Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №160/5234/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб з інвалідністю

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №160/5234/26

Суддя: Луніна Олена Станіславівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокуСправа №160/5234/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за вересень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року та квітень 2023 року, включно, а також неналежного нарахування та невиплати в повному обсязі грошового забезпечення за листопад 2022 року та грудень 2022 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення, військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за вересень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року та квітень 2023 року, включно, а також перерахувати та виплати грошове забезпечення за листопад 2022 року та грудень 2022 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 мобілізовано до лав ЗСУ. В подальшому, у відповідності до сповіщення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.09.2022 ОСОБА_3 повідомлено, що її син, старший бойовий медик механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнаний таким, що з 31.08.2022 вважається зниклим безвісті при виконанні завдання з відсічі та стримання збройної агресії російської федерації поблизу населеного пункту Миролюбівка Херсонської області. В подальшому, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №333 від 23.11.2023 правовий статус солдата ОСОБА_2 змінено на загиблого та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №138 від 12.05.2023 - виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення. Однак, позивач вважає, що процедура проведення ДНК та впізнання тіла проведена з порушенням, оскільки, матеріали кримінального провадження №12022041720000712 взагалі не містять письмових пояснень ОСОБА_4 , як і не містять протоколу впізнання трупу та за зображеннями, які містяться на фото-таблиці до протоколу огляду – не є можливим ідентифікувати особу трупа, а наявність документів ОСОБА_2 поряд з тілом не є належним підтвердженням особи трупа. Таким чином, зважаючи на вищевикладене комісія при проведені службового розслідування дійшла до передчасних та нічим не підкріплених висновків щодо особи трупа військовослужбовця, а тому законних підстав зміни правового статусу ОСОБА_2 з безвісті зниклого на загиблого та підстав для призупинення подальших виплат родичам зниклого безвісті військовослужбовця не було.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні.

20.04.2026 року до суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884) затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти. Відповідно вимог п. 5 Порядку №884: виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня з`ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон або до дня їх звільнення з полону (дати складення актового запису про смерть) включно; військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно. В усіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини (установи, організації). Грошове забезпечення виплачується визначеним особам шляхом перерахування коштів уповноваженими органами на рахунки в банківських установах, зазначених у заявах про виплату. Належне до виплати грошове забезпечення зберігається за визначеними особами в розмірах частки, встановленої відповідно до абзаців другого - четвертого пункту 6 цього Порядку, але не більше ніж до дня, визначеного в абзацах другому і третьому цього пункту. Крім того, відповідно до вимог п. 6 Порядку №884 належне не виплачене грошове забезпечення визначеним особам та військовослужбовцям включається до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2022 року №3467 про результати службового розслідування, встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісті з 31.08.2022 року. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2022 року №4635 про результати службового розслідування, встановлено, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 . Солдат ОСОБА_2 був виключений зі списків військової частини згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2023 року №138. При цьому зазначає, що грошова допомога родині загиблого нараховувалась та виплачувалась по день виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу належним чином. Таким чином, відповідачем здійснено повний розрахунок із позивачкою та підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.09.2012 року, виданим Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2022 №222 солдата ОСОБА_2 переведено на посаду старшого бойового медика.

Повідомленням від 05.09.2022 за вих.№83/22, направленим начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_3 повідолено, що син, солдат ОСОБА_2 , старший бойовий медик механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 виконував завдання з відсічі та стримування збройної агресії російської Федерації поблизу н.п.Миролюбівка Херсонської області визнаний таким що з 31.08.2022 року вважається зниклим безвісті.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2022 року №3467 про результати службового розслідування, встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісті з 31.08.2022 року.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №253, виданого Криворізьким районним відділенням м.Апостолове (Комунальний заклад «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи») від 10.10.2022 року, ОСОБА_2 загинув на території військових дій, отримавши ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій.

З даного свідоцтва вбачається, що судово-медичним експертом ОСОБА_5 було проведено огляд трупу та встановлено хворобу (патологічні стани), що призвели до смерті: а)розтрощення тіла – Т04.8; г)ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків-Y36.2, дата травми (отруєння): 31 серпня 2022 року, місце й обставини: Херсонська область, ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів і осколків.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2022 року №4635 про результати службового розслідування, встановлено, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою слідчого відділення відділення поліції №1 Бериславського районного відділу поліції Національної поліції України ГУНП в Херсонській області про встановлення особи трупу від 18.04.2022 року, постановлено, труп особи чоловічої генетичної статі реєстраційний № 253 визнати, як військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновком експерта №740/808-МГ від 23.02.2023 року (вх.№740 від 27.02.2023 року) у приміщенні відділення судово-біологічних експертиз та досліджень КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР експерт-імунолог судовий відділення судово-біологічних експертиз та досліджень Івашина О.Х. провела судово-медичну експертизу фрагменту кістки загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний №253 від 10.10.2022 року Криворізького районного відділення м.Апостолове Дніпропетровського обласного БСМЕ по кримінальному провадженню №12022041720000712 від 06.09.2022, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

З висновку вбачається, що присутніх при експертизі не було, експертиза почата- 28.03.2023 року, закінчена-04.04.2023 року.

На вирішення експертизи поставлені наступні питання: « 1. Встановити генетичні ознаки трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (Біологічні зразки трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зберігаються у Криворізькому районному відділі КЗ Дніпропетровське обласне Бюро судово- медичної експертизи» ДОР, лікарське свідоцтво про смерть №253 від 10.10.2022). 2. Чи може ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (ДНК-профіль якої поміщено до центрального обліку генетичних ознак людини Експертної служби МВС, висновок судово-біологічної експертизи за експертною спеціальність 9.5 «молекулярно- генетичні дослідження», № СЕ-19/108-22/12001-БР), бути біологічною матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (біологічні зразки якого зберігаються у Криворізькому районному відділі КЗ Дніпропетровське обласне Бюро судово- медичної експертизи» ДОР, лікарське свідоцтво про смерть №253 від 10.10.2022)?».

За підсумками дослідження встановлено:

«Питання слідчого: Встановити генетичні ознаки трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідь експерта:

Із фрагмента кістки загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний № 253 від 10.10.2022 Криворізького районного відділення м. Апостолове Дніпропетровського обласного БСМЕ, отримані препарати ДНК чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип.

Питання слідчого: Чи може ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , бути біологічною матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .?

Відповідь експерта:

Молекулярно-генетичним порівняльним аналізом встановлено, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , може бути біологічною матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний №253 від 10.10.2022 Криворізького районного відділення м. Апостолове Дніпропетровського обласного БСМЕ, з вірогідністю не менше 99,9999%».

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 21.04.2023 року, виданого Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у Херсонській області, про що 21.04.2023 року зроблено актовий запис №959.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2023 №138 ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та із списків ЗСУ у зв`язку із загибеллю.

03.02.2025 року представник позивача адвокат Федосова М.М. звернувся в інтересах позивачки до начальника ВП №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію та документи: на якій стадії станом на 03.02.2025 перебуває об`єднане кримінальне провадження №12022041720000712; відомості про слідчого, у якого, станом на 12.04.2024, в провадженні перебуває об`єднане кримінальне провадження №12022041720000712; у разі, якщо кримінальне провадження закрито, надати постанову про закриття об`єднаного кримінального провадження №12022041720000712; копію письмових пояснень та протоколу допиту (у разі його складання) ОСОБА_4 (батька загиблого ОСОБА_2 ); копію протоколу впізнання тіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Листом від 07.02.2025 року за вих. №1753/371 ВП №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області повідомлено, що в провадженні слідчого відділення ВП №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження № 12022041720000712 від 06.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісті військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дане кримінальне провадження об`єднане з кримінальним провадженням № 12022041410000233 від 10.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Досудове розслідування вказаного кримінального провадженням проводить його група слідчих СВ ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області. На даний час вказане кримінальне провадження має статус у провадженні, досудове розслідування триває, вживаються усі можливі заходи для всебічного, повного та неупередженого встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. Крім того, у матеріалах кримінального провадження маються процесуальні документи, якими встановлено та підтверджено загибель в ході виконання бойових завдань військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: протоколом огляду від 09.10.2022 року в ході якого при огляду залишків трупу, а саме скелету, виявленні особисті документи на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який повідомив, що він здійснив доставлення залишків трупу, а саме скелету із с. Миролюбівка, Бериславського району, Херсонської області та особистих документів на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; лікарським свідоцтвом про смерть № 253 від 10.10.2022 року виданого на ім`я ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ; висновком проведеної молекулярно генетичної експертизи № 740/808-МГ від 04.04.2023 року відповідно до якої молекулярно- генетичним порівняльним аналізом встановлено, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , може бути біологічною матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер 253 від 10.10.2022 Криворізького районного відділення м. Апостолове Дніпропетровського обласного БСМЕ, з вірогідністю не менше 99.9999%; постановою про встановлення особи трупа від 18.04.2023 року. Крім цього інші запитуванні процесуальні документи у матеріалах кримінального провадження відсутні.

12.06.2025 року позивачка через свого представника адвоката Федосова М.М. звернулась до ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» з адвокатським запитом, в якому просила надати копії: письмових пояснень ОСОБА_4 з підтвердженням ідентифікації тіла свого сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протоколу впізнання тіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших документів відповідно до змісту яких встановлено особу загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 22.07.2025 року за вих. №254 ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» повідомлено, що 10.10.2022 року у морзі Криворізького районного відділення м.Апостолове КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР за постановою старшого слідчого СВ відділення поліції №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Фалько К.В. було проведено судово-медичну експертизу трупа військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Труп був направлений слідчим як військовослужбовець, особа якого була встановлена як громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стосовно надання документів повідомлено про необхідність звернення до слідчого, який призначив постанову про проведення судово- медичної експертизи трупа відомого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.12.2025 року позивачка через свого представника адвоката Федосова М.М. звернулась до Міністерства оборони України з заявою про нарахування та здійснення виплат (повторно) здійснити всі належні виплати родині безвісті зниклого старшого бойового медика механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 за проміжок часу з 09.10.2022 по 18.04.2023. Дану заяву було скеровано засобами електронного зв`язку на електронну пошту отримувача.

Листом від 18.12.2025 року за вих. №18213 військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 травня 2023 року 3138, солдат ОСОБА_2 , виключений зі списків особового складу частини зі списків Збройних Сил України та всіх видів забезпечення з 10 жовтня 2022 року. Відповідно до карток особового роки, рахунку за 2022-2024 грошове забезпечення загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 було та нараховане виплачене близьким родичам військовослужбовця, згідно вимог чинного законодавства. До листа відповідачем долучено: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 травня 2023 року № 138; картки особового рахунку солдата ОСОБА_2 за 2022 -2024 роки.

ОСОБА_2 у повному обсязі нараховано та виплачено родині загиблого додаткова винагорода за участь у бойових діях:

-згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2022 року №2770 було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 30 тис. грн.) за період з 01.08.2022 року - 12.08.2022 року; з 20.08.2022 року- 31.08.2022 року у розмірі та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2022 року №2770 (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 13.08.2022 року - 19.08.2022 року у розмірі - 45 806,45 грн.;

- згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2022 року №3308 було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 30 тис. грн.) за період з 01.09.2022 року - 30.09.2022 року у розмірі - 30 000,00 грн.;

-згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2023 року №138 було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 01.10.2022 року - 31.10.2022 року у розмірі - 100 000,00 грн.;

-згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2022 року №4500 було нараховано винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 30 тис. грн.) за період з 01.11.2022 року - 30.11.2022 року у розмірі - 30 000,00 грн. ;

-згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2023 року №138 було нараховано грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік у розмірі - 13384,50 грн.;

-згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2023 року №138 було нараховано матеріальну допомогу за 2022 рік - 13384,50 грн.

Також, нараховано та виплачено родині загиблого допомогу на поховання - 12540,00 грн. Утримано грошове забезпечення за листопад 2022 року та винагороду за участь у бойових діях за листопад 2022 року у розмірі - 44809,30 грн.

З урахування передбачених законодавством утримань до виплати підлягають кошти в розмірі 255415,73 грн. (246574,35 грн. *0,985% + 12540,00 грн.).

В межах наявних коштів у травні 2023 року належне солдату ОСОБА_2 грошове забезпечення виплачено шляхом зарахування коштів на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 (дружина загиблого) в сумі -255415,73 грн.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2023 року №8390 було доплачено винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 22.08.2022 року - 31.08.2022 року у розмірі - 22241,94 грн. (кошти надійшли на картковий рахунок ОСОБА_1 відповідно до платіжної інструкції від 09.11.2023 року №5824).

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.04.2024 року №2415 було доплачено винагороду за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 01.09.2022 року - 30.09.2022 року у розмірі - 70000,00 грн. (кошти надійшли на картковий рахунок ОСОБА_1 відповідно до платіжної інструкції від 18.04.2024 року №2159).

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2023 року №138 грошове забезпечення було виплачено по 31.10.2022 року. Винагорода за участь у бойових діях (із розрахунку 100 тис. грн.) за період з 01.11.2022 року - 31.12.2022 року не нараховувалася, згідно наказу від 12.05.2023 року №138.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо несвоєчасного та не повного нарахування та виплати грошового утримання безвісти зниклого ОСОБА_2 його дружині – ОСОБА_1 , позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 2 Закону №2011-ХІІ (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.

30 листопада 2016 року, відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України №884, якою затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі Порядок №884). До наведеної постанови вносились зміни згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 103 від 30.01.2024 року, № 449 від 15.04.2025 року.

Пунктом 1 Порядку №884 (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення у позивачки права на отримання частки грошового забезпечення її зниклого безвісти чоловіка) цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).

Відповідно до пункту 2 Порядку №884 у цьому Порядку під терміном безвісно відсутній військовослужбовець слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби.

Згідно з пунктом 3 Порядку №884 за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 4 Порядку №884 визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до пункту 5 Порядку №884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

Згідно з пунктом 6 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей, зокрема: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації), зокрема: протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Пунктом 7 Порядку №884 передбачено, що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Аналогічні приписи містить Порядок №884 і в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 р. №449, чинній на момент звернення позивачки із відповідними заявами про виплату їй грошового забезпечення її чоловіка, зокрема, пунктом 3 Порядку визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Пунктом 4 Порядку №884, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 р. №449, визначено, що командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.

Відповідно до п.5 Порядку №884, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 р. №449, виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо, зокрема: військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.

В усіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Грошове забезпечення виплачується визначеним особам шляхом перерахування коштів уповноваженими органами на рахунки в банківських установах, зазначених у заявах про виплату.

Належне до виплати грошове забезпечення зберігається за визначеними особами в розмірах частки, встановленої відповідно до абзаців другого - четвертого пункту 6 цього Порядку, але не більше ніж до дня, визначеного в абзацах другому і третьому цього пункту.

Згідно з п.6 Порядку №884, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 р. №449, виплата грошового забезпечення здійснюється:

особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

З вищевикладених норм права випливає висновок, що у разі зникнення безвісти військовослужбовця та відсутністю його особистого розпорядження на випадок полону, виплата його грошового забезпечення здійснюється на підставі заяви на ім`я командира військової частини з дня зникнення безвісти таким членам його сім`ї: дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.09.2012 року, виданим Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

ОСОБА_2 02.03.2022 року призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_3 та зарахований до списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №62 на посаду сержант резерву (16ЗР). Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2022 №222 солдата ОСОБА_2 переведено на посаду старшого бойового медика.

Повідомленням від 05.09.2022 за вих.№83/22, направленим начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_3 повідолено, що син, солдат ОСОБА_2 , старший бойовий медик механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 виконував завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації поблизу н.п. Миролюбівка Херсонської області визнаний таким що з 31.08.2022 року вважається зниклим безвісті.

Висновком експерта №740/808-МГ від 23.02.2023 року (вх.№740 від 27.02.2023 року) у приміщенні відділення судово-біологічних експертиз та досліджень КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» встановлено, що із фрагмента кістки загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний № 253 від 10.10.2022 Криворізького районного відділення м. Апостолове Дніпропетровського обласного БСМЕ, отримані препарати ДНК чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип та визнано, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , може бути біологічною матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний №253 від 10.10.2022 Криворізького районного відділення м. Апостолове Дніпропетровського обласного БСМЕ, з вірогідністю не менше 99,9999%».

Як вбачається з відзиву та карток особового рахунку ОСОБА_2 у повному обсязі нараховано та виплачено родині загиблого додаткова винагорода за участь у бойових діях:

В силу приписів Закону №2011-ХІІ та Порядку №884 виплата грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця здійснюється з дня зникнення безвісти таким членам його сім`ї: дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені).

Крім того, суд повторно звертає увагу, що у відповідності до п.5 Порядку №884, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 р. №449, виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо, зокрема: військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.

Матеріалами справи підтверджено факт встановлення смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з документів, а саме: протоколом огляду від 09.10.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; лікарським свідоцтвом про смерть № 253 від 10.10.2022 року; висновком проведеної молекулярно генетичної експертизи № 740/808-МГ від 04.04.2023 року; постановою про встановлення особи трупа від 18.04.2023 року; свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 21.04.2023 року, виданого Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Отже, на підставі вищевикладеного виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 повинна була здійснюватися до 12.05.2023 року, тобто дня виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Матеріалами справи підтверджується нарахування та виплата позивачці грошового забезпечення за чоловіка ОСОБА_2 до травня 2023 року включно.

Підстави для нарахування та виплати грошового забезпечення після 12.05.2023 року у відповідача відсутні.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідач діяв при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивачці за її загиблого чоловіка у відповідності до вимог чинного законодавства, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Інші доводи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 і ч.2 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, відповідно до ч.3 ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua