Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №320/12110/21 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року справа №320/12110/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та вимоги.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі – відповідач та/або контролюючий орган), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 02.06.2021 №0108120713 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 08.09.2021 №Ф-20188/10-36-07-13/2794705076 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.09.2021 №0201890713 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.09.2021 №020900713 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірні рішення прийняті відповідачем протиправно, оскільки спірною податковою перевіркою охоплений період, що перевищує 1095 днів, що є порушенням положень статті 102 Податкового кодексу України. Окремо позивач наголошує, що розгляд заперечень на акт перевірки відбувся без участі позивача та/або його представника, хоча у запереченнях було викладене відповідне клопотання. На переконання позивача, відповідач під час проведення перевірки помилково визначив правовий статус позивача, оскільки перевірка проведена щодо фізичної особи-платника податків за період діяльності позивача у статусі фізичної особи-підприємця. Позивач також наголошує, що спірні рішення прийняті відповідачем з огляду на протиправне переведення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на загальну систему оподаткування у період з 01.01.2019 по 22.06.2020.

30.09.2021, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 позовна заява залишена без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з моменту отримання ухвали.

19.10.2021 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 відкрите провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання на 23.11.2021; витребувано у позивача: копію акта камеральної перевірки від 06.12.2018 та рішення №147 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку із доказами його отримання та оскарження; копію заяви про спрощену систему оподаткування; копію свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку; копію скарги позивача від 01.07.2021 до Державної податкової служби України на рішення, прийняті на підставі акта перевірки від 19.04.2021; витребувано у відповідача: копію Положення про Головне управління ДПС у Київській області; копію акта про результати документальної позапланової перевірки позивача від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/2794705076, всіх вимог та рішень, прийнятих за результатами його розгляду із доказами направлення та вручення позивачу; обґрунтовані розрахунки до кожного з оскаржуваних рішень із зазначенням підстав та періоду, за який винесені оскаржувані рішення (за епізодами податкових правопорушень); витяг з Реєстру платників єдиного податку на позивача.

22.11.2021 до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/6804/21, де позивач оскаржує рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку від 07.12.2018 №147.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 зупинене провадження в адміністративній справі №320/12110/21 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №320/6804/21.

13.12.2021 до Київського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач заперечує проти позовних вимог. Відповідач вказує, що повідомлення про дату та час розгляду заперечень на акт перевірки було направлене позивачу з дотриманням вимог Податкового кодексу України. Відповідач наголошує, що згідно з пунктом 16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та не пені – не застосовується. Відповідач наголошує, що внаслідок перебування на загальній системі оподаткування, позивач занизив сплату єдиного соціального внеску. Крім того, відповідач зазначає, що перевіркою також встановлене порушення позивачем термінів подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску та несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску.

У відповіді на відзив, яка надійшла до Київського окружного адміністративного суду 01.12.2021, позивач повторно вказує про порушення відповідачем порядку повідомлення платника податків про дату та час розгляду заперечень на акт перевірки. Позивач також повторно вказує, що спірною податковою перевіркою охоплений період часу, що перевищує 1095 днів, а штрафні санкції були застосовані внаслідок протиправного переведення позивача на загальну систему оподаткування.

24.11.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного від 22.10.2021.

16.06.2021 до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки рішення у справі №320/6804/21 набрало законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 поновлене провадження у адміністративній справі №320/12110/21, призначене підготовче судове засідання на 23.09.2022.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 витребувано докази у відповідача: обґрунтовані розрахунки до кожного з оскаржуваних рішень із зазначенням підстав та періоду, за який винесені оскаржувані рішення (за епізодами податкових правопорушень); інтегровану картку платника податків з єдиного соціального внеску щодо позивача за період з 01.01.2017 по 22.06.2020; витяг з Реєстру платників єдиного податку на позивача; підготовче судове засідання відкладене на 20.10.2022 у зв`язку з витребуванням доказів.

19.10.2022 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2022.

20.10.2022 підготовче судове засідання зняте з розгляду у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги у місті Києві. Наступне підготовче судове засідання призначене на 11.11.2022.

20.10.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

08.11.2022 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копій банківських виписок за період з 01.10.2019 по 31.03.2020.

10.11.2022 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2022.

11.11.2022 підготовче судове засідання зняте з розгляду у зв`язку з виходом з ладу звукозаписувального пристрою, що здійснює технічний запис судового засідання. Наступне підготовче судове засідання призначене на 25.11.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 задоволено клопотання представника позивача, вирішено проводити судове засідання, призначене на 25.11.2022, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

25.11.2022 підготовче судове засідання зняте з розгляду у зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Київського окружного адміністративного суду. Наступне підготовче судове засідання призначене на 16.12.2022.

28.11.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 вирішено проводити судове засідання, призначене на 16.12.2022, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

16.12.2022 підготовче судове засідання зняте з розгляду у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги у місті Києві. Наступне підготовче судове засідання призначене на 20.01.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 вирішено проводити судове засідання, призначене на 20.01.2023, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 підготовче судове засідання відкладене на 10.02.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 вирішено проводити судове засідання, призначене на 10.02.2023, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

10.02.2023 підготовче судове засідання зняте з розгляду у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги у місті Києві. Наступне підготовче судове засідання призначене на 03.03.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 вирішено проводити судове засідання, призначене на 03.03.2023, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

03.03.2023 до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшли додаткові пояснення, де вказує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі №320/6804/21 визнано протиправним та скасоване рішення Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області від 07.12.2018 №147 про анулювання реєстрації та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, що підтверджує безпідставність перебування позивача на загальній системі оподаткування у спірний період.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 зобов`язано позивача надати докази направлення на адресу відповідача додаткових пояснень від 03.03.2023; підготовче судове засідання відкладене на 07.04.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 вирішено проводити судове засідання, призначене на 07.04.2023, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті на 28.04.2023; вирішено проводити судове засідання, призначене на 28.04.2023, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

28.04.2023 у судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача – заперечував щодо їх задоволення, сторони надали пояснення по суті спору.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 витребувано у позивача копії декларацій та звітів по єдиному соціальному внеску, у відповідача – письмові пояснення щодо встановлених порушень; судове засідання відкладене на 19.05.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 вирішено проводити судове засідання, призначене на 19.05.2023, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

19.05.2023 судове засідання зняте з розгляду з технічних причин. Наступне судове засідання призначене на 23.06.2023.

19.05.2023 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо встановлених порушень на виконання вимог протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 вирішено проводити судове засідання, призначене на 23.06.2023, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 витребувано докази у відповідача: копії документів, використаних під час проведення спірної перевірки; судове засідання відкладене на 28.07.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 вирішено проводити судове засідання, призначене на 28.07.2023, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

28.07.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2023.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 по 31.12.2018 перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, єдиного внеску, платником податку на додану вартість.

У період з 01.01.2019 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування на підставі рішення Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області від 07.12.2018 №147 про анулювання реєстрації та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Київські області, на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 01.01.2017 по 22.06.2020 та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 22.06.2020.

За результатом документальної позапланової перевірки посадові особи Головного управління ДПС у Київській області склали акт від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/2794705076, яким встановлені порушення:

підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.11 статті 177 Податкового кодексу України – неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік;

пункту 44.3 статті 44, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 – ненадання до перевірки Книги обліку доходів і витрат;

пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України – неповідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (рухоме та нерухоме майно) та дії щодо їх придбання (відчуження);

пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України – заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 1 947 267 гривень 50 копійок (в тому числі: за 2019 рік – 1 788 497 гривень 50 копійок; за 2020 рік – 158 770 гривень), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 350 508 гривень 15 копійок (в тому числі: за 2019 рік – 321 929 гривень 55 копійок; за 2020 рік – 28 578 гривень 60 копійок);

підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України – ненадання Книги обліку доходів і витрат;

пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункту 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 – неподання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки;

