Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №640/2983/21 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Київ №640/2983/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії

«Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Північного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправними та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі – позивач) з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі – відповідач), в якому просили суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-M-2020-12-28-000002.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як замовником, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі UA-2020-07-09-002169-a «Черевики чоловічі робочі, 3184200UAH, 18810000-0, ДК021, 7076, пар.».

Натомість, на переконання позивача, оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є безпідставним і необґрунтованим, оскільки порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем вчинено не було.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому. Повідомили, що за результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку від 22.01.2021, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону № 922-VІІІ.

Від представника позивача до суд надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ухвали від 09.01.2024 цю справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Регіональна філія «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» є відокремленим підрозділом юридичної особи Акціонерного товариства «Українська залізниця», зареєстрованою в установленому законом порядку, про що в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ ВП: 40081195 міститься відповідний запис.

09.07.2020, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», позивачем на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-07-09-002169-a.

Предмет закупівлі – Черевики чоловічі робочі, 3184200UAH, 18810000-0, ДК021, 7076, пар..

Позивачем на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено тендерну документацію для процедури закупівлі – Черевики чоловічі робочі, 3184200UAH, 18810000-0, ДК021, 7076, пар.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області наказом від 23.12.2020 № 260 було прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-09-002169-a.

22.01.2021 відповідачем опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-09-002169-a, відповідно до якого встановлено, що дата закінчення моніторингу: 19.01.2021. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в річному плані та оголошенні про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), своєчасності надання відповідей на запити до процедури, розгляду тендерних пропозицій, правомірності допущення учасників до оцінки, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору та їх оприлюднення. Під час моніторингу проаналізовано: річний план Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі – Замовник, регіональна філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця») на 2020 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 08.07.2020 № 7, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАНЛЕГПРОМ» (далі – ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС» (далі – ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС»), протокол розгляду тендерних пропозицій від 13.08.2020, протокол про визнання переможця від 19.08.2020 № 27, повідомлення про намір укласти договір від 20.08.2020, договір від 08.09.2020 № Л/НХ-20367/НЮ, укладений між Замовником та ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ» по лоту 1 (далі – Договір № 20367) та додаткова угода від 30.12.2020 № 1 до Договору № 20367, договір від 08.09.2020 № Л/НХ-20371/НЮ, укладений між Замовником та ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС» по лоту 2 (далі – Договір № 20371) та додаткова угода від 30.12.2020 № 1 до Договору № 20371. В ході моніторингу питання повноти відображення інформації у річному плані закупівель встановлено, що в оприлюдненому в електронній системі річному плані закупівель за номером ID: UA-P-2020-05-25-001705-b, Замовником в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 4 Закону не зазначено назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником стосовно кожного лоту. За результатами моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено, що Замовником: в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації не зазначено вимогу для об`єднання учасників щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону; в порушення вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону тендерна документація не містить електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб Замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; в порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону тендерна документація не містить приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Відповідно до абзацу сьомого частини другої розділу першого Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 (зі змінами), очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Згідно з підпунктом «а» пункту першого «Перелік критеріїв та методика оцінки тендерних пропозиції торгів із зазначенням питомої ваги критерію» розділу IV «Оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця» тендерної документації ціна пропозиції повинна включати всі витрати на сплату усіх податків та зборів, що сплачуються або мають бути сплачені згідно із чинним законодавством України. При тому, що згідно з підпунктом «е» пункту першого «Перелік критеріїв та методика оцінки тендерних пропозиції торгів із зазначенням питомої ваги критерію» розділу IV «Оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця» тендерної документації оцінка тендерних пропозицій проводиться за цінами тендерних пропозицій без врахування податку на додану вартість, що є порушенням принципів здійснення публічних закупівель, визначених пунктом третім частини першої статті 5 Закону, зокрема відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель. Аналізом питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця встановлено, що відповідно до інформації, оприлюдненої ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ» по лоту № 1 та ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС» по лоту № 2 в електронній системі закупівель шляхом заповнення електронних полів, суми остаточних пропозицій, за результатами електронного аукціону по лоту № 1 становили 1 581 486,00 грн та по лоту № 2 – 1 585 024,00 грн. При цьому, згідно із завантаженими до електронної системи закупівель документами, зокрема формами «Тендерна пропозиція», остаточні тендерні пропозиції переможців торгів склали 1 897 783,20 грн по лоту № 1 (ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ») та 1 902 028,80 грн по лоту № 2 (ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС»). Згідно з вимогами частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 № 610/34893, у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів. Проте, Замовником, в порушення вимог частини четвертої статті 41 Закону укладено Договір № 20367 з ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ» по лоту № 1 на суму 1 897 783,20 грн та Договір № 20371 з ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС» по лоту № 2 на суму 1 902 028,00 грн, що не відповідає сумам остаточних пропозицій за результатами електронних аукціонів, розміщених шляхом заповнення електронних полів. Враховуючи викладене, відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 Закону Договір № 20367 та Договір № 20371, укладені Замовником з ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ» по лоту № 1 та ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС» по лоту № 2, є нікчемними.

Відповідно до висновку, за результатами моніторингу питання повноти відображення інформації в річному плані встановлено порушення вимог пункту 2 частини другої статті 4 Закону. За результатами моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог пунктів 2, 17, 19 частини другої статті 22 Закону. За результатами моніторингу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця встановлено порушення вимог частини четвертої статті 41 Закону. За результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності надання відповідей на запити до процедури, правомірності допущення учасників до оцінки, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до договору та їх оприлюднення - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договорами з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Уважаючи висновок відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ).

За правилами частин першої, другої статті 1 Закону № 2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону № 2939-ХІІ).

За положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

VI. Оцінка суду

Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закон України «Про публічні закупівлі».

Закон України від 25.12.2015 № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі – аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 8 Закону № 922-VIII.

За нормами частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно із частинами шостою та сьомою статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552).

Згідно з пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі № 160/4421/20.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право: порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Проте, доказів звернення до відповідача за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань позивачем суду не надано.

Як видно зі змісту пункту 3 «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель» констатуючої частини оскаржуваного висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договорами з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Позивач, заперечуючи висновки відповідача, зазначив, що такий висновок щодо виявлених під час моніторингу закупівель порушень у сфері публічних закупівель є необґрунтованим, безпідставним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, а отже складений на підставі здійснення такого моніторингу висновок є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 922-VIII, у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).

Позивач, заперечуючи назване порушення, зазначив, що на вебпорталі Уповноваженого органу опублікована стрічка плану на закупівлю спецвзуття із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником. Так, як це одна процедура закупівлі, відповідно опубліковується одна стрічка плану, якав прив`язується до оголошення процедури закупівлі.

Відповідно до опублікованих позивачем пояснень у цій закупівлі на сайті зазначалось, що кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 Закону та підстави, встановлені статтею 17 Закону зазначені в тендерній документації є однаковими для учасників та для об`єднання учасників.

Суд не погоджується з такими доводами та зазначає, що в ході моніторингу питання повноти відображення інформації у річному плані закупівель встановлено, що в оприлюдненому в електронній системі річному плані закупівель за № UA-Р-2020-05-25-001705-b, замовником в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 922-VIII не зазначено назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником стосовно кожного лоту.

Таким чином, пунктом 2 частини другої статті 4 Закону № 922-VIII чітко визначено, яка інформація повинна міститися у річному плані, а тому твердження позивача, що на вебпорталі Уповноваженого органу опублікована стрічка плану на закупівлю спецвзуття із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником, як така, що прив`язується до оголошення процедури закупівлі так як це одна процедура закупівлі, судом відхиляються.

За приписами пунктів 2, 17, 19 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Позивач, заперечуючи наявність названих порушень, стверджував таке.

Щодо зауважень відповідача про відсутність у Тендерній документації електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб замовника, позивач зазначив, що такий висновок не відповідає дійсності, оскільки така адреса визначена у додатку 4 Тендерної документації.

Щодо зауважень відповідача про відсутність прикладу формальних (несуттєвих) помилок, позивач зазначив, що згідно з підпунктом 1.4 пункту 1 розділу ІІ Тендерної документації, формальними (несуттєвими) уважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не випливають на зміст пропозиції, а саме – технічні помилки та описки, відсутність підпису чи/та печатки на одній чи декількох сторінках. Технічні помилки та описки будуть сприйматись замовником, як формальна (несуттєва) помилка у разі, якщо така помилка не призводить до значного спотворення інформації, допущена очевидно не навмисно та не з метою надання недостовірної інформації, та при умові, що при комплексному розгляді документів можливо встановити інформацію, яка відповідає дійсності, та встановити, що така помилка не навмисна.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, та зазначає, що при дослідженні названого питання було встановлено, що замовником у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації не зазначено вимогу для об`єднання учасників щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону № 922-VIII.

Також судом установлено, що в порушення вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація не містить електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб Замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Так, за приписами частини першої статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Оскільки пунктом 17 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII чітко визначено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості як, зокрема електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, тож доводи позивача про те, що така інформація міститься в пункті 5.2.3 Додатка 4 Тендерної документації, судом не беруться до уваги, оскільки названа інформація стосується саме заявок покупця, тобто на стадії виконання укладеного договору постачальником як переможцем торгів, та це є різними стадіями процедури закупівлі.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що Тендерна документація замовника не містить приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх тендерних пропозицій, що суперечить вимогам пункту 19 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Втім, на переконання суду, якщо замовник не передбачив формальні (несуттєві) помилки у тендерній документації, тож будь-яка помилка, зроблена учасником при підготовці тендерної пропозиції, може бути підставою для її відхилення.

Щодо відмінності суми остаточної пропозиції за результатами електронного аукціону сумі договору поставки, позивач заперечував наявність такого порушення, обґрунтовуючи тим, що надаючи форму «Тендерна пропозиція» (Додаток № 3 ТД) учасник проінформований та погоджується виконати вимоги замовника, що аукціон за ціновими пропозиціями та ціна тендерної пропозиції для аукціону визначаються без урахування ПДВ. Якщо ж учасник закупівлі є платником ПДВ, у такому випадку, договір про закупівлю буде укладено з ПДВ.

За твердженнями позивача, учасник торгів ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ» у своїй тендерній пропозиції по лоту № 1 зазначив, що учасник закупівлі є платником ПДВ, а тому договір буде укладено з ПДВ. У своїй тендерній пропозиції ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ» повідомив про суму договору без ПДВ, суму договору з ПДВ, а також суму за одну одиницю товару без ПДВ. Наведені суми у тендерній пропозиції не відрізнялись від сум зазначених у договорі поставки від 08.09.2020 № Д/НХ-20367/НЮ. Відповідно до лоту № 2, учасник торгів ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС» у своїй тендерній пропозиції по лоту № 1 зазначив, що учасник закупівлі є платником ПДВ, а тому договір буде укладено з ПДВ. У своїй тендерній пропозиції ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС» повідомив про суму договору без ПДВ, суму договору з ПДВ, а також суму за одну одиницю товару без ПДВ. Наведені суми у тендерній пропозиції не відрізнялись від сум зазначених у договорі поставки від 08.09.2020 № Д/НХ-20371/НЮ.

На переконання позивача, оскільки договори були укладені з платниками ПДВ, суми договорів з урахуванням усіх податків та зборів не перевищують заплановані суми закупівель, а також той факт, що ціна на товари без ПДВ, ціна на товари з ПДВ та ціни за одиницю товару без ПДВ співпадають із сумами, які зазначені у договорі від 08.09.2020 № Д/НХ-20367/НЮ та від 08.09.2020 № Д/НХ-20371/НЮ.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, та зазначає, що відповідно до абзацу 7 частини другої розділу І Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275, очікувана вартість – розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.

За приписами підпункту «а» пункту 1 «Перелік критеріїв та методика оцінки тендерних пропозицій торгів із зазначенням питомої ваги критерію» розділу ІV «Оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця» Тендерної документації, ціна пропозиції повинна включати всі витрати на сплату усіх податків та зборів, що сплачуються або мають бути сплачені згідно із чинним законодавством України.

Згідно з підпунктом «е» пункту 1 «Перелік критеріїв та методика оцінки тендерних пропозицій торгів із зазначенням питомої ваги критерію» розділу ІV «Оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця» Тендерної документації, оцінка тендерних пропозицій проводиться за цінами тендерних пропозицій без врахування податку на додану вартість, що є порушенням принципів здійснення публічних закупівель, визначених пунктом 3 частини першої статті 5 Закону № 922-VIII, зокрема відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.

Судом установлено, що відповідно до інформації, оприлюдненої ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ» по лоту № 1 та ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС» по лоту № 2 в електронній системі закупівель шляхом заповнення електронних полів, суми остаточних пропозицій, за результатами електронного аукціону по лоту № 1 становили 1581486,00 грн та по лоту № 2 – 1585024,00 грн. При цьому, згідно із завантаженими до електронної системи закупівель документами, зокрема формами «»Тендерна пропозиція, остаточні тендерні пропозиції переможців торгів склали 1897783,20 грн по лоту № 1 (ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ») та 1902028,80 грн по лоту № 2 (ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС»).

За нормами частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

За приписами абзацу 2 пункту 3 Порядку № 1082, у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.

Втім, як установлено судом, Замовником у порушення вимог частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII, укладено договір від 08.09.2020 № Д/НХ-20367/НЮ з ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ» по лоту № 1 на суму 1897783,20 грн та договір від 08.09.2020 № Д/НХ-20371/НЮ з ТОВ «ДІМ ВЗУТТЯ» Б. НІКОЛАС» по лоту № 2 на суму 1902028,00 грн, що не відповідає сумам остаточних пропозицій за результатами електронних аукціонів, розміщених шляхом заповнення електронних полів.

У зв`язку із цим суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності в діях позивача порушень вимог пункту 2 частини другої статті 4, пунктів 2, 17, 19 частини другої статті 22 та частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII, а позивачем, у свою чергу, під час розгляду справи названі доводи жодними належними та допустимими доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства при складанні відповідачем констатуючої частини висновку.

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до положень частин дев`ятої-одинадцятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Отже, Законом № 922-VIII визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі.

Законодавцем визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи зі змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, а замовнику надано право вибору, зокрема у спірному випадку замовника зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договорами з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.

Натомість судом не встановлено, а позивачем не доведено виконання названої вимоги висновку відповідача, що свідчить про відсутність підстав стверджувати його протиправність.

Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачами не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.