Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №160/4357/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокуСправа №160/4357/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови здійснити виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система Оберіг), а саме щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з обліку за станом здоров`я;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система Оберіг), а саме щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з обліку за станом здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.06.2014 року за рішенням медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 його було визнано непридатним до стройової служби та як наслідок виключено з військового обліку відповідно до ст.8а гр.І наказу МОУ №402-2008 р., що також підтверджується тимчасовим посвідченням №4/0501 від 24.07.2014 року. Разом з тим, в 2025 році позивач дізнався, що він досі не виключений із військового обліку, а інформація про висновок комісії від 13.06.2014 року щодо нього до реєстру не занесена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

18.03.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.11.2024 р. З метою уточнення даних військовозобов`язаним засобами поштового зв`язку на зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 надходила повістка №3887105 від ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2025 р. з вимогою прибути 26.06.2025 р. За автоматично сформованим зверненням через Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» від ІНФОРМАЦІЯ_1 до органу Національної поліції надходило звернення від 06.07.2025 за номером №Е2748068 про внесення інформації про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як про особу, що є порушником правил військового обліку, а саме неприбуття за повісткою. В ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня інформація та/або підтверджуючі документи що підтверджують проходження військово-лікарської комісії та висновок військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Для внесення змін до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно пройти позаштатну військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 за графою II як військовозобов`язаний, з наступним підтвердженням штатної військово- лікарської комісії « НОМЕР_1 Регіональна ВЛК (м. Дніпро)». З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

26.03.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_1 згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 24.07.2014 року перебуває у статусі «невійськовозобов`язаного», оскільки останній 24.07.2014 року був взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 та цього ж дня міститься відмітка про зняття з обліку, інших відміток про повторний облік тимчасове посвідчення не містить. При цьому, відповідач повторно поставив на військовий облік позивача та змінив категорію обліку з «не військовозобов`язаний» на «військовозобов`язаний», та не відобразив дані про виключення позивача з військового обліку. З огляду на викладене, вважає доводи відповідача, зазначені у відзиві необґрунтованими та безпідставними.

21.05.2026 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

30.07.2026 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до даних з застосунку «Резерв+» в особистому кабінеті позивача зазначено, що він 14.06.2024 року уточнив дані, про що міститься відмітка: «дані уточнено вчасно», але з 06.07.2025 року перебуває в розшуку Національної поліції через порушення правил військового обліку, а саме: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Як вбачається з тимчасового посвідчення №4/0501 від 24.07.2014 року, ОСОБА_1 медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 13.06.2026 року визнано непридатним до стройової служби з виключенням із військового обліку на підставі ст.8а гр. І наказу МО №402-2008 р.

Записом від 24.07.2014 року позивача було взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 та знято з обліку відповідно наказу МОУ №342 від 09.06.2006 р. на підставі абз.12 п.5.71 пп.3.

27.12.2025 року позивач через свого представника адвоката Цімура Яромира Володимировича звернувся до Генерального штабу Збройних Сил України з заявою щодо приведення у відповідність військово-облікових даних та просив внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про рішення медичної комісії від 13.06.2014 року щодо визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 8/а наказу МОУ № 402-2008 згідно із відміткою у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 та виключити позивача з військового обліку військовозобов`язаних.

29.12.2025 року позивач через свого представника адвоката Цімура Яромира Володимировича звернувся до відповідача з заявою щодо приведення у відповідність військово-облікових даних по змісту ідентичними до заяви від 27.12.2025 року.

12.01.2026 року позивач через свого представника адвоката Цімура Яромира Володимировича звернувся до відповідача з адвокатським запитом № А3/20/01-26 та просив: повідомити дату, реєстраційний номер заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про рішення комісії від 13.06.2014 щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі відмітки у його тимчасовому посвідченні №4/0501 та виключення його з військового обліку військовозобов`язаних на цій підставі; повідомити результат розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про рішення комісії від 13.06.2014 щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі відмітки у його тимчасовому посвідченні №4/0501 та виключення його з військового обліку військовозобов`язаних на цій підставі; надати підтвердження внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов`язаних на підставі рішення комісії від 13.06.2014 щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Листом від 16.01.2026 року за вих.№182 відповідачем було повідомлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 „ перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.11.2024 р. З метою уточнення даних військовозобов`язаним засобами поштового зв`язку на зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 надходила повістка №43887105 від ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2025 р. з вимогою прибути 26.06.2025 р. (поштове відправлення №06 102 6030 64 40). За автоматично сформованим зверненням через Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» від ІНФОРМАЦІЯ_1 до органу Національної поліції надходило звернення від 06.07.2025 за номером №Е2748068 про внесення інформації про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як про особу, що є порушником правил військового обліку, а саме неприбуття за повісткою. В ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня інформація та/або підтверджуючі документи що підтверджують проходження військово-лікарської комісії та висновок військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Для внесення змін до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно пройти позаштатну військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 за графою 11 як військовозобов`язаний, з наступним підтвердженням штатної військово- лікарської комісії « 20 Регіональна ВЛК (м. Дніпро)».

31.01.2026 року представник позивача звернувся до Генерального штабу Збройних Сил України з адвокатським запитом №А3/83/01-26, в якому просив повідомити дату та реєстраційний номер заяви щодо приведення у відповідність військово-облікових даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; повідомити чи передано заяву щодо приведення у відповідність військово- облікових даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на розгляд.

31.01.2026 року позивач через свого представника адвоката Цімура Яромира Володимировича звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 з адвокатським запитом №А3/85/01-26, ідентичним по вимогам до адвокатського запиту № А3/20/01-26 від 12.01.2026 року.

Листом від 05.02.2026 року за вих.№388/16/136/134 ІНФОРМАЦІЯ_10 було повідомлено про направлення звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_8 для подальшого розгляду.

Листом від 09.02.2026 року за вих.№116/2/1/9735 Міністерством оборони України було повідомлено, що правові підстави для надання запитуваної інформації відсутні.

21.02.2026 року позивач через свого представника адвоката Цімура Яромира Володимировича звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_11 у Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_12 зі скаргою, в якій просив вжити усіх необхідних заходів для виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до п.3 ч.6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» на підставі рішення медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 у тимчасовому посвідченні №4/0501 від 24.07.2014 року та надати витягу про внесення щодо нього відомостей у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів як про такого, що був виключений з військового обліку на підставі рішення медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 у тимчасовому посвідчення №4/0501 від 24.07.2014 року.

Станом на день звернення до суду з цим позовом відповідачем не було відображено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Обергі» даних про визнання позивача непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що є загальновідомим та не потребує доказуванню, що на момент виникнення спірних правовідносин в Україні запроваджено загальну мобілізацію та правовий режим воєнного стану, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно ч.5 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Суд зазначає, що Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач в обґрунтування наявності підстав для виключення його з військового обліку вказував на те, що медичною комісією Індустріально-Самарського ОРВК 13.06.2026 року визнано непридатним до стройової служби з виключенням із військового обліку на підставі ст.8а гр. І наказу МО №402-2008 р.

Записом від 24.07.2014 року позивача було взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 та знято з обліку відповідно наказу МОУ №342 від 09.06.2006 р. на підставі абз.12 п.5.71 пп.3.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач 24.07.2014 року був знятий з військового обліку на підставі абз.12 п.5.71 пп.3 наказу МОУ № 342 від 09.06.2006, а не виключений з військового обліку.

Суд зазначає, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Так, згідно з абзацом 7 п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Отже, в силу приписів Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач підлягав взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, як такий, що раніше був знятий з військового обліку.

Також, суд зазначає, що на момент звернення позивача до відповідача з заявою про його виключення з військового обліку, частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» було передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів «й» або «к» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять висновку ВЛК про повну непридатність позивача до військової служби за станом здоров`я в умовах воєнного стану.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України: з військового обліку військовозобов`язаних:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

які зараховані до військового оперативного резерву;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

За таких обставин, чинне законодавства України не передбачає такої підстави для зняття з військового обліку, як визнання військовозобов`язаного обмежено придатним до військової служби.

Суд зазначає, що позивач не був виключений з військового обліку, а був знятий з нього на підставі Наказу МОУ №342, про що у тимчасовому посвідченні №4/0501 проставлена відмітка про зняття з військового обліку.

При цьому, суд зазначає, що у разі якщо позивач вважає, що він за станом здоров`я є непридатним до військової служби, то відповідно не позбавлений права на отримання у ТЦК та СП направлення на медичний огляд для визначення ступеню придатності до військової служби. І саме за наслідками проходження позивачем військово-лікарської комісії у відповідача може виникнути обов`язок про виключення позивача з військового обліку, у разі встановлення за висновком ВЛК непридатності позивача до військової служби.

Отже, суд доходить висновку про те, що оскільки Наказ Міністерства оборони України №342 від 09.06.2006 втратив чинність та рішення про зняття з військового обліку відбувається виключно на підставі наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, то відомості зазначені у тимчасовому посвідченні №4/0501 від 24.07.2014 року на дату події вже не актуальні.

Виходячи із вищевказаного та діючого законодавства запис у тимчасовому посвідченні «знятий з військового обліку згідно з наказом МОУ №342» не означає, що людина не підлягає призову у воєнний час.

Тобто, для отримання у військовому квитку запису «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» необхідно, аби при проходженні медичної комісії ВЛК встановила статтю із списком хвороб, наведеному в наказі №402 від 14.08.2008.

Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно (пункт 22.12 Положення).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов`язок щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати на користь позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна