Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №469/109/25 — Березанський районний суд Миколаївської області

Суд: Березанський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №469/109/25

Суддя: Тавлуй В. В.

23.09.2026 Справа №469/109/25

1-кп/469/167/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Березанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152150000153 від 24.09.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Коблеве Березанського (Миколаївського) району Миколаївської області, громадянина України, офіційно не працюючого, інвалідності не маючого, раніше не судимого, маючого на утриманні малолітню дитину 2021 р.н., зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361, ч.2 ст.361 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 23.08.2024 року приблизно о 00.00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, діючи в у мовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 року та продовженого указами Президента України, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , попросив у свого знайомого ОСОБА_5 , який перебував у нього в гостях, належний останньому мобільний телефон марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», щоб подзвонити.

Пройшовши в іншу кімнату своєї квартири, в обвинуваченого ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з належного ОСОБА_5 банківського рахунку AT КБ «Приват Банк», так як ОСОБА_3 були достовірно відомі реквізити належної ОСОБА_5 банківської картки по рахунку НОМЕР_1 .

Реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 23.08.2024 о 00:19 годині, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, достовірно знаючи, що на території України триває воєнний стан, скориставшись тим, що сторонні особи та потерпілий не спостерігають за його діями, шляхом вільного доступу, за допомогою додатку «Приват24», з рахунку, який належний потерпілому ОСОБА_5 № НОМЕР_1 , за допомогою банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», діючи від імені ОСОБА_5 , здійснив транзакцію переказу грошових коштів на власний картковий рахунок, емітований в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та перерахував грошові кошти в сумі 5025,13 гривень, на власний картковий рахунок, емітований в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 .

Тим самим ОСОБА_3 таємно викрав грошові кошти, належні потерпілому ОСОБА_5 , та використав їх на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 5025,13 гривень.

Крім того, 23.08.2024 року приблизно о 00.00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, діючи в у мовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 року та продовженого указами Президента України, ОСОБА_3 знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , попросив у свого знайомого ОСОБА_5 , який перебував у нього в гостях, належний останньому мобільний телефон марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», щоб подзвонити.

Пройшовши в іншу кімнату своєї квартири, у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з належного ОСОБА_5 банківського рахунку AT КБ «Приват Банк», так як ОСОБА_3 були достовірно відомі реквізити належної ОСОБА_5 банківської картки по рахунку НОМЕР_1 .

Реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 23.08.2024 о 00:32 годині, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, достовірно знаючи, що на території України триває воєнний стан, скориставшись тим, що сторонні особи та потерпілий не спостерігають за його діями, шляхом вільного доступу, повторно, за допомогою додатку «Приват24», з рахунку потерпілого ОСОБА_5 № НОМЕР_1 , за допомогою банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», діючи від імені ОСОБА_5 здійснив переказ грошових коштів на власний картковий рахунок, емітований в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , а саме перерахував грошові кошти в сумі 10050 гривень, на власний картковий рахунок, емітований в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 .

Реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 23.08.2024 року о 04:50 годині, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, достовірно знаючи, що на території України триває воєнний стан, скориставшись тим, що сторонні особи та потерпілий не спостерігають за його діями, шляхом вільного доступу, повторно, за допомогою додатку «Приват24», з рахунку № НОМЕР_1 , за допомогою банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», діючи від імені ОСОБА_5 здійснив переказ грошових коштів на власний картковий рахунок, емітований в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , а саме перерахував грошові кошти в сумі 5025,13 гривень, на власний картковий рахунок, емітований в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 .

Також, 23.08.2024 року приблизно о 00.00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, діючи в у мовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 року та продовженого указами Президента України, ОСОБА_3 знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , попросив у свого знайомого ОСОБА_5 , який перебував у нього в гостях, належний останньому мобільний телефон марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», щоб подзвонити.

Реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 23.08.2024 року о 05:22 годині, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, достовірно знаючи, що на території України триває воєнний стан, скориставшись тим, що сторонні особи та потерпілий не спостерігають за його діями, шляхом вільного доступу, повторно, за допомогою додатку «Приват24», з рахунку № НОМЕР_1 , за допомогою банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», діючи від імені ОСОБА_5 , з його банківського рахунку здійснив переказ грошових коштів на власний картковий рахунок, емітований в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , а саме перерахував грошові кошти в сумі 6825,13 гривень двома транзакціями, а саме: 5025,13 гривень та 1800 гривень, на власний картковий рахунок, емітований в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 .

Крім того, 23.08.2024 року приблизно о 07.00 годині, діючи в у мовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 року та продовженого указами Президента України, ОСОБА_3 разом з потерпілим ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання, в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Напередодні, 23.08.2024 року приблизно о 00.00 годині ОСОБА_3 попросив у ОСОБА_5 належний останньому мобільний телефон марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», щоб подзвонити, який до ранку потерпілому не повернув.

23.08.2024 року приблизно о 07.00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону, який належить ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 23.08.2024 року приблизно о 07.10 годині, більш точного часу у ході проведення досудового розслідування не встановлено, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, достовірно знаючи, що на території України триває воєнний стан, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 та сторонні особи не спостерігають за його діями, шляхом вільного доступу, повторно, викрав мобільний телефон марки марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», вартістю 31266,33 гривень і поклав його до своєї кишені, після чого покинув місце події, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 31266,33 гривень.

Вказані дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно.

Кримінальне правопорушення є закінченим, вчиненим з прямим умислом і з корисливим мотивом.

Крім того, 23.08.2024 року приблизно о 00.00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , попросив у свого знайомого ОСОБА_5 , який перебував у нього в гостях, належний останньому мобільний телефон марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», щоб подзвонити.

Пройшовши в іншу кімнату своєї квартири, у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи AT КБ «Приват Банк» від імені ОСОБА_5 , так як ОСОБА_3 були достовірно відомі реквізити належної ОСОБА_5 банківської картки по рахунку AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 вирішив за допомогою мобільного телефону марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», належного ОСОБА_5 , на якому був встановлений мобільний додаток «Приват 24» (AT КБ «Приват Банк»), увійти у додаток «Приват24» від імені ОСОБА_5 , відкрити банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» від його імені, яка давала змогу розпоряджатися грошовими коштами з банківського рахунку ОСОБА_5 , після чого, переказати грошові кошти на свій банківський банківський рахунок AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що ОСОБА_5 не надавав йому дозволу на втручання до належного потерпілому банківського рахунку та систем, за допомогою мобільного телефону марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», належного ОСОБА_5 , банківської картки по рахунку № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_5 , умисно здійснив від імені ОСОБА_5 несанкціонований вхід до додатку «Приват 24» (АТ КБ ПриватБанк), який є програмно-апаратним комплексом банку, що дозволяє здійснювати віддалений доступ та забезпечує здійснення клієнтом операцій по рахунках/картках/вкладах і містить інформацію про клієнта, достатню для його ідентифікації та аутентифікації відповідно до договору, і який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною і автоматизованою системою, після чого відкрив банківський рахунок AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 від імені ОСОБА_5 , на якому перебували грошові кошти у сумі 26 925, 39 гривень, який давав змогу розпоряджатися грошовими коштами з банківського рахунку AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , тим самим без дозволу власника, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи права доступу, всупереч п. 2.3.2 «Умов та правил надання банківських послуг», здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем та інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизований системі AT КБ «Приватбанк», що призвело до витоку інформації а саме: конфіденційних даних власника банківського рахунку AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , належного ОСОБА_5 , руху грошових коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 клієнта AT КБ «Приватбанк» - ОСОБА_5 , яка стала відома ОСОБА_3 , внаслідок чого ОСОБА_3 отримав можливість за допомогою мобільного додатку «Приват 24» АТ КБ «ПриватБанк» здійснювати фінансові операції з грошовими коштами, розміщеними на рахунку ОСОБА_5 .

Таким чином власними діями ОСОБА_3 , умисно, несанкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, втрутився у роботу банківської автоматизованої системи - мобільного додатку «Приват 24» АТ КБ ПриватБанк, що призвело до витоку інформації, а саме: конфіденційних даних власника банківського рахунку AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_5 , руху грошових коштів по ньому, тощо.

Вказані дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Кримінальне правопорушення є закінченим, вчиненим з прямим умислом і з корисливим мотивом.

Крім того, 23.09.2024 року приблизно о 17.00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 знаходячись на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , попросив у потерпілої ОСОБА_6 належний їй мобільний телефон, щоб подзвонити.

Відійшовши від потерпілої, у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи AT КБ «Приват Банк» від імені ОСОБА_6 , так як ОСОБА_3 були достовірно відомі реквізити належної ОСОБА_6 банківської картки по рахунку AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 вирішив за допомогою мобільного телефону, належного ОСОБА_6 , на якому був встановлений мобільний додаток «Приват 24» (AT КБ «Приват Банк»), увійти у додаток «Приват24» від імені ОСОБА_6 , відкрити банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» від її імені, яка давала змогу розпоряджатися грошовими коштами з банківського рахунку ОСОБА_6 , після чого переказати грошові кошти на свою банківську картку AT «Універсал Банк» № НОМЕР_4 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що ОСОБА_6 не надавала йому дозволу на втручання до належного потерпілій банківського рахунку та систем, за допомогою мобільного телефону, належного ОСОБА_6 , банківської картки по рахунку № НОМЕР_3 , належної ОСОБА_6 , умисно, повторно здійснив від імені ОСОБА_6 несанкціонований вхід до додатку «Приват 24» (АТ КБ ПриватБанк), який є програмно-апаратним комплексом банку, що дозволяє здійснювати віддалений доступ та забезпечує здійснення клієнтом операцій по рахунках/картках/вкладах і містить інформацію про клієнта, достатню для його ідентифікації та аутентифікації відповідно до договору, і який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною і автоматизованою системою, після чого відкрив банківський рахунок AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 від імені ОСОБА_6 , на якому перебували грошові кошти у сумі 2000 гривень, який давав змогу розпоряджатися грошовими коштами з банківського рахунку AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , тим самим без дозволу власника, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи права доступу, всупереч п. 2.3.2 «Умов та правил надання банківських послуг», здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем та інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизований системі AT КБ «Приватбанк», що призвело до витоку інформації а саме: конфіденційних даних власника банківського рахунку AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , належного ОСОБА_6 , руху грошових коштів по банківському рахунку № НОМЕР_3 клієнта AT КБ «Приватбанк» - ОСОБА_6 , яка стала відома ОСОБА_3 , внаслідок чого ОСОБА_3 отримав можливість за допомогою мобільного додатку «Приват 24» АТ КБ «ПриватБанк» здійснювати фінансові операції з грошовими коштами, розміщеними на рахунку ОСОБА_6 .

Таким чином власними діями ОСОБА_3 , умисно, несанкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, втрутився у роботу банківської автоматизованої системи -мобільного додатку «Приват 24» АТ КБ ПриватБанк, що призвело до витоку інформації, а саме: конфіденційних даних власника банківського рахунку AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 ОСОБА_6 , руху грошових коштів по ньому, тощо.

Вказані дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчинене повторно.

Кримінальне правопорушення є закінченим, вчиненим з прямим умислом і з корисливим мотивом.

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю, підтвердив вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення за викладених вище обставин та підтвердив суду, що він 23.08.2024 року знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою мобільного телефону марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», належного потерпілому ОСОБА_5 та додатку «Приват24», з рахунку, який належний потерпілому ОСОБА_5 № НОМЕР_1 , за допомогою банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», діючи від імені ОСОБА_5 , знаючи реквізити належної потерпілому платіжної картки, здійснив транзакції переказу грошових коштів на власний картковий рахунок, емітований в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та перерахував грошові кошти в сумі 5025,13 гривень, в сумі 10 050 гривень, в сумі 5025,13 гривень, в сумі 6825,13 гривень двома транзакціями, а саме, по 5025,13 гривень та 1800 гривень на власний картковий рахунок, емітований в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 .

Також підтвердив, що пізніше він, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», належний потерпілому ОСОБА_5 .

Вартість викраденого мобільного телефону, зазначеного в обвинувальному акті, обвинувачений не оспорює.

Також підтвердив, що він 23.08.2024 року з використанням мобільного телефону марки «Apple» модель «iPhone 14 Pro (А2890)», належного ОСОБА_5 , без його дозволу, втрутився у роботу банківської автоматизованої системи - мобільного додатку «Приват 24» АТ КБ ПриватБанк, що призвело до витоку інформації, а саме: конфіденційних даних власника рахунку AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_5 та 23.09.2024 року за допомогою мобільного телефону, належного ОСОБА_6 , знаючи реквізити її банківської картки по рахунку № НОМЕР_3 , здійснив від її імені несанкціонований вхід до додатку «Приват 24», після чого відкрив банківський рахунок AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , внаслідок чого отримав можливість за допомогою мобільного додатку «Приват 24» АТ КБ «ПриватБанк» здійснювати фінансові операції з грошовими коштами, розміщеними на її рахунку.

Всі обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений визнає. У скоєному щиро розкаюється.

Оскільки обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, а також всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, за згоди всіх учасників судового провадження із запропонованим судом обсягом дослідження доказів, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового провадження обставин, які ніким не оспорюються, та переконавшись у добровільності їх позиції, роз`яснивши процесуальні наслідки такого порядку дослідження доказів, встановлені ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, судвизнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

У зв`язку з цим, у відповідності з положеннями ч.3. ст.349 КПК України суд ухвалив, обсяг доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні, обмежити допитом обвинуваченого, дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого, а також дослідженням документів, що містять дані, необхідні для прийняття судом рішень щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні, а також дані щодо процесуальних витрат.

Проаналізувавши показання обвинуваченого, які узгоджуються з обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361, ч.2 ст.361 КК України, доведеною у судовому засіданні стороною обвинувачення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд у відповідності з положеннями ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, відноситься до категорії тяжкихзлочинів, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.361 КК України, відноситься до категорії нетяжкихзлочинів, та особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений раніше не судимий (а.п.94, 95), за місцем проживання характеризується позитивно (а.п.60), має постійне місце проживання, проживає разом з дружиною та малолітнім сином (а.92), на «Д» обліку і у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.п.95).

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

Виходячи з положень ч.4 ст.67 КК України за змістом якої якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує, враховуючи, що повторність, передбачена в ч.2 ст.361 КК України, як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд вважає, що вказана обставина не підлягає врахуванню.

Таким чином, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи відповідно до положень п.1 ч.2 ст.65 КК України ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий (а.п.94, 95), має дружину та малолітнього сина (а.п.92) та за місцем проживання характеризується позитивно (а.п.60), обставини, що пом`якшують покарання, зважаючи на відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи висновок органу пробації, який оцінює ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства, у тому числі для окремих осіб, як середній, а також середню ймовірність вчинення нового кримінального правопорушення (а.п.60.), суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, йому має бути призначене покарання, передбачене санкцією ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, яке є безальтернативним у нижній межі санкції вказаної статті кримінального закону, що буде необхідним й достатнім заходом примусу.

З тих же міркувань суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, йому мають бути призначені покарання, передбачені санкціями ч.1, ч.2 ст.361 КК України з числа альтернативних покарань, у вигляді обмеження волі у середніх межах вказаних статтей КК України.

При призначенні покарання, суд, керуючись вимогами ст.70 КК України та роз`ясненнями викладеними в пунктах 20-22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р.№ 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання” із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 р.№ 18, від 12.06.2009 р. № 81 та від 06.11.2009 р.№ 11, вважає, що обвинуваченому необхідно призначати покарання відповідно до положень ч.1, ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань, призначених за ч.1, ч.2 ст.361 КК України, більш суворим покаранням, призначеним за ч.4 ст.185 КК України.

Також, враховуючи зазначені вище обставини, а саме, тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного та інші обставини справи, зокрема, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставин, що пом`якшують покарання, приймаючи до уваги позитивні дані про особу обвинуваченого, висновок органу пробації, який оцінює ризик вчинення обвинуваченою нового кримінального правопорушення як середній, і вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та становить середню небезпеку для суспільства (а.п.60, 61), позицію прокурора, яка вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, суд дійшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, і вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішуючи при ухваленні вироку питання щодо того, що належить вчинити з речовими доказами і документами відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.368, абз.10 п.2 ч.4 ст.374 КПК України, суд приймає наступні рішення.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», моделі «А4» переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п.103), після вступу вироку в законну силу – вважати повернутим законному власнику - ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки «Iphone», моделі «7» переданий на зберігання обвинуваченому ОСОБА_3 (а.п.101), після вступу вироку в законну силу – вважати повернутим законному власнику - ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ч.5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Згідно вимог ст.122, 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи від 02.10.2024 року №СЕ-19/115-24/17949 у сумі 1989,75 гривень (а.п.104).

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого в ході досудового розслідування не застосовувалися, і підстави для їх обрання судом відсутні.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд, –

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361, ч.2 ст.361 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України - покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

- за ч.1 ст.361 КК України - покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

- за ч.2 ст.361 КК України - покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки;

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань, призначених за ч.1, ч.2 ст.361 КК України, більш суворим покаранням, призначеним за ч.4 ст.185 КК України, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнитиОСОБА_3 від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання обчислювати з дня приведення вироку до виконання.

На підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», моделі «А4» переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після вступу вироку в законну силу – вважати повернутим законному власнику - ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки «Iphone», моделі «7» переданий на зберігання обвинуваченому ОСОБА_3 , після вступу вироку в законну силу – вважати повернутим законному власнику - ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ст.122, 124 КПК стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи від 02.10.2024 року №СЕ-19/115-24/17949 у сумі 1989,75 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, отримати в суді копію вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua