Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №160/34829/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокуСправа №160/34829/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

08.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 17.11.2025 №0038881-1307-0436.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГРАНТ» було надіслано податкову вимогу за № 0038881-1307-0436, відповідно до якої за позивачем рахується податковий борг у розмірі 496 006,00 грн. по платежу – 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» в розмірі 496006,00 грн. Не погоджуючись із вказаною вимогою контролюючого органу, Позивач скористався своїм правом на оскарження спірної податкової вимоги у досудовому порядку, а саме: 21.11.2025 року Позивачем подано скаргу щодо рішення про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.11.2025 року № 0038881-1307-0436, прийняту Головним управлінням ДПС України в Дніпропетровській області та повідомило про Відповідача про таке оскарження в межах законодавчо визначеного 10 - денного строку з дня його отримання. НА момент подання адміністративного позову до суду відповідь за результатами розгляду скарги позивача від ДПС України не надходило. Разом з тим, не зважаючи на той факт, що податкова вимога від 14.11.2025 року перебуває в процесі оскаржена в адміністративному порядку, 03.12.2025 року до електронного кабінету платника податків позивача надійшло рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0038881-1307-0436 від 17.11.2025 року про опис майна у податкову заставу, Акт опису майна №43404681/1/13-07-436 від 28.11.2025 року. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна ГУ ДПС в Дніпропетровській області зареєстроване публічне обтяження податкова застава на майно платника податків згідно з актом опису майна від 28.11.2025 № 43404681/1/13-07-436, розмір основного зобов`язання: 496006,00 грн.

Ухвалою суду від 15.12.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

22.12.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу за ТОВ «АПК «ГАРАНТ» станом на 18.12.2025 року обліковується податковий борг у сумі 496 006,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у частині об`єктів нежитлової нерухомості терміном виникнення 29.10.2025 року. ТОВ «АПК «ГАРАНТ» самостійно задекларовано податкові зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2025 рік згідно податкової декларації від 30.07.2025 року № 9224576283. Згідно даних інформаційної системи органів ДПС України станом на 18.12.2025 року ТОВ «АПК «ГАРАНТ» не сплачено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по строку сплати 29.10.2025 року у сумі 496 006,00 грн. На виконання вищезазначеної норми законодавства, ГУ ДПС прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №0038881-1307-0436 від 17.11.2025 року та здійснено опис майна ТОВ "АПК "ГАРАНТ" згідно акту опису від 28.11.2025 № 43404681/1/13-07- 436. Як передбачено пунктом 89.2 ст.89 ПКУ, до акту опису включено рухоме майно платника податків, яке перебуває у його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому. Враховуючи вищенаведене та той факт, що податковий борг платника складається з самостійно задекларованих грошових зобов`язань, які не підлягають оскарженню – відсутні законодавчі підстави для скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 17.11.2025 №0038881-1307-0436.

25.12.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив представника відповідача, в якій зазначено, що прийняттю оскаржуваного рішення про опис майна Товариства у податкову заставу передувало винесення контролюючим органом податкової вимоги від 14.11.2025 № 0038881-1307-0436 на суму 496006,00 грн., водночас Товариство оскаржило вказану податкову вимогу від 14.11.2025 № 0038881-1307-0436 у адміністративному порядку, до контролюючого органу вищого рівня, а саме до ДПС України. Таким чином, грошове зобов`язання, визначене податковим органом в податковій вимозі при його оскарженні, зокрема в адміністративному порядку , не є податковим боргом, а тому відносно цього грошового зобов`язання не могло бути сформоване й рішення про опис майна у податкову заставу та акт опису майна, адже таке грошове зобов`язання є неузгодженим, а відповідна сума, що становить розмір цього грошового зобов`язання, не є податковим боргом. Отже, з урахуванням вищевказаного, зокрема, неузгодженості грошового зобов`язання (узгодженим відповідно до статті 56 ПК України вважається рішення контролюючого органу, по якому закінчились всі адміністративні або судові оскарження) та відсутність доказів податкового боргу Позивача на час винесення оскаржуваного рішення у контролюючого органу не було підстав для винесення цих рішення про опис майна у податкову заставу № 0038881-1307-0436 від 17.11.2025 року, акта опису майна № 43404681/1/13- 07-436 від 28.11.2025 року, та як наслідок внесення відомостей до Державного реєстра обтяжень рухомого майна ГУ ДПС в Дніпропетровській області публічного обтяження - податкова застава на майно платника податків згідно з актом опису майна від 28.11.2025 № 43404681/1/13-07-436, розмір основного зобов`язання, якого становить: 496006,00 грн. Таким чином, акт опису майна № 43404681/1/13-07-436 та реєстрація обтяження в реєстрі майна 28.11.2025 року ґрунтуються на рішенні про опис майна у податкову заставу № 0038881-1307-0436 від 17.11.2025 року, яке на той момент юридично ще не існувало та не могло бути правовою підставою для вчинення будь-яких дій. Відтак Акт опису майна та реєстрація податкової застави є протиправним та підлягає скасуванню.

07.08.2026 року та 16.09.2026 року представником позивача подано додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що при поданні позовної заяви по цій справі, позивач зазначив, що в адміністративному порядку подав скаргу до ДПС України про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.11.2025 року № 0038881-1307- 0436, яка безпосередньо стосується податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та предмету цього спору. Рішенням Дніпровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 №160/1784/26 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу форми «Ю» від 14.11.2025 №0038881-1307-0436, ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Таким чином подальші рішення прийняті податковою службою підлягають скасуванню з підстав визнання протиправним зобов`язань позивача щодо спірного податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Промислова компанія «Гарант» (надалі – Товариство) зареєстровано як юридична особа з 11.12.2019 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис № 1002291070005004116, код ЄДРПОУ 43404681. Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51200, Дніпропетровська область, Самарівський р-н м.Самар, вул.Дмитра Яворницького, буд. 3

Предмет діяльності Товариства є: Змішане сільськогосподарське підприємство, вирощування овочевих культур, утримання та реалізації птиці перепелів. Основний вид діяльності Товариства – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Другорядними видами діяльності є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев та чагарників; 01.46 Розведення свиней; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46. Розведення свиней ; 01.49 Розведення інших тварин.

ГУ ДПС в автоматичному режимі сформовано та направлено ТОВ "АПК "ГАРАНТ" податкову вимогу форми «Ю» № 0038881-1307-0436 від 14.11.2025 на суму 496006,00 гривень.

17.11.2025 року Головним управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 0038881-1307-0436 про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна від 28.11.2025 року № 43404681/1/13-07-436

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, за своїм змістом податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов`язку та виникнення у нього податкового боргу.

При цьому, згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У силу вимог пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З положень зазначених норм закону слідує, що обов`язок зі сплати грошового зобов`язання у платника податків виникає з наступного дня за днем узгодження такого зобов`язання і має бути виконаний протягом десяти днів. У разі оскарження до суду податкового повідомлення-рішення днем узгодження грошового зобов`язання є день набрання законної сили судовим рішенням.

Несплачені грошові зобов`язання у встановлений законом строк - протягом 10 календарних днів, наступних за днем їх узгодження, яке відбувається в день набрання законної сили судовим рішенням, є податковим боргом платника податків, з виникненням якого контролюючий орган має вжити заходів для його погашення, зокрема надіслати платникові податкову вимогу щодо погашення суми податкового боргу.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09 червня 2020 року у справі № 810/272/16.

Пунктами 88.1 та 88.2 ст. 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Згідно зі статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації. - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом. - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника, його заступника або уповноваженої особи контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відтак, відповідно до норм статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 та зареєстрованого в Міністерства юстиції України 14.07.2017 за №859/30727, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було 14.11.2025 року до електронного кабінету позивача було надіслано податкову вимогу за № 0038881-1307-0436 відповідно до якої за позивачем рахується податковий борг у розмірі 496 006,00 грн. по платежу – 18010400 «Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» в розмірі 496 006,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною податковою вимогою контролюючого органу, позивач скористався своїм правом на оскарження спірної податкової вимоги у досудовому порядку, а саме: 21.11.2025 року позивачем подано скаргу на рішення про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.11.2025 року № 0038881-1307-0436, прийняту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

17.11.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 0038881-1307-0436 про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна від 28.11.2025 року № 43404681/1/13-07-436.

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування податкової вимоги форми "Ю" від 14.11.2025 року №0038881-1307-0436 прийняту ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 року у справі № 160/1784/26 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу форми «Ю» від 14.11.2025 року №0038881-1307-0436 прийняту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

У свою чергу, Верховний Суд у постановах від 21.06.2022 у справі №240/6321/20 та від 17.11.2021 у справі №160/15095/20 дійшов висновку про те, що передумовою винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки.

Крім того, у постанові від 29.01.2019 у справі № 826/17624/16 Верховний Суд вказав, що відсутність узгодженого грошового зобов`язання унеможливлює надання такому зобов`язанню статусу податкового боргу, відповідно є неможливим складання податковим органом вимоги про сплату боргу та, як наслідок, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу у зв`язку із наявністю непогашеного податкового боргу.

Відтак, ключовим при вирішенні даного спору питанням є з`ясування факту наявності або відсутності податкового боргу, тобто податкового зобов`язання позивача, яке є узгодженим, проте не сплаченим у встановлені законом строки станом на дату прийняття оскаржуваних у даній справі вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу .

Як зазначалось вище, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, зі змісту пункту 56.18 ст. 56 ПК України вбачається, що грошове зобов`язання набуває статусу неузгодженого саме з моменту звернення платника податків до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення.

28.10.2025 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2025 № 0373190708, яка зареєстрована у суді 29.10.2025, справа №160/31197/25, що підтверджується квитанцією № 4893446 про доставку 28.10.2025 документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Судом встановлено, що на момент прийняття рішення про опис майна у податкову заставу (17.11.2025 року) грошове зобов`язання, визначене податковим органом в податковій вимозі при його оскарженні, зокрема в адміністративному порядку, не набуло статусу узгодженого.

Відтак, з урахуванням вищевказаного, зокрема, неузгодженості грошового зобов`язання (узгодженим відповідно до статті 56 ПК України вважається рішення контролюючого органу, по якому закінчились всі адміністративні або судові оскарження) та відсутність доказів податкового боргу позивача на час винесення оскаржуваного рішення у контролюючого органу не було підстав для винесення цих рішення про опис майна у податкову заставу № 0038881-1307-0436 від 17.11.2025 року, акта опису майна № 43404681/1/13- 07-436 від 28.11.2025 року, та як наслідок внесення відомостей до Державного реєстра обтяжень рухомого майна ГУ ДПС в Дніпропетровській області публічного обтяження - податкова застава на майно платника податків згідно з актом опису майна від 28.11.2025 № 43404681/1/13-07-436, розмір основного зобов`язання, якого становить: 496006,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 17.11.2025 №0038881-1307-0436.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що наявні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ» (51200, м. Самар, вул. Дмитра Яворницького, буд. 3, код ЄДРПОУ: 43404681) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 17.11.2025 №0038881-1307-0436.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ» 3028,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко