Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №473/3954/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3954/26

РІШЕННЯ

іменем України

"23" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючої – судді Булкат М.С.,

за участю секретаря судового засідання Соколенко Д. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

30 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21 жовтня 2025 року між сторонами був укладений кредитний договір № 21.10.2025-100000610. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 16 000,00 грн з загальним строком користування коштами протягом 217 днів з дня надання, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит до 25.05.2026 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,0 % за кожен день користування коштами. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 9% від суми Кредиту та дорівнює 360 грн. 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості– 360 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

25.10.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, яка становить 6 500 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 585 грн. 00 коп.

29.10.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, яка становить 8 800 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 792 грн. 00 коп.

27.11.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, яка становить 9 800 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 882 грн. 00 коп.

11.12.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, яка становить 13 000 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1 170 грн. 00 коп.

05.01.2026 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, яка становить 16 000 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1 440 грн. 00 коп.

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 40 170 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 16 000 грн, заборгованість за процентами в розмірі 14 460 грн, комісія (пов`язана з наданням кредиту) 270 грн., додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) 1 440, відсотки нараховані по ст. 625 ЦК 8 000 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

03 вересня 2026 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вишневського А. А., у якому останній заперечує проти стягнення з відповідача відсотків, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. У відзиві представник відповідача зазначає, що положення договору щодо сплати комісії за надання коштів є нікчемними, у зв`язку з чим надає власний розрахунок заборгованості, здійснений без урахування сум комісії. Крім того, представник відповідача просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення.

04 вересня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що заборгованість відповідача нарахована відповідно до умов кредитного договору та є законною і обґрунтованою. Позивач заперечує проти доводів відповідача щодо безпідставності нарахування комісії та просить суд врахувати її під час визначення розміру заборгованості, що підлягає стягненню.

В судове засідання представниця позивача не з`явилась, згідно поданої заяви просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, у відзиві просили розгляд без їх участі.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 21 жовтня 2025 року між сторонами був укладений кредитний договір № 21.10.2025-100000610. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 16 000,00 грн з загальним строком користування коштами протягом 217 днів з дня надання, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит до 25.05.2026 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,0 % за кожен день користування коштами. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 9% від суми Кредиту та дорівнює 360 грн. 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості– 360 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

25.10.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, яка становить 6 500 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 585 грн. 00 коп.

29.10.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, яка становить 8 800 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 792 грн. 00 коп.

27.11.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, яка становить 9 800 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 882 грн. 00 коп.

11.12.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, яка становить 13 000 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1 170 грн. 00 коп.

05.01.2026 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, яка становить 16 000 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1 440 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст.207, ч. 1 ст.1054, ч. 1 ст.1055 ЦК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.611,612,623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість у загальному розмірі 40 170 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 16 000 грн, заборгованість за процентами в розмірі 14 460 грн, комісія(пов`язана з наданням кредиту) 270 грн., додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) 1 440, відсотки нараховані по ст. 625 ЦК 8 000 грн.

Денна процента ставка за договором розрахована згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», виходячи з умов кредитного договору.

Проценти за користування кредитом нараховані в межах строку дії договору.

Натомість, суд вважає, що заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК відповідачу нараховані безпідставно та погоджується з доводами відповідача, з огляду на наступне

Згідно зі ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 69/2022 від 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який триває і на даний час.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 року та до завершення введеного на території України воєнного стану, підстави для стягнення з відповідача процентів за ст. 625 ЦК за невиконання грошових зобов`язань за кредитними договорами в цей період відсутні.

Таким чином, сума заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК з відповідача не підлягає стягненню.

Що стосується доводів відповідача щодо безпідставності стягнення комісії за надання кредитних коштів, суд погоджується з доводами позивача та вважає їх обґрунтованими.

Судом встановлено, що зазначена комісія пов`язана з наданням позичальнику відповідної послуги, а саме з перерахуванням Кредитодавцем кредитних коштів на рахунок, зазначений Позичальником, із використанням стороннього сервісу — інтернет-еквайрингу.

При цьому суд бере до уваги, що ТОВ «Споживчий центр» надає кредитні кошти без відкриття рахунку позичальнику у власній установі, на відміну від банківського кредитування. За таких обставин плата за послугу з перерахування кредитних коштів на платіжну картку, зазначену позичальником, є платою за окрему послугу, пов`язану зі способом отримання кредитних коштів.

Крім того, відповідач не був позбавлений можливості отримати кредитні кошти у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), без використання відповідного способу дистанційного перерахування коштів та, відповідно, без понесення додаткових витрат, пов`язаних із таким способом отримання кредиту.

Разом із тим, умовами кредитного договору передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Згідно із заявкою до кредитного договору економічна сутність зазначеної комісії полягає в оплаті послуг з організації та забезпечення інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та у відділеннях Кредитодавця; забезпечення можливості здійснення платежів онлайн у відділеннях; забезпечення можливості відновлення забутого паролю для входу до особистого кабінету як дистанційно, так і у відділеннях; інформування про дати сплати чергових платежів; надання консультаційних послуг, а також інших послуг, надання яких забезпечено Кредитодавцем та які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.

При цьому умовами договору окремо застережено, що до складу комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включаються послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Отже, з наведеного вбачається, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості пов`язана з наданням позичальнику конкретно визначених договором додаткових послуг, перелік яких наведено в умовах кредитування. Безоплатність надання таких послуг чинним законодавством не встановлена, а тому сторони мали право погодити умови та розмір плати за їх надання.

Суд також бере до уваги подальшу поведінку відповідача у межах спірних кредитних правовідносин. Зокрема, між сторонами були укладені додаткові угоди до кредитного договору від 25.10.2025, 29.10.2025, 27.11.2025, 11.12.2025 та 05.01.2026.

Укладення зазначених додаткових угод свідчить про те, що відповідач у подальшому підтверджував свою згоду з умовами кредитування та продовжував перебувати у договірних правовідносинах із позивачем. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що зазначені додаткові угоди були укладені відповідачем під впливом помилки, обману, примусу чи за інших обставин, які б свідчили про відсутність його вільного волевиявлення.

Таким чином, укладення відповідачем зазначених додаткових угод у період дії кредитних правовідносин є додатковим підтвердженням його обізнаності з умовами кредитування та погодження з ними, у тому числі з умовами щодо сплати передбачених договором комісій.

За таких обставин доводи відповідача щодо безпідставності нарахування та стягнення комісії суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються умовами укладеного між сторонами кредитного договору, змістом додаткових угод від 25.10.2025, 29.10.2025, 27.11.2025, 11.12.2025 та 05.01.2026, а також сукупністю інших доказів, наявних у матеріалах справи.

Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитних договору утворилася загальна заборгованість позичальника перед позивачем, яка становить 32 170 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 16 000 грн, заборгованість за процентами в розмірі 14 460 грн, комісія (пов`язана з наданням кредиту) 270 грн., додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) 1 440 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2 132 гривень судового збору (32 170 гривень х 2 662,40 гривень / 40 170 гривень).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код 37356833) заборгованість за кредитним договором № 21.10.2025-100000610 від 21 жовтня 2025 року в розмірі 32 170 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 16 000 грн, заборгованість за процентами в розмірі 14 460 грн, комісія(пов`язана з наданням кредиту) 270 грн., додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) 1 440 грн, а також судовий збір у розмірі 2 132 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя М. С. Булкат