Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №280/6280/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 вересня 2026 року Справа № 280/6280/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі по тексту – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи та призначенні щомісячної допомоги на проживання;

- скасувати лист-відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 38351-31262/М-02/8-0500/26 від 09.06.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області взяти ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщену особу за первинною заявою та призначити щомісячну допомогу на проживання, починаючи з лютого 2026 року, виплативши всю заборгованність;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою та у 01.05.2026 мною було успішно пройдено електронну ідентифікацію через систему «Дія.Підпис» із офіційним статусом «Призначено (ідентифіковано)» 02.05.2026, діючи у повній відповідності до Постанов КМУ № 332, №94 та № 509, які гарантують мені право на електронне звернення, я подала заяву через особистий кабінет вебпортала електронних послуг ПФУ на ПЕРВИННЕ взяття обліку внутрішньо переміщеної особи (ВПО) та щомісячної допомоги на проживання, заява була подана у пільговий період (до 1 червня), що відповідно до Постанови КМУ № 390 від 18.03.2026 беззаперечно дає мені законне право на даний статус та нарахування допомоги на проживання осіб з інвалідністю 3 000 гривень щомісячно, яка, враховуючи дату мого звернення 02.05.2026, повинна бути нарахована з лютого 2026 року. Відповідач протиправно закрив скаргу із офіційним статусом «Виконано», але замість фактичного поновлення моїх законних прав та нарахування виплат.

Ухвалою судді від 29 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/6280/26, розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

10 липння 2026 року представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень відзив на позов не подано без поважних причин, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам в період з 01.06.2023 по 31.07.2025, яка призначалась Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради за місцем фактичного проживання.

Статус внутрішньо переміщеної особи заявниці на період з 01.06.2023 по 31.07.2025 підтверджувався довідкою від 12.06.2023 № 2303-7501649460.

Позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Повідомленням від 09.06.2026 відповідачем поінформовано позивача, що За результатами проведення верифікації інформації, зазначеної у зверненні, виникла помилка; причина - довідку ВПО не знайдено, тому було винесено рішення про відмову в призначенні допомоги. Відповідно до електронної підсистеми соціальної сфери, встановлено, що Ваша довідка про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи в Запорізькій області 08.07.2025 знята з обліку, зазначена причина припинення дії довідки - «самостійно через Дію».

Непогоджуючись з рішенням, позивач звернувся до суду.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Конституції та законів України встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. №1706-VII (далі за текстом Закон № 1706).

Частиною 1 статті 1 Закону № 1706 визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1706 визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону № 1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами абз. 7 ч. 1 ст. 9 Закону № 1706 внутрішньо переміщена особа має право на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі за текстом Порядок № 332), яким визначено механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 2 Порядку № 332, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до п.3 Порядку №332, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей 3000 гривень; для інших осіб 2 000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно з Переліком адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. №204-р, Луганська область включена до відповідного Переліку.

Суд враховує, що відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Фортечного району Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради мотивувало тим, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеного в абзаці першому пункту 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування існування підстав, які зумовили відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Так, ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа 01.06.2023, тобто після 24.02.2022 р. При цьому, з огляду на ч.2 ст.4 Закону №1706, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Більш того, позивачем надано медичні документи, які засвідчують факт надання медичних послуг у АДРЕСА_1 , що розцінюється судом як доказ безпосереднього проживання особи на відповідній території.

Відповідач не надав доказів того, що позивача знято з обліку ВПО.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, а тому такі дії підлягають визнанню протиправнми.

Водночас, конкретизація судом позовних вимог, зважаючи на правову природу оскаржуваного діяння, не свідчить про часткове задоволення судом позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та зобов`язання Відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та прийняти рішення у відповідності до вимог законодавства, з урахуванням висновків суду.

При цьому суд звертає увагу на те, що під час прийняття рішення за результатом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та прийняти рішення у відповідності до вимог законодавства, слід враховувати дату звернення позивача із такою заявою.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Отже, у зв`язку з недоведеністю понесення моральної шкоди, в цій частині суд відмовляє.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору, згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи та призначенні щомісячної допомоги на проживання.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та прийняти рішення у відповідності до вимог законодавства, з урахуванням висновків суду.

Розподіл судових витрат не здійснюється

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22 вересня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький