Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №320/22696/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Київ справа №320/22696/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК» в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку Караченцева А.Ю. до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК» в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку Караченцева А.Ю. з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанова старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Красноштан Інни Леонідівни про відкриття 16.04.2026 виконавчого провадження № 80762992.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у державного виконавця не було правових підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 80762992 від 16.04.2026, оскільки це суперечить пункту 11 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому, виконавче провадження № 80762992 здійснюється всупереч положень статей 49-53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пункту 11 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 80762992 винесена з порушенням строків, визначених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору у встановленому законом розмірі.

19.06.2026 до відділу діловодства суду через підсистему (модуль) ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14 вересня 2026 року о 11:30 год.

18.08.2026 до відділу діловодства суду через підсистему (модуль) ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Також, 14.09.2026 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява, у якій просить здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 ухвалено здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 64921429 з виконання виконавчого листа виданого Деснянським районним судом міста Києва № 750/4901/20 від 10.02.2021 про зобов`язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення його з 01 вересня 2017 року з посади завідувача господарського відділу експлуатації та ремонту основних засобів регіональної мережі Управління справами Департаменту ліквідаційних процедур ПАТ «Український інноваційний банк» за власним бажанням на підставі ч.3 с.38 КЗпП України та повернути трудову книжку ОСОБА_1 .

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.06.2021 відкрито виконавче провадження № 64921429.

Також, постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.06.2021 у виконавчому провадженні № 64921429 постановлено стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантуванням вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» виконавчий збір у розмірі 24 000,00 грн.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.03.2026 закінчено виконавче провадження № 64921429 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.04.2026 відкрито виконавче провадження № 80762992 за виконавчим документом, виданим Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 64921429 від 01.06.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000 грн з Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Не погоджуючись із постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.04.2026 ВП № 80762992 про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Загальні вимоги до оформлення виконавчого документа визначені у ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При цьому, на стадії вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження державний виконавець перевіряє виконавчий документ на відповідність його вимогам, визначеним частиною 1 статті 4 Закону № 1404-VIII.

За приписами ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, серед іншого, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (п. 2); Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (п. 4); Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку (п. 11).

Таким чином, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб - рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку, виконавче провадження щодо примусового виконання рішення щодо саме боржника, яким є банк, не може здійснюватися.

Водночас, судом встановлено, що як у виконавчому провадженні № 64921429, так і у виконавчому провадженні № 80762992 боржником визначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги.

Разом з тим, згідно із п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Отже, уповноважена особа в певних випадках діє від імені держави (Фонду), в інших випадках, що стосується діяльності банку під час ліквідації, як посадова особа банку, його представник.

Разом з тим, судом береться до уваги, що «банк» та «уповноважена особа Фонду» є різними суб`єктами правовідносин в системі гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на що ототожнення вказаних понять не допускається, а вказані особи не можуть рахуватися в межах виконавчого провадження як одна особа.

Таким чином, враховуючи те, що в межах виконавчого провадження № 80762992 боржником є саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», а не цей банк, то положення пунктів 4 та 11 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII не розповсюджуються на особу, яка здійснює функції з управління ліквідації банку. Указані норми підлягають застосуванню виключно у тому випадку, коли боржником за виконавчими провадженнями є саме банк, тобто юридична особа, у якого рішенням Національного банку України відкликано банківську ліцензію або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Разом з тим, що стосується посилань позивача на те, що виконавче провадження відкрито на підставі документа, строк пред`явлення якого до примусового виконання закінчився, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону № 1404-VIII, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною першою статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (ч. 2 ст. ст. 27 Закону № 1404-VIII).

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону № 1404-VIII, за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Положеннями ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У відповідності до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні за змістом норми щодо порядку стягнення виконавчого збору закріплені у п. 8 розд. III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802.

Аналіз наведених вище положень Закону № 1404-VIII свідчить, що порядок відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів щодо стягнення виконавчого збору регулюється загальними нормами цього Закону щодо порядку примусового виконання рішення на підставі виконавчих документів.

У свою чергу, як було підкреслено вище, в силу приписів 12 Закону № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документу до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 320/6360/18 сформульовано правовий висновок, згідно якого у разі прийняття постанови про стягнення виконавчого збору одночасно із початком примусового виконання рішення така постанова вважається автоматично пред`явленою до виконання із дати її прийняття.

Як вказувалося вище, постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.06.2021 у виконавчому провадженні № 64921429 постановлено стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантуванням вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» виконавчий збір у розмірі 24 000,00 грн.

Водночас, постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.03.2026 закінчено виконавче провадження № 64921429 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому, постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.04.2026 відкрито виконавче провадження № 80762992 за виконавчим документом, виданим Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 64921429 від 01.06.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000 грн з Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Таким чином, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про пропуск відповідачем строку пред`явлення постанови від 01.06.2021 № 64921429 до виконання, оскільки оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 80762992 прийнята за наслідками завершення виконавчого провадження № 64921429, в межах якого вже здійснювалося виконання постанови від 01.06.2021.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК» в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку Караченцева А.Ю.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.

Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК» в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку Караченцева А.Ю. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.