Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №475/1068/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1068/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 вересня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої- судді: Єгорової Н.І..,

при секретареві : Маковецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Доманівка, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту родинних відносин , посилаючись на те,що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проведення воєнної операції загинув її син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.08.2026 року, актовий запис № 130.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №168 від 28 лютого 2022 року матір має право на одноразову грошову допомогу за загиблого сина. Позивачка звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про вилату їй грошової допомоги та надала всі необхідні документи, щоб оформити зазначену виплату. При перевірці документів були виявлені розбіжності в написанні прізвища матері, так у свідоцтві про народження сина матір`ю вказано ОСОБА_6 , а у свідоцтві про шлюб із ОСОБА_7 вказано прізвище « ОСОБА_8 ».

Через розбіжності в написанні прізвища позивачка не може довести родинні зв`язки із сином, документально.

Предметом звернення до суду є не просто зафіксувати юридичний стан,а й реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги, що гарантована державою.Вирішити питання у позасудовому порядку не можливо, а тому позивачка змушена звернутися до суду з вказаним позовом..

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 не з"явилися,надали заяву про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з"явився,надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав і просив в їх задоволені відмовити.. Представник відповіджача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не може бути відповідачем у даній справі, так як не вирішується спір про здійснення грошової виплати. Крім того, на думку представника документально прослідковуються родинні зв"язки позивачки з загиблим сином. ІНФОРМАЦІЯ_4 не може своїм рішенням встановити факт материнства. Позивачем не надано доказів наявності спору між нею та ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому просить в задоволені позовну відмовити.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилися, надали суду письмові заяви про визнання позовних вимог, просили справу розглянути без їх участі.В письмових заявах відповідачі підтвердили, що ОСОБА_1 є матір"ю загиблого сина ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час проведення воєнної операції ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.08.2026 року, актовий запис № 130. Особу загиблого було встановлено внаслідок проведення генетичної експертизи.

Так, в постанові слідчого про ідентифікацію особи від 23.07.2026 р. встановлено, що згідно висновку експерта № СЕ-19/109/-26/8629-БД від 07.07.2026, що ОСОБА_1 ймовірно може бути біологічною матір"ю невстановленої особи, особистість якої встановлено даною постановою слідчого. В постанові визначено, що необхідно вважати дійсними анкетні дані невстановленої особи-як громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.08.2026 ОСОБА_5 , його батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (після укладення шлюбу 24.04.2012 , актовий запис №3- ОСОБА_10 ).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 09.01.2009 р. № 00000035495, уклавши шлюб , маючи прізвище до реєстрації шлюбу ОСОБА_11 , позивачка набула прізвище ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 ,що викладене російською мовою, прізвище після розірвання шлюбу вказано " ОСОБА_8 ". З довідки відділу ДРАЦС від 12.10.2008 року № 348-3.46встановлено, що така довідка видана на ім"я ОСОБА_6 , та зазначено ,що після реєстрації розірвання шлюбу 15.09.1983 , актовий запис №64, присвоєно прізвище їй - ОСОБА_12 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб від 24.04.2012, між ОСОБА_13 та ОСОБА_6 24.12.2012 зареєстровано шлюб і присвоєно дружині прізвище ОСОБА_10 .

Після гибелі сина, позивачка ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з документами для оформлення допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №168 від 28 лютого 2022. однак, враховуючи розбіжності у написанні прізвища у правовстановлюючих документах , неможливо оформити вказану допомогу, у зв`язку з чим виникла необхідність встановити факт родинних відносин.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні письмові докази, суд приходить до висновку, що позивачкою надано достатньо доказів на підтвердження факту родинних відносин між нею та померлим ОСОБА_5 . Крім того, проти даного факту не заперечують близькі родичі загиблого, відповідачі у справі..

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17).

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

За наявності спору про право суд у порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факту родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.

Згідно зі статтею 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Метою встановлення будь-якого факту, що має юридичне значення, є можливість скористатися правом, яке надане заявнику відповідно до чинного законодавства України.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року в справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

Родинні відносини (споріднення) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

Поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник (постанова Верховного Суду від 01 квітня 2026 року в справі № 545/3618/24).

Згідно з правилами частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зауважує, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 рокув справі № 461/8511/23.

Встановлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення, оскільки від встановлення цього факту залежить виникнення, зміна або припинення її особистих майнових прав, які полягають у можливості оформлення грошової державної допомоги .

Враховуючи, що іншого порядку доведення факту родинних відносин в даному випадку не існує, а встановлення факту родинних відносин необхідний для оформлення права на отримання грошової допомоги у зв"язку зі смертю сина, , суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 5, 76, 133, 141, 258, 264,265 , 295—300 ЦПК , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задовольнити .

Встановити, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець селища Доманівка Доманівського району Миколаївської області, який загинув при захисті Батьківщини, ІНФОРМАЦІЯ_6 , був сином ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя : Н. І. Єгорова