Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №160/15393/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокуСправа №160/15393/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

04 червня 2026 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 1501,68 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 1 501,68 грн., який утворився внаслідок заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку із чим позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/15393/26 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкладено розгляд справи № 160/15393/26.

На адресу відповідача було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 09.06.2026 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 24.08.2026, засобами поштового зв`язку за адресою зазначеному в Єдиному державному демографічному реєстрі, однак 07.09.2026 на адресу суду повернувся конверт з позначкою "адресат відсутній"; відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків та зборів в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до розрахунку податкового боргу та відомостей інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1 501,68 грн, який повністю складається з пені, нарахованої відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на суми несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань.

Зі змісту наданого позивачем розрахунку податкового боргу вбачається, що пеню в загальному розмірі 1 501,68 грн нараховано на грошові зобов`язання, визначені на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0030595450 від 12.06.2019, заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №1504155100229 від 15.01.2015, податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0050925440 від 08.10.2019.

Відповідно до ст.59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу відповідачем, ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу від 26.02.2019 року № 6332-54, яка надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги, погашення заявленої до стягнення пені або списання відповідного податкового боргу матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до обов`язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

За приписами п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Згідно з п.293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.295.1 ст.295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно з п.295.2 ст.295 ПК України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного додатку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1 501,68 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або штрафних санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних із проведенням перевірки, або грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати такого зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні.

Водночас згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України при нарахуванні суми грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків або податковим агентом, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати відповідного грошового зобов`язання.

Пунктом 129.4 статті 129 ПК України передбачено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, включаючи штрафні санкції за їх наявності та без урахування суми пені, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати, включаючи день погашення, із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний такий день. На суми зобов`язань, визначених підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, пеня нараховується починаючи з 91 календарного дня прострочення із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний такий день.

Крім того, відповідно до підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

У постанові від 27.06.2024 у справі №160/538/23 Верховний Суд зазначив, що підпункт 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України набрав чинності 01.01.2021 та не має зворотної дії в часі. Тому його положення поширюються на правовідносини, у яких право контролюючого органу на нарахування пені виникло починаючи з 01.01.2021. Для вирішення питання про застосування цієї норми визначальним є не день відображення пені в інтегрованій картці платника, а день виникнення у контролюючого органу права на її нарахування.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеню в загальному розмірі 1 501,68 грн нараховано на грошові зобов`язання, пов`язані з податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ш» №0030595450 від 12.06.2019 та №0050925440 від 08.10.2019, а також із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №1504155100229 від 15.01.2015. Відповідні суми пені відображені в інтегрованій картці платника 14.02.2024 та 12.12.2025.

За приписами п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області було сформовано податкову вимогу від 26.02.2019 року № 6332-54, яка надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання, внаслідок чого податковий борг в сумі 1501,68 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі викладеного позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідно до вимог частини 2 статті 193, частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення складено у повному обсязі в межах тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 1501,68 гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков