Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №945/1512/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1512/26

Провадження № 2/945/1693/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань в м. Миколаїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа УНІВЕРСАЛЬНА ТОВАРНА БІРЖА «РІКО-АЛЬЯНС, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою в якій просив визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27 грудня 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на Універсальній Товарній Біржі «РіКо-Альянс» було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, який зареєстровано в журналі реєстрації біржових угод з нерухомим майном за № 5-13. Зазначений об`єкт нерухомого майна належав Продавцю ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину по заповіту, виданого Четвертою державною нотаріальною конторою міста Миколаєва за реєстровим № 2-2744 від 27 серпня 1996 року. Згідно з пунктом 3 Договору купівлі-продажу № 5-13 від 27.12.1999 року, продаж відбувся за узгоджену між сторонами суму в розмірі 1 700 гривень, які були повністю сплачені Покупцем Продавцю готівкою до моменту підписання цього Договору. Жодних претензій фінансового, майнового чи іншого характеру сторони одна до одної при підписанні договору не мали. З боку Продавця також було вчинено всі дії щодо фактичного виконання умов договору: Позивачу було передано ключі від житлового будинку, господарських споруд та надано повний доступ до нерухомого майна. Після укладення договору на біржі сторони звернулися до органу, що здійснював технічний облік та реєстрацію прав власності на нерухомість на той час - Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації (ММБТІ). 04 січня 2000 вказаний Договір був зареєстрований ММБТІ за реєстровим № 391. З моменту придбання житлового будинку в грудні 1999 року і до теперішнього часу (понад 26 років поспіль) Позивач безперервно, відкрито, добросовісно та правомірно володіє та користується вказаним житловим будинком та господарськими спорудами. У жовтні 2025 року Позивач звернувся до суб`єкта господарювання, що здійснює технічну інвентаризацію ТОВ «БТІ. ЦЕНТР». За результатами проведених натурних обмірів та технічного обстеження було виготовлено новий технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна (інвентаризаційна справа № 29.10.2025/352 від 29.10.2025 року). У зв`язку з реалізацією загальнодержавної політики щодо перейменування топонімів, назву вулиці, на якій розташований будинок, було змінено з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». Згідно з відомостями технічного паспорта, об`єкт нерухомості на даний час розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час Позивач зіткнувся з неможливістю реалізувати свої права на розпорядження майном через те, що Договір купівлі-продажу, укладений на товарній біржі, не пройшов обов`язкового на той час нотаріального посвідчення, що є єдиною перешкодою для внесення відомостей про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Самостійно усунути вказані недоліки у позасудовому порядку Позивач не має можливості.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, при цьому, представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження та повісток про виклик до суду за адресою місцезнаходження юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що повернулися до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній»; про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за відсутності представника до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судом встановлено, що 27.12.1999 на Універсальній товарній біржі «Ріко-Альянс» укладено договір № 5-13 купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив жилий житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння складається з житлового будинку, позначеного на плані літерою А, житловою площею 26,7 кв.м, літньої кухні Б, тамбура б, сараїв В, Е, Ж, З, И, навісів Г, К, погреба Дпд, вбиральні Л, огороджень 2, 3.

Вартість житлового будинку з надвірними спорудами, відповідно до довідки-характеристики № 11712 від 24.12.1999, виданої ММБТІ складає 10778 грн.

Відчужуване домоволодіння належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадкування за заповітом, посвідченого Четвертою державною нотаріальною конторою м. Миколаєва, зареєстрованого в реєстрі за № 2-2744 від 27.08.1996.

Відповідно до п. 5 Договору № 5-13 купівлі-продажу від 27.12.1999, покупець набуває право власності на домоволодіння з моменту підписання договору.

Цей договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований товарною біржею в “Журналі реєстрації біржових угод” рег. № 5-13 27.12.1999.

Відповідно до реєстраційного посвідчення, Миколаївське міжміське Бюро технічної інвентаризації посвідчило, що домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.1999 № 5-13. Записано в реєстрову книгу за реєстровим № 391 від 04.01.2000.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна підписаний ОСОБА_2 власноручно. До теперішнього часу ніхто із сторін ніяких вимог щодо порушення їх прав не заявляв, ніякого спору з цих питань у сторін не виникало.

На час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

Позивач вказує, що після укладання договору сторонами були виконані всі його умови.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли в грудні 1999, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Позивач, на теперішній час, не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не було посвідчено нотаріально.

Беручи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа УНІВЕРСАЛЬНА ТОВАРНА БІРЖА «РІКО-АЛЬЯНС, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, задовольнити.

Визнати дійсним Договір № 5-13 купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 27 грудня 1999 року на Універсальній Товарній Біржі «РіКо-Альянс» між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 04 січня 2000 року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації (ММБТІ) за реєстровим № 391.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Універсальна товарна біржа «РІКО-АЛЬЯНС», місцезнаходження юридичної особи: Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Центральний, 152, код ЄДРПОУ 30626048.

Дата складення повного судового рішення 23.09.2026.

Суддя І.В. Павленко