Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №320/41378/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Київ справа №320/41378/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до1. Державної судової адміністрації України; 2. Центрального районного суду м. Дніпра

третя особа: Державне підприємство «Інформаційні судові системи»

провизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної судової адміністрації України (відповідач-1/ ДСА України), Центральний районний суд м. Дніпра (відповідач-2), третя особа: Державне підприємство “Інформаційні судові системи”, в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, щодо ненадання електронних документів та інформації що міститься у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС - позивачу по справі № 203/226/24 ОСОБА_1 на запит від 25.07.2025 р.;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України надати відповідь ОСОБА_1 по суті запиту від 25.07.2025 р., у тому числі шляхом отримання ДСА України відповідної інформації у адміністратора ЄСІТС — ДП "Інформаційні судові системи", для обґрунтування вказаної відповіді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 клопотання позивача про залучення співвідповідача у справі №320/41378/25 задоволено, суд ухвалив виключити Центральний районний суд міста Дніпра із переліку учасників справи - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучити у якості співвідповідача у справі №320/41378/25 Центральний районний суд міста Дніпра, розпочати розгляд адміністративної справи спочатку та здійснити його за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, доступ до всієї інформації, що міститься у ЄСІТС по справі № 203/226/24, є складовою гарантій позивача (як учасника судового процесу) доступу до правосуддя, на виконання основних принципів цивільного судочинства: верховенства права; гласності і відкритості судового процесу; змагальності сторін; диспозитивності; пропорційності; розумності строків розгляду справи судом; неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Позивач зазначає, 25.07.2025 звернувся з письмовим запитом до ДСА України з проханням надати інформацію, не надану позивачу ДП «ІСС» (яка відсутня в письмовій та електронній справах) на запити позивача до ДП «ІСС» від 12.05.2025 р. та 24.06.2025 р.,

За посиланнями позивача, ДСА України протиправно відмовила позивачу в наданні інформації, мотивуючи тим, що нею не володіє, і переадресувала запит до суду. ДП "ІСС", вказало на технічний збій, але не надало жодного підтвердження такої події (акту, запису, журналу тощо), та порадило звернутись до суду. На думку позивача, ДП «ІСС» та ДСА України зазначили суперечливі обставини у своїх листах до позивача, самоусунувшись від виконання своїх обов`язків.

На переконання позивача, ДСА України порушені п. 2 ч. 1 ст. 5 (не забезпечено доступ до інформації шляхом надання інформації за запитом); ст. 14 (обов`язок розпорядника надання інформації не виконаний) ч. ч. 1, 4 ст. 20 (інформація по суті питань не надано у встановлені строки) ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 (розпорядник інформації володіє та зобов`язаний відповідно до його компетенції надати її, але самоусунувся від відповіді; розпорядник володіє інформацію, але переадресував запит користувачу іншої судової системи; відсутня будь-яка відповідь ДСА України по суті питань, відсутність відповіді по суті питань – є відмовою) Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Як вказує позивач, строк надання Центральним районним судом м. Дніпра письмової відповіді на запит від 25.07.2025 р. до ДСА України, який було 30.07.2025 р. переадресовано до вказаного суду, сплив 06.08.2025 р., судом не було виконано норми п. 1, 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що неприпустимо та порушує права позивача, про необхідність продовження строку надання відповіді на запит – Суд письмово не повідомив (станом на 10.08.2025 р.) Станом на дату подання позову 10.08.2025 р. – відповіді від ДСА України на заперечення позивача від 31.07.2025 р. та листа з Центрального районного суду м. Дніпра (щодо переадресованого ДСА України 30.07.2025 р. письмового запиту від 25.07.2025 р.) позивачу на електронну пошту або в особистий Електронний кабінет ЄСІТС не надходило.

Позивач акцентує, направлення ДСА України запиту позивача від 25.07.2025 р. необґрунтоване та безпідставне. АСДС в автоматичному режимі надсилає до ЄСІТС (державної інформаційної системи судочинства) всі електронні документи по справам, але суд не має доступу до повного функціоналу ЦБД ЄСІТС – не може надати інформацію щодо питань позивача. Позивачем у ДСА України запитувалась інформація з єдиної державної інформаційної системи судочинства – ЄСІТС, до якої він має безумовний, повний та необмежений доступ.

11 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» позивачем подані додаткові пояснення (зареєстровано 18.09.2025).

У додаткових поясненнях позивач зазначає, 29.08.2025 року позивачем до Центрального районного суду м. Дніпра засобом електронної пошти подано заяву, в якій позивач звернув увагу суду на необхідність виконання останнім його письмового запиту від 25.07.2025 р., та просив суд надати на нього відповідь завчасно до 09 вересня 2025 р. у зв`язку з необхідністю використання позивачем у засіданні Дніпровського апеляційного суду по справі № 203/226/24, яке було заплановано на 09.09.2025 р.

Зазначена Заява отримана Судом та зареєстрована ним 01.09.2025 р. за вх. № ЕП-6637/25-Вх. Станом на 09.09.2025 р. та до 11.09.2025 р., Центральний районний суд м. Дніпра так і не надав відповідь на запит від 25.07.2025 р.; не надав відповідь на заяву від 29.08.2025 р., та відповідно на питання до Суду у ній.

24 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» Державний підприємством «Інформаційні судові системи» подані пояснення у справі (зареєстровано 26.09.2025).

Третя особа в наданих поясненнях зазначає, позивачу було зазначено, що відповідальні працівники суду створюють документи в автоматизованій системі документообігу суду, а інформація щодо дій користувачів в автоматизованій системі документообігу суду не логується в підсистемі Електронний суд. Так, відповідно до підпункту 1.3.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року № 25, зі змінами та доповненнями, для функціонування автоматизованої системи суди забезпечують, зокрема своєчасне внесення до автоматизованої системи достовірних даних (інформації про стан розгляду судової справи, оригіналів електронних судових рішень, відомостей про набрання судовим рішенням законної сили тощо) та направлення необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Одночасно було зазначено, що у Підприємства відсутні правові підстави самостійно здійснювати аналіз інформації, яка міститься в документах, направлених судами до підсистеми Електронний суд та користувачами підсистеми Електронний суд до суду, зокрема, здійснювати ідентифікацію сторін судових справ, здійснювати аналіз текстів електронних документів, виготовляти та надавати відповідні копії документів, виокремлення процесуального статусу сторін та суті спору, надання правової оцінки обставин судових справ та ухвалених по ним судових рішень, а також систематизацію останніх за ознаками відмінними від тематичних класифікаторів. Також було рекомендовано звернутися з даним запитом до Центрального районного суду міста Дніпра.

24.06.2025 ОСОБА_1 звернувся з запитом до Підприємства про надання інформації про факт надсилання або не надсилання йому та відповідачу по справі №203/226/24 повідомлення про доставлення до Електронних кабінетів сторін, електронного примірника ухвали про відкриття провадження від 18.01.2024, дату та час надсилання сторонам, та надання копії такого повідомлення, дату та час доставлення сторонам у справі №203/226/24 даного примірника ухвали суду.

26.06.2025 Підприємство листом №3400/7/11-30-25 надало відповідь Каленику Д.О., в якому зазначило, що в базі даних підсистеми ЕС, по справі № 203/226/24 (провадження № 2/0203/89/2025), яка перебуває в провадженні Центрального районного суду міста Дніпра, учасника справи « ОСОБА_1 » з РНОКПП було внесено « 2024-01-15 19:37», вказаний учасник справи має доступ до документів по вказаному провадженню у підсистемі ЕС з « 2024-01-15 19:37». Документ «Ухвала про відкриття» (0fafdfebf2697651e0631406030a7bb0) від « 2024-01- 18» по справі № 203/226/24 (провадження № 2/0203/89/2025), яка перебуває в провадженні Центрального районного суду міста Дніпра, надійшов до бази даних ЕС «2024-01-24 13:11».

Одночасну позивачу було повідомлено, що в підсистемі Електронний суд не зафіксовано сповіщень та повідомлень про надходження вказаного документу до кабінетів та на електронну адресу учасників зазначеної справи внаслідок технічного збою.

25 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» Державною судовою адміністрацією України подано відзив на позов (зареєстровано 30.09.2025).

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, ДСА України є власником програмного забезпечення і в межах своїх повноважень здійснює лише організаційне та фінансове забезпечення, спрямоване на функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС та жодним чином не здійснює обробку та зберігання даних.

Враховуючи, що процесуальні документи відображаються в Електронних кабінетах учасників судової справи після реєстрації судом в АСДС (автоматизованій системі діловодства суду) цих документів та ідентифікаційних даних (РНОКПП/ЄДРПОУ) учасників судової справи і наступного їх вивантаження у централізовану базу даних, ДСА України листом від 30.07.2025 № інф/К814-25-825/25 надіслала вказаний запит належному розпоряднику інформації, а саме Центральному районному суду міста Дніпра та жодним чином не порушила прав позивача.

29 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив (зареєстровано 02.10.2025).

За змістом відповіді на відзив позивач зазначає, що саме ДСА України є органом, який володіє програмним забезпеченням та централізованими базами даних ЄСІТС і несе відповідальність за їх функціонування, позивач у своїх запитах до ДСА України та ДП «ІСС» просив надати не процесуальні документи суду, а відомості, які автоматично формуються та зберігаються в ЄСІТС, що підтверджується прохальною частиною запиту від 25.07.2025 р. до ДСА України.

Поряд з цим, позивач звертає увагу, публічна інформація – це інформація, яка була отримана або створена у процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків (ч. 1 ст. 1 Закону). Технічні дані (логи, картки руху), які фіксують юридично значущі події у ЄСІТС, створені ЄСІТС як державним органом (системою) для забезпечення функцій судової влади. Це службова інформація системи, яка є публічною. Перенаправлення запиту до суду (який не є ні власником, ні адміністратором ЄСІТС) у цьому випадку є протиправним, оскільки суд не володіє системними логами ЄСІТС та її централізованої бази даних.

Позивач акцентує, запитувана позивачем інформація є публічною у розумінні ст. 1 та ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки вона відображена, задокументована та перебуває у володінні суб`єкта владних повноважень. Відомості, які були запитані у ДСА України у письмовому запиті від 25.07.2025 р. утворюються ЄСІТС в процесі її функціонування.

Відповідачем-2 у встановлений судом строк відзив не подано.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» із письмовим запитом від 11.05.2025 наступного змісту:

«Прошу надати мені законодавчо обґрунтовану письмову відповідь, підтверджену фактичними обставинами (копіями відповідних документів) на мою електронну адресу, зазначену в цьому запиті, щодо всіх наявних у адміністратора системи даних стосовно електронного документа - Лист від 16.04.2025 р. (Лист суду вих. № 203/226/24 2/0203/89/2025 від 16.04.2025 р.) по справі № 203/226/24 Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС:

- змін та видалення реєстраційних даних (дата, час, користувач, підстави змін),

- коригування документа (дата, час, користувач, підстави коригувань),

- причини відсутності в електронному документі Лист від 16.04.2025 р., станом на 11.05.2025 р.: реєстраційної картки документу, картки руху документу, протоколу створення та перевірки КЕП, самого файлу зазначеного електронного документу в повному його обсязі - 3х аркушів».

Листом від 13.05.2025 № 2498/7/11-30-25, у відповідь на запит від 11.05.2025 року державне підприємство «Інформаційні судові системи» повідомило, відповідно до інформації, що міститься в базі даних підсистеми Електронний суд (далі – ЕС), по справі № 203/226/24 (провадження № 2/0203/89/2025), яка перебуває в провадженні Центрального районного суду міста Дніпра, наявний документ «Лист» (32e9fd084d54d9f5e0631306030affa8) від « 2025-04-16». Вказаний документ не має html-форми, яка може бути відображена підсистемою ЕС. До вказаного документу прикріплено файл «DOC816.pdf», який відображається в підсистемі ЕС.

Відповідальні працівники суду створюють документи в автоматизованій системі документообігу суду (далі – АСДС). Інформація щодо дій користувачів в АСДС не логується в підсистемі ЕС.

У Підприємства відсутні правові підстави самостійно здійснювати аналіз інформації, яка міститься в документах, направлених судами до підсистеми Електронний суд (далі – ЕС) та користувачами підсистеми ЕС до суду, зокрема, здійснювати ідентифікацію сторін судових справ, здійснювати аналіз текстів електронних документів, виготовляти та надавати відповідні копії документів, виокремлення процесуального статусу сторін та суті спору, надання правової оцінки обставин судових справ та ухвалених по ним судових рішень, а також систематизацію останніх за ознаками відмінними від тематичних класифікаторів.

Відповідно до підпункту 1.3.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року № 25, зі змінами та доповненнями, для функціонування автоматизованої системи суди забезпечують, зокрема своєчасне внесення до автоматизованої системи достовірних даних (інформації про стан розгляду судової справи, оригіналів електронних судових рішень, відомостей про набрання судовим рішенням законної сили тощо) та направлення необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Поряд з цим, позивачу рекомендовано звернутися до суду.

ОСОБА_2 звернувся до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» із письмовим запитом від 24.06.2025 про надання законодавчо обґрунтованої відповіді, підтвердженої фактичними обставинами (копіями відповідних документів) про наступне:

- факту надсилання або не надсилання ОСОБА_2 та відповідачу по справі № 203/226/24 повідомлення про доставлення до Електронних кабінетів сторін, електронного примірника ухвали про відкриття провадження від 18.01.2024 р. справи № 203/226/24;

- в разі надсилання такого повідомлення – дату та час його надсилання сторонам;

- надати ОСОБА_2 копію такого повідомлення, у зв`язку з його відсутністю у ОСОБА_2 в особистому Електронному кабінеті;

- дати та часу доставлення сторонам справи № 203/226/24 (Позивачу та Відповідачу) в розділ «Мої справи» до їх Електронних кабінетів електронного примірника ухвали від 18.01.2024 р. про відкриття провадження у справі № 203/226/24.

Листом від 26.06.2025 № 3400/7/11-30-25 у відповідь на запит від 24.06.2025 року державне підприємство «Інформаційні судові системи» повідомило, основною умовою наявності справи в кабінеті користувача Електронного суду (далі – ЕС), направлення сповіщень до кабінету ЕС та повідомлень на електронну адресу учасника справи (сповіщень про надходження нових документів), є внесення відповідальним працівником суду інформації про ЄДРПОУ/РНОКПП учасника справи до автоматизованої системи документообігу суду (далі – АСДС).

Зазначено, відповідно до інформації, що міститься в базі даних підсистеми ЕС, по справі № 203/226/24 (провадження № 2/0203/89/2025), яка перебуває в провадженні Центрального районного суду міста Дніпра, учасника справи « ОСОБА_1 » з РНОКПП було внесено «2024-01-15 19:37». Виходячи із зазначеного вище, вказаний учасник справи має доступ до документів по вказаному провадженню у підсистемі ЕС з « 2024-01-15 19:37». Документ «Ухвала про відкриття» (0fafdfebf2697651e0631406030a7bb0) від « 2024-01-18» по справі № 203/226/24 (провадження № 2/0203/89/2025), яка перебуває в провадженні Центрального районного суду міста Дніпра, надійшов до бази даних ЕС « 2024-01-24 13:11».

В підсистемі ЕС не зафіксовано направлення сповіщень та повідомлень про надходження вказаного документу до кабінетів та на електронну адресу учасників зазначеної справи внаслідок технічного збою.

ОСОБА_1 звернувся до Державно судової адміністрації України із письмовим запитом від 25.07.2025, в якому просив надати законодавчо обґрунтовану письмову відповідь, підтверджену фактичними обставинами (копіями відповідних документів) на електронну адресу, зазначену в цьому запиті, про наступне:

1. Дати та часу доставлення сторонам справи № 203/226/24 (Позивачу та Відповідачу) в розділ «Мої справи» до їх Електронних кабінетів електронного примірника ухвали від 18.01.2024 р. про відкриття провадження у справі № 203/226/24.

2. Факту надсилання або не надсилання сторонам справи № 203/226/24 повідомлення про доставлення до їх Електронних кабінетів, електронного примірника ухвали про відкриття провадження від 18.01.2024 р. справи № 203/226/24;

3. В разі надсилання такого повідомлення – дату та час його надсилання сторонам справи;

4. Надати копію такого повідомлення, у зв`язку з його відсутністю у особистому Електронному кабінеті;

5. Надати інформацію про всі наявні дані стосовно електронного документа - Лист від 16.04.2025 р. (Лист суду вих. № 203/226/24 2/0203/89/2025 від 16.04.2025 р.) по справі № 203/226/24 Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС, який неодноразово змінювався в системі (з доданням відповідних підтверджуючих копій та зафіксованих системою дій щодо надходження, змін, видалення документу):

5.1. Надати інформацію про дату та час внесення, ПІБ особи користувача, що внесла, у ЄСІТС первинний документ «лист Кіровського районного суду від 16.04.2025 р. у справі №203/226/24», всі дати та час та його наступних змін, дані осіб, що вносили такі зміни, зазначені підстави таких змін; картки руху документу, протоколи перевірки КЕП для кожної зміни зазначеного документу, в чому полягали такі зміни, повний склад первинного документу та викладених замість нього.

Листом «Про розгляд запиту на публічну інформацію від 25.07.2025» від 30.07.2025 № інф/К814-25-825/25 Державна судова адміністрація України повідомила, згідно зі статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Закон надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації.

Зазначено, у ДСА України не відображена та не задокументована будь-якими засобами чи на будь-яких носіях запитувана інформація.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний надіслати цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Повідомлено, запит на публічну інформацію направлено за належністю до Центрального районного суду міста Дніпра.

ОСОБА_1 направив до Державної судової адміністрації України заперечення на лист ДСА України вих.№ К-814/25-825/25, в яких просив самостійно надати об`єктивну законодавчо обґрунтовану письмову відповідь на письмовий запит від 25.07.2025 р., підтверджену фактичними обставинами.

Вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до таких висновків.

Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб`єктів стосовно отримання публічної інформації, врегульовані Конституцією України та відповідними спеціальними законами, а саме Законом України "Про інформацію" від 02.10.1996 № 2657-XII (далі по тексту - Закон № 2657-XII) та Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі по тексту - Закон № 2939-VI).

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (ст. 34 Конституції України).

За змістом ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У Рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012, даючи офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, зазначено, що Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб, у тому числі й конституційне право особи на невтручання в її особисте і сімейне життя; збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац шостий пункту 4, абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини вказаного Рішення).

У абзаці третьому підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 01.06.2016 № 2-рп/2016 Конституційний Суд України відмічено, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.

Конституційний Суд України визначив, що під правомірним обмеженням конституційних прав і свобод людини і громадянина слід розуміти передбачену Конституцією України можливість втручання держави за допомогою юридичних засобів у зміст та обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина, яке відповідає вимогам верховенства права, потрібності, доцільності та пропорційності у демократичному суспільстві; метою такого обмеження є охорона основоположних цінностей у суспільстві, до яких належать, зокрема, життя, свобода та гідність людини, здоров`я і моральність населення, національна безпека, громадський порядок (абзац другий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019).

У Рішенні Першого сенату Конституційного Суду України від 22.01.2020 № 1-р(I)/2020 Конституційний Суд України наголосив, що право особи на доступ до інформації, гарантоване статтею 34 Конституції України, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження мають бути винятками, які передбачені законом, переслідувати одну або декілька законних цілей і бути необхідними у демократичному суспільстві. У разі обмеження права на доступ до інформації законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію вказаного права і не порушувати сутнісного змісту такого права (абзац сьомий пункту 2.2 мотивувальної частини даного Рішення).

Відповідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" № 2657-XII від 2 жовтня 1992 року інформація - є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно з статей 5 та 7 Закону України «Про інформацію» №2657-ХІІ від 02.10.1992, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Право на інформацію охороняється законом.

Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати право особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 5 указаного Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13.01.2011.

За визначенням в ч. 1 ст. 1 цього Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 13 вказаного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації; 2) надання інформації за запитами на інформацію (ст. 5 Закону).

За визначенням в ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

При цьому запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VI).

Згідно приписів ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 вказаного Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI).

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI).

Аналіз вищенаведених норм дає підстави дійти висновку, що орган, до якого направлено запит громадянина на отримання публічної інформації, зобов`язаний об`єктивно і вчасно його розглянути, перевірити викладені в ньому факти, та надати запитувачу достовірну, точну й повну інформацію на його запит у встановлені законом строки.

В п. 1 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 6 Закону.

З огляду на матеріали справи, позивач звернувся до Державно судової адміністрації України із письмовим запитом від 25.07.2025, в якому просив надати законодавчо обґрунтовану письмову відповідь, підтверджену фактичними обставинами (копіями відповідних документів) на електронну адресу, зазначену в цьому запиті, про наступне:

1. Дати та часу доставлення сторонам справи № 203/226/24 (Позивачу та Відповідачу) в розділ «Мої справи» до їх Електронних кабінетів електронного примірника ухвали від 18.01.2024 р. про відкриття провадження у справі № 203/226/24.

2. Факту надсилання або не надсилання сторонам справи № 203/226/24 повідомлення про доставлення до їх Електронних кабінетів, електронного примірника ухвали про відкриття провадження від 18.01.2024 р. справи № 203/226/24;

3. В разі надсилання такого повідомлення – дату та час його надсилання сторонам справи;

4. Надати копію такого повідомлення, у зв`язку з його відсутністю у особистому Електронному кабінеті;

5. Надати інформацію про всі наявні дані стосовно електронного документа - Лист від 16.04.2025 р. (Лист суду вих. № 203/226/24 2/0203/89/2025 від 16.04.2025 р.) по справі № 203/226/24 Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС, який неодноразово змінювався в системі (з доданням відповідних підтверджуючих копій та зафіксованих системою дій щодо надходження, змін, видалення документу):

5.1. Надати інформацію про дату та час внесення, ПІБ особи користувача, що внесла, у ЄСІТС первинний документ «лист Кіровського районного суду від 16.04.2025 р. у справі №203/226/24», всі дати та час та його наступних змін, дані осіб, що вносили такі зміни, зазначені підстави таких змін; картки руху документу, протоколи перевірки КЕП для кожної зміни зазначеного документу, в чому полягали такі зміни, повний склад первинного документу та викладених замість нього.

Листом «Про розгляд запиту на публічну інформацію від 25.07.2025» від 30.07.2025 № інф/К814-25-825/25 Державна судова адміністрація України повідомила, що запит на публічну інформацію направлено за належністю до Центрального районного суду міста Дніпра.

Аналізуючи надану Державною судовою адміністрацією України відповідь, суд звертає увагу, що листом від 30.07.2025 № інф/К814-25-825/25, запит по суті не розглянутий, а лише повідомлено про скерування його за належністю.

Щодо скерування запиту про надання інформації до Центрального районного суду м. Дніпра, суд враховує таке.

Розділом 4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» додатково підкреслено, що процесуальні закони (Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України) регламентують спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників відповідних процесів до інформації, створеної (одержаної) у ході (досудового) судового провадження.

Доступ осіб, які беруть участь у розгляді справи, та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов`язки, до інформації, створеної (одержаної) у ході судового провадження, до судових рішень забезпечується у порядку, встановленому процесуальним законодавством, з урахуванням передбачених нормами Закону України "Про доступ до судових рішень" особливостей.

Відтак положення Закону № 2939-VI не поширюються на доступ учасників відповідних процесів та сторін виконавчого провадження до викладеної інформації.

Пункт 4.2 вищеназваної Постанови передбачає, що звернення особи стосовно судового розгляду справи, у якій вона бере участь, належить адресувати до суду як суб`єкта процесуальних правовідносин на підставі процесуального законодавства, а не до суду (керівництва суду) як установи, який у разі отримання такого запиту повинен відмовити у його задоволенні, оскільки не володіє і не зобов`язаний володіти запитуваною інформацією (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

Так, відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Згідно із абзацом 24 Розділу І наказу Державної судової адміністрації України №814 від 20 серпня 2019 року "Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України" (далі - Інструкція) судова справа - позовні заяви, заяви, скарги, справи, матеріали кримінального провадження, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду й можуть бути предметом судового розгляду, судові процесуальні документи, що виготовляються судом.

Інструкція визначає загальні правила ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України, регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи.

Згідно із абзацом 10 Розділу І Інструкції, документ - створена або отримана судом у процесі його діяльності інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігання і передача її у часі й просторі.

Відповідно до абзацу 24 Розділу І Інструкції справи видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви).

Відповідно до розділу 17, 18 Інструкції, організаційно-розпорядчими документами суду визначаються питання інформаційно-правової роботи в суді, порядок подання внутрішніх документів керівництву суду.

Організаційно-розпорядчі документи суду (накази і розпорядження керівництва суду) реєструються канцелярією (відповідальним працівником або відповідним структурними підрозділом).

Документування управлінської інформації суду полягає у створенні документів, що спрямовані на вирішення управлінських рішень.

Беручи до уваги вищевикладене, суд зазначає, що запитувана інформація у запиті ОСОБА_1 від 25.07.202 не є інформацією, створеною (одержаною) у ході судового провадження в рамках розгляду цивільної справи, позивач не запитує наявні процесуальні документи у розумінні ЦПК України та Інструкції, позивач також не запитує організаційно-розпорядчу документацію - уніфікованої підсистеми управлінської документації, що забезпечує організацію процесів управління та управлінської роботи в суді, розпорядником якої міг бути Центральний районний суд м. Дніпра.

Фактично запит позивача про надання інформації від 25.07.2025 до Державної судової адміністрації України направлений на отримання не загальної інформації по цивільній справі, а інформації саме з Електронного кабінету як підсистеми ЄСІТС.

У той же час, відповідно до пунктів 3 та 4 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-2, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Власником програмного забезпечення ЄСІТС є держава в особі Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України). ЄСІТС працює на базі основного та резервного (резервних) центрів обробки даних.

Організаційне та фінансове забезпечення створення і функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС здійснює ДСА України, яка несе відповідальність за їх належне функціонування та забезпечення захисту інформації.

Суд встановив, що Державне підприємство «Інформаційні судові системи» згідно з Статутом, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.11.2019 №1142, є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної судової адміністрації України і відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 22.09.2022 №333 зі змінами визначено адміністратором Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС) та інших інформаційних систем і сервісів судової влади.

Державне підприємство «Інформаційні судові системи» функціонує з метою надання послуг з технічного, технологічного забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем (електронних баз даних), у тому числі, державних реєстрів, що створюються відповідно до законів України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, наказів Уповноваженого органу управління; організації доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем державних реєстрів; організації збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах державних реєстрів; надання послуг з інформаційно-технічного забезпечення судів; задоволення потреб органів досудового розслідування, судових органів, інших державних органів, а також юридичних та фізичних осіб у забезпеченні їх належною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки та техніки; підвищення ефективності здійснюваної діяльності, взаємовигідного співробітництва, забезпечення економічних, суспільно- корисних потреб та інтересів юридичних і фізичних осіб; забезпечення діяльності органів судової влади, у тому числі в умовах особливого періоду, отримання прибутку від здійснюваної діяльності.

Наказом ДСА України від 22.09.2022 №333 встановлено, що адміністратор несе відповідальність за забезпечення безперервного функціонування, супроводження та адміністрування зазначених у цьому наказі інформаційних систем і сервісів, забезпечує належний рівень технічної підтримки, обробки запитів і консультування користувачів відповідно до розпоряджень ДСА України та взятих на себе договірних зобов`язань, а також несе відповідальність за забезпечення інформаційної безпеки, збереження даних та інформації, що обробляється у інформаційних системах і сервісах, зазначених у цьому наказі.

Отже, в рамках спірних правовідносин ДСА України незважаючи на те, що є власником програмного забезпечення ЄСІТС, і саме ДСА України визначає адміністратора функціональних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та (або) інших інформаційних систем і сервісів судової влади, посилаючись на положення статті 22 Закону № 2939, надіслала запит позивача від 25.07.2025 до Центрального районного суду міста Дніпра, тим самим, ДСА України фактично самоусунулась від виконання своїх повноважень, поклала на заявника тягар доведення того, хто є розпорядником запитуваної інформації.

На переконання суду, отримувач запиту на публічну інформацію повинен керуватися принципом добросовісності і розсудливості та не застосовувати формалістичний підхід до вирішення питання, а максимально сприяти (на вимогу) запитувачу, наскільки це практично можливо, у доступі до публічної інформації, гарантованої статтею 10-1 Закону № 2939.

Отже, з огляду на встановлені у цій справі обставини, Державною судовою адміністрацією України перенаправлено запит ОСОБА_1 про надання інформації від 25.07.2025 до суб`єкта, який не є розпорядником такої інформації.

Разом з тим суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Оскільки ДСА України по суті запит позивача належним чином не розглянула, не дослідила у повній мірі питання того, хто є належним розпорядником інформації, фактично самоусунувшись від надання відповіді, суд вважає, що належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути запит на публічну інформацію ОСОБА_1 від 25.07.2025 року.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо перенаправлення запиту ОСОБА_1 про надання інформації від 25.07.2025 до неналежного розпорядника інформації – Центрального районного суду м. Дніпра.

3. Зобов`язати Державну судову адміністрацію України повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 25.07.2025.

4. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної судової адміністрації України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.