Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №487/4189/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4189/26

Провадження № 2/487/2992/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23.09.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами

ВСТАНОВИВ:

29.05.2026 року представник ТОВ «Свеа Фінанс» - Паладич А.О. звернулась до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , відповідно до якої просила стягнути з відповідача заборгованість за Договором №1800256, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем 29.09.2024 року, в розмірі 3271,80 грн., за Договором №1801023, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем 29.08.2024 року, в розмірі 14274,89 грн., а також 2662,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 29.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1800256 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 700 грн. Відповідач здійснила дії спрямовані на укладення вказаного договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на яку в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.

В подальшому, 31.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-06/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «Свеа Фінанс» права грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №1800256.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-06/25 від 31.03.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за Договором №1800256 складає 3271,8 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1800256 від 29.09.2024 року становить: 3271,80 грн., з яких: 700 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 1281 грн. – заборгованість по відсоткам, 1290,90 грн. – пеня.

Крім того, 29.08.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1801023 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 2500 грн. Відповідач здійснила дії спрямовані на укладення вказаного договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на яку в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.

В подальшому, 27.06.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Свеа Фінанс» права грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №1801023.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-17/25 від 27.06.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за Договором №1801023 складає 14274,89 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1801023 від 29.08.2024 року становить: 14274,89 грн., з яких: 2499,98 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 6774,91 грн. – заборгованість по відсоткам, 5000 грн. – пеня, штраф.

Таким чином, ТОВ «Свеа Фінанс» наділено правом грошової вимоги до відповідача за вищевказаними договорами.

Зазначенні обставини слугували підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 02.06.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явилась, в позовній заяві просила розглядати справу без участі представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач до судового засідання не з`явилась повторно, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена своєчасно, належним чином.

У відповідності до положень ст.ст.280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить наступного.

Судом встановлено, що 29.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1800256 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно умов договору товариство надає споживачу кошти у кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За умовами пп.1.2-1.5 кредитного договору відповідачу надано кредит в розмірі 700 грн. терміном на 350 днів, з періодичністю сплати процентів кожні 25 днів. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 1.0 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до кредитного договору є Графік платежів, додатком № 2 - Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг.

Кредитний договір та додатки до нього підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором В645.

Успішне перерахування ТОВ «Селфі Кредит» кредитних коштів відповідачу в розмірі 700 грн. на номер картки НОМЕР_1 підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» від 20250404-2960 від 04.04.2025 року.

Згідно з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Селфі Кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 31.03.2025 року складає 3271,80 грн., з яких 700 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 1281 грн. – заборгованість по відсотках, 1290,80 грн. – сума штрафних санкцій.

31.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-06/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «Свеа Фінанс» права грошової вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до Додатку №1 (реєстр боржників), що є додатком до Договору факторингу № 01.02-06/25, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1800256 в сумі 3271,80 грн., з яких: 700 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 1281 грн. – заборгованість по відсотках, 1290,80 грн. – сума штрафних санкцій.

Крім того, 28.09.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1801023 про надання споживчого кредиту по продукту «Кофмфортний» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно умов договору товариство надає споживачу кошти у кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За умовами пп.1.2-1.5. кредитного договору відповідачу надано кредит в розмірі 2500 грн. терміном на 360 днів, з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 1.0 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до кредитного договору є Таблиця обчислення кредиту платежів.

Кредитний договір та додаток до нього підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором В456.

Успішне перерахування ТОВ «Слон Кредит» кредитних коштів відповідачу в розмірі 2500 грн. на номер картки НОМЕР_1 підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» від 20250708-1869 від 08.07.2025 року.

Згідно з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Слон Кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 27.06.2025 року складає 14274,89 грн., з яких 2499,98 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 6774,91 грн. – заборгованість по відсотках, 5000 грн. – сума штрафних санкцій.

27.06.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Свеа Фінанс» права грошової вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу № 01.02-17/25, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1801023 в сумі 14274,89 грн., з яких 2499,98 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 6774,91 грн. – заборгованість по відсотках, 5000 грн. – сума штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч.4,5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договорами №1800256 від 29.08.2024 року та №1801023 від 29.08.2024 року у строки, передбаченими договорами щодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом, належним чином не виконала.

За такого, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в розмірі 1290,80 грн. за Договором №1800256 від 29.08.2024 року та 5000 грн. за Договором №1801023 від 29.08.2024 року, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Частина 2 статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. Такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 року у справі №5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13, від 16.12.2015 року у справі №6-2023цс15).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває дотепер.

Отже, тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Виходячи з вищенаведеного, оскільки неустойка за кредитними договорами нарахована у період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «Свеа Фінанс» за вищевказаними кредитними договорами.

Викладення Законом України від 22.11.2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період воєнного стану.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені, штрафів) в розмірі 1290,80 грн. за Договором №1800256 від 29.08.2024 року та 5000 грн. за Договором №1801023 від 29.08.2024 року слід відмовити.

Приймаючи до уваги вищевикладене позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 11255,89 грн., яка складається з заборгованості:

за Договором №1800256 про надання споживчого кредиту від 29.09.2024 року в розмірі 1981 грн., з яких: 700 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 1281 грн. – заборгованість по відсотках;

за Договором №1801023 про надання споживчого кредиту від 29.08.2024 року в розмірі 9274,89 грн., з яких 2499,98 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 6774,91 грн. – заборгованість по відсотках.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1707,88 грн. (11255,89грн. / 17546,69 грн. х 2662,40 грн.).

Керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами– задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»заборгованість у загальному розмірі 11255,89 грн., яка складається з заборгованості:

за Договором №1800256 про надання споживчого кредиту від 29.09.2024 року в розмірі 1981 грн., з яких: 700 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 1281 грн. – заборгованість по відсотках;

за Договором №1801023 про надання споживчого кредиту від 29.08.2024 року в розмірі 9274,89 грн., з яких 2499,98 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 6774,91 грн. – заборгованість по відсотках.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк