Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №160/8886/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокуСправа №160/8886/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати надати довідки про заробітну плату в розмірах, чинних на день звернення за призначенням пенсії 24.07.2025 р. працюючого державного службовця на посаді ІІ (другого) керівного рівня в органі юрисдикції 2 та відповідного рангу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач має стаж державної служби 26 років 5 місяців та має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу". Оскільки остання займана позивачем посада державного службовця - начальник Дніпропетровського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - на час звернення за призначенням пенсії була відсутня та не мала класифікаційного коду, заробітна плата для обчислення пенсії має визначатися з урахуванням прирівняної посади відповідно до Порядку №622 та Порядку №750. Так, її посада начальника центру відповідно до Порядку №750 прирівнюється до посади керівника самостійного управління, служби категорії "Б", підкатегорії "Б1", а з урахуванням юрисдикції державного органу та класифікації посад - до посади другого керівного рівня. Відтак довідки про заробітну плату мають бути видані виходячи з розмірів посадового окладу, надбавки за ранг та інших складових заробітної плати, встановлених на день звернення за призначенням пенсії - 24.07.2025 року. Позивач 05.09.2025 року звернулася до відповідача із заявою про видачу відповідних довідок, однак листом від 11.09.2025 року їй було відмовлено з посиланням на необхідність звернення до ліквідаційної комісії правонаступника. Після звернення позивача до юридичного департаменту Дніпропетровської обласної державної адміністрації відповідач видав довідки від 10.10.2025 року, однак, на її думку, вони складені неправильно: містять іншу посаду, розрахунок заробітної плати за жовтень 2025 року замість липня 2025 року, посадовий оклад у розмірі 10 550 грн та 9 ранг замість належних показників. Тобто, відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не визначив належним чином прирівняну посаду позивача та не видав довідки про заробітну плату у розмірах, передбачених законодавством для призначення пенсії державного службовця.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання всіх належним чином завірених додатків до позовної заяви для суду та відповідача і уточненої позовної заяви, в якій уточнити суб`єктний склад сторін та привести у відповідність найменування відповідача з кодом ЄДРПОУ, для суду та складу сторін.

На виконання ухвали суду, 29.04.2026 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано належним чином завірені додатки до позовної заяви для суду та відповідача, а також уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До суду 21.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач працювала на посаді начальника Дніпропетровського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до 01.05.2016, з якої її статус державного службовця припинено відповідно до частини третьої статті 3 Закону №889-VIII. Класифікація займаної позивачем посади не проводилася, а центр з грудня 2018 року перебуває у стадії ліквідації. Відповідач посилається на положення Порядку №622 та Порядку №750, відповідно до яких посада начальника центру прирівнюється до посади керівника самостійного управління, служби категорії "Б", підкатегорії "Б1". При цьому, на думку відповідача, при визначенні розміру заробітної плати підлягають застосуванню посадовий оклад та надбавка за ранг, визначені відповідно до постанови КМУ №15 (у редакції постанови №16), а позивачу, згідно із записами трудової книжки, присвоєно 9 ранг державного службовця, надбавка за який становить 200 грн. Крім того, у зв`язку зі змінами до Порядку №622 позивачу були видані довідки від 10.10.2025 №27 про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років та №28 про інші складові заробітної плати. Враховуючи викладене, відповідач вважає заявлені вимоги позивача щодо видачі їй довідок про заробітну плату виходячи з розмірів, чинних на 24.07.2025 для працюючого державного службовця на посаді другого керівного рівня в органі юрисдикції 2 та відповідного рангу, безпідставними та просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

29.05.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій остання зазначила, що відповідачем не заперечуються її стаж державної служби тривалістю 26 років 5 місяців, прирівняння останньої займаної нею посади начальника центру до посади керівника самостійного управління, служби категорії "Б", підкатегорії "Б1", юрисдикція державного органу на рівні області, а також факт роботи у державному органі, який не проводив класифікацію посад державної служби. Так, відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, пункту 12 розділу XI Закону №889-VIII, пункту 4 Порядку №622 та пункту 4 Порядку №750 розмір заробітної плати для обчислення пенсії має визначатися виходячи із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної або прирівняної посади та рангу у розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії. Однак, відповідач безпідставно застосував показники посадових окладів за 2020 рік, оскільки нормативними актами не передбачено застосування саме таких розмірів заробітної плати у її випадку. При цьому позивач посилається на схеми посадових окладів, чинні у 2025 році, та зазначає, що її посада відповідає другому керівному рівню. Також позивач заперечила правильність визначення у довідці №27 від 10.10.2025 9 рангу державного службовця, зазначивши, що відповідно до чинного законодавства посада категорії "Б" відповідає 3 - 6 рангам, а найнижчим рангом для такої категорії є 6 ранг, розмір надбавки за який у 2025 році становив 500 грн. Тобто, у її випадку, оскільки державний орган не проводив класифікацію посад державної служби, прирівняння посади за процедурою класифікації посад не здійснюється, а при визначенні заробітної плати має застосовуватися вже встановлена відповідність її посади вимогам Порядку №750. Посилаючись на наведені обставини, позивач вважає, що відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо належного оформлення довідок про заробітну плату, внаслідок чого порушено її право на належне визначення розміру пенсії державного службовця, а тому просить суд позов задовольнити повністю з викладених у ньому підстав.

До суду 01.06.2026 надійшли заперечення, у яких відповідач зазначив, що позивач не навела нормативно-правових актів, які б передбачали інший порядок визначення посадового окладу та оформлення довідок про заробітну плату для призначення пенсії, ніж той, що був застосований. Відповідач послався на частину другу статті 19 Конституції України та зазначив, що порядок видачі відповідних довідок визначається наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, а питання встановлення відповідності посад державної служби врегульоване постановою КМУ від 18.01.2017 №15. Зазначені нормативно-правові акти були чинними на момент звернення позивача та під час оформлення довідок і не передбачають іншого механізму визначення посадових окладів чи оформлення довідок. Так, схеми посадових окладів, затверджені постановою №15, діяли у відповідних редакціях, у тому числі у 2020 та 2023 роках, а відповідач при оформленні довідок керувався чинними на відповідний час нормативно-правовими актами. При цьому, позивач не зазначила нормативного акта, який надавав би їй право самостійно визначати інші розміри посадових окладів або застосовувати інший механізм встановлення відповідності посад. З огляду на викладене відповідач вважає, що довідки про заробітну плату позивача оформлено відповідно до вимог постанови КМУ № 15 та наказу Міністерства соціальної політики України № 750, а доводи останньої не свідчать про порушення ним вимог законодавства.

04.06.2026 від позивача надійшла відповідь на заперечення, у якій вказала, що відповідач безпідставно застосував при оформленні довідок розміри посадових окладів, установлені у 2020 році, та не врахував чинні на дату звернення за призначенням пенсії нормативні положення щодо рівня та відповідності її посади. Так державний орган, у якому вона працювала, класифікації посад не проводив, а тому, на її думку, розмір посадового окладу та надбавки за ранг мав визначатися за правилами, чинними на день звернення за призначенням пенсії. Посилаючись на Порядки № 622 та № 750, а також постанови КМУ № 1109 та № 1409, вона вважає видані відповідачем довідки такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позиції сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в обласному центрі по нарахуванню та виплаті пенсій та допомог м.Дніпропетровська з 01.12.1989 та з 13.09.2011 в центрі по нарахуванню та виплаті допомог та здійсненні контролю за правильністю призначення пенсій Дніпропетровської облдержадміністрації, в тому числі на посаді начальника центру з 02.01.2002, а з 19.09.2014 - в Дніпропетровському центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на посаді начальника центру.

З 01.05.2016 статус державної служби припинено відповідно до ч.3 ст.3 Закону №889-VIII.

05.09.2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою при видачу довідки про посадовий оклад, надбавку за ранг та вислугу років, установлених на день звернення, за прирівняною до її посади державної служби та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.

У відповідь на звернення 11.09.2025 року відповідачем надано відповідь №А-52, якою повідомлено про відсутність підстав для видачі позивачу довідки та вказано, що Дніпропетровський обласний Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат знаходиться у стадії ліквідації.

13.10.2025 року Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у відповідь на звернення позивача надано лист №А-55, якою повідомлено, що особам, які працювали та звільнилися до 01.01.2024 з державних органів, які не провели класифікацію посад державної служби, довідки про заробітну плату видаються за формами, наведеними в додатках 4, 6 відповідно до Порядку №662.

Цим же листом направлено довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 01.01.2024 працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд, видану Ліквідаційною комісією Дніпропетровського обласного Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VІІІ).

За змістом пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 11, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Верховний Суд в постанові від 01.04.2020 у справі №607/9429/17 дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Так, частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що право на пенсію державного службовця за віком мають особи, зокрема: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; мають передбачений законодавством страховий стаж; мають необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Порядок призначення пенсій згідно із Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою КМУ від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Порядок №622).

Згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу": мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України (пункт 2 Порядку №622).

Пунктом 4 Порядку №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Так, постановою КМУ "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 12.07.2024 №823 (далі - Постанова №823) внесено зміни до Порядку №622, зокрема, пунктом 3 визначено, що така постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.

Як визначено пунктом 42 Порядку №622 у редакції постанови №823, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Так, відповідно до п.5 Порядку №622 у оновленій редакції, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Як видно зі змісту листа відповідача від 13.10.2025 № А-55, позивача повідомлено, що у разі ліквідації державного органу, довідки для призначення пенсії згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС. За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 01 січня 2024 року з урахуванням пункту 4 Порядку № 622.

Також, посилаючись на пункт 13 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 07.11.2023 № 3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік.

Пунктом 6 Порядку №622 із внесеними змінами передбачено наступне: у разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.

У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.

За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.

Отже, враховуючи приписи Порядку №622 у редакції постанови №823, застосовної з 01.01.2024, а також обставину надання відповідачем відповіді позивачу від 30.12.2024, застосуванню підлягає чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція Порядку №622.

13.10.2025 року Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у відповідь на звернення позивача надано лист №А-55, якою повідомлено, що особам, які працювали та звільнилися до 01.01.2024 з державних органів, які не провели класифікацію посад державної служби, довідки про заробітну плату видаються за формами, наведеними в додатках 4, 6 відповідно до Порядку №662.

Цим же листом направлено довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 01.01.2024 працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд, видану Ліквідаційною комісією Дніпропетровського обласного Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Таким чином, судом не було встановлено протиправної бездіяльності вчиненої відповідачем відносно позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню повністю з викладених вище підстав.

Відповідно до положень ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма