Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №300/5096/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №300/5096/26

Суддя: Григорук О.Б.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. справа № 300/5096/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Обласної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій та скасування наказів

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Зібаровська Наталія Олександрівна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Обласної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в особі його працівників: щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 , 13.06.2026 без складання протоколу про адміністративне затримання, передбаченого статтею 261 КУпАП; щодо неповідомлення ОСОБА_1 підстав адміністративного затримання та його процесуальних прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; щодо затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутності звернення, передбаченого постановою КМУ № 1487;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 : щодо внесення неправдивих відомостей до Реєстру "Оберіг"; щодо взяття та поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних без належних правових підстав; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі відомостей військового квитка НОМЕР_2 , виключити відомості про ОСОБА_1 з військового обліку, та привести відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до вимог статей 28, 32, 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у редакції від 05.12.2012, чинної станом на 10.01.2013, у зв`язку із досягненням граничного віку перебування у запасі та неотримання до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності ОСОБА_1 ;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 : щодо звернення до органів Національної поліції про затримання та доставлення ОСОБА_1 без дотримання вимог абз. 16 п. 79 та п. 56 постанови КМУ № 1487; щодо направлення ОСОБА_1 на медичний огляд Військово-лікарською комісією 14.06.2026 без належного направлення за формою згідно з додатком 11 до постанови КМУ № 560, без реєстрації такого направлення у журналі за формою згідно з додатком 12 до постанови КМУ № 560 та без належного вручення повістки для проходження військово-лікарської комісії; щодо використання довідки військово-лікарської комісії від 14.06.2026 № 2026-0614-1523-5912-7, як правової підстави для призову ОСОБА_1 під час мобілізації, оскільки зазначена довідка оформлена військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , тоді як фактичний медичний огляд проводився в Обласній військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , а направлення на ВЛК та мобілізаційні заходи здійснював ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушено вимоги пунктів 70, 72, 74, 75 постанови КМУ № 560 та Наказу МОУ № 402; щодо призову та відправлення ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 без вручення йому під особистий підпис повістки, щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби, передбаченої п. 88 постанови КМУ № 560; щодо включення ОСОБА_1 до військової або зведеної військової команди та направлення його до Військової частини НОМЕР_1 без належного оформлення поіменного списку за формою згідно з додатком 14 до постанови КМУ № 560, накладення кваліфікованого електронного підпису керівника та направлення такого списку засобами системи електронного документообігу відповідній військовій частині;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби за мобілізацією до Військової частини НОМЕР_1 - у зв`язку із наявністю повного витягу із Реєстру "Оберіг, де мобілізацію начебто здійснив ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо незаконного утримання ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.06.2026 по 14.06.2026 року без правових підстав;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку відповідно до вимог статей 28, 32, 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у редакції від 05.12.2012, чинній станом на 10.01.2013, у зв`язку із досягненням граничного віку перебування у запасі та неотриманням до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності ОСОБА_1 , на підставі відомостей військового квитка НОМЕР_2 ;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби за мобілізацією до Військової частини НОМЕР_1 - у зв`язку із перебуванням та утриманням ОСОБА_1 , саме в ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо оформлення документів, які стали підставою для незаконної мобілізації ОСОБА_1 та його направлення до Військової частини НОМЕР_1 ; щодо оформлення та використання довідки військово-лікарської комісії від 14.06.2026 № 2026-0614-1523-5912-7, як підстави для призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, незважаючи на те, що позивач не проходив військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 , а проходив її при обласній військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , а мав проходити взагалі при ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушено вимоги пунктів 70, 72, 74, 75 постанови КМУ № 560 та Наказу МОУ № 402; щодо направлення ОСОБА_1 на медичний огляд Військово-лікарською комісією 14.06.2026 без належного направлення за формою згідно з додатком 11 до постанови КМУ № 560, без реєстрації такого направлення у журналі за формою згідно з додатком 12 до постанови КМУ № 560 та без належного вручення повістки для проходження Військово-лікарської комісії;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби за мобілізацією до Військової частини НОМЕР_1 - у зв`язку із наявними доказами, а саме повного витягу із Реєстру " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", де вказаний номер пройденого ВЛК та копії довідки ВЛК від 14.06.2026 № 2026-0614-1523-5912-7;

- визнати протиправними дії Обласної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо проведення медичного огляду ОСОБА_1 з порушенням вимог пунктів 70, 72, 74 та 75 постанови КМУ № 560 та наказу МОУ № 402; щодо невручення ОСОБА_1 належним чином оформленої довідки Військово-лікарської комісії під особистий підпис відповідно до вимог наказу МОУ № 402;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.06.2026 співробітники Національної поліції України безпідставно затримали ОСОБА_1 та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_8 без складання протоколу про адміністративне затримання. Надалі ОСОБА_1 пройшов ВЛК, однак не за місцем перебування на військовому обліку, а в селищі Лисець, де знаходиться обласна ВЛК, а в довідці ВЛК від 14.06.2026 № 2026-0614-1523-5912-7 зазначено про проведений медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 . При цьому, позивачу не було вручено повістку про необхідність проходження ВЛК, а медичний огляд проведено поверхнево без належної оцінки стану здоров`я ОСОБА_1 . Надалі ОСОБА_1 мобілізували та направили для проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 . Представник позивача вважає протиправними дії відповідачів, оскільки позивач мав бути виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 . Відповідно до військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , позивач має звання рядовий, ВОС 999. Згідно зі статтею 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку, ОСОБА_1 досяг граничного віку перебування в запасі та не отримав до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни, які були зняті, звільнені, але не виключені з військового обліку. Оскільки позивач був саме виключений з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік він не підлягає. З аналізу положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного. З 10.01.2013 ОСОБА_1 є звільненим від виконання військового обов`язку як особа, що в силу закону вважається непридатною до проходження військової служби. Факт виключення позивача з військового обліку свідчить про те, що позивач більше не є військовозобов`язаним та відповідно не може бути призваний на військову службу під час мобілізації відповідно до частини 1 статті 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вищевказані обставини свідчать про протиправність мобілізації ОСОБА_1 , та, як наслідок, скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 17.07.2026 дану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу для усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: копії договору № б/н від 15.06.2026 про надання правничої допомоги, на підставі якого видано ордер АТ № 1137551 від 13.07.2026.

19.07.2026 на виконання ухвали суду адвокатом Зібаровською Наталією Олександрівною в інтересах ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подано клопотання, відповідно до якого представником зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України - не вимагається надання договору. Відповідно до Положення про ордер на надання правничої допомоги, а саме пункту 11. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. На підставі вищевикладеного представник позивача просить суд відкрити провадження у справі (а.с. 53-54).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.07.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_11 від 25.07.2026 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що позивач проходив ВЛК при районному ТЦК та СП, однак скарги на дії (бездіяльність) такого ВЛК до обласного ТЦК та СП не надходили. Окрім цього, в ході перевірки військово-облікових даних позивача встановлено, що останній згідно рішення військово-лікарської комісії був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621 було встановлено обов`язок пройти повторну ВЛК для осіб, які були визнані обмежено придатними, досягли 25 років, не мають статусу особи з інвалідністю. Проте, ОСОБА_1 не виконав вищезгадані вимоги, а саме не з`явився у встановлений строк до ТЦК та СП з метою проходження ВЛК, та відповідно своєчасно не пройшов ВЛК. Про поважні причини неприбуття чи/або обставини непереборної сили у встановлений законом спосіб ТЦК та СП не повідомив. Крім того, в порушення вимог п. 10 Правил військового обліку, яким визначено що військовозобов`язані повинні звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. До правовідносин, які виникли між позивачем та відповідними ТЦК та СП підлягали до застосування норми, які діяли на момент виникнення відповідних правовідносин, а тому, на думку представника відповідача, позивач цілком правомірно підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 66-78).

28.07.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача від 27.07.2026 на відзив, в якій представник позивача заперечила щодо доводів, викладених ІНФОРМАЦІЯ_12 у відзиві. Так, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 досяг граничного віку перебування в запасі та не отримав до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни, які були зняті, звільнені, але не виключені з військового обліку. Оскільки позивач був саме виключений з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік він не підлягає. З аналізу положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного. З 10.01.2013 ОСОБА_1 є звільненим від виконання військового обов`язку як особа, що в силу закону вважається непридатною до проходження військової служби (а.с. 79-87).

05.08.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 05.08.2026 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що 04.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_10 направив звернення №Е3512848 від 04.09.2025 до Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, яке було зареєстровано ЄО за №21274 від 04.09.2025 щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підставою для доставлення визначено непроходження (відмову від проходження) військово-лікарської комісії. У зв`язку з наявністю вищевказаного звернення працівниками поліції позивачу запропоновано прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після чого його у супроводі працівників поліції доставлено до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на виконання звернення ІНФОРМАЦІЯ_13 . Матеріали справи не містять жодного доказу застосування до позивача адміністративного затримання у розумінні статті 261 КУпАП. Натомість вони підтверджують, що працівниками поліції здійснювалося саме доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на виконання звернення останнього. За таких обставин підстави для складення протоколу про адміністративне затримання були відсутні, оскільки стаття 259 КУпАП не передбачає складення окремого процесуального документа при доставленні особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

10.08.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача від 07.08.2026 на відзив, в якій представник позивача заперечила щодо доводів, викладених Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області у відзиві. Так, представник позивача зазначив, що представники Національної поліції не мали права доставляти позивача до ТЦК для складання протоколу, оскільки в ОСОБА_1 були відсутні будь-які порушення правил військового обліку.

10.08.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача від 07.08.2026 про долучення доказів до справи, до якого долучено копію листа Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 24.06.2026 № 119786/00003-2026 та оптичний диск із відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейських з відрізком часу 14.06.2026 під час супроводження ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_13 (Снятин).

10.08.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2026 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що позивач пройшов медичний огляд позаштатною постійно діючою ВЛК №2 при ІНФОРМАЦІЯ_14 та відповідно до довідки ВЛК був визнаний таким що придатний до військової служби, і призваний на військову службу. Довідка ВЛК від 26.06.2026 є чинною та не скасованою, а тому дії ТЦК щодо зняття позивача з обліку військовозобов`язаних у зв`язку з мобілізацією, та дії Військової частини НОМЕР_1 при прийнятті наказу про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 є абсолютно законними. Процедура призову є незворотною. З моменту зарахування до списків військової частини процес призову закінчився, а особа набула статусу "військовослужбовець". З цього моменту на нього поширюються норми статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка містить вичерпний перелік підстав для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану. Враховуючи вищезазначене, під час прийняття оскаржуваного наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу частини, військова частина діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

12.08.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача від 11.08.2026 на відзив, в якій представник позивача заперечила щодо доводів, викладених Військовою частиною НОМЕР_1 у відзиві. Так, представник позивача зазначив, що проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а тому з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення законним та обґрунтованим заходом буде визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 у частині зарахування позивача до списків особового складу частини та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби. Подальше проходження позивачем військової служби, як похідне є порушенням ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

13.08.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.08.2026 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що законодавством прямо передбачено такий механізм: виявлення порушення правил військового обліку, потім - звернення ТЦК до Національної поліції, потім - доставлення особи, потім - оформлення матеріалів адміністративного правопорушення. Саме цей передбачений законодавством механізм і є правовою основою взаємодії між ТЦК та СП і Національною поліцією. Тому твердження представника позивача про те, що саме звернення ТЦК до поліції є незаконним, не відповідає чинному законодавству. Із наданої самим позивачем відповіді Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області вбачається, що працівниками поліції адміністративне затримання щодо ОСОБА_1 не здійснювалося. ІНФОРМАЦІЯ_1 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_15 , що прямо підтверджується офіційними відомостями щодо його працівників та найменування установи. При цьому сама по собі обставина, що особу фактично супроводжували до структурного підрозділу ТЦК, не свідчить про відсутність правових підстав для її доставлення. Більше того, Порядок №1487 прямо оперує поняттям «відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки», а не конкретної будівлі чи конкретного кабінету, до якого має бути доставлена особа. Тому посилання позивача на те, що його було доставлено не за адресою адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_13 у АДРЕСА_1 , саме по собі не підтверджує порушення Порядку №1487. Окрім цього, Порядок №1487 передбачає інформаційну взаємодію між ТЦК та СП та Національною поліцією, а відповідні відомості можуть передаватися в електронній формі через інформаційні системи. Саме на це звернуло увагу і ГУНП в Івано-Франківській області у відповіді на адвокатський запит, зазначивши, що електронні звернення щодо порушників мобілізаційного законодавства формуються в інформаційних ресурсах Міністерства оборони України у визначеному електронному форматі та надходять до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». Таким чином, відсутність у матеріалах справи окремого паперового примірника звернення ТЦК не означає відсутності самого звернення та не свідчить про його незаконність. Навпаки, якщо відповідна інформація міститься в інформаційній системі Національної поліції та на її підставі працівниками поліції здійснювалися відповідні дії, це підтверджує факт функціонування електронної інформаційної взаємодії. Адміністративне затримання є окремим заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення та має окремі підстави й порядок оформлення. Саме тому відсутність протоколу адміністративного затримання не свідчить про незаконність факту доставлення особи. У цьому випадку ГУНП офіційно підтвердило, що адміністративне затримання не здійснювалося, а відбувалося супроводження громадянина до відповідного структурного підрозділу ТЦК для складання протоколу про адміністративне правопорушення. ІНФОРМАЦІЯ_16 не вчиняв щодо позивача жодних дій, які б виходили за межі наданих йому законом повноважень. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

17.08.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача від 16.08.2026 на відзив, в якій представник позивача заперечила щодо доводів, викладених ІНФОРМАЦІЯ_6 у відзиві. Так, представник позивача зазначив, що позивач має бути виключений з військового обліку, оскільки досяг 40-ка річного віку ІНФОРМАЦІЯ_17 та не отримав до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності.

12.08.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача від 11.08.2026 про долучення доказів до справи, до якого долучено копію листа 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 18.07.2026 № 1190/971/ВихЗПІ, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 направити ОСОБА_1 на медичний огляд госпітальною (гарнізонною) ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , згідно копії військового квитка серії НОМЕР_2 від 03.01.1992 позивач прийнятий на облік 06.03.2002 до ІНФОРМАЦІЯ_19 (а.с. 36-40).

Позивач знаходився на військову обліку в ІНФОРМАЦІЯ_13 , що підтверджується витягом із застосунку “Резерв+” від 15.06.2026, в якому міститься відмітка “Порушення правил військового обліку”. Окрім цього, міститься інформація про звернення 04.09.2025 до Нацполіції із зазначенням причини звернення: «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК» (а.с. 43).

