Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №320/9829/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Київ № 320/9829/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю сторін:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Лебідь Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства фінансів України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства фінансів України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства фінансів України по заміні належних позивачу облігацій зовнішніх державних позик з міжнародним кодом ISIN XS1303926528 загальною вартістю 10 350 доларів США з датою їх погашення 01.09.2026 на емітовані ним 30.08.2024, 1 947 облігацій зовнішніх державних позик з міжнародним кодом ISIN XS2895056013, 1 514 облігацій зовнішніх державних позик з кодом XS2895056369, 865 облігацій зовнішніх державних позик з кодом XS2895056526, 236 облігацій зовнішніх державних позик з кодом XS2895056872 та 883 облігацій зовнішніх державних позик з кодом XS2895056955 загальною вартістю 5 445 доларів США з датами їх погашення відповідно 01.02.2034, 01.02.2035, 01.02.2036, 01.02.2030 та 01.02.2034;

- зобов`язати Міністерство фінансів України привести кількість і вартість емітованих облігацій, які належать позивачу, у відповідність до кількості та номінальної вартості належних йому облігацій у розмірі 10 350,00 доларів США, нарахувати на цю суму купонний дохід з 01.11.2022 та встановити дату їх погашення 01.09.2028.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.06.2019 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна» укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-20190610/00000002, за яким позивач придбав дев`ять довгострокових відсоткових облігацій зовнішніх державних позик України, ISIN XS1303926528. У договорі визначено ціну одного цінного папера 30 585,06 грн та загальну суму договору 275 265,54 грн, що за курсом Національного банку України на дату укладення договору становило 10 350,00 доларів США. Суму 10 350,00 доларів США позивач вважає загальною номінальною вартістю придбаних державних облігацій. Також позивач посилається на те, що договором було передбачено щомісячне нарахування продавцем купонного доходу за ставкою 6,09 відсотка річних від вартості цінних паперів, можливість їх зворотного продажу продавцю та виплату продавцем вартості цінних паперів і купонного доходу в разі погашення випуску емітентом. До листопада 2022 року такі виплати здійснювалися. Після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 та зупинення дії ліцензій ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» надання інвестиційних послуг і виплата доходу були припинені. На переконання позивача, постановами Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 805 та від 09.08.2022 № 878 строк погашення облігацій ISIN НОМЕР_1 було відкладено на двадцять чотири місяці, у зв`язку з чим належні йому папери мали бути погашені 01.09.2028. Позивач стверджує, що не надавав згоди ані на подальшу зміну умов обігу цих облігацій, ані на їх обмін у 2024 році, не одержував персонального повідомлення про умови обміну та не отримував грошової компенсації. Із виписки про стан рахунку в цінних паперах, сформованої ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» у вересні 2025 року, позивач дізнався, що замість випуску ISIN НОМЕР_1 на його рахунку обліковуються п`ять випусків облігацій зовнішніх державних позик України 2024 року: 1 947 облігацій ISIN XS2895056013, 1 514 облігацій ISIN НОМЕР_2 , 865 облігацій ISIN НОМЕР_3 , 236 облігацій ISIN НОМЕР_4 та 883 облігації ISIN НОМЕР_5 . Загальна кількість нових облігацій становить 5 445 штук, номінальна вартість кожної - 1 долар США. Крім того, у виписці відображено залишок грошових коштів у сумі 69,18 долара США. Позивач вважає, що внаслідок обміну належний йому актив безпідставно зменшився з 10 350,00 до 5 445,00 доларів США, а строки погашення були перенесені на 2030-2036 роки. Посилаючись на статті 3, 8, 19, 22 та 41 Конституції України, Закон України від 19.05.2015 № 436-VIII та статтю 16 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», позивач зазначає, що держава зобов`язана повернути номінальну вартість державних облігацій і виплатити дохід, а зміна умов без його індивідуальної згоди є втручанням у право власності. На його думку, Закон № 436-VIII допускав тимчасове зупинення платежів, але не зменшення основної суми боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 відкрито провадження у справі № 320/9829/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено судове засідання на 17.09.2026.

Ухвалою суду від 17.09.2026 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У відзиві на позовну заяву Міністерство фінансів України заперечило проти задоволення позову. Відповідач зазначив, що реструктуризацію зовнішнього державного боргу проведено не за індивідуальним рішенням щодо позивача, а на виконання Закону України № 436-VIII, положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 31.07.2024 № 865, якою затверджено Основні умови здійснення у 2024 році правочину з державним боргом. Умови обміну були однаковими для всіх власників відповідного випуску та реалізовані через міжнародні клірингові системи. Мінфін вказує, що до пропозиції обміну та запиту згоди були включені положення про колективні дії. За результатами голосування одержано згоду власників 97,38 відсотка сукупної основної суми зобов`язань і понад 95 відсотків за кожною окремою серією, тобто значно більше встановлених порогових значень. Досягнення встановлених порогових значень, за твердженням відповідача, зумовило обов`язковість схвалених змін і для власників, які не голосували або не подали інструкції через учасника депозитарної системи. Відповідач наголосив, що облігації зовнішніх державних позик обліковуються в міжнародній депозитарній інфраструктурі через номінальних утримувачів та професійних учасників ринків капіталу. Позивач придбав папери на вторинному ринку через ТОВ «Фрідом Фінанс Україна»; прямого договору між позивачем і Мінфіном не укладено. Умови випуску та нормативні акти не покладали на емітента обов`язку персонально повідомляти кожного кінцевого клієнта посередника. Сума 10 350,00 доларів США, на переконання відповідача, є валютним еквівалентом договірної ціни придбання дев`яти облігацій, а не їх сукупною номінальною вартістю. Умови про дохід 6,09 відсотка, зворотний викуп за ціною 1 150,00 доларів США за один папір та розрахунки після погашення покладають зобов`язання саме на продавця - ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» і не змінюють умов державного випуску. Мінфін не є стороною цього правочину та не відповідає за виконання брокером приватноправових зобов`язань перед клієнтом. На думку відповідача, обраний спосіб захисту також є неналежним, оскільки вимога збільшити кількість і номінальну вартість нових облігацій, нарахувати дохід за умовами договору з брокером та встановити індивідуальний строк погашення фактично спрямована на зміну судом затверджених Кабінетом Міністрів України умов державної позики для одного власника. Доказів помилки в застосуванні формули обміну саме до позиції позивача або відмінного ставлення до нього порівняно з іншими власниками до суду не подано.

У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені вимоги, повторивши, що розмір його майнової вимоги до держави становить 10 350,00 доларів США, а обмін без персональної згоди не може припинити право вимагати повернення цієї суми. Позивач також послався на відсутність у наданих відповідях Мінфіну індивідуального розрахунку кількості нових паперів та доказів вручення йому повідомлення про пропозицію обміну.

У запереченнях Міністерство фінансів України зазначило, що доводи відповіді на відзив не усувають помилкового ототожнення ринкової ціни придбання з номінальною вартістю та не спростовують обов`язковості колективного рішення власників. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи позовної заяви та просив суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.

10.06.2019 між ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-20190610/00000002. За пунктом 1.1 договору продавець зобов`язався передати, а покупець - прийняти й оплатити дев`ять довгострокових відсоткових облігацій зовнішніх державних позик України у бездокументарній формі, ISIN XS1303926528. У реквізитах предмета договору зазначено дату погашення 01.09.2026.

Пунктом 1.2 договору визначено ціну одного цінного папера - 30 585,06 грн, а загальну суму договору - 275 265,54 грн, що в договорі наведена як еквівалент 10 350,00 доларів США за офіційним курсом.

Доларовий еквівалент 10 350,00 відповідає ціні 1 150,00 доларів США за кожен із дев`яти цінних паперів. У договорі ця сума визначена як ціна придбання, а не як сукупна номінальна вартість облігацій. Текст договору не містить положення про те, що номінальна вартість дев`яти облігацій дорівнює 10 350,00 доларів США.

За пунктами 4.1 та 4.4 договору продавець зобов`язався щомісячно нараховувати покупцеві купонний дохід за ставкою 6,09 відсотка річних від вартості цінних паперів і сплачувати його у гривні. Пунктом 5.1 передбачено право покупця після завершення кожного дванадцятимісячного періоду здійснити зворотний продаж паперів продавцю, пунктом 5.6 визначено ціну такого зворотного продажу в еквіваленті 1 150,00 доларів США за один папір, а пунктом 5.8 урегульовано виплату продавцем вартості цінних паперів і доходу в разі їх погашення емітентом.

Зміст наведених умов свідчить, що відповідні грошові зобов`язання перед позивачем прийняло на себе ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

Матеріали справи не містять доказів приєднання Міністерства фінансів України до договору або прийняття ним зобов`язань продавця.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022, уведеним у дію Указом Президента України від 19.10.2022 № 726/2022, до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» застосовано санкції.

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.11.2022 № 1332 дію ліцензій товариства зупинено.

Листом від 10.11.2022 № 2575 товариство повідомило позивача про тимчасове припинення надання послуг.

Позивач вказує, що нарахування за договором фактично припинилися з 01.11.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 805, з урахуванням змін, внесених постановою від 09.08.2022 № 878, затверджено умови відстрочення платежів за зовнішніми державними борговими зобов`язаннями на двадцять чотири місяці.

Після одержання передбаченої умовами випуску згоди власників строк погашення облігацій ISIN НОМЕР_1 було перенесено з 01.09.2026 на 01.09.2028.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.2024 № 865 затверджено Основні умови правочинів з державним боргом, які здійснюються у 2024 році, та надано Міністерству фінансів України повноваження здійснити обмін визначених зовнішніх державних боргових зобов`язань на облігації зовнішніх державних позик України 2024 року.

До переліку облігацій, що підлягали обміну, включено випуск ISIN XS1303926528 зі строком погашення у 2028 році.

Матеріалами справи та офіційними повідомленнями, на які посилався відповідач у відповідях на звернення позивача, підтверджується, що за результатами пропозиції обміну та запиту згоди підтримку надали власники 97,38 відсотка сукупної основної суми облігацій та понад 95 відсотків основної суми кожної серії.

Обмін основного масиву паперів завершено 30.08.2024.

Для власників, які не подали інструкцій у первинний строк, передбачався додатковий період ідентифікації та підтвердження прав до 30.10.2024.

Власникам, які до цієї дати подали належні інструкції та підтвердили статус прийнятного власника, нові папери як обов`язкову компенсацію було передано 07.11.2024; для інших власників умовами обміну передбачався механізм реалізації відповідних нових паперів із розподілом грошової виручки.

Листом Національного банку України від 05.09.2025 № 42-0011/68824 позивача повідомлено про завершення реструктуризації 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 865 та меморандуму пропозиції обміну.

Після звернення позивача від 11.09.2025 ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» листом від 16.09.2025 № 1139 надало виписку з рахунку у цінних паперах із відображенням п`яти нових випусків загальною номінальною вартістю 5 445,00 доларів США та грошового залишку 69,18 долара США.

На інформаційні запити позивача від 23.09.2025 ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» листом від 01.10.2025 № 1342 повідомило, що примусовий обмін ініційовано емітентом, а Національний банк України листом від 08.10.2025 № 42-0008/77471 навів відомості про етапи реструктуризації.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку листом від 15.10.2025 № 13/03/17883 роз`яснила питання обігу облігацій і послалася на інформацію професійного учасника.

Міністерство фінансів України листом від 16.10.2025 № 12020-07/К-1190/1795 повідомило позивача, що обмін проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 865, а власники, які не голосували за пропозицію, могли пройти сертифікацію протягом додаткового періоду до 30.10.2024.

Подальші звернення позивача розглянуті Мінфіном листами від 28.11.2025, 23.12.2025 та 06.02.2026.

Вважаючи протиправним застосування до належного йому активу наслідків реструктуризації 2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою його надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

За частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із визначених законом способів. Обов`язковою умовою такого захисту є наявність порушеного права чи інтересу, а обраний спосіб має бути юридично можливим та ефективним щодо встановленого порушення.

Згідно з частиною сьомою статті 16 Бюджетного кодексу України з метою ефективного управління державним боргом уповноважений орган має право від імені України здійснювати правочини з державним боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов`язань. До початку функціонування Боргового агентства України відповідні повноваження щодо управління державним боргом здійснює Міністерство фінансів України, що випливає з пункту 35 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу.

Закон України від 19.05.2015 № 436-VIII «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом і державними деривативами» передбачає правові механізми проведення правочинів щодо державного боргу та надає Кабінету Міністрів України повноваження затверджувати їх умови. Змінами, внесеними у 2024 році, було забезпечено правову основу для реструктуризації зовнішніх державних боргових зобов`язань у період воєнного стану.

Постанова Кабінету Міністрів України від 31.07.2024 № 865 «Про здійснення у 2024 році правочинів з державним боргом і гарантованим державою боргом» є нормативною та організаційною підставою спірного обміну.

Цією постановою затверджено Основні умови правочинів з державним боргом, які здійснюються у 2024 році, визначено перелік боргових зобов`язань, що підлягали обміну, характеристики нових інструментів та повноваження Міністерства фінансів України щодо проведення відповідних правочинів.

Статтею 16 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» передбачено, що облігації зовнішніх державних позик України - це цінні папери, які розміщуються на міжнародних ринках капіталу і підтверджують зобов`язання України відшкодувати пред`явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Обсяг зобов`язання емітента визначають номінальна вартість та умови відповідного державного випуску з урахуванням змін, внесених у передбаченому законом та умовами випуску порядку. Ціна, за якою інвестор придбав облігації на вторинному ринку, сама собою обсягу зобов`язань емітента не змінює.

Суд не приймає доводи позивача про те, що сума 10 350,00 доларів США є номінальною вартістю його державних облігацій. Договір від 10.06.2019 послідовно розмежовує кількість цінних паперів, їх ціну та загальну суму договору. Арифметично 10 350,00 доларів США становлять 1 150,00 доларів США за кожен із дев`яти паперів; саме така ціна надалі використана сторонами і для договірного зворотного продажу. Придбання боргового папера вище або нижче його номіналу не змінює обсягу зобов`язань емітента за умовами випуску.

Ринкова або інша погоджена сторонами вторинного правочину ціна не може бути вихідною величиною для визначення обсягу компенсації під час реструктуризації, якщо умовами державного випуску передбачено іншу базу розрахунку.

Ставку 6,09 відсотка річних та щомісячний порядок виплати доходу встановлено двостороннім договором між позивачем і ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», боржником за яким є продавець.

Зазначена ставка не є купонною ставкою випуску ISIN XS1303926528 та не створює для Міністерства фінансів України обов`язку здійснювати нарахування за приватноправовим договором.

Припинення виплат брокером після 01.11.2022 може мати значення для взаємовідносин сторін цього договору, однак не доводить протиправності дій Міністерства фінансів України.

Суд також не погоджується з твердженням, що для поширення результатів обміну на позивача Мінфін мав одержати його окрему письмову згоду. Умови зовнішніх державних облігацій передбачали механізм колективного прийняття рішень власниками.

Досягнення кваліфікованої більшості - не менше двох третин сукупної основної суми облігацій та більше половини основної суми облігацій кожної окремої серії - робило затверджені зміни обов`язковими для всіх власників охоплених серій.

За результатами голосування дійсні згоди надали власники 97,38 відсотка сукупної основної суми облігацій, а рівень підтримки кожної серії перевищив 95 відсотків.

Ці показники перевищили встановлені порогові значення, які становили дві третини сукупної основної суми всіх охоплених облігацій та більше половини основної суми облігацій кожної окремої серії.

Правове значення колективного механізму полягає у поширенні схвалених кваліфікованою більшістю змін на всіх власників відповідних випусків.

Відсутність індивідуального голосу позивача «за» не означає відсутності згоди власників випуску в розумінні його умов.

Позивач не надав доказів недосягнення порогових значень, порушення порядку підрахунку голосів або виключення саме його паперів із сукупності зобов`язань, охоплених рішенням.

Доводи про те, що Міністерство фінансів України не повідомило позивача особисто, також не підтверджують протиправності проведеного обміну.

Облігації зовнішніх державних позик існують у бездокументарній формі та обліковуються через багаторівневу систему міжнародних депозитаріїв, номінальних утримувачів, депозитарних установ та інвестиційних фірм.

Позивач набув папери не безпосередньо в емітента під час їх розміщення, а на вторинному ринку через професійного учасника.

Повідомлення та інструкції передавалися через цю облікову інфраструктуру.

Нормативного чи договірного припису, який покладав би на Мінфін обов`язок окремо встановити всіх кінцевих клієнтів номінальних утримувачів і вручити кожному персональне повідомлення, позивач не навів, а судом такого припису не встановлено.

Зміст договору від 10.06.2019 свідчить, що обставини, з якими позивач пов`язує припинення щомісячних виплат, невиконання зворотного продажу цінних паперів за ціною 1 150 доларів США за одну облігацію та ненадання інформації про проведення обміну, виникли у межах договірних відносин між позивачем і ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

Міністерство фінансів України не було стороною зазначеного договору, не визначало його умов, не встановлювало передбаченої ним ставки доходу, не приймало на себе обов`язку здійснювати щомісячні виплати або придбати у позивача цінні папери за погодженою сторонами ціною. Відповідач також не відповідав за належність виконання товариством функцій брокера, повноту повідомлення позивача про корпоративні події та своєчасність подання посередником відповідних інструкцій через депозитарну систему.

Застосування до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» санкцій та зупинення дії виданих йому ліцензій не змінили правової природи відносин між позивачем і товариством, не спричинили заміни боржника у відповідному зобов`язанні та не поклали на Міністерство фінансів України обов`язків приватноправового характеру за договором від 10.06.2019.

Несприятливі майнові наслідки, на які посилається позивач, не є результатом порушення Міністерством фінансів України зобов`язань за зазначеним договором, оскільки відповідач таких зобов`язань на себе не приймав.

Матеріали справи також не містять доказів учинення Міністерством фінансів України дій або допущення бездіяльності, які перешкодили ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» належним чином виконати свої договірні обов`язки перед позивачем.

Питання щодо належного виконання ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» умов договору, наявності та розміру його заборгованості перед позивачем, підстав для стягнення передбачених договором платежів або відшкодування завданих збитків не входять до предмета доказування у цій адміністративній справі. Такі вимоги, за наявності відповідних правових підстав, можуть бути заявлені позивачем до належного відповідача в межах окремого спору в порядку цивільного судочинства.

Дата 01.09.2028 була строком погашення облігацій ISIN XS1303926528 після відстрочення, погодженого у 2022 році.

У 2024 році цей випуск включено до нового правочину з державним боргом, унаслідок якого права за старими облігаціями замінено правами за новими випусками.

Строк 01.09.2028 характеризував умови попереднього випуску до завершення обміну і не був індивідуальною гарантією, що зберігалася незалежно від змін, схвалених у порядку колективних дій.

Відображення на рахунку позивача 5 445 нових облігацій номінальною вартістю один долар США кожна саме по собі не доводить арифметичної або юридичної помилки відповідача. Позивач будує розрахунок винятково на сумі 10 350,00 доларів США, однак, як установлено судом, ця сума є ціною приватного договору.

Позивач не надав альтернативного розрахунку, здійсненого виходячи з номінальної вартості дев`яти облігацій попереднього випуску та формули затвердженого обміну.

Матеріали справи також не містять доказів застосування до належних позивачу облігацій іншого коефіцієнта, ніж до рівнозначних позицій інших власників.

Суд звертає увагу, що листування 2025-2026 років не є правовою підставою спірного обміну, але підтверджує джерело та характер записів на рахунку позивача.

Правовими підставами дій відповідача були положення Бюджетного кодексу України, Закону № 436-VIII, умови відповідних випусків і постанова Кабінету Міністрів України № 865. Фактичні обставини набуття позивачем цінних паперів та результати їх обміну підтверджуються договором від 10.06.2019, випискою з рахунку в цінних паперах, листами ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Міністерства фінансів України.

Сукупність цих доказів свідчить, що заміна цінних паперів відбулася в межах загальної реструктуризації, а не на підставі окремого розпорядження стосовно позивача.

Суд також враховує, що постанова Кабінету Міністрів України від 31.07.2024 № 865, на виконання якої проведено спірний обмін, станом на час розгляду справи є чинною. Позивач у межах цієї справи не заявляє вимоги про визнання зазначеної постанови протиправною та нечинною або такою, що обмежує його права.

Матеріали справи не містять відомостей про оскарження цієї постанови в установленому законом порядку, а також доказів зупинення її дії, скасування або визнання протиправною та нечинною судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 117 Конституції України та статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» акти Кабінету Міністрів України, прийняті в межах його компетенції, є обов`язковими до виконання. Отже, Міністерство фінансів України було зобов`язане керуватися положеннями постанови № 865 та не мало повноважень на власний розсуд відмовитися від її виконання, змінити затверджені нею умови реструктуризації або встановити для окремого власника цінних паперів індивідуальний порядок обміну.

Крім того суд не є нормотворчим органом, водночас чинність постанови № 865 не звільняє суд від обов`язку перевірити оспорювані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповдіно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проте, проведена судом перевірка дій відповідача з урахуванням предмету спору не встановила порушення ним як суб`єктом владних повноважень вимог вказаної правової норми.

Доводи позивача про неправомірність проведення обміну без одержання його окремої згоди, необхідність збереження попередніх умов випуску та збільшення номінальної вартості отриманих ним нових цінних паперів фактично зводяться до вимоги про незастосування до нього положень чинної постанови № 865 та встановлення індивідуальних умов обміну.

Правових підстав для такого підходу судом не встановлено, у зв`язку із чим аргументи позивача в цій частині суд відхиляє.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Аналогічну гарантію містить стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка допускає контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів та на умовах, передбачених законом.

Майновий інтерес власника державних боргових паперів охоплюється гарантіями наведених норм.

Обставини цієї справи, однак, не свідчать про довільне позбавлення позивача активу.

Права за облігаціями попереднього випуску замінено правами за новими цінними паперами та відповідною грошовою складовою компенсації на підставі закону, постанови Кабінету Міністрів України і колективного рішення власників.

Проведена реструктуризація переслідувала легітимну мету ефективного управління державним боргом та відновлення його стійкості в умовах воєнного стану.

До власників однієї категорії та відповідного випуску застосовувався однаковий механізм обміну, а позивач після його проведення зберіг майнові права за новими борговими інструментами.

Доказів покладення саме на позивача надмірного тягаря порівняно з іншими власниками матеріали справи не містять.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Міністерство фінансів України надало докази наявності законних повноважень, правової підстави, дотримання процедури та мети проведеного обміну.

Спеціальний розподіл обов`язку доказування не звільняє позивача від підтвердження фактичних передумов заявлених вимог, зокрема того, що 10 350,00 доларів США становили номінальну вартість належних йому державних облігацій, що кількість отриманих паперів визначено неправильно або що до його активу застосовано відмінні умови.

Належних і допустимих доказів цих обставин позивач не подав.

За статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Оцінивши договір, виписку з рахунку, листування сторін та нормативні акти у взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах наданого повноваження і за затвердженим для всіх власників механізмом, тоді як розрахунок позивача спирається на юридично неправильну вихідну величину.

Вимога зобов`язати Міністерство фінансів України збільшити кількість і номінальну вартість облігацій до 10 350,00 доларів США не ґрунтується на встановленій судом помилці у проведеному розрахунку. Її задоволення створило б для одного власника умови, відмінні від передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 865 та результатами колективного рішення власників.

Адміністративний суд не уповноважений самостійно змінювати умови державного запозичення, характеристики випущених боргових інструментів або встановлювати для окремого власника індивідуальний порядок їх погашення поза процедурою, визначеною законом.

Вимога про нарахування купонного доходу на суму 10 350,00 доларів США з 01.11.2022 також не підлягає задоволенню.

Заявлена база нарахування не є доведеною номінальною вартістю державних облігацій, а ставка 6,09 відсотка річних і щомісячний порядок виплати встановлені договором із ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», стороною якого відповідач не є.

Встановлення для належних позивачу нових облігацій дати погашення 01.09.2028 суперечило б умовам відповідних випусків, отриманих унаслідок реструктуризації 2024 року.

Сукупність установлених обставин та досліджених доказів дає суду підстави для висновку, що дії Міністерства фінансів України вчинені на виконання чинної постанови Кабінету Міністрів України від 31.07.2024 № 865, у межах наданих відповідачу повноважень, з дотриманням установленого порядку проведення реструктуризації та відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд не встановив протиправного порушення прав або законних інтересів позивача саме Міністерством фінансів України. Обмін належних позивачу цінних паперів проведено в межах загальної реструктуризації державного боргу внаслідок прийняття колективного рішення власниками відповідних випусків облігацій, а не на підставі індивідуального рішення, прийнятого стосовно позивача.

Майнові претензії позивача щодо виплати доходу за ставкою 6,09 відсотка річних, здійснення щомісячних платежів, зворотного продажу цінних паперів за ціною 1 150 доларів США за одну облігацію та належного інформування про проведення обміну ґрунтуються на умовах договору, укладеного з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та мають цивільно-правовий характер. Доказів прийняття Міністерством фінансів України таких зобов`язань, втручання відповідача у виконання зазначеного договору або покладення на нього відповідальності за дії товариства матеріали справи не містять.

Причинно-наслідкового зв`язку між оскаржуваними діями Міністерства фінансів України та несприятливими майновими наслідками, які позивач пов`язує з невиконанням умов договору від 10.06.2019, судом не встановлено. Обставини виконання ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» приватноправових зобов`язань можуть бути предметом окремого спору в порядку цивільного судочинства, однак не становлять підстави для задоволення позову до Міністерства фінансів України в межах цієї адміністративної справи.

Підстави для визнання оскаржуваних дій протиправними та зобов`язання відповідача вчинити заявлені позивачем операції з державними борговими інструментами відсутні.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення на користь позивача сплаченого судового збору відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 22 вересня 2026 р.