пункту 2 частини першої статті 7, статті 8, частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - заниження суми доходу від якого відраховується єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 22.06.2020 в сумі 2 061 119 гривень 80 копійок (в тому числі: за 2019 рік – 1 911 795 гривень; за 2020 рік – 149 324 гривень), що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок у сумі 188 003 гривень 43 копійки (у томі числі: за 2019 рік – 155 152 гривень 14 копійок; за 2020 рік – 32 851 гривень 29 копійок);

частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску;

пункту 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України – заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 1 947 267 гривень 50 копійок (в тому числі: за 2019 рік – 1 788 497 гривень 50 копійок; за 2020 рік – 158 770 гривень), що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 29 209 гривень 01 копійка (в тому числі: за 2019 рік – 26 827 гривень 46 копійок; за 2020 рік – 2 381 гривень 55 копійок).

11.05.2021 позивач подав до Головного управління ДПС у Київській області заперечення на акт перевірки від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/ НОМЕР_1 , які зареєстровані контролюючим органом 12.05.2021 за вх. №29662/6.

Листом від 14.05.2021 №813/12/10-36-07-12 Головне управління ДПС у Київській області повідомило позивача про те, що розгляд заперечень на акт перевірки від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/2794705076 відбудеться 25.05.2021 о 10:00 в залі засідань (1 поверх) Головного управління ДПС у Київській області за адресою: вулиця Народного Ополчення, будинок 5А, місто Київ.

Поштове відправлення №0316411608619 з листом Головного управління ДПС у Київській області від 14.05.2021 №813/12/10-36-07-12 направлене на адресу позивача 14.05.2021, що підтверджується копією фіскального чека №215600426655 від 14.05.2021; вручене позивачу 04.06.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0316411608619.

Листом від 26.05.2021 №7656/12/10-36-07-12 Головне управління ДПС у Київській області повідомило, що висновки акта перевірки від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/2794705076 залишені без змін.

На підставі акта перевірки від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/2794705076 Головним управлінням ДПС у Київській області, крім іншого, прийняті:

рішення від 02.06.2021 №0108110713 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 34 315 гривень 56 копійок;

вимогу від 02.06.2021 №Ф-10810/10-36-07-13/2794705076 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 188 003 гривень 43 копійки;

рішення від 02.06.2021 №0108120713 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування єдиного внеску, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 1 541 гривень 05 копійок та нарахована пеня у розмірі 382 гривень 91 копійка;

рішення від 02.06.2021 №0108080713 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яким застосовані штрафні санкції у розмірі 1 020 гривень.

01.07.2021 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами на рішення від 02.06.2021 №0108110713 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; вимогу від 02.06.2021 №Ф-10810/10-36-07-13/2794705076 про сплату боргу (недоїмки); рішення від 02.06.2021 №0108120713 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування єдиного внеску; рішення від 02.06.2021 №0108080713 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Рішенням Державної податкової служби України від 03.09.2021 №7676/К/99-00-06-02-01-09 скасовані: вимога від 02.06.2021 №Ф-10810/10-36-07-13/2794705076 про сплату боргу (недоїмки), рішення від 02.06.2021 №0108110713 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та рішення від 02.06.2021 №0108080713 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; рішення від 02.06.2021 №0108120713 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування єдиного внеску – залишене без змін.

Внаслідок скасування Державною податковою службо України вказаних рішень, Головне управління ДПС у Київській області прийняло:

вимогу від 08.09.2021 №Ф-20188/10-36-07-13/2794705076 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 188 003 гривень 43 копійки;

рішення від 08.09.2021 №0201890713 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 34 315 гривень 56 копійок;

рішення від 08.09.2021 №020900713 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яким застосовані штрафні санкції у розмірі 1 020 гривень.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі №320/6804/21 визнане протиправним та скасоване рішення Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області від 07.12.2018 №147 про анулювання реєстрації та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, що підтверджує безпідставність перебування позивача на загальній системі оподаткування у спірний період.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №320/14711/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2026, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення 02.06.2021:

№0108060713, яким позивачу визначене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 385 558 гривень 97 копійок (за податковим зобов`язанням – 350 508 гривень 15 копійок, за штрафними санкціями – 35 050 гривень 82 копійки);

№0108090713, яким позивачу визначене грошове зобов`язання з військового збору у розмірі 321 29 гривень 92 копійки (за податковим зобов`язанням – 29 209 гривень 01 копійка, за штрафними санкціями – 2 920 гривень 91 копійка);

№0108040713, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 1 020 гривень за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів;

№0108070713, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 1 020 гривень за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів;

№0108050713, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 340 гривень за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах.

Вважаючи протиправними рішення Головного управління ДПС у Київській області від 02.06.2021 №0108120713 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, вимогу від 08.09.2021 №Ф-20188/10-36-07-13/2794705076 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, рішення від 08.09.2021 №0201890713 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, рішення від 08.09.2021 №020900713 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» – позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту акта перевірки від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/2794705076, висновок відповідача про порушення позивачем пункту 2 частини першої статті 7, статті 8, частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» мотивований таким:

занижена сума доходу, від якого відраховується єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 22.06.2020 в сумі 2 061 119 гривень 80 копійок (в тому числі: за 2019 рік – 1 911 795 гривень; за 2020 рік – 149 324 гривень), що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок у сумі 188 003 гривень 43 копійки (у томі числі: за 2019 рік – 155 152 гривень 14 копійок; за 2020 рік – 32 851 гривень 29 копійок).

При цьому, судом зі змісту акта перевірки від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/2794705076 встановлено, що донарахування єдиного внеску перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому та розрахунковому зв`язку з висновками контролюючого органу про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу.

Так, у акті перевірки від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/2794705076 встановлено, що позивачем занижений чистий оподатковуваний дохід на 1 947 267 гривень 50 копійок, унаслідок чого занижений податок на доходи фізичних осіб на суму 350 508 гривень 15 копійок. Контролюючий орган, виходячи з аналогічних установлених ним обставин щодо доходу від підприємницької діяльності, визначив базу для нарахування єдиного внеску та донарахував позивачу єдиний соціальний внесок у сумі 188 003 гривень 43 копійки.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», для платників, визначених, зокрема, пунктом 4 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, для фізичної особи-підприємця, яка перебуває на загальній системі оподаткування, законодавчо визначено безпосередній зв`язок бази нарахування єдиного внеску з доходом (прибутком), що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Отже, сума єдиного соціального внеску є похідною від визначеної відповідно до закону бази нарахування, а тому правильність її визначення безпосередньо залежить від доведеності обставин, які зумовлюють існування та розмір такої бази.

Судом попередньо встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №320/14711/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2026, визнано протиправним та скасоване, крім інших, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 02.06.2021 №0108060713, яким позивачу визначене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 385 558 гривень 97 копійок.

Так, встановлені контролюючим органом обставини, які були покладені в основу визначення позивачу додаткового грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, не знайшли свого підтвердження у судовому порядку під час розгляду справи №320/14711/21.

Водночас, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази існування іншої, самостійної бази нарахування єдиного внеску, відмінної від тієї суми доходу, яка була визначена контролюючим органом унаслідок донарахування податку на доходи фізичних осіб та була предметом розгляду у справі №320/14711/21.

Відповідно, під час розгляду цієї справи не може вважатися доведеним додатковий дохід позивача, який контролюючий орган використав як основу для визначення бази нарахування єдиного внеску.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що після скасування у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 02.06.2021 №0108060713 у частині визначення позивачу додаткового податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, відсутня база для відповідного донарахування єдиного внеску в сумі 188 003 гривень 43 копійки.

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 08.09.2021 №Ф-20188/10-36-07-13/2794705076, яка є похідною від безпідставного визначення позивачу додаткової бази нарахування єдиного соціального внеску – є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на відсутність правових і фактичних підстав для визначення позивачу додаткового єдиного внеску відсутні також підстави для застосування фінансових санкцій, застосованих контролюючим органом у зв`язку з таким донарахуванням.

Так, рішенням від 08.09.2021 №0201890713 до позивача застосовано штрафні санкції саме за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, тобто його правомірність безпосередньо залежить від наявності законних підстав для самого донарахування єдиного соціального внеску.

Оскільки за відсутності основного грошового зобов`язання відсутня й передумова для застосування похідної від нього фінансової санкції, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.09.2021 №0201890713 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Щодо рішення Головного управління ДПС у Київській області від 02.06.2021 №0108120713 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, суд зазначає таке.

Зі змісту рішення Головного управління ДПС у Київській області від 02.06.2021 №0108120713 вбачається, що до позивача застосований штраф у розмірі 1 541 гривень 05 копійок та пеня у розмірі 382 гривні 91 копійка за період з 20.07.2019 по 20.02.2020.

Як вбачається зі змісту акта перевірки від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/2794705076, висновок контролюючого органу про порушення позивачем частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у частині несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску мотивований таким:

граничний термін сплати єдиного соціального внеску за 2 квартал 2019 року у розмірі 2 478 гривень 76 копійок – до 19.07.2019, фактично сплачено – 04.11.2019;

граничний термін сплати єдиного соціального внеску за 3 квартал 2019 року у розмірі 2 454 гривень 18 копійок – до 21.10.2019, фактично сплачено – 04.11.2019;

граничний термін сплати єдиного соціального внеску за 4 квартал 2019 року у розмірі 2 472 гривень 30 копійок – до 20.01.2020, фактично сплачено – 20.02.2020.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, визначені, зокрема, пунктом 4 частини першої статті 4 цього Закону (фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною десятою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що днем сплати єдиного внеску вважається день списання коштів з рахунку платника незалежно від часу їх зарахування на рахунок відповідного органу доходів і зборів.

Згідно з пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до платника застосовується штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини десятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Суд наголошує, що позивач у позовній заяві, додаткових поясненнях та під час судового розгляду не заперечував факти несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за 2-4 квартали 2019 року; не надав належних та допустимих доказів своєчасної сплати єдиного соціального внеску за вказані періоди.

Отже, обставини несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску за 2-4 квартали 2019 року є встановленими та сторонами фактично не оспорюються.

Ураховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 02.06.2021 №0108120713 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Щодо рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.09.2021 №020900713 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту акта перевірки від 19.04.2021 №5478/10-36-07-12/2794705076, висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункту 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, мотивований неподанням звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2019 та 2020 року.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до контролюючого органу у строки, в порядку та за формою, встановленими законодавством.

На час виникнення спірних правовідносин порядок формування та подання звітності щодо сум нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску визначався Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ зазначеного Порядку, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Отже, законодавством встановлений самостійний обов`язок платника єдиного внеску (у тому числі, фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) щодо подання звітності.

Суд наголошує, що позивач у позовній заяві, додаткових поясненнях та під час судового розгляду не заперечував факти неподанням звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2019 та 2020 року; не надав належних та допустимих доказів поданням звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2019 та 2020 року за вказані періоди.

Отже, враховуючи те, що факт неподання позивачем звітності щодо сум нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску за 2019 та 2020 роки позивачем не заперечується, а доказів виконання відповідного обов`язку у встановленому законодавством порядку та строки до суду не надано, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.09.2021 №020900713 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Щодо доводів позивача про порушення його права на участь у розгляді заперечень на акт перевірки суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, платник податків у разі незгоди з висновками перевірки має право подати заперечення та додаткові документи і пояснення до контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Як встановлено судом попередньо, позивач скористався своїм правом на подання заперечень на акт перевірки; заперечення позивача на акт перевірки зареєстровані Головним управлінням ДПС у Київській області 12.05.2021 за вх. №29662/6 у зв`язку з чим, контролюючий орган листом від 14.05.2021 №813/12/10-36-07-12 повідомив позивача про дату, час та місце розгляду заперечень – 25.05.2021 о 10:00 годині.

Зазначений лист направлений позивачу 14.05.2021, що підтверджується копією фіскального чека №215600426655.

Таким чином, контролюючий орган вчинив передбачену підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України дію щодо повідомлення платника податків про дату, час та місце розгляду матеріалів перевірки у встановлений Кодексом строк.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, саме направлення контролюючим органом повідомлення є способом реалізації обов`язку щодо повідомлення платника про розгляд матеріалів перевірки. Несвоєчасне отримання платником поштового відправлення не може бути поставлене у вину контролюючому органу.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що наведені позивачем доводи щодо порушення відповідачем процедури розгляду заперечень на акт перевірки спростовуються матеріалами справи.

Щодо доводів позивача про порушення контролюючим органом строку проведення перевірки у зв`язку з охопленням періоду, що перевищує 1095 днів, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених цим Кодексом, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі якщо така податкова декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Разом з тим, зазначене положення статті 102 Податкового кодексу України регулює строки давності щодо визначення контролюючим органом грошових зобов`язань з податків та зборів та не встановлює строку, протягом якого податковий орган має право проводити перевірку правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Правовідносини щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску врегульовані спеціальним Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», податкові органи мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Водночас, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не містить положення, аналогічного пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яким би встановлювався 1095-денний строк давності для проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Отже, охоплення перевіркою періоду, що перевищує 1095 днів, не свідчить про порушення контролюючим органом установленого законом строку проведення перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України щодо проведення перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Щодо доводів позивача у частині помилкового визначення правового статусу ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що перевірка проведена щодо фізичної особи-платника податків за період діяльності позивача у статусі фізичної особи-підприємця.

Так, судом встановлено, а позивачем не заперечується, що 22.06.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №23550060005005799 про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, а позивачем не заперечується, що спірна податкова перевірка призначена, крім іншого, на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України - розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Отже, фактичною підставою для призначення перевірки у межах спірних правовідносин було припинення підприємницької діяльності позивача.

При цьому, акт перевірки №5478/10-36-07-12/2794705076 складений 19.04.2021 - на момент, коли підприємницьку діяльність позивача було припинено, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зауважує, що статус фізичної особи-підприємця є правовим статусом, який позивач мав протягом відповідного періоду діяльності, що перевірявся, однак, який він припинив на момент проведення спірної перевірки.

Отже, станом на дату складення акта позивач не мав статусу фізичної особи-підприємця, у зв`язку з чим відображення в акті його статусу як діючої фізичної особи-підприємця не відповідало б фактичним обставинам спірних правовідносин.

Ураховуючи викладене, зазначення в акті перевірки позивача як фізичної особи без статусу фізичної особи-підприємця не свідчить про проведення перевірки неналежної особи чи про неправильне визначення контролюючим органом періоду її діяльності.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення спірної перевірки у частині визначення особи, діяльність якої перевірялась.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_1 за подання адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 2 252 гривень 63 копійки, що підтверджується квитанцією від 13.10.2021 №0.02299937785.1.

Судовий збір у розмірі 2 252 гривень 63 копійки сплачений з огляду на ціну позову 225 262 гривень 95 копійок.

Так, за результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення таких позовних вимог:

рішення від 02.06.2021 №0108120713 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування єдиного внеску, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 1 541 гривень 05 копійок та нарахована пеня у розмірі 382 гривень 91 копійка;

рішення від 08.09.2021 №020900713 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яким застосовані штрафні санкції у розмірі 1 020 гривень.

Отже, ціна позову у частині позовних вимог, що підлягають задоволенню, складає 222 318 гривень 99 копійок (225 262,95-1 541,05-382,91-1 020).

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом установлено, що 1 відсоток ціни позову у розмірі 222 318 гривень 99 копійок складає 2 223 гривень 20 копійок.

Ураховуючи викладене, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про відшкодування судового збору у розмірі 2 223 гривень 20 копійок на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДПС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 08.09.2021 №Ф-20188/10-36-07-13/2794705076 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.09.2021 №0201890713 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) гривні 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: вулиця Святослава Хороброго, будинок 5А, місто Київ, 03151; ідентифікаційний код ВП: 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.