Так, 04.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_10 направив звернення №Е3512848 від 04.09.2025 до Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, яке було зареєстровано ЄО за №21274 від 04.09.2025 щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підставою для доставлення зазначено: ЗУ № 4235-ІХ «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії. Найменування ТЦКСП, який звернувся до Нацполіції: ІНФОРМАЦІЯ_10 .

13.06.2026 о 23:25 у м. Коломия співробітниками Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в ході патрулювання території обслуговування під час перевірки документів та встановлення особи за наявними інформаційними базами Національної поліції України з`ясовано, що відносно ОСОБА_1 наявне вищевказане звернення ІНФОРМАЦІЯ_13 щодо його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

14.06.2026 о 00:00 позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_13 (Снятин) та направлено для проходження ВЛК.

14.06.2026 за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 складено висновок у формі довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14.06.2026 за № 2026-0614-1523-5912-7. На підставі статті 30а, 36в графи ІІ Розкладу хвороб: придатний до військової служби (а.с. 34). Діагноз: Н52.0, Н52.2, Н90.4: складний гіперметропічний астигматизм в 3,0 діоптрії при гіперметропії в меридіані найбільшої аметропії в 6,0 діоптрій при гостроті зору з корекцією 0,5 правого ока. Гіперметропія в 4,0 діоптрії при гостроті зору з корекцією 0,9 лівого ока. Лівобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість (а.с. 34-35).

14.06.2026 прийнято наказ про призов позивача на військову службу по загальній мобілізації та призвано на військову службу по мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 .

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо взяття та поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних, доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_13 та проведення ВЛК, мобілізації та направлення до Військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби, представник позивача звернулася з цим позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до частин 5, 9 статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією РФ проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно з пунктом 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 8 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, обов`язки щодо ведення обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 37 Закону №2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону №2232-ХІІ зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:

2) з військового обліку військовозобов`язаних:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

які зараховані до військового оперативного резерву;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

3) з військового обліку резервістів:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту;

які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Згідно з частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону № 2232-XII.

Приписами частини першої статті 28 Закону № 2232-XII, у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем 40 років (10.01.2013), було визначено, що запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди. Розряди встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних, які перебувають в запасі.

Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі взагалі.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону № 2232-XII, у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем 40 років (10.01.2013), було визначено, що солдати і матроси, сержанти і старшини, прапорщики і мічмани, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:

а) у запасі першого розряду - до 35 років;

б) у запасі другого розряду: солдати, матроси, сержанти і старшини - до 40 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.

Статтею 32 Закону № 2232-XII, у редакції, що діяла на момент досягнення позивачем 40 років (10.01.2013), було визначено, що військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Законом України від 27.03.2014 № 1169-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації” (далі - Закон № 1169-VII, який набрав чинності 01.04.2014) було внесено зміни до статті 28 Закону № 2232-XII, зокрема, частину другу статті 28 Закону № 2232-XII викладено у такій редакції: “Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд - до 50 років”.

Законом України від 22.07.2014 № 1604-VII “Про внесення змін до статті 28 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон № 1604-VII, який набрав чинності 13.08.2014), було внесено зміни до статті 28 Закону № 2232-XII, зокрема, у пункті 2 частини другої цифри “ 50” замінено цифрами “ 60”.

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_2 від 03.01.1992 суд встановив, що ОСОБА_1 присвоєно військове звання і класність по спеціальності – рядовий. В розділі ІV «Служба в запасі» міститься інформація про категорію обліку – 2, склад – солдат, ВОС – 999 (а.с. 37).

В позовній заяві представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 мав бути виключений з військового обліку після досягнення граничного віку перебування в запасі (40 років), водночас, жодних доказів виключення ОСОБА_1 з військового обліку суду не надано. Так, в долученій до позовної заяви копії військового квитка серії НОМЕР_2 від 03.01.1992 відсутні відомості про виключення позивача з військового обліку (а.с. 36-40).

При цьому, у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 03.01.1992 міститься запис про те, що позивач прийнятий на облік 06.03.2002 до ІНФОРМАЦІЯ_19 . Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_20 06.03.2002 визнано ОСОБА_2 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час. Підлягає переогляду 06.03.2007 (а.с. 38-39).

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо взяття позивача на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як особу, яка раніше мала бути виключена з військового обліку, у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24, законодавець виокремлює поняття “зняття з військового обліку” та “виключення з військового обліку”, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону № 2232-XII Верховний Суд у справі № 280/2880/24 дійшов висновку, що “громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаний”, водночас зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII взяти на військовий облік можуть громадян, які зняті з військового обліку, а не є виключеними з військового обліку.

Водночас, положення Закону № 2232-XII в частині, що стосується граничного віку перебування військовозобов`язаних осіб в запасі, зазнавало змін.

Так, згідно зі статтею 28 Закону № 2232-XII, у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем 40 років (10.01.2013), запас військовозобов`язаних поділявся на два розряди, що встановлювалися залежно від віку військовозобов`язаних. Військовозобов`язані, які перебували у запасі та мали військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділялися на розряди за віком: у запасі першого розряду - до 35 років; у запасі другого розряду: солдати, матроси, сержанти і старшини - до 40 років; прапорщики і мічмани - до 50 років. При цьому граничний вік перебування в запасі другого розряду був граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.

У подальшому, Законом № 1169-VII внесено зміни до статті 28 Закону № 2232-XII та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом № 1604-VII - до 60 років.

Проте приписи статті 28 Закону № 2232-XII про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві, змін не зазнали.

Тобто з набранням чинності указаних змін до Закону № 2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 09 квітня 2026 року в справі № 280/6524/24.

Таким чином, у зв`язку із продовженням граничного віку перебування в запасі позивача було автоматично поновлено в запасі, незалежно від того чи перебував він на військовому обліку, оскільки позивач не досягнув 60-річного віку, тобто повинен, згідно з чинним законодавством, перебувати на військовому обліку військовозобов`язаних.

Щодо доводів про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, то згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у Рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з цього правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України: випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами правовідносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Унесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (стаття 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Однак, у цьому випадку йдеться не про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, а поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає національним інтересам держави.

У зв`язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.

Таким чином, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону № 2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов`язаним, тому позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №559) та форму військово-облікового документа.

Відповідно до пункту 1 Порядку №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа".

Відповідно до пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктами 5, 6 Порядку №559 визначено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Пунктом 7 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (надалі по тексту - QR-код військово-облікового документа).

Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Відповідно до пункту 8 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв`язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.

Як встановлено судом вище, до матеріалів справи представник позивач не надав військово-облікового документа про фактичне виключення позивача з військового обліку.

Так, в долученій до позовної заяви копії військового квитка серії НОМЕР_2 від 03.01.1992 відсутні відомості про виключення позивача з військового обліку. При цьому, виключення ОСОБА_1 з військового обліку могло бути здійснено лише на підставі чинного законодавства.

За вказаних обставин, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 : щодо внесення неправдивих відомостей до Реєстру "Оберіг", щодо взяття та поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних без належних правових підстав, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі відомостей військового квитка НОМЕР_2 , виключити відомості про ОСОБА_1 з військового обліку, та привести відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до вимог статей 28, 32, 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у редакції від 05.12.2012, чинної станом на 10.01.2013, у зв`язку із досягненням граничного віку перебування у запасі та неотримання до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності ОСОБА_1 , визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку відповідно до вимог статей 28, 32, 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у редакції від 05.12.2012, чинній станом на 10.01.2013, у зв`язку із досягненням граничного віку перебування у запасі та неотриманням до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності ОСОБА_1 , на підставі відомостей військового квитка НОМЕР_2 .

Щодо позову в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо звернення до органів Національної поліції про затримання та доставлення ОСОБА_1 без дотримання вимог абз. 16 п. 79 та п. 56 постанови КМУ № 1487, то суд вказує на таке.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 цього Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Стаття 34 Закону №2232-XII визначає, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 11 статті 38 Закону №2232-ХІІ передбачено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

За приписами частини 1 статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює і визначає відповідно Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Частиною 1 статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок КМУ №560).

Згідно з пунктом 21 Порядку КМУ №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 27 Порядку КМУ №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою:

1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:

взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (пункт 28 Порядку КМУ №560).

Відповідно до пункту 34 Порядку КМУ №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Додаток 2 до Порядку КМУ № 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з приписами пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 79 Порядку КМУ №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначені приписи закону кореспондуються з пунктом 56 Порядком КМУ №1487, відповідно до якого Національна поліція, зокрема, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Як встановлено судом, у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 03.01.1992 міститься запис про те, що позивач прийнятий на облік 06.03.2002 до ІНФОРМАЦІЯ_19 . Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_20 06.03.2002 визнано ОСОБА_2 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час. Підлягає переогляду 06.03.2007 (а.с. 38-39).

Таким чином, згідно рішення військово-лікарської комісії позивач був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX встановлено обов`язок пройти повторну ВЛК для осіб, які були визнані обмежено придатними, досягли 25 років, не мають статусу особи з інвалідністю.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12.02.2025 № 4235-IX пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" викладено в такій редакції:

"2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".

ОСОБА_1 не виконав вищезгадані вимоги, а саме не з`явився у встановлений строк до ТЦК та СП з метою проходження ВЛК, та відповідно своєчасно не пройшов ВЛК. Про поважні причини неприбуття чи/або обставини непереборної сили у встановлений законом спосіб ТЦК та СП не повідомив. Доказів протилежного суду не подано.

Окрім цього, п. 10 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані повинні звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За вказаних обставин, 04.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_10 направив звернення №Е3512848 від 04.09.2025 до Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, яке було зареєстровано ЄО за №21274 від 04.09.2025 щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підставою для доставлення зазначено: ЗУ № 4235-ІХ «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії. Найменування ТЦКСП, який звернувся до Нацполіції: ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Окрім цього, в позовній заяві не міститься інформації коли саме ОСОБА_1 виконав обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних.

Натомість, у витязі із застосунку “Резерв+” від 15.06.2026 зазначено, що дата уточнення даних 15.06.2026. Тобто, станом на дату формування та направлення звернення №Е3512848 від 04.09.2025 до Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, позивач ще не виконав обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, доказів протилежного суду не надано.

За приписами частини 1 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” від 16.03.2016 № 1951-VІІІ (далі - Закон України № 1951-VІІІ) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч. 8 статті 5 Закону № 1951-VІІІ).

Згідно з частиною 8 статті 5 Закону України № 1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 1 статті 14 Закону України № 1951-VІІІ встановлено, що ведення Реєстру включає 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У частині 3 статті 14 Закону України № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону України № 1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку “Резерв+”.

Судом на підставі витягу із застосунку “Резерв+” встановлено, що позивач перебував на обліку як військовозобов`язаний та в реєстрі містились відомості про порушення ним правил військового обліку, і як наслідок його розшуку.

З огляду на вищевказані обставини, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

При цьому, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не ведуть бази розшуку органів поліції, зокрема не наповнюють відомостями базу даних розшуку, не вносять та не виключають відомості.

Як встановлено судом вище, позивач у межах визначеного Законом строку не виконав обов`язок щодо проходження повторної ВЛК як особа, яка була визнана обмежено придатною, та не уточнив своїх персональних та військово-облікових даних, чим порушив вимоги Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів та частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII.

Водночас, суд зазначає, що доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставлення до органу ТЦК та СП, а потім складення протоколу про адміністративне правопорушення за статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Отже, розшук військовозобов`язаного з метою доставлення/адміністративного затримання оголошений відповідачем у спірному випадку правомірно та у порядку, визначеному законом.

Суд зазначає, що сама ж по собі наявність в застосунку “Резерв+” примітки “Порушення правил військового обліку” не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП.

Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв`язку з неприбуттям позивача до ТЦК, відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС автоматично сформовано звернення до поліції щодо доставки позивача до відповідача в зв`язку із фактичним вчиненням ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При цьому, розшук і доставлення військовозобов`язаного, як примусовий привід, здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що позивачем не доведено відсутності порушення правил військового обліку, що полягає у непроходженні військово-лікарської комісії, суд приходить до висновку, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме інформацію про порушення позивачем правил військового обліку та перебування в розшуку, є обґрунтованим.

Таким чином, позов в частині вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо звернення до органів Національної поліції про затримання та доставлення ОСОБА_1 без дотримання вимог абз. 16 п. 79 та п. 56 постанови КМУ № 1487, - задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в особі його працівників: щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 13.06.2026 без складання протоколу про адміністративне затримання, передбаченого статтею 261 КУпАП; щодо неповідомлення ОСОБА_1 підстав адміністративного затримання та його процесуальних прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; щодо затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутності звернення, передбаченого постановою КМУ № 1487, то суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом вище, підставою для доставлення ОСОБА_1 13.06.2026 працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 слугувало звернення ІНФОРМАЦІЯ_13 від 04.09.2025 №Е3512848 до Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, яке було зареєстровано ЄО за №21274 від 04.09.2025 щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В такому зверненні чітко зазначено підставою для доставлення зазначено: ЗУ № 4235-ІХ «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії.

З огляду на те, що таке звернення від 04.09.2025 №Е3512848 направлено ІНФОРМАЦІЯ_10 , то ОСОБА_1 доставлено саме до структурного підрозділу того ТЦК та СП, який звернувся до Нацполіції, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_13 (Снятин).

Так, ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_2 ) є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_15 та функціонує в його системі, що прямо підтверджується офіційними відомостями щодо його працівників та найменування установи.

Окрім цього, абзацом третім пункту 56 Порядку № 1487 передбачено, що Національна поліція: за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.

Тобто, мова йде про доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів працівниками Національної поліції України до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а не обов`язково того районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який сформував звернення про доставку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, згідно з пунктом 3 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Вищевказані обставини спростовують доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 мав бути доставлений саме до ІНФОРМАЦІЯ_13 , а не ІНФОРМАЦІЯ_13 (Снятин).

Щодо дій працівників Національної поліції України під час доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_13 (Снятин), то відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Згідно з частиною третьою статті 38 Закону №2232-ХII органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом вище, за наявності звернення ІНФОРМАЦІЯ_13 від 04.09.2025 №Е3512848 працівниками поліції позивачу запропоновано прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після чого його у супроводі працівників поліції доставлено до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на виконання звернення ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Водночас, щодо ОСОБА_1 працівниками поліції не було застосовано саме адміністративне затримання як окремий захід забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачений статтями 260-262 КУпАП. Сам факт супроводження та доставлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не є достатнім для висновку про застосування до неї адміністративного затримання у розумінні статті 261 КУпАП.

При цьому, КУпАП передбачене «Доставлення порушника» (стаття 259) та «Адміністративне затримання» (стаття 261), що є відмінними за змістом, підставами та порядком їх застосування поняттями.

Частиною першою статті 259 КУпАП передбачено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов`язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.

Відповідно до частини першої статті 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.

Згідно з частинами першої-третьої статті 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 560 передбачено, що у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства вбачається, що адміністративне затримання здійснюється поліцією виключно у разі відмови військовозобов`язаного прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, адміністративне затримання та доставлення порушника не є поняттями тотожніми за змістом, підставами та порядком їх застосування.

Відповідно до статті 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

При цьому норма статті 259 КУпАП не передбачає складання окремого процесуального документа при доставленні правопорушника до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На підтвердження того, що стосовно позивача працівниками поліції було здійснено саме доставлення, а не адміністративне затримання, ГУНП в Івано-Франківській області до відзиву долучило довідку про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до зазначеної довідки позивача, який перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_2 ), доставлено 14.06.2026 о 00 год. 00 хв. працівником поліції Григорівим Л.В. У довідці також зазначено, що після доставлення особу направлено на проходження військово-лікарської комісії та складення відповідного протоколу.

Таким чином, надані суду докази підтверджують, що працівниками поліції здійснювалося саме доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на виконання звернення ІНФОРМАЦІЯ_13 . За таких обставин підстави для складення протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 були відсутні, оскільки стаття 259 КУпАП не передбачає складення окремого процесуального документа при доставленні особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За вказаних обставин, позов в частині вимоги до ГУНП в Івано-Франківській області задоволенню не підлягає.

Що стосується проведеного медичного огляду ОСОБА_1 , результати якого зафіксовані у довідці військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14.06.2026 за № 2026-0614-1523-5912-7, то суд звертає увагу на таке.

Пунктом 70 Порядку № 560 визначено, що порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

Так, наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", (далі - Положення № 402).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.5.1 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_21 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до пункту 2.5.2 глави 2 розділу І Положення № 402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1566/31434.

Згідно з пунктом 2.5.3 глави 2 розділу І Положення № 402 до складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Пунктом 2.5.4 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Відповідно до пункту 2.5.9 глави 2 розділу І Положення № 402 позаштатні ВЛК здійснюють службове листування через діловодство закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких ці комісії утворені.

Згідно з пунктом 2.5.11 глави 2 розділу І Положення № 402 документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

Пунктом 2.8.1 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров`я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

В спірному випадку, 14.06.2026 за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 складено висновок у формі довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14.06.2026 за № 2026-0614-1523-5912-7 (а.с. 34).

Представник позивача зазначив, що фактично медичний огляд ОСОБА_1 пройшов у селищі Лисець Івано-Франківської області, де знаходиться ВЛК Івано-Франківської області, а тому, на думку представника позивача, довідка військово-лікарської комісії від 14.06.2026 за № 2026-0614-1523-5912-7 мала бути складена саме Обласною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_22 , а не ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Водночас, представником позивача не надано суду жодних документів про те, що медичний огляд позивача проведено саме Обласною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_22 .

Натомість, довідка військово-лікарської комісії від 14.06.2026 за № 2026-0614-1523-5912-7 містить прізвища, імена та по батькові голови ВЛК, членів ВЛК та секретаря ВЛК, а також відомості про електронні підписи такої довідки (а.с. 35). Так, згідно вказаних відомостей місце роботи голови ВЛК, членів ВЛК та секретаря ВЛК є Комунальне некомерційне підприємство «Надвірнянська центральна районна лікарня Надвірнянської міської ради» (КП КНП Надвірнянська ЦРЛ, код ЄДРПОУ – 01993575).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 71 Порядку № 560 медичний огляд резервістів та військовозобов`язаних може проводитися у закладах охорони здоров`я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

Згідно з пунктом 72 Порядку № 560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_23 .

Таким чином, проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки можливе у разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви.

В спірному випадку представник позивача не надав суду жодних доказів, що ОСОБА_1 звертався до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про незгоду із рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 , оформленого у вигляді довідки від 14.06.2026 за № 2026-0614-1523-5912-7, а тому доводи представника позивача про проходження позивачем медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 не відповідають дійсності.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.8.2 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

Згідно з пунктом 2.8.4 глави 2 розділу І Положення № 402 на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.

Водночас, пунктом 1.2 глави 1 розділу I Положення № 402 визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Таким чином, до повноважень ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 входить огляд громадян з метою визначення їхньої придатності за станом здоров`я до військової служби.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Пунктом 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.

В спірному випадку судом встановлено, що ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 проведено 14.06.2026 медичний огляд ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби.

Суд зазначає, що законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця військово-лікарською комісією. При цьому медичний огляд військовослужбовця повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, тобто з урахуванням усіх медичних показників щодо стану здоров`я особи.

Щодо тверджень представника позивача про те, що під час медичного огляду залишено поза увагою наявність в ОСОБА_1 захворювань, несумісних з проходженням військової служби, то суд звертає увагу на те, що 14.06.2026 за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 складено висновок у формі довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14.06.2026 за № 2026-0614-1523-5912-7. На підставі статті 30а, 36в графи ІІ Розкладу хвороб: придатний до військової служби (а.с. 34). Діагноз: Н52.0, Н52.2, Н90.4: складний гіперметропічний астигматизм в 3,0 діоптрії при гіперметропії в меридіані найбільшої аметропії в 6,0 діоптрій при гостроті зору з корекцією 0,5 правого ока. Гіперметропія в 4,0 діоптрії при гостроті зору з корекцією 0,9 лівого ока. Лівобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість (а.с. 34-35).

Таким чином, довідка військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14.06.2026 за № 2026-0614-1523-5912-7 містить перелік діагнозів, на які звернув увагу представник позивача у позовній заяві.

Пунктом 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_24 , направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Пункт 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402 передбачає, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.

Відповідно до підпункту “а” пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) "Придатний": до військової служби; до військової служби за контрактом; до служби у військовому резерві.

Судом встановлено, що за результатами медичного обстеження ОСОБА_1 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 складено висновок у формі довідки військово-лікарської комісії від 14.06.2026 за № 2026-0614-1523-5912-7. На підставі статті 30а, 36в графи ІІ Розкладу хвороб: придатний до військової служби (а.с. 34).

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності або непридатності до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Згідно з положеннями частини п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

У цій адміністративній справі, представником позивача оскаржується рішення ВЛК, саме з підстав незгоди з визначенням медичного діагнозу ОСОБА_1 та неврахування Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 медичних даних.

Враховуючи правові позиції Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 та від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, суд не вправі надавати оцінку медичному діагнозу позивача, оскільки суд не є спеціальною установою в медичній сфері. Оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

При цьому суд звертає увагу на те, що представником позивача не надано суду експертних медичних висновків, які б підтверджували помилковість оцінки Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 стану здоров`я позивача.

Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 та від 12.02.2021 у справі №820/5570/16.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що 12.08.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача від 11.08.2026 про долучення доказів до справи, до якого долучено копію листа 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 18.07.2026 № 1190/971/ВихЗПІ, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 направити ОСОБА_1 на медичний огляд госпітальною (гарнізонною) ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Таким чином, представник позивача реалізувала гарантоване Положенням № 402 право на оскарження в адміністративному порядку рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо придатності ОСОБА_1 до проходження військової служби.

Рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 18.07.2026 № 1190/971/ВихЗПІ, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 направити ОСОБА_1 на медичний огляд госпітальною (гарнізонною) ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, є обов`язковим до виконання та передбачає медичний огляд госпітальною (гарнізонною) ВЛК при закладі охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України із службовою та медичною характеристикою, усіма наявними медичними документами щодо стану здоров`я позивача.

За вказаних обставин, відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог до Обласної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Що стосується позову в частині визнання протиправним та скасування наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу по загальній мобілізації, то суд вказує на таке.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов`язок і військову службу” та цим Порядком.

Згідно з пунктом 82 Порядку № 560 наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи).

З огляду на те, що ОСОБА_1 згідно довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14.06.2026 за № 2026-0614-1523-5912-7 визнаний придатним до військової служби за станом здоров`я та на день призову не мав права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а тому позивач правомірно призваний на військову службу під час мобілізації.

Щодо позову в частині визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби позивача, та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , то суд вказує на таке.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про Державну спеціальну службу транспорту", "Про національну безпеку України" та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, з метою подальшого вдосконалення та належної організації обліку особового складу Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 1, 2 Розділу XII Інструкції № 280 для обліку особового складу в особливий період використовуються:

1) на особовий склад, який перебуває на військовій службі (здійснює трудову діяльність), а також військовослужбовців, які проходили службу у військовому резерві за контрактом та призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - облікові документи, які велися на нього у військовій частині в мирний час;

2) на військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - особові справи, обліково-послужні та послужні (скорочені послужні) картки (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби), отримані з ТЦК та СП.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції № 280 визначено, що виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.

Зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є:

1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;

2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено,- виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;

3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.

До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.

Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.

Отже, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Таким чином, слід зазначити, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Отже, правовідносини щодо призов на військову службу під час мобілізації не є релевантними щодо правовідносин щодо зарахування до списку особового складу військової частини військовослужбовця.

Перелік підстав звільнення з військової служби визначений статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», однак представник позивача в позовній заяві не зазначив жодних підстав з такого переліку для звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Водночас, доводи представника позивача щодо протиправності наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , фактично зводяться лише до обставин проходження ВЛК та мобілізації позивача, оцінку правомірності яким суд надав вище.

Отже, з огляду на викладені вище висновки суду, цей позов не підлягає задоволенню в решті похідних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , припинити проходження позивачем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у Військовій частині НОМЕР_1 , зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та видати наказ про звільнення з військової служби.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Обласної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій та скасування наказів.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. А.Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Обласної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій та скасування наказів, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua