Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: надання безоплатної правничої допомоги
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №300/2009/25
Суддя: Главач І.А.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2026 р. справа № 300/2009/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді – Главача І.А.,
за участі:
секретаря судового засідання – Сливінської М.Ю.,
позивача – ОСОБА_1 ,
представник відповідача у судове засідання не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі, також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (надалі, також – відповідач, ЗМЦ НБПД) та адвоката Зварич Юлії Анатоліївни, в якому просить суд:
– визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо ненадання ОСОБА_1 в повному обсязі, якісно, своєчасно, безперервно безоплатну вторинну правничу допомогу згідно наказу від 17.10.2024 № Н-БВПД/04.3-4/791 і доручення від 05.12.2024 № 017/06.1/12147;
– зобов`язати Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги вчинити дії щодо надання правничої допомоги, на виконання наказу від 17.10.2024 і доручення від 05.12.2024;
– визнати лист Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № Д-851/017/27 від 22.01.2025 як форму рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 ;
– визнати протиправними дії Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо ненаправлення і невручення під розписку ОСОБА_1 листа-рішення від 22.01.2025 № Д-851/017/27;
– визнати протиправними дії Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо порушення листом № Д-851/017/27 положення статті 23 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", а саме:
– лист не відповідає вимогам оформлення наказу по організації згідно Положення Про наказ затвердженого Міністерством юстиції України;
– підстава для припинення надання правової допомоги по наказах зазначена в листі, а це пункт 5 статті 23 Закону "Про безоплатну правничу допомогу" – припиняється у разі повного виконання суб`єктом своїх зобов`язань суперечить дійсним обставинам допомога правнича у складенні позовної заяви і інших процесуальних дій не виконано по теперішній час;
– визнати протиправними дії Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо непроведення перевірки діяльності адвоката Зварич Ю.А.;
– визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 22.10.2024 до заяви від 12.03.2024 і щодо прийняття рішення за результатами його розгляду;
– визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, який видав доручення на представництво від 05.12.2024 без даних клопотання позивача від 22.10.2024;
– зобов`язати Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги доповнити доручення від 05.12.2024 даними згідно клопотання ОСОБА_1 до заяви від 12.03.2024 та продовжити виконання доручення;
– визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо порушення пункту 6 договору з адвокатом та постанови Кабінету Міністрів України № 1163 і невиконання письмової вимоги позивача № Д-851/017 від 24.12.2024;
– зобов`язати Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги виконати вимогу позивача № Д-851/017 від 24.12.2024;
– визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, який отримав від позивача акт зустрічі клієнта і адвоката від 11.12.2024 без належного розгляду такого акту та щодо нездійснення розгляду та непроведення перевірки діяльності адвоката Зварич Ю.А.;
– зобов`язати Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги:
подати клопотання до комісії оцінювання якості надання БВПД адвокатом Зварич Ю.А.;
подати клопотання до координаційного центру БПД про виключення адвоката Зварич Ю.А. з реєстру адвокатів БПД;
подати скаргу до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатів Івано-Франківської області на порушення Закону України про адвокатуру і Правил адвокатської етики адвокатом Зварич Ю.А.;
– стягнути з Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 35000 євро;
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що адвокат Зварич Ю.А., призначена позивачу на виконання наказу про надання безоплатної правової допомоги, неналежним чином виконувала передбачені законом обов`язки та не здійснила надання безоплатної правової допомоги позивачу. На думку позивача, видача адвокатом правового висновку не може слугувати підставою для ненадання позивачу правової допомоги, а може виступати тільки підставою для ненадання позивачу правової допомоги. Крім того, зауважує, що відповідачем так і не було прийнято рішення про припинення надання йому правової допомоги, що суперечить положенням Закону України "Про безоплатну правову допомогу". Також зауважує, що відповідачем не було надано відповіді на заяву позивача про доповнення доручення про надання йому правової допомоги. Крім того, звертає увагу на протиправну бездіяльність відповідача щодо нерозгляду поданого позивачем акту приймання-передачі документів, який позивач надав відповідачу. Також зауважує, що оскільки адвокат Зварич Ю.А. неналежним чином виконала свої обов`язки, то просить зобов`язати відповідача ініціювати питання про виключення даного адвоката з реєстру адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу. Крім того, оскільки йому було завдано моральних страждань у зв`язку з протиправною бездіяльністю та діями відповідача, просить стягнути з нього витрати, пов`язані із завданням моральної шкоди. Оскільки відповідачем допущено низку порушень вимог законодавства, просить позов задовольнити (т. І, а.с. 1-36).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Зварич Юлії Анатоліївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій (т. І, а.с. 38-44).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі в частині вимог до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій за правилами загального позовного провадження (т. І, а.с. 47-51). Проведення підготовчого засідання призначено на "07" лютого 2025 о 10:00 год.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 виправлено описку, допущену в ухвалі суду про відкриття провадження по даній справі щодо дати підготовчого засідання. Проведення підготовчого засідання призначено на "07" травня 2025 о 10:00 год (т. І, а.с. 55-56).
16.04.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач заперечив проти доводів позивача, викладених у позовній заяву. Зокрема, відповідач зауважує, що адвокатом Зварич Ю.А. за результатами конфіденційних зустрічей складено правовий висновок, відповідно до змісту якого правові підстави для надання позивачу правової допомоги відсутні. З огляду на це, відповідачем всі необхідні дії щодо надання позивачу правової допомоги були надані. Крім того, відповідач зауважує, що чинне законодавство не передбачає можливості заміни адвоката, який надає правову допомогу у випадку подання призначеним адвокатом правового висновку. Також відповідач зауважує, що відсутні підстави для направлення звернення про виключення адвоката Зварич Ю.А. з реєстру адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, оскільки відсутні докази неналежного виконання адвокатом Зварич Ю.А. своїх посадових обов`язків. З огляду на це, просить у задоволенні позову відмовити (т. І, а.с. 64-74).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 21.04.2025 по 16.05.2025 згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. І, а.с. 81), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
05.05.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 07.05.2025 в режимі відеоконференції за участю представника відповідача Недокуса Віктора Ігоровича, з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду (т. І, а.с. 76-80).
Підготовче засідання по даній адміністративній справі, призначене на 07.05.2025 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді по даній справі у відпустці, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. І, а.с. 81). Проведення підготовчого засідання призначено на "30" травня 2025 о 10:30 год.
07.05.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у відповідача (т. І, а.с. 82-83).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у задоволені клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено у зв`язку з пропуском відповідачем строку подачі такої заяви (т. І, а.с. 88-91).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено (т. І, а.с. 84-87).
29.05.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про зобов`язання відповідача надіслати позивачу відзив із додатками та клопотання про долучення доказів (т. І, а.с. 101-113).
30.05.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т. І, а.с. 114-115).
У підготовчому засіданні 30.05.2025 оголошено перерву, у зв`язку із надходженням відповідного клопотання від відповідача (т. І, а.с. 116). Проведення підготовчого засідання призначено на "11" червня 2025 о 10:30 год.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 клопотання позивача задоволено. Зобов`язано відповідача надіслати позивачу копію відзиву на позовну заяву з додатками, а докази надсилання копії відзиву із додатками повторно разом із описом вкладення до листа надіслати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (т. І, а.с. 121-124).
02.06.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, яким до матеріалів справи долучено докази виконання вимог ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 (т. І, а.с. 127-130).
09.06.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т. І, а.с. 133). В задоволенні даного клопотання відмовлено, оскільки у відкритті провадження у частині вимог до ОСОБА_2 відмовлено.
В підготовчому засіданні 11.06.2025 судом поставлено на обговорення питання про продовження строку підготовчого провадження у даній адміністративній справі. Позивач підтримав продовження строку підготовчого провадження (т. І, а.с. 134-135).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, до 27.07.2025 року (т. І, а.с. 136-139). Проведення підготовчого засідання призначено на "30" червня 2025 р. о 10:30 год.
У підготовчому засіданні 30.06.2025 судом оголошено перерву в зв`язку з неявкою представника відповідача без повідомлення причин (т. І, а.с. 146). Проведення підготовчого засідання призначено на "14" липня 2025 р. о 13:30 год.
14.07.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю взяти участь у даному засіданні (т. І, а.с. 151).
Підготовче засідання по даній адміністративній справі, призначене на 14.07.2025 не відбулося у зв`язку з неявкою сторін, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. І, а.с. 152). Проведення підготовчого засідання призначено на "04" серпня 2025 р. о 13:30 год.
31.07.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника відповідача у судовому засіданні в іншій справі (т. І, а.с. 157).
Підготовче засідання по даній адміністративній справі, призначене на 04.08.2025 не відбулося у зв`язку з неявкою сторін, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. І, а.с. 159). Проведення підготовчого засідання призначено на "18" серпня 2025 р. о 13:30 год.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. І, а.с. 169), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Підготовче засідання, призначене на 18.08.2025 о 13:30 не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді по даній справі у відпустці, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. І, а.с. 164). Проведення підготовчого засідання призначено на "15" вересня 2025 р. о 11:30 год.
22.08.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 15.09.2025 та усіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції за участю представника відповідача Недокуса Віктора Ігоровича, з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду (т. І, а.с. 165-168).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. І, а.с. 169), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
04.09.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про долучення доказів по даній справі (т. І, а.с. 189-190).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 клопотання відповідача задоволено. Постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні в режимі відеоконференції з участю представника відповідача з використанням ним власних технічних засобів (т. І, а.с. 170-175).
15.09.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про перерву в судовому засіданні у зв`язку з необхідністю подання додаткових доказів (т. І, а.с. 191).
У підготовчому засіданні 15.09.2025 судом оголошено перерву в зв`язку з необхідністю подання сторонами додаткових доказів по даній справі та надходженням клопотання позивача (т. І, а.с. 181-185). Проведення підготовчого засідання призначено на "15" жовтня 2025 р. о 13:30 год.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.09.2025 по 07.10.2025 згідно наказу від 15.09.2025 № 290-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 206), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
13.10.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про стягнення коштів з відповідачів по справі (т. І, а.с. 194).
13.10.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку оскарження адміністративних актів (т. І, а.с. 195-196).
13.10.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Главача І.А. від розгляду даної справи (т. І, а.с. 197-199).
13.10.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т. І, а.с. 200-202).
14.10.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про перерву в підготовчому судовому засіданні по даній адміністративній справі (т. І, а.с. 203).
15.10.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (т. І, а.с. 204).
Підготовче засідання по даній адміністративній справі, призначене на 15.10.2025 не відбулося у зв`язку з неявкою сторін, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. І, а.с. 205). Проведення підготовчого засідання призначено на "03" листопада 2025 р. о 13:30 год.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у задоволенні заяви позивача про відвід судді відмовлено (т. І, а.с. 207-212).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
03.11.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про перерву в підготовчому судовому засіданні по даній адміністративній справі (т. І, а.с. 221).
Підготовче засідання по даній адміністративній справі, призначене на 03.11.2025 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. І, а.с. 220). Проведення підготовчого засідання призначено на "24" листопада 2025 р. о 10:30 год.
11.11.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів наявності підстав для продовження строків оскарження адміністративних актів (т. І, а.с. 225-226).
В підготовчому засіданні 24.11.2025 оголошено перерву у зв`язку з необхідністю подання представником відповідача витребуваних протокольною ухвалою суду доказів, що стосуються даної справи (т. І, а.с. 229-234). Проведення підготовчого засідання призначено на "15" грудня 2025 р. о 10:30 год.
15.12.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з нездійсненням доставки витребуваних судом документів поштовим зв`язком (т. І, а.с. 239-241).
В підготовчому засіданні 15.12.2025 оголошено перерву у зв`язку з ненадходженням витребуваних протокольною ухвалою суду доказів, що стосуються даної справи (т. І, а.с. 242-244). Проведення підготовчого засідання призначено на "14" січня 2026 р. о 10:30 год.
15.12.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (т. ІІ, а.с. 19-68).
18.12.2025 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про відвід головуючого судді Главача І.А. від розгляду даної справи (т. ІІ, а.с. 1).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 передано адміністративну справу № 300/2009/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу (т. ІІ, а.с. 2-8).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у задоволенні заяви про відвід судді Главача І.А. відмовлено (т. ІІ, а.с. 11-13).
14.01.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про перерву в розгляді справи (т. ІІ, а.с. 69.
14.01.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т. ІІ, а.с. 75).
Підготовче засідання по даній адміністративній справі, призначене на 14.01.2026 не відбулося у зв`язку з неявкою сторін, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. ІІ, а.с. 70). Проведення підготовчого засідання призначено на "09" лютого 2026 р. о 10:30 год.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
09.02.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про призначення закритого судового засідання по справі № 300/2009/25 та залучення керівника Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги Хондогій І. як співвідповідача у даній справі (т. ІІ, а.с. 76).
У підготовчому засіданні 09.02.2026 судом оголошено перерву в зв`язку з наданням позивачу можливості ознайомитися з матеріалами адміністративної справи (т. ІІ, а.с. 77-82). Проведення підготовчого засідання призначено на "13" лютого 2026 р. о 13:30 год.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 у задоволенні клопотання позивача про проведення закритого судового засідання та залучення співвідповідача по справі № 300/2009/25 відмовлено (т. ІІ, а.с. 83-89).
10.02.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Главача І.А. від розгляду даної справи (т. ІІ, а.с. 96).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у задоволенні заяви про відвід судді Главача І.А. відмовлено (т. ІІ, а.с. 101-108).
13.02.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача повторно надійшла заява про призначення закритого судового засідання по справі № 300/2009/25 та закриття підготовчого провадження у справі. Також у поданій позивачем заяві заявлено клопотання про залучення директора Західного міжрегіонального центру БПД Ірини Хондогій як співвідповідача по даній адміністративній справі (т. ІІ, а.с. 112).
13.02.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про закриття підготовчого провадження в даній справі та розгляд справи без участі позивача (т. ІІ, а.с. 113).
Підготовче засідання по даній адміністративній справі, призначене на 13.02.2026 не відбулося у зв`язку з неявкою сторін, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. ІІ, а.с. 114).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 у задоволенні клопотання позивача про проведення закритого судового засідання та залучення співвідповідача по справі № 300/2009/25 відмовлено (т. ІІ, а.с. 115-121).
13.02.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (т. ІІ, а.с. 124).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 закрито підготовче провадження по справі та перейдено до розгляду справи по суті (т. ІІ, а.с. 125-130). Розгляд справи по суті призначено на "18" березня 2026 р. о 10:30 год.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 17.03.2026 по 20.03.2026 згідно наказу від 11.03.2026 № 19-В, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
18.03.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про перерву в судовому засіданні у зв`язку з наявністю судового засідання в іншій адміністративній справі та про проведення закритого судового засідання в даній справі (т. ІІ, а.с. 138).
Судове засідання по даній адміністративній справі, призначене на 18.03.2026 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у даній справі у відпустці, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. ІІ, а.с. 139). Розгляд справи по суті призначено на "24" квітня 2026 р. о 10:30 год.
24.04.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т. ІІ, а.с. 144).
У судовому засіданні 24.04.2026 судом оголошено перерву в зв`язку з надходженням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (т. ІІ, а.с. 145-146). Розгляд справи по суті призначено на "25" травня 2026 р. о 10:30 год.
25.05.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява, в якій заявлено клопотання про проведення закритого судового засідання в даній справі, про зупинення розгляду даної справи до закінчення перегляду Верховним Судом касаційної скарги в межах даної справи та про видачу матеріалів справи на ознайомлення із видачею копій процесуальних документів (т. ІІ, а.с. 151).
У судовому засіданні 25.05.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення закритого судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі та оголошено перерву в зв`язку з необхідністю видачі позивачу матеріалів справи на ознайомлення (т. ІІ, а.с. 152-155). Розгляд справи по суті призначено на "12" червня 2026 р. о 10:30 год.
Судове засідання по даній адміністративній справі, призначене на 12.06.2026 не відбулося у зв`язку з неявкою сторін, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. ІІ, а.с. 160). Розгляд справи по суті призначено на "17" липня 2026 р. о 10:30 год.
У судовому засіданні 17.07.2026 судом поставлено на обговорення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у зв`язку з перебуванням у провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду справи № 300/848/25, в якій сторони, предмет та підстави позову є аналогічними. Позивач проти залишення позовної заяви без розгляду заперечив. Представник відповідача питання залишення позовної заяви без розгляду в частині аналогічних позовних вимог підтримав. Під час постановлення ухвали головуючим суддею щодо питання залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (т. ІІ, а.с. 184), у зв`язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву. Розгляд справи по суті призначено на "29" липня 2026 р. о 13:30 год (т. ІІ, а.с. 165-171).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо порушення листом № Д-851/017/27 положення статті 23 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", а саме: – лист не відповідає вимогам оформлення наказу по організації згідно Положення Про наказ затвердженого Міністерством юстиції України; – підстава для припинення надання правової допомоги по наказах зазначена в листі, а це пункт 5 статті 23 Закону "Про безоплатну правничу допомогу" – припиняється у разі повного виконання суб`єктом своїх зобов`язань суперечить дійсним обставинам допомога правнича у складенні позовної заяви і інших процесуальних дій не виконано по теперішній час, а також позовної вимоги про зобов`язання Західного міжрегіонального центру з питань надання безоплатної правничої допомоги виконати вимогу позивача № Д-851/017 від 24.12.2024 в частині зобов`язання відповідача здійснити заміну адвоката – залишено без розгляду (т. ІІ, а.с. 172-183).
У судовому засіданні 29.07.2026 оголошено перерву у зв`язку з надходженням клопотання позивача про надання йому часу на підготовку вступного слова позивача (т. ІІ, а.с. 193-195). Розгляд справи по суті призначено на "05" серпня 2026 р. о 13:30 год.
31.07.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (т. ІІ, а.с. 199-201).
Судове засідання по даній адміністративній справі, призначене на 05.08.2026 не відбулося у зв`язку з неявкою сторін, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. ІІ, а.с. 202). Розгляд справи по суті призначено на "04" вересня 2026 р. о 10:30 год.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 14.08.2026 по 28.08.2026 згідно наказу від 27.07.2026 № 153-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. ІІІ, а.с. 21), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
У судовому засіданні 04.09.2026 оголошено перерву у зв`язку з необхідністю подання сторонами додаткових доказів (т. ІІ, а.с. 208-211). Розгляд справи по суті призначено на "14" вересня 2026 р. о 10:30 год.
07.09.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (т. ІІ, а.с. 215-217).
14.09.2026 на електронну пошту Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, яким до матеріалів справи долучено докази розгляду заяви позивача про доповнення доручення про надання правової допомоги (т. ІІ, а.с. 220-224).
У судовому засіданні 14.09.2026 оголошено перерву у зв`язку з необхідністю подання відповідачем відомостей щодо отримання від позивача акту приймання-передачі наданих документів (т. ІІ, а.с. 225-234). Розгляд справи по суті призначено на "16" вересня 2026 р. о 14:00 год.
15.09.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (т. ІІ, а.с. 239-242).
16.09.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів. У своєму клопотанні представник відповідача зазначив про відсутність відомостей щодо надходження від позивача відповідного акту приймання-передачі документів (т. ІІ, а.с. 243-247).
16.09.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (т. ІІ, а.с. 248-249).
16.09.2026 до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (т. ІІІ, а.с. 1-10).
В ході судового засідання під час розгляду справи по суті було досліджено всі наявні письмові докази та заслухано позицію сторони. Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
У зв`язку із залишенням без розгляду частини позовних вимог, розгляд справи проводитиметься за тими позовними вимогами, які не були залишені без розгляду.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті спору, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 в адміністративній справі № 300/2155/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про скасування наказу № В-БВПД/017/04.3-5/1 від 19.03.2024, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № В-БВПД/017/04.3-5/1 від 19.03.2024 Про відмову у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1. Зобов`язано Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2024 про надання безоплатної вторинної правничої допомоги та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні суду. У задоволенні решти позову відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119591477).
Зазначене рішення залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122134394).
Відповідно до змісту наказу Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № Н-БВПД/017/04.3-4/791 від 17.10.2024, ОСОБА_1 , на виконання згаданого рішення суду, надається безоплатна вторинна правова допомога для здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо стягнення моральної шкоди за невиконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги адвокатами Ігорем Камінським, Леонідом Бортником, Ігорем Микуличем, Євгеном Романенком, Володимиром Бараном, Василем Павлівом (т. І, а.с. 27).
22.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, реєстраційний номер Д-718/017, в якій доповнював перелік адвокатів, яких стосуються спірні правовідносини та просив доручити надання правової допомоги адвокату Белей О.Б. (т. І, а.с. 31).
На підставі даного наказу Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги видано доручення № 017/06.1/12147 від 05.12.2024, яким призначено для надання правової допомоги у визначеному питанні адвоката Зварич Ю.А. (т. І, а.с. 28).
До матеріалів справи долучено складений позивачем акт приймання-передавання документів від 11.12.2024 (т. І, а.с. 33).
24.12.2024 Доненко В.О. звернувся до відповідача із заявою, реєстраційний номер Д-851/017, в якій просив надати письмовий звіт про обсяг виконаних робіт та повернення наданих позивачем документів та просить замінити адвоката Зварич Ю.А. на іншого адвоката (т. І, а.с. 32).
26.12.2024 адвокат Зварич Ю.А. склала правовий висновок, відповідно до змісту якого адвокат не вбачає наявності правових підстав для звернення до суду за виданим дорученням про надання безоплатної вторинної правової допомоги. Даний висновок вручено позивачу особисто, що підтверджується його підписом (т. І, а.с. 34-36).
У відповідь на заяву від 24.12.2024 Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги направив позивачу засобами поштового зв`язку лист № Д-851/017/27 від 22.01.2025, в якому зазначив про необхідність звернення з питання надання йому звіту про виконану роботу безпосередньо до адвоката Зварич Ю.А., яка в силу закону надає такий звіт особі, якій надавалася правова допомога. Щодо заміни адвоката, то відповідач зауважив, що адвокат не може бути замінений, оскільки жодної із визначеної законодавством підстав для заміни адвоката немає. Даний лист було направлено позивачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується фіскальним чеком від 22.01.2025 та вручено позивачу особисто 24.03.2025, що підтверджується його записом на такому листі (т. І, а.с. 29-30).
Вважаючи дії відповідача щодо неналежного розгляду його звернень, бездіяльність щодо ненадання відповіді на поданий позивачем акт приймання-передачі документів та відмови у заміні адвоката, який призначений на надання безоплатної правової допомоги протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги визначено Законом України "Про безоплатну правничу допомогу" від 02.06.2011 року № 3460-VI (надалі, також – Закон №3460-VI).
Відповідно до визначень, що містяться у статті 1 Закону № 3460-VI: безоплатна правова допомога – правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога – надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги – надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Відповідно до статті 3 Закону № 3460-VI, право на безоплатну правову допомогу – гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 6-1 Закону № 3460-VI, до системи надання безоплатної правничої допомоги належать: 1) Координаційний центр з надання правничої допомоги; 2) суб`єкти надання безоплатної первинної правничої допомоги; 3) суб`єкти надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Статтею 13 Закону № 3460-VI визначено, що безоплатна вторинна правнича допомога – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 14 Закону № 3460-VI, право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами мають такі категорії фізичних осіб, внутрішньо переміщені особи – на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Відповідно до статті 15 Закону № 3460-VI суб`єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Приписами статті 16 Закону № 3460-VI передбачено, що Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські), місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) та міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) центри з надання безоплатної правничої допомоги. Центри з надання безоплатної правничої допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правничої допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідних адміністративно-територіальних одиниць та забезпечення доступу осіб до безоплатної правничої допомоги. Центри з надання безоплатної правничої допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням. Центри з надання безоплатної правничої допомоги фінансуються з Державного бюджету України, інших не заборонених законодавством джерел. Центри з надання безоплатної правничої допомоги забезпечують надання всіх видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 7 і частиною другою статті 13 цього Закону. Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної правничої допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної правничої допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України. Під час виконання функцій з надання безоплатної правничої допомоги центри з надання безоплатної правничої допомоги взаємодіють із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Діяльність центру з надання безоплатної правничої допомоги поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги визначені статтею 17 Закону № 3460-VI та полягають у: 1) наданні правничих послуг безоплатної первинної правничої допомоги, визначені частиною другою статті 7 цього Закону; 2) здійсненні правопросвітництва; 3) прийнятті рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги; 4) забезпеченні складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу; 5) забезпеченні участі захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; 6) забезпеченні участі захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення; 7) забезпеченні здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 8) укладенні договорів з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги; 9) виданні доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 10) прийнятті рішення про уповноваження працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги на надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 11) прийнятті рішення про заміну адвоката чи працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 24 цього Закону; 12) поданні клопотання до Координаційного центру з надання правничої допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 24 цього Закону; 13) прийнятті рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 14) забезпеченні надання послуг з медіації у встановленому порядку; 15) поданні Координаційному центру з надання правничої допомоги звітів про свою діяльність; 16) виконанні інших функцій, передбачених Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Порядок подання звернень про надання безоплатної вторинної правничої допомоги визначений статтею 18 Закону № 3460-VI.
Відповідно до частини 2 статті 18 Закону № 3460-VI передбачено, що звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оформлене без дотримання вимог, визначених цією статтею, повертається заявникові з відповідними роз`ясненнями протягом трьох робочих днів з дня його надходження для усунення недоліків. Після усунення недоліків звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги може бути подано повторно. У такому разі забороняється відмовляти у прийнятті звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з підстав, про які не було зазначено раніше.
Статтею 19 Закону № 3460-VI визначено порядок розгляду звернень про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, за змістом частин 1, 2 якої, у разі звернення особи, яка належить до однієї з категорій фізичних осіб, визначених пунктами 1, 2, 9-29 частини першої статті 14 цього Закону, або її законного представника, патронатного вихователя/представника про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення та документів, що підтверджують належність такої особи до відповідної категорії, приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає такій особі або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 3460-VI, якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення приймає рішення про відмову в наданні такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає їй або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення з одночасним роз`ясненням порядку оскарження такого рішення.
Відповідно до статті 20 Закону № 3460-VI, особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою-третьою статті 14 цього Закону; 2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу; 3) вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством; 4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання; 4-1) особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону; 5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги.
Місцеві центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги здійснюють свою діяльність на підставі Положення про центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 року № 967/5 (надалі, також – Положення № 967/5).
Відповідно до пункту 1 Положення центри з надання безоплатної правничої допомоги (далі – центри) утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Міністерством юстиції України за пропозицією Координаційного центру з надання правничої допомоги (далі – Координаційний центр) з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної правничої допомоги і є територіальними відділеннями Координаційного центру.
Відповідно до пункту 6 Положення під час виконання функцій з надання безоплатної правничої допомоги центри взаємодіють із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами надання безоплатної правничої допомоги, органами адвокатського самоврядування, громадськими об`єднаннями.
Відповідно до підпункту 4 пункту 9 Положення № 967/5, міжрегіональні центри, юрисдикція яких поширюється на територію більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, розглядають звернення осіб про надання безоплатної первинної правничої допомоги невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня надходження звернення. Якщо звернення з об`єктивних причин не може бути розглянуто у визначений строк у зв`язку із складністю питань, що в ньому зазначаються, встановлюється необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк розгляду звернення не може перевищувати 10 робочих днів.
Відповідно до підпункту 12 пункту 9 Положення № 967/5, міжрегіональні центри розглядають звернення суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу та перевіряють належність особи до категорій осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, у встановленому порядку.
Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 в адміністративній справі № 300/2155/24, надається безоплатна вторинна правова допомога для здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо стягнення моральної шкоди за невиконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги адвокатами Ігорем Камінським, Леонідом Бортником, Ігорем Микуличем, Євгеном Романенком, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно до наказу Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № Н-БВПД/017/04.3-4/791 від 17.10.2024.
Щодо позовних вимог, які стосуються визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 в повному обсязі, якісно, своєчасно, безперервно безоплатної вторинної правничої допомоги, суд зауважує наступне.
Повноваження Центрів з надання безоплатної правничої допомоги визначені частиною 1 статті 17 Закону України № 3460-VІ, відповідно до змісту якої, Центр з надання безоплатної правничої допомоги: 1) надає правничі послуги безоплатної первинної правничої допомоги, визначені частиною другою статті 7 цього Закону; 2) здійснює правопросвітництво; 3) приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги; 4) забезпечує складання процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу; 5) забезпечує участь захисника під час здійснення досудового розслідування та судового провадження у випадках, якщо захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; 6) забезпечує участь захисника в розгляді справи про адміністративне правопорушення; 7) забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 8) укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, для надання такої допомоги; 9) видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 10) приймає рішення про уповноваження працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги на надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 11) приймає рішення про заміну адвоката чи працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 24 цього Закону; 12) подає клопотання до Координаційного центру з надання правничої допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 24 цього Закону; 13) приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 14) забезпечує надання послуг з медіації у встановленому порядку; 15) подає до Координаційного центру з надання правничої допомоги звіти про свою діяльність; 16) виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної правничої допомоги.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , на виконання згаданого рішення суду, надається безоплатна вторинна правова допомога для здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо стягнення моральної шкоди за невиконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги адвокатами Ігорем Камінським, Леонідом Бортником, Ігорем Микуличем, Євгеном Романенком, Володимиром Бараном, Василем Павлівом за наказом Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № Н-БВПД/017/04.3-4/791 від 17.10.2024.
Однак, в ході проведення консультацій з клієнтом та аналізу отриманих документів, адвокат Зварич Ю.А. дійшла висновку про відсутність підстав для звернення до суду, про що склала правовий висновок.
За змістом пункту 6 розділу І Стандартів якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі № 4125/5 від 21.12.2017, у разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій – центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз`яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.
Статтею 24 Закону № 3460-VІ визначено підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної правничої допомоги, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 3460-VІ, адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі: 1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги; 2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору; 3) відмови адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги від виконання доручення/рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом; 4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення; 5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 6) неналежного надання безоплатної вторинної правничої допомоги працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги; 7) припинення трудового договору з працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги; 8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю; 9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу; 10) наявності інших підстав, передбачених законом.
Питання наявності підстав для заміни адвоката Зварич Ю.А. було предметом судового розгляду у справі № 300/848/25, в якій суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни адвоката Зварич Ю.А. та вказав на дотримання відповідачем вимог законодавства при розгляді питання про заміну адвоката. Дане рішення суду не набрало законної сили. Однак, оскільки таким правовідносинам вже була надана оцінка, суд повторно в межах даної справи не аналізує наявність підстав для заміни адвоката.
Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги визначені статтею 23 Закону № 3460-VІ.
Положеннями частини 1 статті 23 Закону № 3460-VІ визначено, що надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, якщо: 1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу; 2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою – третьою статті 14 цього Закону, припинили своє існування; 3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону; 4) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі; 5) особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов`язковою; 6) особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою; 7) особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 8) особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав; 9) особа безпідставно не виконує обов`язки суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26-1 цього Закону; 10) кримінальне провадження, в якому особі надається безоплатна вторинна правнича допомога, зупинено.
Суд зауважує, що такої підстави для припинення надання правової допомоги за рішенням Центру, як подання призначеним адвокатом правового висновку про відсутність підстав для звернення до суду – немає.
В той же час, частиною 5 статті 23 Закону № 3460-VІ визначено, що надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разі повного виконання суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов`язань.
Аналіз даної правової норми дає підстави для висновку про те, що при припиненні надання правової допомоги у разі повного виконання суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов`язань відповідне рішення не приймається, а надання правової допомоги припиняється автоматично на підставі положення закону.
Суд звертає увагу на те, що в судовому порядку підтверджено те, що підстав для заміни адвоката Зварич Ю.А. немає. Незважаючи на ненабрання згаданим рішенням суду законної сили, суд зауважує, що у відповідача відсутні будь-які інші обов`язки, пов`язані з наданням правової допомоги за наказом № Н-БВПД/017/04.3-4/791 від 17.10.2024, оскільки всі передбачені законом обов`язки відповідачем було виконано в повній мірі.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач не згоден із відмовою у заміні призначеного йому адвоката та вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі наказу про припинення надання правової допомоги із визначенням підстави для її припинення.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Верховний суд у своїй постанові від 22.10.2024 у справі № 420/3179/22 щодо даної правової норми зазначив наступне:
"20. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
21. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
22. Верховний Суд звертає увагу на те, що вжите законодавцем формулювання "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.".
Як зазначалося вище, у випадку виконання суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов`язань, надання такої правової допомоги припиняється. Суд звертає увагу позивача, що відповідачем всі передбачені законом обов`язки, що стосуються надання безоплатної правової допомоги виконані в повному обсязі (без врахування питання заміни адвоката, яке є предметом окремого судового провадження). Таким чином, надання позивачу правової допомоги припинилося в силу закону на підставі частини 5 статті 23 Закону № 3460-VІ. Суд акцентує увагу на тому, що чинне законодавство не передбачає можливості прийняття рішення у випадку виконання суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов`язань. У зв`язку з цим, відповідач, в силу наведеної норми Конституції України та правових висновків Верховного Суду не має жодних повноважень для прийняття рішення про припинення надання позивачу правової допомоги, оскільки прийняття такого рішення не передбачено Законом. В контексті доводів позивача, суд зауважує, що позивач не згоден із таким законодавчим регулюванням, яке не передбачає прийняття рішення про припинення надання правової допомоги у випадку виконання суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов`язань, що не може бути предметом судового розгляду в межах даної справи. В той же час, виконання відповідачем своїх обов`язків щодо заміни адвоката буде проаналізовано судовими органами в межах розгляду справи № 300/848/25.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо ненадання ОСОБА_1 в повному обсязі, якісно, своєчасно, безперервно безоплатної вторинної правничої допомоги та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо надання такої допомоги.
Також, з огляду на наведені обставини, відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання листа Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № Д-851/017/27 від 22.01.2025 як форми рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 , оскільки прийняття рішення за такими обставинами не передбачається.
З приводу визнання протиправними дій Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо ненаправлення і невручення під розписку ОСОБА_1 листа-рішення від 22.01.2025 № Д-851/017/27, суд зауважує наступне.
За змістом частини 3 статті 15 Закону України "Про звернення громадян", відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Положеннями статті 75 Закону України "Про адміністративну процедуру" передбачено, що доведення адміністративного акта до відома особи здійснюється шляхом: 1) вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); 2) надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; 3) публічного оголошення, оприлюднення згідно з вимогами законодавства; 4) усного повідомлення у випадках, передбачених законом.
Суд зауважує, що чинне законодавство не визначає обов`язковості вручення відповідей за результатами розгляду звернень безпосередньо особі під розписку. Основна мета надсилання відповідних актів та листів є доведення таких до відома особи. Оскільки положення чинного законодавства не встановлюють тих вимог вручення актів за результатами розгляду відповідних звернень, на які посилається позивач, то у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо непроведення перевірки діяльності адвоката Зварич Ю.А. суд звертає увагу на наступне.
За змістом підпункту 16 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної правничої допомоги, регіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) (далі – регіональні центри) та міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги, юрисдикція яких поширюється на територію двох областей та більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя (далі – міжрегіональні центри) відповідно до покладених на них завдань здійснюють моніторинг дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної правничої допомоги та у разі отримання згоди відповідного суб`єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу – оцінювання якості її надання.
Суд встановив, що питання проведення перевірки діяльності адвоката на виконання доручення про надання правової допомоги не передбачено у вигляді окремої адміністративної процедури. Відповідні законодавчі положення у Законі № 3460-VI відсутні.
Суд зауважує, що станом на момент виникнення спірних правовідносин діють стандарти якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі. В даних стандартах у вигляді таблиці передбачено перелік основних джерел інформації для перевірки дотримання стандарту.
Варто зазначити, що перевірка діяльності адвокатів є одним із повноважень центрів надання безоплатної правової допомоги. Така перевірка здійснюється в ході надання правової допомоги та проводиться на підставі документів, передбачених Стандартами якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, які визначають основні документи, які мають бути наявними для підтвердження тих чи інших фактів надання правової допомоги.
З огляду на це, суд зауважує, що у законодавстві не передбачено окремої процедури перевірки діяльності адвоката та відповідачу не надано права вимагати від адвоката будь-яких інших документів, ніж ті, що визначені стандартами якості.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання пункту 6 розділу І Стандартів № 4125/5 позивачем надано відповідачу правовий висновок. Такий висновок було отримано відповідачем та взято до уваги. Таким чином, відповідачем здійснено контроль надання адвокатом правової допомоги позивачу.
Надання будь-яких інших документів положеннями Стандартів не передбачено.
З огляду на це, суд робить висновок про те, що підстави для визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення перевірки діяльності адвоката відсутні. Доказів нездійснення контролю за діяльністю адвоката Зварич Ю.А. на виконання доручення про надання безоплатної правничої допомоги суду не надано.
З приводу позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо порушення пункту 6 договору з адвокатом та постанови Кабінету Міністрів України № 1163, суд звертає увагу на таке.
24.05.2024 між Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги та адвокатом Зварич Юлією Анатоліївною підписано договір про надання даним адвокатом за дорученнями центру безоплатної правничої допомоги.
Даний договір укладено за формою примірного договору з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, визначеною додатком 2 до Порядку і умов укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
За змістом пункту 6 даного договору, центр має право: 1) запитувати в адвоката з метою проведення моніторингу якості, повноти та своєчасності надання безоплатної вторинної правничої допомоги інформацію про надання такої допомоги (хід виконання доручення); 2) проводити моніторинг якості надання адвокатом безоплатної вторинної правничої допомоги, зокрема шляхом спостереження за роботою адвоката в судовому засіданні, інтерв`ювання клієнтів за їх згодою тощо; 3) звертатися у разі невиконання або неналежного виконання умов договору: з поданням — до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правничої допомоги; із заявою (скаргою) — до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; з клопотанням про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, — до Координаційного центру з надання правничої допомоги.
Дискреційні повноваження – це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження – це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Суд звертає увагу позивача на те, що пунктом 6 згаданого договору визначені дискреційні повноваження відповідача та його права, а не ті обов`язки, які він повинен виконувати у випадку настання відповідних обставин.
В контексті цього суд зауважує, що в нього відсутні повноваження для зобов`язання відповідача реалізувати надані йому положеннями договору права, оскільки такі права можуть бути ним реалізовані за настання певних обставин самостійно.
Суд зауважує, що позивачем не доведено факту існування тих обставин, за яких відповідач мав би можливість реалізувати визначені йому права, з огляду на що у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити, як необґрунтованої.
Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача подати клопотання до комісії оцінювання якості надання БВПД адвокатом Зварич Ю.А., клопотання до координаційного центру БПД про виключення адвоката Зварич Ю.А. з реєстру адвокатів БПД та скаргу до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатів Івано-Франківської області на порушення Закону України про адвокатуру і Правил адвокатської етики адвокатом Зварич Ю.А. суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 17 Закону № 3460-VI, Центр з надання безоплатної правничої допомоги: подає клопотання до Координаційного центру з надання правничої допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 24 цього Закону.
Пункт 2 частини 2 статті 24 Закону № 3460-VI передбачає, що адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі: неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору.
За змістом частини 4 статті 24 Закону № 3460-VI, якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті, центр з надання безоплатної правничої допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правничої допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
Пунктом 18 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної правничої допомоги визначено, що центри подають клопотання до Координаційного центру про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
Суд зауважує, що в силу положень чинного законодавства, звернення із відповідними клопотаннями про виключення адвоката з реєстру та оцінки його діяльності можливе за умови, якщо такого адвоката було замінено у зв`язку з неналежним виконанням адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору. Оскільки за фактичними обставинами справи заміна адвоката таким чином не здійснювалася, то підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії немає.
Стосовно вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення аналізу акту зустрічі клієнта і адвоката від 11.12.2024 та ненадання відповіді за результатами розгляду такого акту, суд звертає увагу на таке.
До матеріалів справи долучено складений позивачем акт приймання-передавання документів від 11.12.2024.
Однак, позивачем не надано суду жодних доказів направлення такого акту відповідачу.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Суд зауважує, що відповідач заперечив отримання ним від позивача згаданого акту приймання-передачі документів у своїй заяві від 16.09.2026.
Варто звернути увагу на те, що у суб`єкта владних повноважень, в тому числі у відповідача, виникає обов`язок надати відповідь за зверненням особи тільки у випадку надходження такого звернення до суб`єкта владних повноважень.
Однак, оскільки позивачем не доведено факту направлення такого акту відповідачу, то в задоволенні даної вимоги слід відмовити.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів, перерахованих адвокату за надану правову допомогу, то суд зауважує, що позивач не виступає стороною спірних правовідносин та жодних прав позивача в даному аспекті не порушено, у зв`язку з чим для задоволення такої вимоги позивача підстави відсутні.
З приводу позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду клопотання позивача від 22.10.2024 та недоповнення доручення даними даного клопотання, суд зауважує наступне.
22.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, реєстраційний номер Д-718/017, в якій доповнював перелік адвокатів, яких стосуються спірні правовідносини та просив доручити надання правової допомоги адвокату Белей О.Б.
У відповідь на дану заяву позивача Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги підготував лист № Д-718/017/576 від 18.11.2024, в якому зазначив, що доповнення доручення додатковими вимогами не вбачається можливим, та звернув увагу на те, що відсутні підстави для призначення адвоката Белей О.Б. виконавцем доручення про надання безоплатної правової допомоги позивачу (т. ІІ, а.с. 223).
Позивач зауважив, що відповіді за результатами розгляду даного звернення він не отримував, а доручення про надання правової допомоги відповідними вимогами не було доповнено.
На підтвердження факту надсилання даного листа позивачу відповідач до матеріалів справи долучив фіскальний чек від 18.11.2024 за рекомендованим повідомленням № 46?0313344616 (т. ІІ, а.с. 220).
Правила надання послуг поштового зв`язку (надалі, також – Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.
У пункті 99 Правил зазначено: рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, … які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності – повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Оформлення цих поштових операцій визначено у пункті 105 Правил: для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.
Суд зауважує, що сам по собі фіскальний чек від 18 листопада 2024 року № 260 є виключно документом, який в силу пункту 62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, підтверджує оплату послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції. Водночас, згідно положень абзацу другого пункту 17 вказаних Правил, послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Положеннями статті 75 Закону України "Про адміністративну процедуру" передбачено, що доведення адміністративного акта до відома особи здійснюється шляхом: 1) вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); 2) надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; 3) публічного оголошення, оприлюднення згідно з вимогами законодавства; 4) усного повідомлення у випадках, передбачених законом.
Варто акцентувати увагу на тому, що відповідачем не надано суду належних доказів направлення позивачу відповіді за результатами розгляду його заяви від 22.10.2024, оскільки з даного фіскального чеку неможливо встановити ні зміст того, які саме документи направлялися позивачу, ані адреси, куди такі документи були позивачу направлені.
У зв`язку з цим, суд робить висновок про те, що відповідачем не розглянуто належним чином клопотання позивача від 22.10.2024 та не надано у визначеному законодавством порядку відповіді з доведенням такої до відома позивача.
В аспекті зобов`язання відповідача внести зміни до виданого ним доручення, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону № 3460-VІ, повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.
На підставі даного наказу Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги видано доручення № 017/06.1/12147 від 05.12.2024, яким призначено для надання правової допомоги у визначеному питанні адвоката Зварич Ю.А.
Відповідно до змісту доручення, таке видається на підставі наказу Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги – у даній справі – на підставі наказу № Н-БВПД/017/04.3-4/791 від 17.10.2024.
Суд зауважує, що оскільки доручення видається тільки на підставі наявного наказу, то внесення змін безпосередньо до доручення не є можливим та суперечитиме вимогам законодавства.
Таким чином, варто в першу чергу розглянути питання щодо внесення змін до наказу Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про надання безоплатної правової допомоги № Н-БВПД/017/04.3-4/791 від 17.10.2024.
Суд зазначає, що дискреційні повноваження – це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження – це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Суд зауважує, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної норми у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).
Відтак, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
В листі № Д-718/017/576 від 18.11.2024 відповідач зауважив, що доповнення доручення вказаними позивачем адвокатами не являється можливим. Однак, відповідачем не наведено жодного нормативного обґрунтування підстав для таких висновків. З огляду на це, суд робить висновок про те, що відповідачем не здійснювався належний розгляд заяви позивача про доповнення доручення про надання безоплатної правової допомоги № Н-БВПД/017/04.3-4/791.
Таким чином, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, зважаючи на вищенаведені висновки суду та неможливість доповнення змісту виданого доручення на надання позивачу безоплатної правової допомоги, слід зобов`язати відповідача розглянути питання про внесення змін до наказу про надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_1 № Н-БВПД/017/04.3-4/791 від 17.10.2024 та за результатами розгляду даного питання прийняти рішення, передбачене законом.
З приводу заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 35000 євро, суд звертає увагу позивача на таке.
Стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди обґрунтоване позивачем тим, що позивач отримує важкий удар по його морально-психологічному стану в результаті вчинених відповідачем дій.
Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відносини з приводу відшкодування завданої моральної шкоди регулюються нормами Цивільного кодексу України (надалі, також – ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до частини 2 цієї статті, моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини 4 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Також норми ЦК України передбачають одноразове відшкодування моральної шкоди.
Наявність зазначених вище обставин з урахуванням розподілу тягаря доказування підлягає доказуванню особою, яка заявляє вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Верховний суд у своїй постанові від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 зазначає, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом – моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Беручи до уваги дані положення, суд звертає увагу на наступне.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних рішень, бездіяльності та дій відповідача, суд не вбачає наявності фактів, про які зазначає позивач у своїй позовній заяві. Зокрема, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач, приймаючи протиправне рішення, діяв саме умисно та з метою ненадання позивачу гарантованої державою безоплатної правової допомоги. Факт наявності саме такого умислу та його спрямованості не доведено позивачем. Зважаючи на ці обставини, суд робить висновок про недоведеність позивачем наявності моральної шкоди, наведені позивачем факти не підтверджуються фактичними обставинами справи, а належних доказів наявності обставин, про які зазначає позивач суду не надано.
Також, в контексті аналізу даного питання, суд звертає увагу на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 9901/54/19, відповідно до змісту якого: "144. Велика Палата зауважує, що саме лише визнання Спірного рішення протиправним і його скасування не є безумовним підтвердженням наявності обставин, які в силу статті 23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди, та не звільняє позивачку від обов`язку доказування обставин і фактів, якими обґрунтовується позов у цій частині вимог.".
Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду та фактичні обставини справи, суд робить висновок про недоведеність позивачем факту заподіяння йому моральної шкоди, зважаючи на що у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).
Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Щодо судових витрат, то позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача наступних процесуальних витрат, пов`язаних з виготовленням копій, про що суду надано товарний чек від 28.05.2025 в розмірі 17,00 грн.
З приводу відшкодування визначених позивачем процесуальних витрат суд звертає увагу на наступне.
Згідно положень частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень пунктів 1, 5 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; а також витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на канцтовари, які суд відносить до інших витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Суд зауважує, що зі змісту наданого суду товарного чеку неможливо встановити пов`язаність даних витрат саме із розглядом даної справи.
Зважаючи на вищевикладене, у задоволенні вимог про стягнення процесуальних витрат слід відмовити.
Щодо судового збору, судом встановлено, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік (т. І, а.с. 25). У зв`язку з цим позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Інші витрати, питання про розподіл яких може бути вирішено судом, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо неналежного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 22.10.2024 та неприйняття за результатами розгляду даного клопотання відповідного рішення.
Зобов`язати Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024 та прийняти за результатами розгляду даної заяви вмотивоване рішення, передбачене законом.
Зобов`язати Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги розглянути питання про внесення змін до наказу про надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_1 № Н-БВПД/017/04.3-4/791 від 17.10.2024 та за результатами розгляду даного питання прийняти рішення, передбачене законом.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Відповідачу копію цього рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач – Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги (код ЄДРПОУ 38357766, вул. За Рудкою, буд. 33, офіс 601, м. Тернопіль, 46003).
Суддя Главач І.А.
Рішення складене в повному обсязі 23 вересня 2026 р.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua