Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №280/7315/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 вересня 2026 року Справа № 280/7315/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України (далі – відповідач - 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною дію ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді відмови здійснити оформлення акту перевірки сімейного стану ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 із зазначенням про необхідність у ОСОБА_1 здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи – ОСОБА_2 , за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді відмови здійснити оформлення акту перевірки сімейного стану ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 із зазначенням про необхідність у ОСОБА_1 здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи – ОСОБА_2 , за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи;

- визнати протиправною та скасувати дію Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України, оформлену листом командира Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України №10/29/2/1-8018-2026 від 20 червня 2026 року про відмову у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 17 травня 2026 року про звільнення з військової служби – через сімейні обставини або інші поважні причини, а саме: у зв`язку з необхідністю у військовослужбовця ОСОБА_1 здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи – ОСОБА_2 , за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи – на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26, абз. 14 п. 3 ч. 12 ст.26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної Гвардії України №10/29/2/1-8018-2026 від 20 червня 2026 року повторно розглянути та задовольнити рапорт ОСОБА_1 від 17 травня 2026 року про звільнення з військової служби – через сімейні обставини або інші поважні причини, а саме: у зв`язку з необхідністю у військовослужбовця ОСОБА_1 здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи – ОСОБА_2 , за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи – на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26, абз. 14 п. 3 ч. 12 ст.26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 НГУ. У зв`язку з наявністю у позивача права на звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» він подав до Військової частини НОМЕР_2 НГУ рапорт на звільнення з військової служби, який було опрацьовано відповідачем 1 та надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою перевірки сімейного стану позивача та оформлення Акту перевірки сімейного стану даного військовослужбовця. Проте, відповідач 2 відмовив у проведенні обстеження та складенні Акту обстеження сімейного стану. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача 2 протиправною, оскільки вона порушує його право на звільнення з військової служби, належний розгляд його звернення та реалізацію соціального права на здійснення догляду за особою з інвалідністю. Також, вказує що звернувся до відповідача 1 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», проте відповідач 1 відмови у задоволенні такого рапорту через ненадання інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за дядьком позивача з інвалідністю 2 групи ОСОБА_2 , 05 жовтня 1970 року. Відмову відповідача 1 позивач також вважає протиправною та такою, що порушує його право на звільнення з військової служби, належний розгляд його звернення та реалізацію соціального права на здійснення догляду за особою з інвалідністю. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 20 липня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 280/7315/26, а також витребувано у відповідачів докази по справі.

Військова частина НОМЕР_2 НГУ правом на подання відзиву на позов не скористалась, проте надала до суду витребувані ухвалою судді від 20 липня 2026 року докази.

31 липня 2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов відзив на позов, який містить заперечення проти задоволення позову з огляду на те, що у територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в системі Міністерства оборони України відсутні повноваження на здійснення перевірок сімейного стану та складання відповідних актів стосовно чинних військовослужбовців Національної Гвардії України, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позивач, ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку Серії НОМЕР_5 , копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 75 зворотній бік).

У квітні 2026 року позивач подав до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за братом ОСОБА_2 який є особою з інвалідністю II групи та потребує стороннього догляду.

До рапорту позивачем долучено у наступні документи: паспорт, РНОКПП ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серія НОМЕР_6 від 15 грудня 1977 року, згідно якого: батько ОСОБА_3 , мати: ОСОБА_4 ; паспорт, РНОКПП ОСОБА_2 ; свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , серія НОМЕР_7 від 24 листопада 1970 року, згідно якого: батько ОСОБА_3 , мати: ОСОБА_4 ; свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (прізвище після шлюбу – ОСОБА_6 ) від 04 жовтня 1969 року, серія НОМЕР_8 ; довідка до акта огляду МСЕК (псих. МСЕКМ) серія 12 ААГ від 17 грудня 2024 року, яку видано ОСОБА_2 , із зазначенням про те, що інвалідність встановлено повторно, група інвалідності – друга, причина інвалідності – з дитинства; довідка огляду сімейного лікаря КНП «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» ЗМР від 27 лютого 2026 року.

18 квітня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 Військовою частиною НОМЕР_2 Національною гвардією України подано заяву № 10/29/2/1-4892-2026 та рапорт про надання акту обстеження сімейного стану солдата ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ОТЗ-1-го корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця необхідний для звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь від 28 квітня 2026 року про неможливість здійснення та проведення обстеження сімейного стану військовослужбовця.

Також, позивач звернувся самостійного із заявою вх. №26.29 від 12 травня 2026 року про проведення обстеження сімейного стану до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19 травня 2025 року вих. № 1937 позивача повідомлено про те, що відповідач 2 не уповноважений на проведення обстеження сімейного стану військовослужбовців Національної Гвардії України.

17 травня 2026 року позивач повторно подав до відповідача 1 рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за братом ОСОБА_2 який є особою з інвалідністю II групи.

До рапорту додані копії документів, доданих до первинного рапорту, а також Акт перевірки факту проживання та перебування від 30 травня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, листом Військової частини НОМЕР_2 НГУ від 20 червня 2026 року за № 10/29/2/1/8018-2026 позивачу відмовлено у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби через ненадання інформації щодо наявності чи відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення ОСОБА_2 , які можуть здійснювати такий догляд за ним.

Вважаючи протиправними дії відповідача 2 в частині оформлення акту перевірки, а відповідача 1 в частині не звільнення з військової служби за рапортом від 17 травня 2026 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Щодо вимог заявлених до ІНФОРМАЦІЯ_5 суд виходить із наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній на час подання позивачем рапорту про звільнення з військової служби).

Статтею 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Згідно абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами здійснюється командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Згідно пункту 223 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Наказом Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року №170 затверджено Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція №170), якою визначено механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення №1153/2008.

Додатком 19 до Інструкції №170 визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема, відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 при поданні до звільнення з військової служби за підставами через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: 26) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я: документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами); один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки; один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року, №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення про ТЦК).

Згідно абзацу 17 пункту 11 Положення про ТЦК районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення перевіряють за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця.

Також, відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту позову його предметом, зокрема, є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо невиконання обов`язку з проведення обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 , а також не складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця.

Відповідач 2 зазначив, що складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця Національної гвардії України не входить до його повноважень.

Однак, із такими доводами відповідача 2 суд не погоджується та виходить з того, що суб`єкт владних повноважень, яким є відповідач 2, при реалізації своїх повноважень зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

При цьому «у межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані «похідні повноваження», «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби».

Суд, зауважує, що відповідно до абзацу 17 пункту 11 Положення про ТЦК перевіряє за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця, та згідно підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 забезпечує складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, який затверджується його керівником.

Такі повноваження не є дискреційними, а тому, у разі отримання звернення командира військової частини або родичів щодо перевірки сімейного стану військовослужбовця, відповідач 2 зобов`язаний таку перевірку здійснити та скласти акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, який затверджується його керівником.

Отже, судом встановлено, що 18 квітня 2026 року командир Військової частини НОМЕР_2 НГУ звернувся до відповідача 2 із запитом, у якому просив здійснити обстеження сімейного стану позивача та за її результатами скласти та надати акт обстеження сімейного стану.

Однак, відповідачем 2 на час розгляду справи доказів проведення обстеження сімейного стану позивача та відповідного акту обстеження сімейного стану суду не надав. При цьому, безпідставно посилався, що обстеження військовослужбовців НГУ не належить до його повноважень. Суд вважає, що вказане твердження є помилковим, оскільки позивач є безпосередньо військовослужбовцем. У наведених представником відповідача 2 приписах Закону України № 2232, Положення про ТЦК та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України не містить застережень щодо відмінності правового статусу військовослужбовців ЗСУ та НГУ при перевірці сімейного стану та складання акту.

Таким чином, відповідач 2 протиправно відмовив у проведенні обстеження сімейного стану та складанні акту перевірки сімейного стану ОСОБА_1 за запитом командира Військової частини НОМЕР_2 НГУ, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог заявлених до військової частини НОМЕР_2 НГУ суд виходить із наступного.

За змістом підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану, зокрема, необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, з наведених підстав військовослужбовець звільняється з військової служби у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи.

При цьому, наявність члена сім`ї другого ступеня споріднення з інвалідністю І групи чи ІІ групи не є самостійною підставою для звільнення з військової служби.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Підставою для такої відмови, як встановлено судом, слугувало ненадання військовослужбовцем (позивачем у справі) до рапорту про звільнення документів, які підтверджують наявність або відсутність інших членів сім`ї, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 12.11 розділу XII інструкції №170 перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Пунктом 5 Переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби додатку 19 до інструкції №170 визначено, що при поданні до звільнення з військової служби за підставами через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я:

- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Таким чином, законодавцем визначено вичерпний перелік документів, які підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин для звільнення військовослужбовця з військової служби у період військового стану.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виявив своє небажання продовжувати проходити військову службу, у зв`язку з чим скерував рапорт про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за братом, який є інвалідом та потребує постійного стороннього догляду.

Верховний Суд в постанові від 07 травня 2025 року в справі №420/30227/24 вказав, що "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону №2122-IX.

З урахуванням вищезазначених висновків Верховного Суду, можна дійти висновку, що відмова у звільненні військовослужбовця за наявності в нього обов`язку щодо догляду за особою з інвалідністю та відсутністю іншої особи, спроможної реально забезпечити необхідний догляд особі з інвалідністю, буде суперечити принципам: державних гарантій соціального захисту (стаття 46 Конституції України); недопущення перешкод у реалізації прав людини (стаття 21 Конституції України); пріоритетності прав осіб з інвалідністю на отримання належного догляду (Закон № 875-XII).

Матеріалами справи підтверджено, що мати позивача, ОСОБА_4 разом із позивачем та його братом ОСОБА_7 , який є особою з інвалідністю та потребує стороннього догляду, проживають за однією адресою, що підтверджується Актом перевірки факту проживання та фактичного перебування ОСББ «Калина – ЗП» від 30 травня 2026 року. Жодної інформації про те, що мати позивача також є собою, яка потребує постійного стороннього догляду чи не може здійснювати догляд за сином ОСОБА_2 матеріали справи не місять.

Відомості про інших членів сім`ї позивача першого чи другого ступеня споріднення осіб, які б могли здійснювати постійний сторонній догляд за братом позивача ОСОБА_2 в матеріалах справи також відсутні.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позивач не надав відповідачу 1 достатні докази для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за братом та відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення його брата, які б могли здійснювати такий догляд, тобто не підтвердив право на звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 та абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII.

З огляду на вказане, в частині позовних вимог, заявлених до Військової частини НОМЕР_2 НГУ слід відмовити.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат в частині сплати судового збору не здійснюється, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині відмови здійснити оформлення акту перевірки сімейного стану ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) провести обстеження сімейного стану ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 та за його результатами скласти і видати акт перевірки сімейного стану.

В задоволенні іншої частини позовних вимог.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов