капіталу іншого суб`єкта господарювання;

в) контрактним правом:

i) отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб`єкта господарювання, або

ii) обмінювати фінансові інструменти з іншим суб`єктом господарювання за умов, які є потенційно сприятливими, або

г) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб`єкта господарювання та який є:

i) непохідним інструментом, за який суб`єкт господарювання зобов`язаний або може бути зобов`язаний отримати змінну кількість власних інструментів капіталу, або

ii) похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обміном фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу. З цією метою до інструментів власного капіталу суб`єкта господарювання не включають: фінансові інструменти з правом дострокового погашення, класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16А та 16Б; інструменти, які створюють для суб`єкта господарювання зобов`язання надати іншій стороні пропорційну частку чистих активів суб`єкта господарювання тільки при ліквідації і класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16В та16Г, або інструменти, що є контрактами на майбутнє отримання або надання інструментів власного капіталу суб`єкта господарювання.

Фінансове зобов`язання - це будь-яке зобов`язання, що є:

а) контрактним зобов`язанням:

i) надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб`єктові господарювання, або

ii) обмінюватися фінансовими активами або фінансовими зобов`язаннями з іншим суб`єктом господарювання за умов, які є потенційно несприятливими для суб`єкта господарювання, або

б) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб`єкта господарювання та який є

i) непохідним інструментом, за яким суб`єкт господарювання зобов`язаний або може бути зобов`язаний надавати змінну кількість власних інструментів капіталу суб`єкта господарювання, або

i) похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обмін фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу суб`єкта господарювання. З цією метою права, опціони або варанти на придбання фіксованої кількості власних інструментів капіталу суб`єкта господарювання за фіксовану суму будь-якої валюти є інструментами власного капіталу, якщо суб`єкт господарювання пропонує такі права, опціони або варанти пропорційно для всіх його існуючих власників того ж класу, що і його власні непохідні інструменти власного капіталу. Крім того, з цією метою до інструментів власного капіталу суб`єкта господарювання не включають фінансові інструменти з правом дострокового погашення, класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16А та 16Б; інструменти, які створюють для суб`єкта господарювання зобов`язання надати іншій стороні пропорційну частку чистих активів суб`єкта господарювання тільки при ліквідації і які класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16В та 16Г, або інструменти, які самі є контрактами на майбутнє отримання або надання інструментів власного капіталу суб`єкта господарювання.

Як виняток, інструмент, який відповідає визначенню фінансового зобов`язання, класифікується як інструмент власного капіталу, якщо він має всі три ознаки і задовольняє умовам, визначеним у параграфах 16А та 16Б або в параграфах 16В та 16Г.

Інструмент капіталу – це будь-який контракт, який засвідчує залишкову частку в активах суб`єкта господарювання після вирахування всіх його зобов`язань.

Справедлива вартість – це сума, за якою можна обміняти актив або погасити зобов`язання в операції між обізнаними, зацікавленими сторонами на звичайних умовах.

Інструмент, з правом дострокового погашення – це фінансовий інструмент, який надає його утримувачеві право повернути цей інструмент емітентові за грошові кошти або інший фінансовий актив, або який автоматично повертається емітентові в разі виникнення невизначеної майбутньої події або у випадку смерті утримувача інструмента або його виходу на пенсію.

Мета Міжнародного стандарту фінансової звітності 7 «Фінансові інструменти» (далі – МСФЗ 7) – вимагати від суб`єктів господарювання надавати у своїй фінансовій звітності розкриття інформації, яка дає змогу користувачам оцінити:

а) значимість фінансових інструментів для фінансового стану і результатів діяльності суб`єкта господарювання;

б) характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів та на які суб`єкт господарювання наражається протягом періоду та на кінець звітного періоду, та яким чином суб`єкт господарювання управляє цими ризиками.

Отож, суми отриманих довгострокових фінансових позик є фінансовими інструментами, які в бухгалтерському обліку мають відображатись за справедливою (теперішньою) вартістю.

Згідно з п.5.1.1, та п.Б5.1.1 МСФЗ 9 під час первісного визнання фінансового зобов`язання суб`єкт господарювання оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс або мінус, у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання, що оцінюється не за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов`язання.

Справедливу вартість довгострокової позики, за якими не нараховуються відсотки, можна оцінити як теперішню вартість усіх майбутніх надходжень грошових коштів, дисконтованих із застосуванням переважної ринкової ставки (переважних ринкових ставок) відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строком, типом ставки відсотка та іншими ознаками) з подібним показником кредитного рейтингу.

Справедлива вартість – це ціна, що була б отримана за продаж активу або сплачена за передачу зобов`язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки, яка визначена у Міжнародному стандарті фінансової звітності МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» (далі – МСФЗ 13).

Крім того, терміни визначені у параграфі 9 МСБО 39 мають таке значення:

Амортизована собівартість фінансового активу або фінансового зобов`язання – це сума, за якою фінансовий актив чи зобов`язання оцінюється при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс (або мінус) накопичена амортизація будь-якої різниці між цією первісною сумою та сумою погашення із застосуванням методу ефективного відсотка та мінус будь-яке зменшення (прямо чи через застосування рахунку резервів) унаслідок зменшення корисності або неможливості інкасації;

Метод ефективного відсотка - це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов`язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов`язань) та розподілу доходу чи витрат від відсотків на відповідний період.

Ефективна ставка відсотка – це ставка, яка точно дисконтує попередньо оцінені майбутні платежі або надходження грошових коштів протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента та, якщо доцільно, протягом коротшого періоду до чистої балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов`язання. Обчислюючи ефективну ставку відсотка, суб`єкт господарювання має попередньо оцінити грошові потоки, враховуючи всі умови контракту про фінансовий інструмент (наприклад, аванси, опціони ,,кол” та подібні опціони), але не повинен розглядати майбутні збитки від кредитів. Обчислення включає всі гонорари та додаткові комісійні збори, сплачені або отримані сторонами контракту, які є невід`ємною частиною ефективної ставки відсотка (згідно параграфи КЗ8А–КЗ8Б), витрати на операції та всі інші премії чи дисконти. Є припущення, що грошові потоки та очікуваний строк дії групи подібних фінансових інструментів можна достовірно оцінити. Проте в тих рідкісних випадках, коли неможливо достовірно оцінити грошові потоки або очікуваний строк дії фінансового інструмента (або групи фінансових інструментів), суб`єктові господарювання слід використовувати контрактні грошові потоки за весь контрактний строк фінансового інструмента (або групи фінансових інструментів).

Це ставка, яка точно дисконтує попередньо оцінені майбутні грошові платежі протягом очікуваного строку позики до її чистої балансової вартості. У § К364 Керівництва із застосування МСБО 39 уточнено: справедливою вартістю фінансового інструмента при первісному визнанні є, як правило, ціна операції (тобто справедлива вартість наданої або отриманої компенсації). Проте справедливу вартість довгострокових позик, за якими не нараховуються відсотки, можна попередньо оцінити за теперішньою вартістю всіх майбутніх надходжень грошових коштів, дисконтованих із застосуванням переважної ринкової ставки відсотка на подібний інструмент.

Дисконтування – приведення вартості майбутніх платежів до значення на теперішній момент. Воно відображає той економічний факт, що сума грошей, наявна в цей момент, має більшу вартість, ніж рівна їй сума, яка з`явиться в майбутньому.

Поряд з цим, § К371. МСБО 39 фінансовий інструмент вважається котируваним на активному ринку, якщо ціни котирування легко і регулярно доступні (за допомогою біржі, дилера, брокера, промислової групи, служби інформації про ціни або регулювального агентства) та відображають фактичні й регулярно здійснювані ринкові операції між незалежними сторонами. Справедлива вартість визначається як ціна, узгоджена між зацікавленим покупцем та зацікавленим продавцем в операції незалежних сторін. Мета визначення справедливої вартості для фінансового інструмента, який відкрито купується та продається на активному ринку – отримати ціну, за якою відбулась би операція на дату балансу з цим інструментом (тобто без модифікації або перепакування інструмента) на найсприятливішому активному ринку, до якого суб`єкт господарювання має безпосередній доступ. Проте суб`єкт господарювання коригує ціну на сприятливішому ринку для відображення будь-яких розходжень кредитного ризику контрагента між різними інструментами, які відкрито купуються та продаються на цьому ринку, та інструментом, що його оцінюють.

Існування опублікованих цін котирування на активному ринку є, як правило, найкращим доказом справедливої вартості і якщо вони існують, їх застосовують для оцінки фінансового активу або фінансового зобов`язання.

Згідно з п.43. МСФЗ 39 під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов`язання суб`єктові господарювання слід оцінювати їх за їхньою справедливою вартістю плюс (у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання не за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов`язання.

Відповідно до параграфу 43 МСФЗ 39, параграфу 5.7 МСФЗ 9 зміни зобов`язань за справедливою вартістю визнаються у складі доходів (витрат) за відповідний період.

Під аналогічним інструментом розуміється кредит або позика з аналогічним терміном, валютою, схемою руху грошових коштів, наявністю застави і базою для нарахування відсотків.

Виходячи з положень МСБО, МСФЗ дисконтування податковим органом визначено за формулою:

PV = FV : (1 + i)n

де:

FV – майбутня вартість (номінал боргу);

PV – теперішня вартість;

і – ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ);

n – строк (число періодів, кількість років).

Так, в Акті перевірки ( т.2 а.с.26) зазначено, що розрахунок дисконтування кредиторської заборгованості в розрізі вищенаведених договорів поворотної фінансової допомоги наведено в додатку 10 до акта перевірки. Розрахунок доходу від дисконтування здійснено з урахуванням всього періоду, на який було залучено позичкові кошти (фінансову допомогу), оскільки це передбачено наведеною формулою (n - кількість періодів до дати погашення).

Враховуючи зазначене здійснено розрахунок теперішньої вартості зобов`язання ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» з фінансової допомоги відповідно до вищенаведеної формули та встановлено, що її теперішня вартість складає 6 845 240,89 грн, тому, з урахуванням різниці між номінальною вартістю позики і її теперішньою (дисконтованою) вартістю (10 626 527,58 грн - 6 845 240,89 грн), дохід підприємства (дисконт) від безоплатного користування цими позиковими коштами склав 4 478 691 гривень.

Суд зазначає, що розрахунок дисконтування кредиторської заборгованості в розрізі договорів поворотної фінансової допомоги наведено в додатку 12 до акта перевірки (акт наявний в електронній судовій справі), а не в додатку 10, як зазначено в самому акті.

Також, у вказаному вище розрахунку міститься арифметична помилка, а саме різниця між номінальною вартістю позики і її теперішньою (дисконтованою) вартістю (10 626 527,58 грн - 6 845 240,89 грн) складає 3 781 286,69 грн., а не 4 478 691 грн.

Крім того, з дослідженого додатку 12 до акта перевірки ( наявний в матеріалах електронної судової справи), встановлено, що контролюючим органом безпідставно визначено 31.03.2025 як дату погашення фінансових зобов`язань та, відповідно, неправильно визначено період дисконтування.

Так, відповідно до умов договорів поворотної фінансової допомоги повернення коштів здійснюється протягом 30 календарних днів з дня пред`явлення позикодавцем вимоги про повернення фінансової допомоги. Отже, договори не встановлюють 31.03.2025 як дату погашення зобов`язань.

Незважаючи на це, контролюючий орган у розрахунку теперішньої вартості зазначив 31.03.2025 як «дату погашення ПФД» та визначив кількість періодів дисконтування шляхом обчислення часу від дати отримання фінансової допомоги до 31.03.2025.

Таким чином, контролюючий орган фактично ототожнив дату балансу з датою погашення фінансового зобов`язання, що не відповідає умовам укладених договорів та призвело до необґрунтованого визначення кількості періодів дисконтування (n) і, як наслідок, розміру доходу від дисконтування.

Крім того, при визначенні періодів дисконтування (n) відповідачем не надано оцінку вимогам про повернення поворотної фінансової допомоги ( т.2 а.с. 74, 81,84, 87, 91,100) та змінено договірний строк виконання, встановлений договорами, датою - 31.03.2025.

Представником відповідача, в ході судового розгляду не обґрунтовано повільність розрахунку теперішньої (дисконтованої) вартості безвідсоткових зобов`язань у розмірі 4 478 691 гривень, що є окремою підставою для скасування податкового повідомленні- рішення.

Також, суд погоджується з твердженням представника позивача про неправомірність посилання відповідача на порушення п.п. 45, 46, 47 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи», оскільки цей стандарт не застосовується до фінансових інструментів (включаючи гарантії), на які поширюється сфера застосування МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», про що зазначено у §2 МСБО 37.

Щодо твердження контролюючого органу в акті перевірки, що сума непогашеної частини допомоги (10 626 527,58 грн) підпадає під визначення довгострокової, яка, у свою чергу, підлягає дисконтуванню з включенням суми дисконту до доходу, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до умов укладених договорів про безвідсоткові допомоги на поворотній основі № 01/03-АА від 01.03.2023; №19/05/2023 МА від 19.05.2023; №25/05/2023 МА від 25.05.2023; №26/05/2023 МА від 26.05.2023; "№1127/2019-КА від 27.11.2019; №19/11 КА від 19.11.2020 повернення фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування грошових коштів, протягом 30 календарних днів з дня пред`явлення Стороною 1 вимоги про повернення поворотної фінансової Допомоги. ( т.2 а.с.73, 80,83, 86, 90-91,99).

Позичальниками виставлено вимоги про повернення поворотної фінансової допомоги ( т.2 а.с. 74, 81,84, 87, 92,100).

Доказів повернення поворотної фінансової допомоги до суду не надано, отже зобов`язання є простроченими.

У постанові Верховного Суду від 15.12.2023 у справі № 640/11526/19 у контексті дисконтування прострочених зобов`язань зазначено таке: «Прострочена заборгованість не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачу вже настав. Той факт, що заборгованість за зобов`язанням фактично не повернута на дату балансу (до терміну закінчення позовної давності), не надає їй статусу довгострокової, оскільки в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення усієї суми такої заборгованості».

Підсумовуючи суд дійшов висновку, що у позивача не було підстав відносити заборгованість по поворотній фінансовій допомоги до розряду довгострокової та здійснювати розрахунок дисконтування. Відтак в цій частині податкове повідомлення-рішення №00152490707 від 11.09.2025 є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення суми податку на прибуток на 4 478 691 гривень.

Також, згідно акту перевірки ( т.2 а.с.13) ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» завищено витрати по собівартості запасів на обсяг їх реалізації нижче цін придбання по рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг)» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) та на суму нарахованого ПДВ на перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання яка відображена по рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) які для цілей оподаткування обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом та не обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та здійснено за відсутності ділової мети, а виключно для мінімізації податкових зобов`язань з податку на прибуток шляхом штучного формування витрат, в результаті чого завищено витрати на загальну суму 7 921 183 грн, в т.ч. по періодах:

- І квартал 2019 року на суму 222 965 грн,

- ІІ квартал 2019 року на суму 246 947 грн,

- IV квартал 2019 року на суму 116 473 грн,

- І квартал 2020 року на суму 488 748 грн,

- ІІ квартал 2020 року на суму 97 986 грн,

- IV квартал 2020 року на суму 937 087 грн,

- І квартал 2021 року на суму 22 650 грн,

- ІІ квартал 2021 року на суму 796 754 грн,

- ІУ квартал 2021 року на суму 215352 грн,

- ІІ квартал 2022 року на суму 1024322 грн,

- І квартал 2023 року на суму 1652792 грн,

- ІІ квартал 2023 року на суму 1607 грн,

- ІІІ квартал 2023 року на суму 37633грн,

- І квартал 2024 року на суму 12761 грн,

- ІІ квартал 2024 року на суму 47898 грн,

- IV квартал 2024 року на суму 1902613 грн,

- І квартал 2025 року на суму 96595 гривень,

чим порушено вимоги п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Так, в пункті 2) розділу 3.1.1.1.1 акту перевірки вказано, що перевіркою відображених платником податків та встановлених у процесі проведення перевірки показників Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) (форма № 2) встановлено відхилення таких показників:

- по рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) встановлено завищення показники на загальну суму 6 719 597 грн.

- по рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звітів, про фінансові результат сукупний дохід) встановлено завищення показника на загальну суму 1 201 586 грн.».

В пункті 2.2) розділу 3.1.1.1.1 акту перевірки вказано, що ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» завищено витрати по собівартості запасів нижче цін придбання по рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) та на суму нарахованого ПДВ на перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання яка відображена порядку 2180 «Інші операційні витрати» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) які для цілей оподаткування обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом та не обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та здійснено за відсутності ділової мети, а виключно для мінімізації податкових зобов`язань з податку на прибуток шляхом штучного формування витрат, в результаті чого завищено витрати на загальну суму 7 921 183 грн.»

Так, відповідач дослідивши за перевіряємий період 1) собівартість реалізованих запасів і 2) ПДВ, нарахований за п. 188.1 Податкового кодексу України, зробив висновок, що обидві суми ( 6 719 597 грн. та 1 201 586 грн.) є штучно сформованими витратами через відсутність ділової мети.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що реалізація запасів за цінами нижче їх придбання та нарахування і віднесення на витрати сум ПДВ на перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання не призвело до приросту або збереження активів чи їх вартості, а обумовило виключно збільшення підприємством витрат з метою мінімізації податкових зобов`язань з податку на прибуток.

В акті перевірки відповідачем здійснено розрахунок завищених витрат (т.2 а.с.10-11) до якого включено:

- обсяг постачання без ПДВ — Дт 702 / Кт 791;

- фактичну вартість запасів — Дт 902 / Кт 281, рядок 2050;

- різницю між ними як «збиток»;

- плюс ПДВ за п. 188.1 ПКУ, відображений через Дт 949 / Кт 6412 та рядок 2180;

- сумує ці дві величини як «завищені витрати від реалізації запасів нижче ціни придбання».

При цьому за весь період 2019 — I квартал 2025 року відповідачем нараховано:

6 719 597 грн — різниця між вартістю запасів та доходом від реалізації;

1 201 586 грн — ПДВ на перевищення;

7 921 183 грн — загальна сума, яку вона вважає завищенням витрат.

Суд зазначає, що згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ГК України) як господарську діяльність у цьому Кодексі розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Підприємництво це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте із визначеного в Податковому кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що за умовами договорів позивачем був придбаний товар, який в подальшому був реалізований нижче ціни придбання такої продукції.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе лише у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість або за ціну придбання товару.

Висновки стосовно необхідності обґрунтування розумної економічної мети укладення угод за ціною, нижчою за ціну придбання ТМЦ викладено у постановах Верховного Суду по справам №804/3461/15 та №826/21979/15.

Так, в ході перевірки контролюючим органом надано відповідачу запит № 3 від 28.07.2025 ( т.7 а.с. 117-119) з проханням надати, зокрема пояснення та їх документальні підтвердження по взаємовідносинах з контрагентами з приводу завищення собівартості продукції на обсяг їх реалізації нижчі цін придбання та на суму нарахованого ПДВ. Також просив надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) по операціях з вказаними контрагентами.

Позивачем на зазначений запит надано відповідь 04.08.2025 ( т.7 а.с.120-121) в якій платник не погоджується, з висновками перевірки і стверджує, що Податковий кодекс не містить вимоги щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення собівартості реалізованих товарів над вартістю постачання та на суму ПДВ, які нараховані відповідно вимог п.188.1 ПКУ. Копії видаткових накладних, які стосуються господарських операцій з реалізації товарів, та копії податкових накладних на суму нарахованого ПДВ на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання додано до відповіді. Не надано пояснень та причин щодо економічного ефекту по здійснених операціях з постачання товарів за цінами, які є нижчі від ціни їх придбання, в результаті чого отримано від`ємне значення (збиток) від здійснених операцій, а також не надано будь-яких інших документів ніж ті що зазначені у даному розділі акту.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду, жодних доказів, які б підтверджували наявність безпосереднього економічного ефекту від результатів такої господарської діяльності, позивачем не надано, як і обґрунтувань щодо причин відсутності економічного ефекту за вказаними операціями.

Викладені представником позивача обґрунтування позовних вимог щодо спірних обставин фактично гуртуються на законодавчому визначенні поняття "дохід" з позиланням на Податковий кодекс України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", положення МСФЗ, МСБО.

При цьому суд звертає увагу, що збиткові операції відбувалися протягом усього періоду, який перевірявся відповідачем 2019 — I квартал 2025 року, що свідчить про систематичність вказаних відносин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про підтвердження висновку відповідача про завищено відповідачем витрати по собівартості запасів на обсяг їх реалізації нижче цін придбання по рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг)» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) та на суму нарахованого ПДВ на перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання яка відображена по рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) які для цілей оподаткування обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом та не обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та здійснено за відсутності ділової мети, а виключно для мінімізації податкових зобов`язань з податку на прибуток шляхом штучного формування витрат, в результаті чого завищено витрати на загальну суму 7 921 183 грн.

Обґрунтування та пояснення представника позивача не спростовують висновків суду.

Таким чином, відсутні підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення №00152490707 від 11.09.2025 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на прибуток на 7 921 183 грн.

Також, в ході перевірки відповідачем встановлено, що позивачем у періоді з 01.01.2019 по 31.03.2025року вартість послуг із зберігання, підробки, очищення, сушіння сільськогосподарської продукції/запасів відображено у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків ДТ 93 та КТ 631 та включено по рядку 2150 «Витрати на збут» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) (при цьому вартість даних послуг у подальшому до складу доходу не відносилась) на загальну суму 18 591 404 грн, в т. ч. по періодах:

- І квартал 2019 року на суму 977 840 гривень,

- ІІ квартал 2019 року на суму 310 938 гривень,

- ІІІ квартал 2019 року на суму 1 054 591 гривень,

- IV квартал 2019 року на суму 2 965 876 гривень,

- І квартал 2020 року на суму 2 132 844 гривень,

- ІІ квартал 2020 року на суму 657 448 гривень,

- ІІІ квартал 2020 року на суму 980610 гривень,

- IV квартал 2020 року на суму 1 552 166 гривень,

- І квартал 2021 року на суму 1 494 930 гривень,

- ІІ квартал 2021 року на суму 459 900 гривень,

- ІІІ квартал 2021 року на суму 843 652 гривень,

- ІУ квартал 2021 року на суму 1708851 гривень,

- І квартал 2022 року на суму 756758 гривень,

- ІІ квартал 2022 року на суму 406061 гривень,

- ІІІ квартал 2022 року на суму 192262 гривень,

- IV квартал 2022 року на суму 409376 гривень,

- І квартал 2023 року на суму 642592 гривень,

- ІІ квартал 2023 року на суму 275707 гривень,

- ІІІ квартал 2023 року на суму 128736 гривень,

- IV квартал 2023 року на суму 279990 гривень,

- І квартал 2024 року на суму 151208 гривень,

- ІІ квартал 2024 року на суму 35516 гривень,

- IV квартал 2024 року на суму 29958 гривень,

- І квартал 2025 року на суму 143594 гривень,

чим порушено вимоги п.п. 14.1.36, п. 44.1 ст. 44 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України ( т.2 а.с.8-10).

В акті перевірки зроблений висновок, що вартість послуг із зберігання, підробки, очищення, сушіння сільськогосподарської продукції/запасів на загальну суму 18 591 404 грн позивачем відображено у бухгалтерському обліку за рахунком 93 «Витрати на збут», а необхідно будо на підставі п. 10 МСБО 2 «Запаси» включити до первісної вартості запасів, як наслідок за період з 01.01.2019 по 31.03.2025 в фінансовій звітності завищений збиток до оподаткування на суму 18 591 404 грн.

В додатку 10 до акту перевірки ( наявний в матеріалах електронної судової справи) наведений детальний перелік документів, згідно яких загальна вартість послуг склала 18 591 404 грн. в тому числі:

- послуги зберігання 16 761 612,71 грн.

- послуги очистки, сушки та підробки 1 829 789,70 грн.

Суд зазначає, що наказом від 12 листопада 2018 року № 12/11-2018 «Про затвердження Положення про облікову політику підприємства за міжнародними стандартами» затверджено в новій редакції Положення про облікову політику підприємства та встановлені принципи, методики і процедури, що будуть використовуватись для складання та подання фінансової звітності за МСФЗ, починаючи з 1 січня 2018 року.

Вказана обставина не заперечується сторонами у справі.

За визначенням господарська діяльність (згідно з пп. 14.1.36 Податкового кодексу України) є діяльністю особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Згідно з п.п.134.1.1.п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі (абзац 2); превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абзац 7).

Відповідно до абз. а) параграфа 6 МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ (далі - МСБО) 2 «Запаси» запаси - це активи, які утримуються для продажу у ході звичайного ведення бізнесу.

Згідно параграфа 8 МСБО 2 «Запаси», визначено: «Запаси включають товари, що були придбані та утримуються для перепродажу, у тому числі, наприклад, товари, придбані підприємством роздрібної торгівлі та утримувані для перепродажу, або земля та інша нерухомість для перепродажу. Запаси включають також готову вироблену продукцію або незавершене виробництво суб`єкта господарювання й основні та допоміжні матеріали, призначені для використання в процесі виробництва. У випадку виконавця послуг запаси включають витрати на послуги, як це описано в параграфі 19, для яких суб`єкт господарювання ще не визнав відповідний дохід (див. МСБО 18 "Дохід").».

Згідно з параграфа 10 МСБО 2 «Запаси», визначено: «Собівартість запасів повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.».

Відповідно до 11 МСБО 2 «Запаси», визначено: «Витрати на придбання запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються суб`єктові господарювання податковими органами), а також - з витрат на транспортування, навантаження і розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов`язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг. Торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання.».

Згідно з параграфа 15 МСБО 2«Запаси» інші витрати включаються в собівартість запасів лише тією мірою, якою вони були понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх в теперішній стан. Наприклад, може бути доцільним включати в собівартість запасів невиробничі накладні витрати або витрати на проектування продукції для конкретних клієнтів.

Параграфом 34 МСБО 2«Запаси» передбачено, що коли запаси продані, балансова вартість цих запасів повинна визнаватися витратами періоду, в якому визнається відповідний дохід від звичайної діяльності.

Відповідно до параграфа 19 МСБО 18 «Дохід» визначено, що доходи та витрати, пов`язані з тією самою операцією або іншою подією, визнаються одночасно; цей процес, як правило, називають відповідністю доходів та витрат. Витрати, зокрема гарантії та інші витрати, які будуть понесені після відвантаження товарів, як правило, можуть бути достовірно оцінені в разі забезпечення інших умов визнання доходу.

Згідно з параграфа 25 МСБО 2 «Запаси», визначено: «Собівартість запасів, за винятком наведених у параграфі 23, слід визначати за формулою - "перше надходження - перший видаток" або середньозваженої собівартості. Суб`єктові господарювання слід застосовувати одну і ту саму формулу собівартості для всіх запасів суб`єкта господарювання однакового характеру та використання. Для запасів різного характеру або використання можуть бути виправданими різні формули собівартості.».

Відповідно до параграфа 3 МСБО 18 «Дохід», визначено: «Товари включають товари, вироблені суб`єктом господарювання з метою продажу, і товари, придбані з метою перепродажу, наприклад товари, придбані роздрібним торговцем, або нерухомість, утримувані для перепродажу.»;

Згідно з параграфа 7 МСБО 18 «Дохід», визначено: «Терміни, використовувані в цьому Стандарті, мають такі значення: Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб`єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу. Справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.».

Згідно параграфа 10 МСБО 18 «Дохід», визначено: «Сума доходу, яка виникає в результаті операції, як правило, визначається шляхом угоди між суб`єктом господарювання та покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або компенсації, яка має бути отримана з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки чи знижки з обсягу, що надаються суб`єктом господарювання.».

Відповідно до параграфа 19 МСБО 18 «Дохід» доходи та витрати, пов`язані з тією самою операцією або іншою подією, визнаються одночасно; цей процес, як правило, називають відповідністю доходів та витрат. Витрати, зокрема гарантії та інші витрати, які будуть понесені після відвантаження товарів, як правило, можуть бути достовірно оцінені в разі забезпечення інших умов визнання доходу. Проте дохід не може бути визнаний, якщо витрати неможливо достовірно оцінити; за таких обставин будь-яка вже отримана за продаж товарів компенсація визнається як зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідачем зроблено висновок, що позивачем у періоді з 01.01.2019 по 31.03.2025 року вартість послуг із зберігання, підробки, очищення, сушіння сільськогосподарської продукції/запасів відображено у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків ДТ 93 та КТ 631 та включено по рядку 2150 «Витрати на збут» Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) (при цьому вартість даних послуг у подальшому до складу доходу не відносилась) на загальну суму 18 591 404 грн.

Суд погоджується з тим, що за правилами бухгалтерського обліку витрати, безпосередньо пов`язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, придатного для використання за призначенням, формують первісну вартість запасів. Водночас витрати на продаж та звичайні витрати на зберігання не включаються до собівартості запасів. Аналогічний підхід закріплений у МСБО 2: до собівартості входять витрати, понесені для доведення запасів до їх теперішнього місцезнаходження та стану, тоді як витрати на зберігання та продаж, як правило, виключаються.

Тобто, п. 10 МСБО 2 не говорить, що всі витрати, пов`язані із запасами, включаються до їх первісної вартості.

Пункт 10 МСБО 2 передбачає включення до собівартості запасів витрат на придбання, переробку та інших витрат, понесених для доведення запасів до їх теперішнього місцезнаходження та стану.

Суд зазначає, що витрати на оплату послуг із очистки, сушки та підробки зерна та послуг зберігання підтверджуються належним чином складеними актами приймання-передачі наданих послуг зберігання. Зауваження щодо неналежного оформлення первинних документів, що стосуються отриманих послуг відсутні. Податкові накладні постачальників зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних, заперечення в акті відсутні.

Відповідачем не встановлено та не доведено економічний характер зазначених послуг.

Так, МСБО 2 не встановлює правило, що будь-які витрати на зберігання запасів включаються до їх вартості.

Навпаки, міжнародний стандарт передбачає виключення певних витрат із собівартості.

Зокрема, звичайні витрати на зберігання не включаються до собівартості запасів, якщо тільки такі витрати не є необхідними у виробничому процесі перед наступною стадією виробництва.

Отже, якщо зерно вже було готовим товаром і просто зберігалося до продажу, витати зі зберігання не відносяться автоматично до первісної вартості товару.

Відповідачем в ході перевірки та судового розгляду не доведено чи здійснювалися позивачем витрати на зберігання готового товару, або, що зберігання є частиною технологічного процесу підготовки зерна до продажу.

Відповідачем не доведено, що конкретні витрати на зберігання відповідали критеріям включення до собівартості запасів за МСБО 2.

Отже, висновок відповідача, що вартість послуг із зберігання сільськогосподарської продукції/запасів на загальну суму 16 761 612,71 грн позивачем відображено у бухгалтерському обліку за рахунком 93 «Витрати на збут», а необхідно будо на підставі п. 10 МСБО 2 «Запаси» включити до первісної вартості запасів, як наслідок за період з 01.01.2019 по 31.03.2025 в фінансовій звітності завищений збиток до оподаткування на суму 16 761 612,71 грн. є необґрунтованим.

Щодо витрат на очищення, сушіння, підробка зерна на суму 1 829 789,70 грн., суд зазначає наступне.

Витрати пов`язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою також відносяться до складу витрат. Єдиною різницею є момент відображення таких витрат. Водночас, незалежно від обраного варіанту відображення операцій з очистки та сушки зерна, кінцевий результат залишається незмінним, а саме відбувається збільшення витрат підприємства на вартість послуг з очистки та сушки зерна.

В акті перевірки не спростовуються факти придбання послуг із очистки, сушки та підробки зерна, та не заперечуються що такі послуги відповідають визначенню господарської операції.

Тому висновки відповідача про збільшення податкових зобов`язань позивача внаслідок операцій з сушки та очищення зерна є неправомірними.

Отже, висновок відповідача, що вартість послуг із очищення, сушіння, підробка зерна на суму 1 829 789,70 грн. позивачем відображено у бухгалтерському обліку за рахунком 93 «Витрати на збут», а необхідно було на підставі п. 10 МСБО 2 «Запаси» включити до первісної вартості запасів, як наслідок за період з 01.01.2019 по 31.03.2025 в фінансовій звітності завищений збиток до оподаткування на суму 1 829 789,70 грн. є необґрунтованим.

Таким чином, висновки відповідача щодо завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток знайшли часткове підтвердження у розмірі 7 921 183 грн., а тому податкове-повідомлення рішення №00152490707 від 11.09.2025 підлягає скасуванню в частинні завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 32 075 642 (39 996 825 - 7 921 183 ) грн.? ??????????????

Щодо податкового повідомлення-рішення №00152500707 від 11.09.2025 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 14 792 011,25 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 11 833 609 грн., та штрафними санкціями в сумі 2 958 402,25 грн. ( т.7 а.с.201-202, 210, 219), суд зазначає наступне.?

Позивачем частково оскаржено податкового повідомлення-рішення №00152500707 від 11.09.2025, а саме щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 14 756 622,5 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 11 805 298 грн., та штрафними санкціями в сумі 2 951 324,50 грн.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VІ (зі змінами та доповненнями) розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Податкового кодексу України база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідачем в ході перевірки зроблено висновки щодо заниження позивачем податкових зобов`язань на загальну суму 3 718 280 грн в зв`язку із реалізацію придбаних запасів (сільськогосподарська продукція) нижче ціни придбання сформованої згідно до вимог МСБО 2 за рахунок не включення до її складу придбаних послуг із зберігання, підробки, очищення, сушіння ( т.2 а.с. 31-22) та застосовано штрафні санкції в сумі 929 570 грн ( т.7 а.с.201-202, 210, 219).

Також, відповідачем зроблено висновки щодо завищення позивачем суми податкового кредиту на загальну суму 1 500 925 грн, в результаті задекларованих документально оформлених нереальних операцій з придбання ідентифікованого оборотного активу у ТОВ «АГРОХІМТРЕЙДІНГ», ТОВ «ОКТАНТРЕЙД», ТОВ «АКВЕНТ» та застосовано штрафні санкції в сумі 375 231,25 грн ( т.7 а.с.201-202, 210,219).

Крім того, відповідачем зроблено висновки щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 5 538 215 грн із операцій з перерахування коштів, як авансів за сільськогосподарську продукцію, що не мали кінцевою метою придбання товару на суму 13 657 940 грн (разом у рядках 10.1 та 10.3 декларацій) та заниження податкового кредиту з ПДВ із суми повернених авансів в сумі 8 119 725 грн, що вплинуло на заниження податку на додану вартість в сумі 6 643 123 грн та заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування в сумі 1 104 908 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1 646 523,25 грн ( т.7 а.с.201-202, 210, 219).

Висновки суду щодо доведеності порушення позивачем здійснення реалізації придбаних запасів (сільськогосподарська продукція) нижче ціни придбання; декларування документально оформлених нереальних операцій з придбання ідентифікованого оборотного активу у ТОВ «АГРОХІМТРЕЙДІНГ», ТОВ «ОКТАНТРЕЙД», ТОВ «АКВЕНТ» наведенні у даному судовому рішенні при перевірці правомірності податкового-повідомлення рішення №00152490707 від 11.09.2025.

Щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 5 538 215 грн із операцій з перерахування коштів, як авансів за сільськогосподарську продукцію, що не мали кінцевою метою придбання товару на суму 13 657 940 грн (разом у рядках 10.1 та 10.3 декларацій) та заниження податкового кредиту з ПДВ із суми повернених авансів в сумі 8 119 725 грн, що вплинуло на заниження податку на додану вартість в сумі 6 643 123 грн та заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування в сумі 1 104 908 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1 646 523,25 грн, суд зазначає наступне.

Так, відповідачем у акті перевірки ( т.2 а.с. 37- 52) зроблено висновки, що на порушення п. 198.1 та п. 198.3 ст. 198 ПКУ підприємством завищено податковий кредит з ПДВ із операцій з перерахування коштів, як авансів за сільськогосподарську продукцію, що не мали кінцевою метою придбання товару на суму 13 657 940 грн (разом у рядках 10.1 та 10.3 Декларацій) та занижено податковий кредит з ПДВ із суми повернених авансів в сумі 8 119 725 грн, що вплинуло на заниження податку на додану вартість в сумі 6 643 123 грн та заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування в сумі 1 104 908 гривень.

В ході проведення перевірки на підставі даних головної книги, оборотів рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами», договорів, банківських виписок, податкових накладних та розрахунків коригувань до них, встановлено документальне оформлення операцій з перерахування коштів як передоплати / авансу згідно укладених договорів наступним контрагентам, які належать до однієї фінансово-промислової групи (далі – суб`єкти господарювання ФПГ:

1) ТОВ «ІНВЕСТ УКР» (код ЄДРПОУ 41399586),

2) ТОВ «УКРАГРОКОМ» (код ЄДРПОУ 30327425),

3) ПРАТ «ШАРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00386235).

4) ТОВ «ЧАПАЄВА» (код ЄДРПОУ 32610639),

5) ТОВ «НИВА-Н» (код ЄДРПОУ 34201058),

6) ТДВ «ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ»(код ЄДРПОУ 05489555),

7) ТОВ «ПРОГРЕС» (код ЄДРПОУ 31850889),

8) ТОВ «АПК АРТЕМ» (код ЄДРПОУ 37324614),

9) ТОВ «ПЕТРОКОРБІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 36383349),

10) ТОВ «АФ МТС ТЕХАГРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 31600394),

11) ТОВ «ПАНТАЗІЇВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 33124015),

12) ТОВ «ЧЕЧЕЛІЇВСЬКЕ»(код ЄДРПОУ 30638956).

На думку відповідача операції з отримання коштів, які надходили як аванси за сільськогосподарську продукцію від суб`єктів господарювання ФПГ, не мали кінцевою метою продаж товару, а були лише рухом грошових коштів між надавачем та отримувачем, реально операція з реалізації товару не могла відбуватися із-за відсутності достатньої кількості вирощеної кукурудзи та пшениці. Мало місце фактичне отримання коштів у тимчасове користування, отримання поворотної фінансової допомоги, будь-що інше, але не отримання передоплати / авансу за товар. Отже, операції з отримання передоплата / аванс за товари від суб`єктів господарювання, які належать до однієї фінансово-промислової групи, направлені лише на формування податкового кредиту з ПДВ для ТОВ «АГРОАЛЬЯНС ЛТД» із метою мінімізації нарахування і сплати до бюджету ПДВ.

Суд зазначає, що на виконання господарських договорів з придбання сільськогосподарську продукцію позивач (покупець) перерахував грошову суму як передоплату; продавець склав і зареєстрував податкові накладні; фактична поставка в подальшому не відбулася, а передоплату було повернуто; покупцем здійснено відповіде коригування податкових зобов`язань/податкового кредиту з податку на додану вартість на повернуту суму; відповідач стверджує, що кошти фактично були поворотною фінансовою допомогою, а не оплатою за товар; контролюючий орган вважає операції спрямованими на мінімізацію нарахування і сплати до бюджету ПДВ.

Однак, в ході судового розгляду, відповідач не довів, що поведінка позивача була спрямована на незаконне отримання податкової вигоди або що операція позбавлена господарської мети та обумовлена лише зменшенням податкового навантаження.

Відсутність у продавця на момент отримання авансу сільськогосподарської продукції не доводить, що сторони уклали договір не з метою поставки.

Крім того, відповідач фактично самостійно змінив правову природу відносин: замість договору поставки розцінив отримані кошти як поворотну фінансову допомогу.

Враховуючи, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про реалізацію придбаних запасів (сільськогосподарська продукція) нижче ціни придбання; задекларованих документально оформлених нереальних операцій з придбання ідентифікованого оборотного активу у ТОВ «АГРОХІМТРЕЙДІНГ», ТОВ «ОКТАНТРЕЙД», ТОВ «АКВЕНТ»; здійснення операцій з перерахування коштів, як авансів за сільськогосподарську продукцію, що не мали кінцевою метою придбання товару, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від №00152500707 від 11.09.2025, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 14 756 622,5 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 11 805 298 грн., та штрафними санкціями в сумі 2 951 324,50 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00152520707 від 11.09.2025 в частині застосування штрафних санкції у сумі 1 761 356,32 грн ( т.7 а.с. 203), суд зазначає наступне.

Відповідачем в ході перевірки зроблено висновки щодо реалізації позивачем придбаних запасів (сільськогосподарська продукція) нижче ціни придбання сформованої відповідно до вимог МСБО 2 за рахунок не включення до її складу придбаних послуг із зберігання, підробки, очищення, сушіння на загальний обсяг придбання без ПДВ 18 591 402,41 грн, в результаті чого занижено податкове зобов`язання на загальну суму 3 718 280,48 гривень.

Відповідачем зазначено, що позивачем в порушення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань не складено податкові накладні в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом терміни.

Також, порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно зареєстровано податкові накладні.

Враховуючи, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про реалізацію позивачем придбаних запасів (сільськогосподарська продукція) нижче ціни придбання сформованої відповідно до вимог МСБО 2 за рахунок не включення до її складу придбаних послуг із зберігання, підробки, очищення, сушіння, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від №00152520707 від 11.09.2025 в частині застосування штрафних санкції у сумі 1 761 356,32 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 86 980,35 грн. (т.1, а.с. 74,75).

Відповідно до ст. 139 КАС України стягнути на користь позивача судові витрати, з урахуванням частини задоволених позовних вимог, у розмірі 74 803,1? грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено. ????????????????????

Детальний розрахунок судових витрат. Так, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 86 980,35 грн., при цьому заявлено позовні вимоги на загальну суму 56 514 803, 82 грн. Позивачу відмовлено у задоволено позовні вимоги на загальну суму 7 921 183? грн., тобто - 14 % від заявленої суми позовних вимог.

Отже загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить ??74 803,1? (?86 980,35 - 12 177,25 ( 14 % від суми судового збору)) грн.???

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОАЛЬЯНС ЛТД” (вул. Соборна, буд.1, с. Головківка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28043, ЄДРПОУ 32737851) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика, Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00152490707 від 11.09.2025, яким зменшено від`ємне значення суми податку на прибуток на 39 996 825 грн., в частині зменшення від`ємного значення суми податку на прибуток на суму 32 075 642 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00152500707 від 11.09.2025, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 14 792 011,25 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 11 833 609 грн., та штрафними санкціями в сумі 2 958 402,25 грн, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 14 756 622,5 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 11 805 298 грн., та штрафними санкціями в сумі 2 951 324,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00152520707 від 11.09.2025 щодо застосування штрафних санкції у сумі 1 761 356, 32 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОАЛЬЯНС ЛТД” (ЄДРПОУ 32737851) судові витрати на сплату судового збору в сумі 74 803,1 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН