Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №320/51173/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Київ справа №320/51173/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «КАНТ БУД»

доГоловного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України

провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНТ БУД» (надалі – Позивач/ТОВ «КАНТ БУД»/Товариство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі – ГУ ДПС у м. Києві/Відповідач-1) та Державної податкової служби України (надалі – ДПС України/Відповідач-2), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13124011/42977791 від 30.07.2025 р.;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 30.06.2025 р. датою її фактичного надходження - 15.07.2025 р.

Свої позовні вимоги ТОВ «КАНТ БУД» обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №13124011/42977791 від 30.07.2025 р. (надалі – Рішення №13124011) прийняте за умови формального та неповного дослідження Відповідачем-1 пояснень та документів, що подавалися Позивачем, тому контролюючим органом не було дотримано законодавчо визначених вимог при вирішенні питання щодо зупинення реєстрації та відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 30.06.2025 р. (надалі – ПН №3), внаслідок чого оскаржуване Рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом із тим на виконання вимог ухвали суду ГУ ДПС у м. Києві подало до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення прийняте комісією ГУ ДПС у м. Києві правомірно, оскільки ТОВ «КАНТ БУД» не були надані копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких була складена спірна ПН №3.

Також на виконання вимог ухвали суду до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від ДПС України, де зазначає про правомірність оскаржуваного рішення, а зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Згідно із цим, ТОВ «КАНТ БУД» надало до Київського окружного адміністративного суду відповіді на відзив ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України, в якій вказує про надання до контролюючого органу саме тих документів, які вважав достатніми для підтвердження реальності господарських операцій, відображених у ПН, як наслідок, достатніми для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі – ЄРПН/Реєстр).

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «КАНТ БУД» та ПП «КРЕАТОР-БУД» був укладений договір підряду №КР.15.04.25 від 15.04.2025 р.

За результатами здійснення господарських операцій Товариством складені податкові накладні, у т.ч. ПН №3 від 30.06.2025 р. на загальну суму 221 107,50 грн. (у т.ч. ПДВ – 36 851,25 грн.) із номенклатурою послуг: виконання мурувальних робіт на об`єкті «Будівництво житлового комплексу з апартаментами на вул. Круглоуніверситетській, 5-7 у Печерському районі м. Києва».

Вказана вище ПН була направлена ТОВ «КАНТ БУД» до ДПС України для її реєстрації у ЄРПН, за результатами перевірки якої останнім сформована та надіслана Товариству квитанція від 15.07.2025 р., зареєстрована за №9207431580 (надалі – Квитанція №9207431580), про збереження документу та зупинення реєстрації ПН №3 в ЄРПН відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 (зі змінами). При цьому зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 41.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D" = 41.1402%, "Рпоточ" = 2296.67. Також зазначена пропозиція щодо надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

17.07.2025 р. на виконання вказаної пропозиції ТОВ «КАНТ БУД» були надані до ГУ ДПС у м. Києві письмові пояснення про підтвердження реальності здійснення операцій разом із доданими до них копіями документів.

23.07.2025 р. комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН було направлено повідомлення №13103532/42977791 (надалі – Повідомлення №13103532) про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, в якому вказано про необхідність надання інформації та документів щодо основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності (буріння, армування стін, тощо за актом виконаних робіт), документальне підтвердження щодо постачальників товару/матеріалів (арматура, сітка, цегла) та транспортування ТМЦ, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків з Постачальниками, залучення субпідрядників, ліцензії, дозволи, повідомлення про початок та закінчення робіт. Також необхідно надати штатний розпис, відомості про нарахування з/п застрахованим особам, табель робочого часу.

На вказану вимогу 25.07.2025 р. ТОВ «КАНТ БУД» подало до ГУ ДПС у м. Києві письмові пояснення разом із доданими до них копіями документів, необхідних для розгляду питання комісією щодо прийняття рішення про реєстрацію ПН №3.

Проте 30.07.2025 р. у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеній у ПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН було прийняте Рішення №13124011 про відмову у реєстрації ПН №3.

Згідно із цим, вважаючи, що під час прийняття Рішення №13124011 були порушені права та охоронювані законом інтереси ТОВ «КАНТ БУД», Позивач оскаржив його у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого суд приймає рішення про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі – ПК України).

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

ЄРПН – реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно із п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Поряд із цим п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою..

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Помилки в реквізитах, визначених п.201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Разом із тим відповідно до зазначених вище вимог п.201.10 ст.201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі – Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

У п.2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Між тим згідно із п.4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до п.5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192, п.2001.3, п.2001.9 ст.2001 та п.201.1, п.201.10 і п.201.16 ст.201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У п.8 та п.10 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених п.9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Згідно із п.11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

При цьому за вимогами п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.2001.3 і 2001.9 ст.2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 та п.14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно із п.15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку №1246).

Між іншим, п.18 Порядку №1246 передбачено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому наявність повноважень контролюючого органу на здійснення перевірок податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах даної категорії, але не єдина. Надання такому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких Відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації ПН №3 та приймали Рішення №13124011 про відмову у її реєстрації в ЄРПН, адже саме зупинення реєстрації ПН первинно порушує права платника податків і саме підстави такого зупинення, його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах. Тобто, вирішуючи питання щодо законності рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зобов`язаний надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення їх реєстрації в ЄРПН, які за своїм змістом є передумовою для прийняття ГУ ДПС у м. Києві оскаржуваних Рішень.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 р. №К/9901/20440/19 (справа №826/8693/18) та від 22.04.2019 р. №К/9901/1137/19 (справа №2040/5445/18).

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України

від 11.12.2019 р. №1165 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/надалі – Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

У п.4 Порядку №1165 вказано, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 31 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі..

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 192 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно із п.10 та п.11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.

Як вбачається з Квитанції №9207431580, якою було зупинено реєстрацію ПН №3, підставою для зупинення її реєстрації слугувала відповідність відображених у ній операцій п.1 Критеріям ризиковості здійснення операцій.

Так, на момент формування вказаної Квитанції критерії ризиковості здійснення операцій визначені у додатку 3 до Порядку №1165, у відповідності до п.1 якого обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 192 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Таким чином, системний аналіз п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій дає підстави для висновку, що для встановлення обставин відповідності господарської операції до такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, тому для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, як того вимагає п.11 Порядку №1165.

Водночас з огляду на зміст Квитанції №9207431580 судом встановлено, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги з кодом 41.00.30 згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначений у ПН №3, перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, у врахованій таблиці даних платника податку, натомість вживання контролюючим органом загального посилання на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як в даному випадку, є неконкретизованим.

Суд звертає увагу, що у своєму відзиві Відповідач-1 також не надає жодних пояснень щодо п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, на підставі якого було зупинено реєстрацію ПН в ЄРПН, із розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає відображена у ПН №3 господарська операція, а лише зазначає, що обсяг постачання товару/послуги 41.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Поряд із цим, Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 12.12.2019 р. №520, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 р. за № 1245/34216, (надалі - Порядок №520) визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Також п.3 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені п.9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «;Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п.4 Порядку №520).

Відповідно до п.5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Згідно із п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у п.5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п.7 Порядку №520).

За вимогами п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п.4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

При цьому відповідно до п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, умовою для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, які за результатами автоматизованого моніторингу були визнані такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку та/або критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у п.5 Порядку №520. Отже, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності складання та надіслання ПН/РК з метою реєстрації у ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиків.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (надалі – ЄСПЛ) неодноразово, зокрема у справі «Рисовський проти України» підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, власне, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява N33202/96, п.119 та п.120, ECHR 2000-I; «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява N48939/99, п.128, ECHR 2004-XII; «Москаль проти Польщі», заява N10373/05, п.51).

Так, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява N55555/08, п.74; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява N36900/03, п.37).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п.58; «Ґаші проти Хорватії», заява N32457/05, п.40; «Трґо проти Хорватії», заява N35298/04, п.67).

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган у Квитанції №9207431580, зобов`язаний був не лише зазначити загальний пункт таких Критеріїв, на підставі якого зупинено реєстрацію ПН №3 в ЄРПН, а й вказати безпосередньо розрахований показник за таким критерієм, якому, на його думку, відповідає відображена у ПН №3 господарська операція. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2020 р. №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19). від 12.04.2023 р. (справа №500/1836/22), від 27.01.2022 р. (справа №380/2365/21), від 18.06.2019 р. (справа №0740/804/18), від 23.10.2018 р. (справа №822/1817/1).

Згідно із цим, суд приймає до уваги посилання Позивача на те, що оскільки у Квитанції №9207431580 та Повідомленні №13103532 не зазначено чіткого переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН №3 в ЄРПН, а лише запропоновано Товариству надати пояснення та/або копії таких документів, вказані недоліки Квитанції та Повідомлення, окрім того, що характеризують Рішення №13124011 як необґрунтованим, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

При цьому відсутність у вказаній Квитанції конкретизації, які саме документи слід надати Позивачу та чого мають стосуватися відповідні пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН №3 стала можливою, також свідчить про невідповідність сформованої Квитанції вимогам, що визначені п.11 Порядку №1165.

Таким чином, не зазначення у Квитанції №9207431580, якою зупинено реєстрацію ПН №3, конкретного (чіткого) переліку документів, які слід було надати Позивачу для підтвердження інформації, що вказана у поданій для реєстрації у ЄРПН податковій накладній, свідчить про невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості такого акта індивідуальної дії та неможливість прийняття в подальшому рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податків певних документів.

Поряд із цим суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Позивачем на підтвердження господарських операцій з ПП «КРЕАТОР-БУД», за результатами яких було складено зупинену ПН №3, було надано до контролюючого органу копії первинних та інших документів, зокрема:

на виконання викладеної у Квитанції №9207431580 пропозиції були надані письмові пояснення від 17.07.2025 р. разом із доданими до них копіями: договору оренди №1 від 03.01.2025 р. та акту прийому-передачі приміщення від 03.01.2025 р.; договору підряду №КР.15.04.25 від 15.04.2025 р.; платіжних інструкцій; актів приймання виконаних будівельних робіт; довідок про вартість виконаних робіт та витрат; видаткових накладних; актів наданих послуг; фіскальних чеків; наказу про затвердження штатного розпису; оборотно-сальдової відомості, тощо;

на виконання викладеної у Повідомленні №13103532 вимоги додатково були надані письмові пояснення від 25.07.2025 р. разом із доданими до них копіями: наказу державної архітектурно-будівельної інспекції; акту прийому-передачі будівельного майданчика, проектної документації; акту передачі товарно-матеріальних цінностей; видаткові накладні; платіжні інструкції та інші документи щодо наявності основних засобів, необхідних для здійснення господарської операції, зазначеної у ПН №3.

Проте контролюючим органом жодним чином не надано доказів оцінки наданим документам та не спростовано того, що надані платником податків документи в повній мірі підтверджують інформацію, зазначену у спірній ПН №3.

Між іншим, зазначені письмові пояснення та копії документів, надані Позивачем і до суду, з огляду на які встановлено, що ТОВ «КАНТ БУД» у передбачений законодавством спосіб було надано до ДПС України разом із письмовими поясненнями до ПН №3, реєстрацію якої було зупинено, належні документи на підтвердження правомірності формування відповідної ПН, які не містять ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення, у той час як Відповідачами не спростовано того, що здійснення господарської операції за Договором підряду підтверджено належним чином складеними первинними документами, укладення правочинів спрямоване на настання реальних правових наслідків, відповідні господарські операції відповідають економічному змісту і діловій меті діяльності ТОВ «КАНТ БУД» та його контрагента.

Таким чином, суд не приймає до уваги твердження ГУ ДПС у м. Києві, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що Позивачем не було надано до контролюючого органу документи, які зазначені у Квитанції №9207431580 та Повідомленні №13103532, оскільки такі твердження Відповідачів не підтверджуються жодними належними та допустимими докази.

Поряд із цим не є достатнім також загальне посилання контролюючим органом у Квитанції та Повідомленні на «надання документів», необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, адже перелік таких документів насамперед повинен бути конкретизованим та чітким. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена у Квитанції, є особливо важливим з огляду на наслідки недотримання платником податків вимог щодо надання повного переліку документів як підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН у ЄРПН.

Отже, суд погоджується із твердженнями Позивача про безпідставність зупинення реєстрації ПН як передумови прийняття відповідного оскаржуваного Рішення №13124011, оскільки у Квитанції контролюючим органом не вказано ані конкретного критерію ризиковості, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Порядком №520.

Водночас слід відмітити, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірні ПН, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Вказаний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 07.12.2022 р. у справі №500/2237/20, згідно з якою, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 р. №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 р. №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 р. №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Підсумовуючи викладене, зважаючи на сталу практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, враховуючи встановлені судом обставини справи та досліджені наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що Позивач виконав всі вимоги Квитанції №9207431580 та Повідомлення №13103532 щодо надання первинних документів для підтвердження господарської операції, зазначеної у ПН №3, наявності основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, щодо постачальників, тощо, а тому підстави для відмови у реєстрації спірної ПН №3 у ЄРПН були відсутні, що свідчить про протиправність Рішення №13124011, яке підлягає скасуванню.

Більше того, суд звертає увагу, що зі змісту оскаржуваного Рішення не вбачається, яких саме копій документів не було надано Позивачем до контролюючого органу стосовно підтвердження інформації, зазначеній у ПН №3, та необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію такої ПН, а лише вживається загальне поняття, що в свою чергу, призводить до необґрунтованості та невмотивованості, прийнятого суб`єктом владних повноважень Рішення щодо відмови в реєстрації спірної ПН. При цьому з оскаржуваних Рішень неможливо встановити, копії яких документів безпосередньо досліджувались комісією.

Водночас Відповідачем-1 не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного Рішення №13124011, як не надано і доказів того, що таке Рішення прийняте на підставі нормативно-правових актів, що є обов`язковими як для платника податку, так і для контролюючого органу, тоді як невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, що є предметом оскарження в даній справі, призводить до протиправності таких Рішення, адже у Рішенні №13124011 не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття таких Рішень, адже комісія ГУ ДПС у м. Києві обмежилась лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши насамперед, яких саме первинних документів не вистачає, наявність яких була обов`язковою з огляду на специфіку тих господарських операцій, які відображались у ПН.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що Рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, в якому не наведені мотиви їх ухвалення, свідчать про порушення Відповідачем-1 також і принципу належного урядування, оскільки Відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб, згідно із цим призводять до непрозорості та непередбачуваності дій контролюючого органу, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність, а тому, враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації ПН №3 Товариства та, як наслідок, протиправність Рішення №13124011.

Підсумовуючи вищевикладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що Відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного Рішення №13124011 їх відповідності вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим наявні підстави для задоволення позовних вимог Товариства в частині визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, адже вони порушують, зокрема, право ТОВ «КАНТ БУД» як платника податків на реєстрацію ПН в ЄРПН, передбаченого ст.201 ПК України.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН №3 датою їх фактичного надходження суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).

Між тим ефективний засіб правового захисту, у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

Поряд із цим, згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За вимогами п.19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У п.20 Порядку №1246 також зазначено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, а тому з метою відновлення прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України вчинити необхідні дії, а саме зареєструвати ПН №3 в ЄРПН датою її фактичного надходження, згідно із чим позовні вимоги ТОВ «КАНТ БУД» у цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно із цим, суд не приймає до уваги посилання Відповідача-2 на дискреційність повноважень та зазначає, що зобов`язання Відповідача-2 зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права. Вказаний спосіб захисту порушеного прав Позивача узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01 від 06.09.2005 р., п.89), «Проніна проти України» (заява №63566/00 від 18.07.2006 р., п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04 від 10.02.2010 р., п.58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.1994 р., п.29).

Відповідно до ч.5 та ч.8 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «КАНТ БУД» у повному обсязі, оскільки Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не довели правомірність прийняття Рішення №13124011/42977791 у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеній у ПН №3, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас за вимогами ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Між тим, у ч.5 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, з аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі його гонорару за представництво в суді та іншу правничу допомогу, мають бути пов`язані безпосередньо зі справою. При цьому сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених до відшкодування судових витрат, у той час як інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, разом із доказами, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом із тим у ч.7 ст.139 КАС України вказано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому згідно із ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Так, з огляду на надані Позивачем докази щодо понесених витрат судом встановлено, що 30.05.2025 р. ТОВ «КАНТ БУД» (надалі - Замовник) було укладено із адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ВІННЕР» (надалі – Виконавець) договір №30/05/25АО-1 про надання правової допомоги (надалі – Договір №30/05/25АО-1), згідно із яким Виконавець зобов`язується відповідно до завдань Замовника надавати йому юридичні послуги, а Замовник зобов`язується оплатити надані юридичні послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Факт надання та отримання наданих послуг фіксується шляхом укладання двостороннього акту прийому-передачі наданих послуг у відповідності до умов цього Договору. Вимоги до порядку та умов надання юридичних послуг за цим Договором визначаються взаємною домовленістю Сторін та чинним законодавством (п.1.2 та п.1.3 Договору).

Поряд із цим, до вказаного Договору було складено та підписано Сторонами Додаток №5 від 01.10.2025 р. (надалі – Додаток №5), згідно із п.1 якого предметом цього Додатку №5 є надання правничої допомоги з підготовки та подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними та скасування Рішення ГУ ДПС у м. Києві №13124011 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН №3 датою її фактичного надходження.

Вартість юридичних послуг за даним Додатком №5 становить 8 000,00 грн. без ПДВ, які сплачуються протягом 10 робочих днів від дня підписання цього Додатку (п.2 та п.3 Додатку №5).

Водночас у матеріалах справи наявні копії рахунку на оплату №2397 від 03.10.2025 р. та платіжної інструкції №455 від 06.10.2025 р. на суму 8 000,00 грн. Також до позовної заяви додані копії ордеру серії АІ №2016803 від 15.10.2025 р., виданого адвокатським об`єднанням: «АДВОКАТСЬКЕ ОБЄДНАННЯ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ВІННЕР» адвокату Яську Ігорю Віталійовичу на підставі Договору №30/05/25АО-1 у Київському окружному адміністративному суді, та свідоцтва Національної асоціації адвокатів України серії ЗР №21/1782, виданого 08.12.2018 р. на про право заняття адвокатською діяльністю.

Поряд із цим суд зазначає, що відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Закон №5076) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, суд звертає увагу, що в ухвалі про відкриття провадження у справі судом враховано в даній справі її значення для сторони, обраний спосіб захисту, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність суспільного інтересу та вирішено її розгляд здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що в свою чергу, свідчить про те, що розмір сплаченої Позивачем Виконавцю винагороди не може бути визнаний судом обґрунтованим.

Враховуючи встановлені вище обставини, слід вказати на те, що навіть у разі підтвердження надання Позивачу правової допомоги у вигляді складання позовної заяви розмір винагороди, який узгоджено сторонами в Додатку №5, не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та витраченим на виконання відповідних робіт/надання послуг часом.

Cуд вважає документально підтвердженими, розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу в суді у розмірі 4 000 грн.

За таких обставин суд вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Між тим, враховуючи сплату Позивачем за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судового збору в розмірі 3 028,00 грн., оскільки позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, суд вирішив судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань обох Відповідачів у справі в рівних частинах.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТ БУД» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та Державної податкової служби України задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13124011/42977791 від 30.07.2025 р.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 30.06.2025 р. датою її фактичного подання на реєстрацію.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТ БУД» (02023, м. Київ, вул. Бориспільська, буд.23-А, кв.73, код ЄДРПОУ 42977791) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТ БУД» (02023, м. Київ, вул. Бориспільська, буд.23-А, кв.73, код ЄДРПОУ 42977791) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

6. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТ БУД» (02023, м. Київ, вул. Бориспільська, буд.23-А, кв.73, код ЄДРПОУ 42977791) понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

7. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАНТ БУД» (02023, м. Київ, вул. Бориспільська, буд.23-А, кв.73, код ЄДРПОУ 42977791) понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.