Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №300/1545/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. справа № 300/1545/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Космірак Н.М.,

представника відповідача - Гавадзина М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2024 №020914/0706,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Калинюк Р.С., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2024 №020914/0706.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки змістовна конструкція п. 80.2. ст. 80 ГІК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України. Підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення. Стверджує, що відповідачем не зазначено податковий період, який охоплюється перевіркою. На думку позивача такі порушення призвели до незаконного проведення перевірки, без дотримання чіткої процедури, визначеної статтями 80, 81 Податкового кодексу України. Просить позов задовольнити.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законом порядку інформації про порушення вимог законодавства. Контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих у порядку та у спосіб, передбачені ПК або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. Стверджує, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності). Тому відсутність обов`язкових реквізитів у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а також видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Передача даних РРО до сервера обробки інформації, в силу вимог пункту 9.1 Порядку №1057, виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації. Незважаючи на наявність таких доказів, зафіксованих в акті перевірки обставин, позивач, подаючи адміністративний позов, так і не подала суду оригінали або засвідчені належним чином копії спірних фіскальних чеків із даними про продаж коментованого товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД. Вказані обставини підтверджують проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД при реалізації підакцизної групи товарів. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.48).

У відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами відповідача з підстав, аналогічних позовній заяві. Також зазначає, що законодавством України не заборонено використання суб`єктом господарювання РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності Наказом № 329, за умови відсутності технічної можливості їх доопрацювання. Неможливість доопрацювання РРО, його заміна, введення в експлуатацію нового РРО тощо є зоною відповідальності ЦСО та виробника. Висновки податкового органу сформовано з урахуванням документів фінансово-господарської діяльності, у тому числі й за минулий період часу, що були зібрані контролюючим органом самостійно за період з 01.01.2022 року по дату закінчення перевірки, а відтак за наслідками та процедурою така перевірка не може вважатися фактичною. Вважає, що перевірка чеків РРО за минулий період часу має характер документальної перевірки, а не фактичної перевірки, оскільки правопорушення, на яке посилається податковий орган, мало місце з 01.01.2022, проте перевірка здійснена 02.09.2024. Також зазначає, що відповідачем до позивача застосовано штрафні санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, як за повторне правопорушення на всю суму реалізації товару після порушення, вчиненого з 01.01.2022, яке встановлено поза межами фактичної перевірки (а.с.163).

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та представника позивачки.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 16.08.2018 зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків і зборів.

На підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 22.08.2024 №2554-п, направлень від 02.09.2024 №4802, №4803 посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач подав позивачу вимогу про необхідність надання реєстраційного посвідчення реєстратора розрахункових операцій, довідки про опломбування реєстратора РРО, книги обліку розрахункових операцій та РРО, форми ведення обліку товарних запасів, накладних на товар, що знаходиться в реалізації, трудових угод з працівниками, документів, що засвідчують особу, ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, договору з установою банку про встановлення банківського терміналу для розрахунку електронних платіжних засобів. Вимогу отримано ФОП ОСОБА_1 02.09.2024 о 17:34 год (а.с.25).

За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт від 03.09.2024 №15609/09/15/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.70-73).

Фактичною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 1, 2, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В акті зазначено, що в ході перевірки встановлено такі порушення: проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО, не видача розрахункового документа встановленого зразка на повну суму покупки. Видача розрахункових документів не встановленої форми та змісту, а саме форму та зміст розрахункового документа визначено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зокрема фіскальний чек має містить обов`язкове цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках передбачених, чинним законодавством) рядок 9. Відповідно до абзацу 2 п. 3 розділу 1 Положення №13 встановлено, що у разі відсутності в документах хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання форми його призначення такий документ не приймається як розрахунковий. Відповідно до даних електронних копій розрахункових документів РРО з ФН 3000496280, ПРРО ФН 4000788657, що надійшли до системи обліку даних РРО ДПС України, встановлено реалізацію без зазначення марок акцизного податку. Враховуючи вищезазначене, ФОП ОСОБА_1 при здійсненні розрахункових операцій особам які отримували товар надавалися розрахункові документи не встановленої форми та змісту на повну суму проведених розрахункових операцій в розмір 68119,40 грн, в тому числі вперше вчиненні на суму 110 грн. Проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, а саме: відповідно до даних електронних розрахункових документів РРО з ФН 3000496280 реалізовано алкогольні напої «Текіла Espolоn» та «Glenmorangie віскі» без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД (а.с.71).

03.09.2024 відповідачем складено акт №1820 відмови від підпису та отримання другого примірника акту фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (а.с.129).

03.09.2024 контролюючим органом складено акт №1821 відмови від підпису та отримання другого примірника протоколу адміністративного правопорушення ФОП ОСОБА_1 (а.с.24 зворот).

На підставі акта перевірки від 03.09.2024 №15609/09/15/РРО/ НОМЕР_1 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми “С” від 30.09.2024 №020914/0706, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 257587,10 грн (а.с.5).

За результатами розгляду скарги позивача від 15.11.2024 №15/11-02 ДПС України 13.01.2025 прийнято рішення №900/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 30.09.2024 №020914/0706, а скаргу без задоволення (а.с.17).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржила його до суду.

Суд при вирішенні цієї справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).

Згідно із пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

За змістом підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України у наказі про проведення зазначається дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Судом встановлено, що в спірному випадку фактична перевірка дотримання суб`єктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, проводилась на підставі наказу від 22.08.2024 №2554-п та направлень на перевірку від 02.09.2024 №№4802, 4803, виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області.

26.02.2024 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області отримано лист Державної податкової служби України від 26.02.2024 в якому зазначено про неякісне відпрацювання деякими головними управліннями ризикових суб`єктів господарювання, які задекларували низькі виторги, проведені через РРО/ПРРО, а також із посиланням на План заходів щодо недопущення ухилення від сплати податків і зборів суб`єктами господарювання та запобіганню відмиванню коштів в офшорних зонах, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №162-р, та за результатами здійсненого аналізу виторгів суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів, складено список суб`єктів господарювання (додаток №1) щодо яких, за наявності підстав, необхідно провести фактичні перевірки.

Наказ про проведення фактичної перевірки від 22.08.2024 за №2554-п містить наступні підстави для проведення вказаної перевірки, а саме: підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Судом також з`ясовано, що направлення на перевірку містять належні відомості, передбачені Податковим кодексом України, зокрема, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та дані про суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), а також підстави.

Системний аналіз підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів та про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Суд зауважує, що саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 березня 2024 року в справі №420/9909/23, від 10 березня 2026 року в справі №300/2052/25, від 17.03.2026 в справі №420/37311/23, від 09.04.2026 у справі №300/5010/26.

Отже, у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення.

Покликання у наказі на підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки.

Відтак, доводи позивача про те, що в наказі про проведення фактичної перевірки не розкрито зміст підстав для її проведення є помилковими.

Стосовно доводів позивача про те, що зі змісту наказу неможливо встановити період, який охоплюється перевіркою, оскільки такий період не зазначений ані в направленнях на проведення перевірки, ані в акті перевірки, суд зазначає, що такі також є помилковими з огляду на те, що у пункті 2 наказу про проведення фактичної перевірки від 22.08.2024 №2554-п визначено провести перевірку у строки, встановлені статтею 82 Податкового кодексу України, а період, який підлягає перевірці, визначено з посиланням на статтю 102 Податкового кодексу України.

Щодо твердження позивача, що перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому Податковим кодексом України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом в постановах від 20 травня 2022 року у справі № 826/8284/17, від 10.03.2026 в справі №300/2052/25, від 17.03.2026 у справі №420/37311/23, від 27.03.2025 у справі №280/6830/23.

Отже, твердження позивача про те, що призначена фактична перевірка з використанням відповідних документів, що складають предмет перевірки, визначеного підпунктами 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, за період діяльності з 18.01.2022 по 28.08.2024, в межах якої встановлено факт порушення, носить характер документальної перевірки, є безпідставним. Встановлення контролюючим органом на підставі відповідних документальних даних факту порушення Закону № 265/95-ВР та здійснення нарахування штрафної санкції перебувало в межах предмета та періоду проведеної фактичної перевірки, встановлених підпунктами 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Щодо встановленого контролюючим органом порушення суб`єктом господарювання пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі також - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до приписів пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок,

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти),

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Згідно визначень, наведених у статті 2 Закону № 265/95-ВР: розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13 розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення № 13).

Отже, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми і змісту на повну суму операції, що підтверджує виконання розрахункової операції. При цьому розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).

З аналізу зазначеного видно, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності). Тому, відсутність обов`язкових реквізитів у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання слідують зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №2 65/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції, зокрема у розмірі 363 грн за проведення розрахункових операцій на повну суму покупки без застосування РРО та без надання покупцеві розрахункового документа встановленої форми і змісту під час реалізації лимонаду «Малина-Полуниця», (300 мл), лимонаду «Ківі-Маракуя,» (300 мл) та коньяку «Hennessy» (50 мл).

Як встановлено судом, 02.09.2024 під час фактичної перевірки відповідач здійснив контрольну розрахункову операцію - купівлю лимонаду «Малина-Полуниця», (300 мл), лимонаду «Ківі-Маракуя,» (300 мл) та коньяку «Hennessy» (50 мл) за готівку на суму 363 грн. Під час передачі покупцю вказаних напоїв видано товарний чек о 15:13 год (а.с.75). Вказаний документ не відповідає вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016, і не містить обов`язкових реквізитів, які б надали можливість підтвердити виконання розрахункової операції та мали б вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю і на формування показників податкової звітності. Також, вказану розрахункову операцію не проведено через РРО (а.с.75).

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються висновки контролюючого органу про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відтак, контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію на загальну суму 363 грн.

Варто вказати, що позивач у позові не наводить жодних заперечень щодо застосування штрафу в розмірі 363 грн.

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).

Як визначено пунктом 5 "Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251 (надалі також – Положення №1251), марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.

На кожну марку наносяться, зокрема, такі реквізити:

позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" – "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" – "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" – "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" – "АІ ВП";

індекс регіону України (згідно з додатком до Положення №1251), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох великих літер англійського алфавіту і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Таким чином, у рядку 9 "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої" фіскального касового чека обов`язково відображаються такі реквізити: серія та номер марки акцизного податку.

При цьому, у наведених у додатках до Положення №13 формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (пункт 4 розділу І Положення №13).

З приводу обов`язковості зазначення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30.11.2021 за №1914-ІХ (надалі також – Закон №1914-ІХ), з 01.01.2022 набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, згідно яких, суб`єкти господарювання, котрі здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, з 01.01.2022 суб`єкти господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями зобов`язані відображати в розрахункових документам (чеках РРО/ ПРРО) цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем порушено пункт 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, зокрема, як свідчать відомості Додатку №1 до акту перевірки (а.с.21) та витяги із системи обліку даних РРО (а.с.82-125) суб`єктом господарювання при проведенні розрахункових операцій в готівковій та безготівковій формі з реалізації алкогольних напоїв у період з 18.01.2022 по 28.08.2024 через зареєстровані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер 3000496280, заводський номер ПР5401108406), програмний реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер 4000788657) створювались у паперовій та/або електронній формі та надавались особам, які отримували товар, розрахункові документи не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій в загальному розмірі 168119,40 гривень, в тому числі вперше вчинене на суму 110 грн.

В акті перевірки вказано, що при здійсненні розрахункових операцій, ФОП ОСОБА_1 під час продажу алкогольних напоїв надавалися розрахункові документи не встановленої форми, а саме фіскальні чеки, котрі, в порушення вимог "Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за №13, не містили такий обов`язковий реквізит, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (рядок 9).

Додаток 1 до акту перевірки сформований контролюючим органом у табличній формі (витяг з системи) із зазначенням, в тому числі, колонок "Тип документа", "Підтип документа", "Дата і час операції", "Фіскальний номер документа", "Загальна сума товару", "Код товару згідно з УКТ ЗЕД", "Найменування товару", "Серія та номер МАП" (а.с.77).

На підтвердження обставини порушення позивачем пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, податковий орган подав належним чином оформлені відомості із системи обліку даних РРО, за змістом яких 18.01.2022, 19.01.2022, 20.01.2022, 23.01.2022, 25.01.2022, 27.01.2022, 28.01.2022, 24.01.2024, 25.01.2024, 26.01.2024, 27.01.2024, 31.01.2024, 03.01.2024, 09.01.2024, 12.01.2024, 13.01.2024, 14.01.2024, 01.10.2023, 02.10.2023, 07.10.2023, 06.10.2023, 20.10.2023, у період з 21.10.2023 по 05.11.2023, 07.11.2023, з 07.11.2023 по 12.11.2023, з 17.11.2023 по 19.11.2023, 22.11.2023, 24.11.2023, 02.12.2023, 06.12.2023, 08.12.2023, 20.12.2023, 22.12.2023, 23.12.2023, 28.12.2023, 31.12.2023,01.02.2022, 02.02.2022, 11.02.2022, 14.02.2022, 18.02.2022, 19.02.2022, 02.02.2024, 03.02.2024, 04.02.2024, 07.02.2024, 09.02.2024, 14.02.2024, 15.02.2024, 17.02.2024, 19.02.2024, 23.02.2024. 20.03.2023, 27.03.2023, 30.03.2023, 31.03.2023, 03.03.2024, 05.03.2024, 08.03.2024, 09.03.2024, 16.03.2024, 18.03.2024, 22.03.2024, 24.03.2024, 26.03.2024, 27.03.2024, 29.03.2024, 01.04.2023, 02.04.2023, 06.04.2023, 08.04.2023, 16.04.2023, 17.04.2023, 28.04.2023, 30.04.2023, 01.04.2024, 04.04.2024, 06.04.2024, 07.04.2024, 08.04.2024, 09.04.2024, 12.04.2024, 16.04.2024, 17.04.2024, 18.04.2024, 22.04.2024, 23.04.2024, 26.04.2024, 27.04.2024, 28.04.2024, 06.05.2023, 18.05.2023, 23.05.2023, 25.05.2023, 29.05.2023, 01.05.2024, 03.05.2024, 04.05.2024, 1.05.2024, 15.05.2024, 15.05.2024, 17.05.2024, 19.05.2024, 21.05.2024, 26.05.2024, 28.05.2024, 30.05.2024, 03.06.2023, 09.06.2023, 10.06.2023, 18.06.2023, 02.06.2024, 05.06.2024, 11.06.2024, 15.06.2024, 24.06.2024, 25.06.2024, 29.06.2024, 30.06.2024, 01.07.2023, 07.07.2023, 25.07.2023, 27.07.2023, 01.07.2024, з 02.07.2024 по 06.07.2024, 08.07.2024, 15.07.2024, 17.07.2024, з 20.07.2024 по 22.07.2024, з 28.07.2024, 29.07.2024, 19.08.2023, 23.08.2023, 29.08.2023, 30.08.2023, 31.08.2023, 06.08.2024, 13.08.2024, 15.08.2024, 17.08.2024, 22.08.2024, 24.08.2024, 28.08.2024, 02.09.2023, 03.09.2023, 04.09.2023, 06.09.2023, 08.09.2023, 09.03.2023, 10.09.2023, 1609.2023, 20.09.2023, 21.09.2023, 23.09.2023, 24.09.2023, мало місце передача інформації із РРО, ПРРО (фіскальний номер 3000496280, 4000788657) позивача про оформлення фіскальних чеків про реалізацію алкогольних напоїв на загальну суму 168119,40 грн, в тому числі вперше на суму 110 грн, в якому містяться відомості щодо здійснення розрахункових операцій (дата, час, номер чеку, назва товару і ціна товару, сума операції), при цьому відсутнє цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 за №1057 затверджено Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби (надалі також – Порядок №1057).

В розумінні приписів підпункту 1.2. пункту 1 Порядку №1057 система зберігання і збору даних РРО (надалі також СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Передача даних РРО до серверу обробки інформації, в силу вимог пункту 9.1. Порядку №1057, виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

За таких обставин, суд не має підстав ставити під сумнів витяги із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних.

Крім цього, у суду відсутні будь-які відомості про некоректну роботу (функціонування) реєстратора розрахункових операцій чи формування ним з 18.01.2022 по 28.08.2024 відомостей із помилковими даними щодо фіксації та/або занесення неточної (помилкової) інформації про реалізацію алкогольних напоїв, в якому містяться відомості щодо здійснення розрахункових операцій (дата, час, номер чеку, назва товару і ціна товару, сума операції), при цьому відсутнє цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку.

Суд зауважує, що відсутні будь-які обмеження або заборона у використанні під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені ПК або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23, від 10.03.2026 у справі №300/2052/25, від 06.02.2025 у справі № 120/11036/23.

Враховуючи вищевикладене суд констатує, що відповідач під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний період.

Таким чином, за даними системи обліку даних РРО, фіскальні касові чеки РРО, ПРРО ФОП ОСОБА_1 не містять обов`язкові реквізити при реалізації підакцизних товарів, а саме: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (рядок 9).

За таких підстав, суд дійшов висновку про правомірність застосування ГУ ДПС в Івано-Франківській області до позивача штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 252124,10 грн (110 грн – фінансова санкція за порушення вчинене вперше та 252014,10 грн – фінансова санкція за наступне порушення) за порушення пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Стосовно застосування до позивача штрафних санкцій від вартості товару, що реалізовувався, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 113.3 пункту 113 Податкового кодексу України притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів.

Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, що передбачає встановлення контролюючими органами вини особи, не передбачає презумпції наявності вини фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи у випадках притягнення фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи до юридичної відповідальності інших видів та не звільняє від обов`язку її доведення в порядку, передбаченому законом.

Як вже зазначалося, до позивача застосовано, крім іншого, штрафні санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Тобто, положення профільного Закону № 265/95-ВР є спеціальними нормами щодо тлумачення сутності здійснюваних операцій та їх подальшої кваліфікації.

Зокрема, стаття 2 Закону № 265/95-ВР чітко визначає поняття розрахункової операції, розрахункового документу та вбудованого електронного контрольно-касового реєстратора, а також встановлення належного виконання кожного з обов`язків, визначених статтею 3 цього Закону.

З огляду на об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта, суб`єктивну сторону кожного конкретного правопорушення вони є закінченими з моменту проведення розрахункової операції (продажу підакцизних товарів без зазначення у фіскальних касових чеках цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку на алкогольні напої) тощо.

За першу з таких операцій потрібно застосовувати штраф як за порушення, вчинене вперше, а за кожну наступну - як за повторне (у підвищеному розмірі). Наведене слідує із змісту статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Отже, кожен встановлений контролюючим органом факт продажу підакцизних товарів з видачею фіскальних касових чеків, в яких відсутній штриховий код марок акцизного податку на алкогольні напої є окремим правопорушенням.

При цьому, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є наступність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Таким чином, розмір фінансових санкцій у спірному випадку слід визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Наведений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 22 лютого 2022 року у справі № 640/4426/19, від 06.02.2025 в справі №120/11036/23.

Досліджуючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 100,00 гривень за проведення розрахункових операцій через РРО для підакцизних товарів без використання режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, суд зазначає наступне.

Як свідчить зміст акту перевірки від 03.09.2024, Додаток №1 до акту перевірки, 28.01.2022, 25.07.2023 позивачем проводилася реалізація підакцизних товарів без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, чим порушено пункт 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Згідно приписів пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР фіскальний режим роботи - це: а) режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; б) режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу.

Пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Відповідач, на підтвердження обставини порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, подав суду належним чином оформлені відомості із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних, за змістом яких встановлено реалізацію наступного товару у відповідну дату, час та за найменуванням без зазначення кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД: касовий чек від 28.01.2022, фіскальний номер документа 4844, реалізовано текілу «Espolon»; касовий чек від 25.07.2023, фіскальний номер документа 4973, реалізовано віскі «Glenmorangie» (а.с.23 зворот).

За наслідками дослідження вказаних доказів, суд констатує наявність у податкового органу повної інформації про розрахункові операції, здійснені ФОП ОСОБА_1 28.01.2022, 25.07.2023, у тому числі інформації щодо коду УКТ ЗЕД реалізованого за вказаний період товару.

При цьому позивач при поданні адміністративного позову, в тому числі під час розгляду адміністративної справи, не надав суду оригінали або засвідчені належним чином копії спірних фіскальних чеків із даними про продаж означеного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Крім цього, у суду відсутні будь-які відомості про некоректну роботу (функціонування) реєстратора розрахункових операцій чи формування 28.01.2022, 25.07.2023 відомостей із помилковими даними щодо фіксації та/або занесення неточної (помилкової) інформації щодо фіскальних чеків за 28.01.2022, 25.07.2023.

Вказані обставини підтверджують проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при реалізації підакцизної групи товарів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5100 гривень за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Отже, враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини адміністративної справи, які підтверджені дослідженими судом належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами з урахуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що податковий орган обґрунтовано та правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.09.2024 №020914/0706, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 257587,10 грн.

З урахуванням викладеного, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ),

відповідач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 29.06.2026 по 07.08.2026, з 14.09.2026 по 18.09.2026 рішення складене в повному обсязі 23.09.2026.