Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №300/3420/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. справа № 300/3420/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, Управління, орган пенсійного фонду), у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви від 27.03.2026 щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) за період роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) повторно розглянути заяву та прийняти рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з урахуванням періодів роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023, з урахуванням отриманих за даний період доходів, згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) внести зміни до електронної пенсійної справи щодо ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) як непрацюючого пенсіонера, відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 26.09.1983.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує дострокову пенсію за віком (мати п`яти і більше дітей), відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV). За доводами ОСОБА_1 після ознайомлення із матеріалами пенсійної справи, останній стало відомо про те, що до її страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023, відповідно до довідки ОК-5. Позивач 27.03.2026 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023. Однак, як стверджує позивач, відповідач листом від 24.04.2026 №10074-8051/В-02/8-0900/26 надав суто формальну відповідь, про те, що позивачу проводилися автоматичні перерахунки пенсії 01.04.2022 та 01.04.2024 відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-IV та повідомив, що за даними персоніфікованого обліку останнє нарахування заробітної плати проведено в серпні 2023 року, а за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 – працюючий пенсіонер.

При цьому, позивач наголошує, що згідно з даними із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування останнім місяцем врахованої заробітної плати повинен бути 02.08.2023.

Також, ОСОБА_1 наголошує, що є непрацюючим пенсіонером, про що свідчить запис у трудовій книжці про звільнення останньої 05.08.2023 із роботи у зв`язку із закінченням терміну дії трудового договору. За доводами позивача, остання після звільнення 05.08.2023 трудову діяльність більше не здійснювала та зверталася до відповідача із відповідною заявою.

Таким чином, вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно з поданою заявою від 27.03.2026 щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) за період роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023, позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.40-41).

Пунктом 4 резолютивної частини коментованої ухвали суду витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином оформлені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в частині призначення та проведених перерахунків її пенсії.

Пунктом 5 резолютивної частини коментованої ухвали суду запропоновано позивачу - ОСОБА_1 уточнити позовні вимоги в частині визначеного нею періоду роботи, який неврахований відповідачем при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) - з 01.01.2014 по 16."15".2014.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 09.06.2026 №0900-0903-8/31961, який, разом із додатками, надійшов до суду засобами поштового зв`язку 15.06.2026 (а.с.46-201). ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Мотивуючи свою позицію ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та з 02.01.2014 отримує дострокову пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, станом на 01.03.2026 страховий стаж становить 26 років 2 місяці 23 дні (стаж врахований по 31.08.2023, коефіцієнт стажу 1 - 0,26167), заробітна плата врахована за періоди з 01.07.1995 по 30.06.2000 (відповідно до довідки про заробітну плату) та з 01.07.2000 по 31.01.2014 (згідно з даними персоніфікованого обліку), коефіцієнт заробітку — 0,41159, за матеріалами електронної пенсійної справи позивач працює по даний час.

За доводами відповідача позивачем не дотримано порядку звернення за перерахунком пенсії, встановленого Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі – Порядок №22-1). На переконання органу пенсійного фонду, відносини, які склалися між позивачем та відповідачем унормовані положеннями Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі – Закон №393/96-ВР), а відтак, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області розглянуто звернення позивача від 27.03.2026 та 24.04.2026, надано відповідь за №10074-8051/B-02/8-0900/26, у якій серед іншого роз?яснено право на звернення щодо перерахунку пенсії до територіального органу ПФУ в порядку, передбаченому Порядком №22-1. Відтак, відповідач вважає, що лист від 24.04.2026 №10074-8051/B-02/8-0900/26, яким надано відповідь на заяву позивача, не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії, а носить суто інформаційний характер.

З урахуванням зазначеного, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 02.01.2014 та отримує дострокову пенсію за віком (мати 5 і більше дітей) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач у позовній заяві стверджує, що 27.03.2026 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023 відповідно до довідки ОК-5 (а.с.2-3).

Суд констатує, що жодна із сторін не надала суду копію вищезазначеної заяви.

Водночас, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 24.04.2026 №10074-8051/В-02/8-0900/26 повідомило позивачу, що станом на 01.03.2026 страховий стаж становить 26 років 2 місяці 23 дні (стаж врахований по 31.08.2023, коефіцієнт стажу — 0,26167), заробітна плата врахована за періоди з 01.07.1995 по 30.06.2000 (відповідно до довідки про заробітну плату) та з 01.07.2000 по 31.01.2014 згідно з даними персоніфікованого обліку), коефіцієнт заробітку — 0,41159. Зазначило, що позивачу проводилися автоматичні перерахунки пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-IV в автоматичному режимі 01.04.2022 та 01.04.2024 згідно з абзацом 3 частини 4 статті 42 Закону №1058-IV (по стажу). Оскільки, при проведенні даних перерахунків відсутні 24 місяці страхового стажу, немає підстав для врахування заробітної плати за дані періоди роботи. Страховий стаж за період з 01.01.2014 по 02.08.2023 (період про який позивач зазначила у зверненні) був врахований пропорційно наявній сплаті страхових внесків. Додатково повідомило, що за даними персоніфікованого обліку останнє нарахування заробітної плати проведено в серпні 2023, а за матеріалами пенсійної справи, ОСОБА_1 - працюючий пенсіонер.

Також, відповідачем запропоновано позивачу звернутися із заявою про перерахунок пенсії ("працевлаштування/звільнення") із долученням відповідних записів трудової книжки до будь якого територіального органу Пенсійного фонду особисто або через Веб-портал електронних послуг з використанням цифрового електронного підпису, а не із заявою у формі звернення (а.с.29-32).

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно з поданою заявою від 27.03.2026 щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) за період роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом частини 2 статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Згідно з статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Цей спір зумовлений тим, що відповідач при перерахунку пенсії для обчислення розміру пенсії не врахував заробіток за період стажу, набутого після призначення пенсії за віком, а саме з 01.01.2014 по 16.12.2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023.

Зокрема, як зазначає позивач у позовній заяві, 27.03.2026 остання звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023 відповідно до довідки ОК-5 (а.с.1-2).

Суд констатує, що жодна із сторін не надала суду копію вищезазначеної заяви.

Листом від 24.04.2026 №10074-8051/В-02/8-0900/26 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивачу, що станом на 01.03.2026 страховий стаж останньої становить 26 років 2 місяці 23 дні (стаж врахований по 31.08.2023, коефіцієнт стажу — 0,26167), заробітна плата врахована за періоди з 01.07.1995 по 30.06.2000 (відповідно до довідки про заробітну плату) та з 01.07.2000 по 31.01.2014 згідно з даними персоніфікованого обліку), коефіцієнт заробітку — 0,41159. Зазначило, що позивачу проводилися автоматичні перерахунки пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-IV в автоматичному режимі 01.04.2022 та 01.04.2024 згідно з абзацом 3 частини 4 статті 42 Закону №1058-IV (по стажу). Оскільки, при проведенні даних перерахунків відсутні 24 місяці страхового стажу, немає підстав для врахування заробітної плати за дані періоди роботи.

Також, відповідачем запропоновано позивачу звернутися із заявою про перерахунок пенсії ("працевлаштування/звільнення") із долученням відповідних записів трудової книжки до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду особисто або через Веб-портал електронних послуг з використанням цифрового електронного підпису, а не із заявою у формі звернення (а.с.29-32).

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що позивачем не дотримано порядку звернення за перерахунком пенсії, встановленого Порядком №22-1. На переконання органу пенсійного фонду, відносини, які склалися між позивачем та відповідачем унормовані положеннями Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі – Закон №393/96-ВР), а відтак, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області розглянуто звернення позивача від 27.03.2026 та 24.04.2026 надано відповідь за №10074-8051/B-02/8-0900/26, у якій серед іншого роз?яснено право на звернення щодо перерахунку пенсії до територіального органу ПФУ в порядку, передбаченому Порядком №22-1. Відтак, відповідач вважає, що лист від 24.04.2026 №10074-8051/B-02/8-0900/26, яким надано відповідь на заяву позивача, не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії, а носить суто інформаційний характер.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону №1058-IV, згідно з положенням якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону №1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1.

Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

За правилами абзацу 7 пункту 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням, продовженням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, припиненням виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Пунктом 1.9 Порядку №22-1 встановлено, що особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.8 цього розділу.

Крім того, Постановою Правління Пенсійного фонду України 14 грудня 2015 року №25-1 "Деякі питання впровадження електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій" установлено, що Порядок № 22-1 застосовується з урахуванням того, що: із заявами про призначення пенсії до управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях, починаючи з 01 січня 2016 року; в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Хмельницькій областях та у м. Києві - з 01 червня 2016 року; у Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Харківській областях - з 01 липня 2016 року; у Волинській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях - з 01 серпня 2016 року, можуть звертатися особи, які проживають (зареєстровані) в цих адміністративно-територіальних одиницях, незалежно від території обслуговування таких органів; заява та інші подані документи скануються зазначеними органами із використанням технічних засобів, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом та зберігаються в електронній пенсійній справі як копії документів, на підставі яких призначено пенсію.

Отже, законодавцем визначені альтернативні способи подачі заяв до органів з питань призначення пенсій.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (абзаци 3 та 4 пункту 4.3 Порядку № 22-1).

Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Подібні положення містяться у Законі України "Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон №2073-IX). Зокрема, стаття 36 Закону №2073-IX передбачає, що адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається, зокрема, за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги.

Згідно з частиною першою статті 40 цього Закону заява повинна містити:

найменування адміністративного органу, до якого вона подається;

відомості, достатні для встановлення особи заявника, його контактні дані (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання заяви представником заявника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника;

зміст вимоги заявника;

дату складення заяви.

Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту заяви.

Відповідно положень статті 42-43 Закону №2073-IX заява реєструється адміністративним органом в день її надходження.

Відмова в реєстрації заяви не допускається.

Адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.

У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.

У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.

Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.

Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.

У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.

Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.

Таким чином, аналізуючи положення Закону №2073-ІХ суд дійшов висновку, що відмова суб`єкта владних повноважень у вчиненні дій щодо розгляду звернення особи виключно з формальних підстав, без дотримання процедури залишення заяви без руху у разі наявності відповідних підстав, є прямим порушенням цього Закону. Така бездіяльність адміністративного органу суперечить як меті, так і змісту адміністративного провадження, що має забезпечувати ефективну, доступну та справедливу реалізацію прав особи у публічно-правових відносинах.

Вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

На цій підставі суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду, відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.

Крім того, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України "Про звернення громадян", наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Суд у цій справі також зауважив, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно з статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.

Таким чином, з усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що право особи на звернення за перерахунком пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантоване Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком №22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.

Як вже зазначалося судом вище по тексту рішення, позивач у позовній заяві стверджує, що 27.03.2026 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023 відповідно до довідки ОК-5 (а.с.1-2).

Суд зазначає, що хоча відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що позивачем не дотримано порядку звернення за перерахунком пенсії, встановленого Порядком №22-1, відповідач не заперечує, що у зазначеній заяві позивач просив зарахувати до його страхового стажу періоди роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023 відповідно до довідки ОК-5.

Листом від 24.04.2026 №10074-8051/В-02/8-0900/26 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивачу, що станом на 01.03.2026 страховий стаж останнього становить 26 років 2 місяці 23 дні (стаж врахований по 31.08.2023, коефіцієнт стажу — 0,26167), заробітна плата врахована за періоди з 01.07.1995 по 30.06.2000 (відповідно до довідки про заробітну плату) та з 01.07.2000 по 31.01.2014 згідно з даними персоніфікованого обліку), коефіцієнт заробітку — 0,41159. Зазначило, що позивачу проводилися автоматичні перерахунки пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-IV в автоматичному режимі 01.04.2022 та 01.04.2024 згідно з абзацом 3 частини 4 статті 42 Закону №1058-IV (по стажу). Оскільки, при проведенні даних перерахунків відсутні 24 місяці страхового стажу, немає підстав для врахування заробітної плати за дані періоди роботи.

Також, відповідачем запропоновано позивачу звернутися із заявою про перерахунок пенсії ("працевлаштування/звільнення") із долученням відповідних записів трудової книжки до будь якого територіального органу Пенсійного фонду особисто або через Веб-портал електронних послуг з використанням цифрового електронного підпису, а не із заявою у формі звернення (а.с.29-32).

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що позивачем не дотримано порядку звернення за перерахунком пенсії, встановленого Порядком №22-1. На переконання органу пенсійного фонду, відносини, які склалися між позивачем та відповідачем унормовані положеннями Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі – Закон №393/96-ВР), а відтак, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області розглянуто звернення позивача від 27.03.2026 та 24.04.2026 надано відповідь за №10074-8051/B-02/8-0900/26, у якій серед іншого роз?яснено право на звернення щодо перерахунку пенсії до територіального органу ПФУ в порядку, передбаченому Порядком №22-1. Відтак, відповідач вважає, що лист від 24.04.2026 №10074-8051/B-02/8-0900/26, яким надано відповідь на заяву позивача, не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії, а носить суто інформаційний характер.

Суд вважає, що формальне посилання відповідача на невідповідність заяви вимогам форми, передбаченої Порядком №22-1, без надання оцінки її суті, суперечить засадам справедливості, розумності та пропорційності. Такий підхід ставить формальність вище змісту та суті права, що є несумісним із принципом пріоритетності прав і свобод людини у сфері соціального забезпечення над формою відповідного волевиявлення.

Таким чином, суд доходить висновку, що навіть за умови подання заяви у формі звернення, якщо з його змісту вбачається чітке волевиявлення на здійснення перерахунку пенсії, таке звернення має розглядатися як належне звернення за змістом, а не формою. Відмова у задоволенні такого звернення лише з формальних підстав без належної оцінки його змісту та встановлення дійсного волевиявлення особи, є проявом надмірного формалізму з боку органу державної влади, призводить до фактичного обмеження гарантованого Конституцією України права особи на соціальне забезпечення і суперечить принципам пропорційності, добросовісності та верховенства права у сфері публічно-правових відносин.

Такі дії пенсійного органу також суперечать принципу "належного врядування" (good administration), що є невід`ємною складовою верховенства права. Цей принцип зобов`язує суб`єктів владних повноважень діяти добросовісно, прозоро, ефективно та бути максимально корисними для особи. Створюючи штучну перешкоду замість сприяння у реалізації права, відповідач діяв всупереч сутності належного врядування, що є неприпустимим у соціальній, правовій державі.

Крім того, відповідач своїми діями порушив принцип "правомірних очікувань" (legitimate expectations). Особа, яка має встановлене законом право на перерахунок пенсії, має обґрунтовані та законні очікування, що держава в особі її органів діятиме передбачувано та послідовно для забезпечення реалізації цього права. Відмова відповідача розглянути по суті чітко виражене прохання підриває ці правомірні очікування та руйнує довіру громадянина до держави.

Водночас щодо позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву та прийняти рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023, з урахуванням отриманих за даний період доходів, згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та виплатити пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаних норм у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб`єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб`єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.

У разі якщо межі заявлених позовних вимог не дозволяють суду під час розгляду справи здійснити перевірку того, чи забезпечив позивач на момент його звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень виконання всіх без винятку вимог закону для отримання позитивного рішення та (або) якщо суб`єкт до якого звертається позивач має право діяти при прийнятті відповідного рішення на власний розсуд (тобто має альтернативні варіанти поведінки за наслідками розгляду звернення позивача), то суд, у межах свого розсуду, з метою уникнення перебирання на себе повноважень щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу, повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 11 лютого 2020 року у справі №0940/2394/18, від 14 вересня 2021 року у справі №320/5007/20 та від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19 дійшов подібного висновку та вказав, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Суд також вказує, що поняття дискреційних повноважень наведене у пункті 7 частини першої статті 2 Закону №2073-IX дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

дискреційне повноваження передбачено законом;

дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

Як було зазначено вище по тексту судового рішення, відповідач за наслідками розгляду заяви позивача, відмовив у перерахунку пенсії позивача з підстав, які судом визнані необґрунтованими.

Суд зазначає, що задоволення позовних вимог у частині зобов`язання Управління прийняти рішення про перерахунок пенсії, може мати місце лише у випадку, якщо судом перевірено та встановлено наявність усіх передбаченим Законом №1058-IV підстав для здійснення такого перерахунку.

У той же час, суд наголошує, що суд, за загальним правилом, не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх передбачених підстав для відповідного перерахунку у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки вказане не входить до предмету судової перевірки, виходить за межі заявлених позовних вимог та є дискреційним повноваженням відповідача.

Таким чином, зазначене дає підстави для висновку, що прийняття судом рішення про зобов`язання Управління повторно розглянути заяву та прийняти рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи з 01.01.2014 по 16.12.2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023, з урахуванням отриманих за даний період доходів, згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, без попередньої перевірки усіх законодавчо визначених умов і підстав для такого перерахунку може призвести до прийняття необґрунтованого рішення.

Водночас, суд вважає, за необхідне звернути увагу, що позивач у позовній заяві просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви від 27.03.2026 щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) за період роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) повторно розглянути заяву та прийняти рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з урахуванням періодів роботи з 01.01.2014 по 16."15".2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023, з урахуванням отриманих за даний період доходів, згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд наголошує, що в пункті 5 резолютивної частини ухвали суду від 28.05.2026 запропонував позивачу - ОСОБА_1 уточнити позовні вимоги в частині визначеного нею періоду роботи, який неврахований відповідачем при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) - з 01.01.2014 по 16."15".2014.

Водночас, позивач не скористалася правом на уточнення позовних вимог.

Беручи до уваги відомості форми ОК-5 (а.с.33-36), долученої до позовної заяви, суд вважає, що замість дати - 16."15".2014, правильною датою є 16.12.2014.

З урахуванням вищевикладеного, на переконання суду належним способом захисту прав позивача у цій справі буде: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в проведенні перерахунку пенсії згідно з поданою заявою від 27.03.2026 щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) за період роботи з 01.01.2014 по 16.12.2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023 та зобов`язання Управління повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи з 01.01.2014 по 16.12.2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023, з урахуванням отриманих за даний період доходів, згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з урахуванням висновків суду.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області внести зміни до електронної пенсійної справи щодо ОСОБА_1 як непрацюючого пенсіонера, відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 26.09.1983, суд зазначає таке.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 16 №1058-IV передбачено, що застрахована особа зобов`язана:

надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування;

повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.21 розділу ІІ Порядку №22-1, документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), є: копія наказу (розпорядження) про звільнення з роботи, трудова книжка або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб, індивідуальні відомості про застраховану особу, що додаються органом, що призначає пенсію, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв`язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки, копію наказу (розпорядження) про звільнення.

Згідно із абзацами четвертим, п`ятим пункту 2.21 розділу ІІ Порядку №22-1 у разі звільнення (припинення діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату звільнення (припинення діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком.

При цьому, за відсутності вказаних вище даних у відомостях про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб, відповідно до пункту частини другої статті 16 Закону особа надає до органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору).

Пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.

Додатком 7 до Порядку №22-1 затверджено Пам`ятку пенсіонеру, в пункті 2 якої визначено, що пенсіонери протягом 10 днів зобов`язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або продовження, припинення її виплати, з наданням документів, що підтверджують: влаштування на роботу, звільнення з роботи, реєстрацію або припинення державної реєстрації підприємницької діяльності як фізичної особи - підприємця. У разі влаштування особи, яка одержує пенсію за вислугу років, на роботу за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років, виплата пенсії припиняється на весь період роботи на цій посаді, у тому числі у випадках, коли робота має місце після досягнення пенсійного віку. Достроково призначена пенсія за віком згідно з пунктами 6 і 7 частини першої статті 115 Закону у період до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, працюючим пенсіонерам (у тому числі тим, які провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), не виплачується.

Отже, наведеними вище нормативно-правовими актами чітко передбачено обов`язок пенсіонерів у разі звільнення з роботи повідомляти про це територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку шляхом подання відповідної заяви (а за відсутності даних про звільнення у відомостях про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб - документів, що засвідчують відповідні відомості: копію наказу/розпорядження про прийняття на роботу або копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору).

Суд наголошує на тому, що жоден нормативно-правовий акт не звільняє позивача від обов`язку повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду про зміну даних, тобто у цьому випадку про звільнення, що спричиняє зміну статусу позивача як застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Проте, матеріали справи не містять доказів виконання позивачем обов`язку, передбаченого пунктами 2, 3 частини другої статті 16 Закону №1058-IV, абзацами четвертим, п`ятим пункту 2.21 розділу ІІ Порядку №22-1, тобто повідомлення позивачем відповідача про набуття статусу непрацюючого пенсіонера.

З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Водночас, при зверненні до суду з цим позовом позивач судовий збір не сплачувала, оскільки звільнена від такої сплати на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, оскільки сторонами не надано доказів понесення будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, такі не підлягають розподілу на момент ухвалення цього рішення.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 20551088) щодо відмови ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви від 27.03.2026 щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) за період роботи з 01.01.2014 по 16.12.2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 20551088) повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) з урахуванням періодів роботи з 01.01.2014 по 16.12.2014, з 01.01.2015 по 05.04.2015, з 01.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 15.01.2022, з 01.03.2022 по 15.12.2022, з 01.01.2023 по 02.08.2023, з урахуванням отриманих за даний період доходів, згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 20551088.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.