Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №320/40734/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Київ № 320/40734/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Національної поліції України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов`язати Національну поліцію України підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України подання на ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зарахувавши до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, що складає 04 роки 06 місяців 24 дні, а всього з урахуванням кількості календарної вислуги 20 років 06 місяців 18 днів, у календарному обчисленні - 25 років 01 місяць 12 днів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року, залишеного в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 320/13343/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: Визнано протиправними дії Національної поліції України щодо неправильного розрахунку вислуги років ОСОБА_1 в частині зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць за півтора служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справи; Зобов`язано Національну поліцію України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 шляхом зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць за півтора служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справи періоду служби з 20.08.2003 по 08.10.2012; Визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо неналежного розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 16.03.2023; Зобов`язано Національну поліцію України повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 16.03.2023 з урахуванням висновків суду. На виконання вказаного вище рішення суду, Департаментом кадрового забезпечення Національної поліції України листом від 10.05.2024 № 66691-2024 повідомлено про здійснений перерахунку вислуги років шляхом зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць за півтора служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ періоду служби з 20.08.2003 по 08 10.2012 та повторно розглянуто заяву від 16.03.2023 про зарахування до календарної вислуги років службу в поліції пільгової вислуги сформованої за період з 29 серпня 2003 року по 15 червня 2015 року, у загальній кількості 18 років 03 місяці 17 днів, а також здійснення відповідного перерахунку та надання розрахунку календарної вислуги років служби в поліції

В подальшому 24 березня 2025 року позивач звернуся із заявою до Національної поліції України стосовно оформлення та подачі до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років, зарахувавши при цьому пільгову вислугу (вислуга років на пільгових умовах – 04 роки 06 місяців 24 дні) в календарну для виходу на пенсію, що є достатньою підставою набуття права на пенсію на вказаних вище умовах.

У відповідь Сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України листом від 24.04.2025 № 60668/48-2025 повідомлено, що відповідно до наказу Національної поліції України від 20.08.2021 № 1116 о/с вислуга років у календарному обчисленні на день звільнення становить – 20 років 06 місяців 18 днів, у зв`язку з цим для оформлення та подачі документів до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років не має законних підстав. Одночасно повідомлено, що наказом Національної поліції України від 29.03.2024 № 530 о/с на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі № 320/13343/23 внесено часткові зміни до наказу Національної поліції України від 20.08.2021 № 1116 о/с у частині перерахунку вислуги років на пільгових умовах"

Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.05.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції наказом НПУ від 20.08.2021 № 1116 о/с, яким встановлено стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років - 20 років 06 місяців 18 днів, вислугу років у пільговому обчисленні - 03 роки 11 місяців 18 днів (із розрахунку один місяць за півтора місяці час проходження служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ з 20.08.2003 по 26.07.2011). Вказаний розмір вислуги років у пільговому обчисленні (03 роки 11 місяців 18 днів) ОСОБА_1 оскаржив до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у № 320/13343/23 яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024, позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов`язано НПУ здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 шляхом зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць за півтора служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справи періоду служби з 20.08.2003 по 08.10.2012. Згідно з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі № 320/13343/23 період з 27.07.2011 по 08.10.2012 також повинен бути розрахований у пільговому обчисленні на підставі наказу МВС від 20.07.2006 № 722 "Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця" (далі - Наказ № 722).

На виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили та підлягало виконанню, наказом НПУ від 29.03.2024 № 530 о/с унесено часткові зміни до наказу НПУ від 20.08.2021 № 1116 о/с, замінивши слова та цифри "вислуга років на пільгових умовах – 03 роки 11 місяців 18 днів" словами та цифрами "вислуга років на пільгових умовах – 04 роки 06 місяців 24 дні".

У подальшому постановою Верховного Суду від 20.09.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі № 320/13343/23 змінено шляхом заміни у пункті 3 резолютивної частини рішення слова "08.10.2012" на "26.07.2011".

Вказане повністю відповідає змісту наказу НПУ від 20.08.2021 № 1116 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції та встановлено стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років - 20 років 06 місяців 18 днів, вислугу років у пільговому обчисленні - 03 роки 11 місяців 18 днів (із розрахунку один місяць за півтора місяці час проходження служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ з 20.08.2003 по 26.07.2011).

Крім того, за наслідками ухвалення Верховним Судом постанови від 20.09.2024 у справі № 320/13343/23 наказом Національної поліції України від 21.05.2026 № 648 о/с до наказу НПУ від 29.03.2024 № 530 о/с унесено зміни, за наслідком яких Наказ НПУ 20.08.2021 № 1116о/с повернуто до першочергової редакції.

Отже, зважаючи на постанову Верховного Суду від 20.09.2024 у справі № 320/13343/23 та наказ НПУ від 21.05.2026 № 648 о/с жодних змін щодо визначення пільгової вислуги років у розмірі 04 роки 06 місяців 24 дні на день розгляду справи не існує.

Відповідно до чинних наказів Національної поліції України календарна вислуга років (стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років) становить 20 років 06 місяців 18 днів, вислуга років в пільговому обчисленні - 03 роки 11 місяців 18 днів.

Тобто наказ про звільнення зі встановленими розмірами вислуги років у тому числі календарної, у меншому ніж 25 років розмірі, що має вирішальне значення при вирішенні питання про наявність у особи права на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі – Закон № 2262-XII), у тому числі за вислугу років, є чинним та законним.

При цьому звернуто увагу на те, що позивач у позовній заяві покликається на не релевантні висновки, викладені Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постановах від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.

На думку відповідача, оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, то позивачу правомірно відмовлено у підготовки пакету документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції наказом НПУ від 20.08.2021 № 1116 о/с, яким встановлено стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років - 20 років 06 місяців 18 днів, вислугу років у пільговому обчисленні - 03 роки 11 місяців 18 днів.

Відповідно до зазначеного наказу вислуга років позивача станом на 20 серпня 2021 року становить: 20 років 06 місяців 18 днів, вислугу років у пільговому обчисленні - 03 роки 11 місяців 18 днів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року, залишеного в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 320/13343/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Національної поліції України щодо неправильного розрахунку вислуги років ОСОБА_1 в частині зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць за півтора служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справи. Зобов`язано Національну поліцію України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 шляхом зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць за півтора служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справи періоду служби з 20.08.2003 по 08.10.2012. Визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо неналежного розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 16.03.2023 року. Зобов`язано Національну поліцію України повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 16.03.2023 року з урахуванням висновків суду. На виконання вказаного вище рішення суду.

На виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили та підлягало виконанню, наказом НПУ від 29.03.2024 № 530 о/с унесено часткові зміни до наказу НПУ від 20.08.2021 № 1116 о/с, замінивши слова та цифри "вислуга років на пільгових умовах – 03 роки 11 місяців 18 днів" словами та цифрами "вислуга років на пільгових умовах – 04 роки 06 місяців 24 дні".

У подальшому постановою Верховного Суду від 20.09.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі № 320/13343/23 змінено шляхом заміни у пункті 3 резолютивної частини рішення слова "08.10.2012" на "26.07.2011".

Верховний Суд зазначив, що починаючи з 27.07.2011 ОСОБА_1 не має права на перерахунок вислуги років шляхом зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місць за півтора служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ у зв`язку із виданням Кабінетом Міністрів України постанови від 20.07.2011 № 780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", яка набрала законної сили 27.07.2011. Тобто, з урахуванням викладеного, пункт 3 резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 має такий зміст: "..Зобов`язати Національну поліцію України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 шляхом зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць за півтора служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справи періоду служби з 20.08.2003 по 26.07.2011…".

Наказом від 21.05.2026 № 648 о/с По особовому складу на виконання постанови Верховного Суду від 20.09.2024 у справі № 320/13343/23 внесено часткові зміни до наказу Національної поліції України від 29 березня 2024 року № 530 о/с: в абзаці другом цифри "08.10.2012" замінити цифрами "26.07.2011", абзац третій виключити.

Вказане повністю відповідає змісту наказу НПУ від 20.08.2021 № 1116 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції та встановлено стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років - 20 років 06 місяців 18 днів, вислугу років у пільговому обчисленні - 03 роки 11 місяців 18 днів (із розрахунку один місяць за півтора місяці час проходження служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ з 20.08.2003 по 26.07.2011).

В подальшому 24 березня 2025 року, позивач звернуся із заявою до Національної поліції України стосовно оформлення та подачі до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років, зарахувавши при цьому пільгову вислугу (вислуга років на пільгових умовах – 04 роки 06 місяців 24 дні) в календарну для виходу на пенсію, що є достатньою підставою набуття права на пенсію на вказаних вище умовах.

У відповідь Сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України листом від 24.04.2025 № 60668/48-2025 повідомлено, що до наказу Національної поліції України від 20.08.2021 № 1116 о/с вислуга років позивача у календарному обчисленні на день звільнення становить – 20 років 06 місяців 18 днів, у зв`язку з цим для оформлення та подачі документів до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років не має законних підстав. Одночасно повідомляємо, що наказом Національної поліції України від 29.03.2024 № 530 о/с на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі № 320/13343/23 внесено часткові зміни до наказу Національної поліції України від 20.08.2021 № 1116 о/с у частині перерахунку вислуги років на пільгових умовах"

Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Стаття 2 Закону № 2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

За приписами пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Відповідно до статті 17-1 Закону № 262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.1992 № 393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.

Суд, на підставі аналізу чинного законодавства, вказує на існування двох різних правових вимірів вислуги років, які стосуються колишніх поліцейських:

- вислуга років для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ;

- вислуга років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Так, до 18.02.2022 діяла редакція пункту 3 Порядку № 393, яка визначала види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським, на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років.

Разом з тим постановою № 119, яка набрала чинності 19.02.2022, до Порядку № 393 внесені зміни, відповідно до яких Порядок № 393 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: "Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови."

Пункт 3 Порядку № 393 (в редакції постанови № 119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Отже, пункт 3 Порядку № 393 (в редакції постанови № 119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.

Правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв`язку з такими змінами, як Закон № 2262-ХІІ, так і Порядок № 393 (в редакції постанови № 119) виникнення, зокрема, в колишнього поліцейського права на таку пенсію пов`язують з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.

Розглядаючи питання розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, треба взяти до уваги, що різні аспекти дії закону у часі неодноразово досліджувалися Конституційним Судом України.

Зокрема у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час вирішення суб`єктом владних повноважень певного питання (в даній справі щодо наявності підстав для направлення до пенсійного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років), до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Такого ж висновку, вирішуючи можливість застосування до спірних правовідносин нормативно-правового акта, який зазнав змін з моменту звернення позивача до суб`єкта владних повноважень, до моменту прийняття останнім рішення за результатами розгляду такого звернення, дійшов Верховний Суд у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16.

Крім того, наведений вище висновок правозастосування знайшов свій розвиток та був підтриманий у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23 та у постанові Верховного суду від 16.12.2024 по справі № 380/27532/23.

Постанову № 119 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень та після прийняття такої постанови і стаття 12 Закону № 2262-XII, і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Так, виходячи з положень статті 12 Закону № 2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

Тобто постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Порядком № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ після набрання чинності зазначеної постанови, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.

При цьому Верховний Суд у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23 сформував правовий висновок, відповідно до якого визначальним у спірних правовідносинах є момент, коли позивач почав реалізовувати своє право на призначення пенсії. Ураховуючи те, що він звернувся з заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ у 2025 році, після набрання чинності постановою № 119, то суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, відтак його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними.

Під час судового розгляду встановлено, що за наслідками ухвалення Верховним Судом постанови від 20.09.2024 у справі № 320/13343/23 наказом НПУ від 21.05.2026 № 648 о/с (додається) до наказу НПУ від 29.03.2024 № 530 о/с унесено зміни, за наслідком яких Наказ НПУ 20.08.2021 № 1116о/с повернуто до першочергової редакції. Отже, зважаючи на постанову Верховного Суду від 20.09.2024 у справі № 320/13343/23 та наказ НПУ від 21.05.2026 № 648 о/с змін щодо визначення пільгової вислуги років у розмірі 04 роки 06 місяців 24 дні не підтверджено.

Відповідно до чинних наказів відповідача календарна вислуга років (стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років) позивача становить 20 років 06 місяців 18 днів, вислуга років в пільговому обчисленні - 03 роки 11 місяців 18 днів. Тобто наказ про звільнення зі встановленими розмірами вислуги років у тому числі календарної, у меншому ніж 25 років розмірі, що має вирішальне значення при вирішенні питання про наявність у особи права на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі – Закон № 2262-XII), у тому числі за вислугу років, є чинним та законним.

Таким чином, оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а тому суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог про підготування на направлення і документів для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

Крім того, суд зазначає, що посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 є помилковими, оскільки вони сформульовані за іншого правового регулювання, а отже не є релевантними у спірних правовідносинах, що виникли після набрання чинності вищевказаних змін до Постанови № 393.

Оспорювані дії відповідача щодо відмови позивачу в оформленні та направленні документів до ГУ ПФУ, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, обумовлені саме відсутністю достатньої вислуги років у календарному обчисленні, як того вимагає чинне на момент вирішення цього питання законодавство.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що на момент винесення відповідачем відмови в оформленні та направленні документів до ГУ ПФУ, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, ГУ Нацполіції діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом № 2262-XII та Порядком № 393, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23 сформульовано такий правовий висновок: "призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись до ГУ Нацполіції для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19 лютого 2022 року (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку № 393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років".

Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин, які виникли у справі, суд дійшов висновку про те, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 календарних років, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років та направлення їх до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки адміністративний позов не підлягає задоволенню, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.