Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №143/774/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/774/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Тітової Т. Л.,

за участю секретаря Шуваріної В. А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника Грибанова Д. В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 00-10722753 у загальному розмірі 12 010 грн 80 коп., а також понесені судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що 05 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10722753, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит на умовах строковості, зворотності та платності та зобов`язався повернути кредитні кошти і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу обумовлену суму кредиту, тоді як відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти та нараховані платежі у передбачені договором строки не повернув.

Унаслідок неналежного виконання зобов`язань утворилася заборгованість у загальному розмірі 12 010 грн 80 коп., із яких позивачем заявлено до стягнення: 6 960 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2 650 грн 80 коп. - заборгованість за процентами; 2 400 грн - штрафні санкції.

22 квітня 2026 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 22042026-МК/ЄАПБ, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-10722753 від 05 листопада 2025 року.

Згідно з Реєстром боржників від 22 квітня 2026 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним договором у загальному розмірі 12 010 грн 80 коп.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути зазначену заборгованість та судові витрати.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача - адвокат Мельник Т. М. подала відзив на позовну заяву, у якому вказал, що відповідач позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 400 грн не визнає, посилаючись на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані в аналогічних за змістом справах.

Крім того, представник відповідача просила розстрочити виконання рішення суду, посилаючись на незадовільний стан здоров`я відповідача та членів його сім`ї, необхідність лікування, скрутне матеріальне становище та неможливість одноразово сплатити присуджену суму.

На підтвердження зазначених обставин стороною відповідача до матеріалів справи долучено медичні довідки, виписки та інші медичні документи щодо стану здоров`я відповідача та членів його сім`ї, а також документи, якими обґрунтовується його матеріальне становище.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про розстрочення виконання рішення, посилаючись на відсутність, на його думку, достатніх доказів існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення.

Також представник позивача зазначив, що у межах виконавчого провадження стягнення може бути звернено на доходи боржника у встановленому законом розмірі, а тому примусове виконання рішення не обов`язково передбачає одноразове стягнення всієї присудженої суми.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові докази, надані сторонами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначаються Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом прийняття пропозиції за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, а електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що 05 листопада 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10722753, який підписано відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора 15041, що був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Умовами договору передбачено надання відповідачу кредитних коштів на споживчі потреби на умовах строковості, зворотності та платності.

Укладення договору та одержання кредитних коштів відповідачем не спростовано. ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу передбачені договором грошові кошти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а боржник є таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений строк.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості та Реєстру боржників вбачається, що станом на момент відступлення права вимоги загальний розмір заборгованості за договором становив 12 010 грн 80 коп., з яких 6 960 грн заявлено як заборгованість за основним боргом, 2 650 грн 80 коп. - заборгованість за процентами та 2 400 грн - штрафні санкції.

22 квітня 2026 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 22042026-МК/ЄАПБ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За правилами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Перехід до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 00-10722753 підтверджується договором факторингу, актом приймання-передачі Реєстру боржників, Реєстром боржників та іншими доданими до справи документами.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання в обсязі прав, які належали первісному кредитору.

Доказів погашення відповідачем заборгованості за основним боргом та процентами матеріали справи не містять.

Контррозрахунку заборгованості в цій частині відповідачем суду не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 6 960 грн заборгованості за основним боргом та 2 650 грн 80 коп. заборгованості за процентами, а всього 9 610 грн 80 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами та нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання чи невиконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Воєнний стан в Україні введено з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та його дію неодноразово продовжено.

Зокрема, Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026, затвердженим Законом України від 14 липня 2026 року № 4928-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Спірний кредитний договір укладено 05 листопада 2025 року, тобто у період дії воєнного стану, а заявлені до стягнення 2 400 грн є штрафними санкціями за порушення відповідачем строків виконання кредитного зобов`язання.

В силу прямої вказівки пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплати таких штрафних санкцій.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 9 610 грн 80 коп. Позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 400 грн задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції від 19 червня 2026 року № 160514 сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Позов задоволено на суму 9 610 грн 80 коп. із заявлених 12 010 грн 80 коп., що становить 80% заявлених вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову у розмірі 2 130 грн.

Щодо клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду суд зазначає наступне.

Представник відповідача просить розстрочити виконання рішення, посилаючись на незадовільний стан здоров`я відповідача та членів його сім`ї, необхідність лікування і пов`язаних із ним витрат, а також скрутне матеріальне становище.

На підтвердження наведених обставин до матеріалів справи долучено медичні довідки, медичні виписки та інші документи щодо стану здоров`я відповідача і членів його сім`ї.

Суд дослідив зазначені докази у сукупності з іншими матеріалами справи та вважає, що вони підтверджують існування обставин, які об`єктивно ускладнюють можливість виконання відповідачем рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з частиною третьою статті 435 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан та інші обставини, які мають істотне значення.

За змістом статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема хвороби сторони виконавчого провадження, сторона має право звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, а рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 435 ЦПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Розстрочення виконання рішення за своєю правовою природою не є звільненням боржника від виконання рішення та не змінює розміру присудженої суми, а лише визначає особливий порядок його виконання шляхом сплати боргу частинами.

Оцінюючи обставини справи, суд бере до уваги, що відповідач є фізичною особою, а наданими стороною відповідача медичними документами підтверджено обставини щодо стану здоров`я його та членів його сім`ї.

Суд також враховує необхідність здійснення відповідачем витрат, пов`язаних із лікуванням, та його матеріальний стан, які у сукупності істотно ускладнюють виконання рішення в частині стягнення 9 610 грн 80 коп.

При цьому відповідач не просить звільнити його від обов`язку виконати рішення та фактично підтверджує намір погашати встановлену судом заборгованість шляхом внесення щомісячних платежів.

Суд критично оцінює заперечення позивача про те, що можливість звернення стягнення на доходи боржника у межах виконавчого провадження сама по собі виключає необхідність розстрочення виконання рішення.

Передбачена Законом України «Про виконавче провадження» можливість звернення стягнення на доходи боржника не позбавляє суд повноваження, прямо передбаченого статтею 435 ЦПК України, встановити розстрочення за наявності відповідних обставин.

Вирішуючи це питання, суд виходить також із необхідності забезпечення справедливого балансу між правом стягувача на реальне та своєчасне виконання судового рішення і майновими та особистими обставинами боржника.

На переконання суду, розстрочення виконання рішення у частині стягнення основної суми заборгованості не порушує сутності права позивача на виконання рішення, оскільки відповідач залишається зобов`язаним сплатити всю присуджену суму, а встановлення конкретного графіка платежів забезпечує передбачуваний порядок її погашення.

Ураховуючи розмір присудженої до стягнення заборгованості - 9 610 грн 80 коп., майновий стан відповідача, підтверджені медичними документами обставини щодо стану здоров`я відповідача та членів його сім`ї, необхідність відповідних витрат на лікування, а також принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача.

З огляду на заявлений відповідачем прийнятний для нього розмір щомісячного платежу (1 000 грн) - виконання рішення у частині стягнення 9 610 грн 80 коп. підлягає розстроченню на десять місяців, шляхом сплати протягом перших дев`яти місяців по 1 000 грн щомісячно та в десятому місяці - залишку заборгованості у розмірі 610 грн 80 коп.

Такий строк не перевищує граничного однорічного строку розстрочення, передбаченого частиною п`ятою статті 435 ЦПК України.

При цьому суд вважає, що підстави для розстрочення виконання рішення в частині стягнення судового збору відсутні, оскільки заявлене представником відповідача клопотання стосується погашення присудженої кредитної заборгованості.

У зв`язку з цим розстрочення виконання рішення поширюється виключно на суму заборгованості 9 610 грн 80 коп. та не поширюється на присуджений до стягнення судовий збір у розмірі 2 130 грн.

Керуючись статтями 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії від 05 листопада 2025 року № 00-10722753 у загальному розмірі 9 610 (дев`ять тисяч шістсот десять) грн 80 коп., яка складається з: 6 960 грн - заборгованості за основним боргом; 2 650 грн 80 коп. - заборгованості за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 130 (дві тисячі сто тридцять) грн.

Розстрочити виконання рішення суду виключно в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитної лінії від 05 листопада 2025 року № 00-10722753 у розмірі 9 610 грн 80 коп. на десять місяців, встановивши такий порядок виконання:

перший місяць - 1 000 грн;

другий місяць - 1 000 грн;

третій місяць - 1 000 грн;

четвертий місяць - 1 000 грн;

п`ятий місяць - 1 000 грн;

шостий місяць - 1 000 грн;

сьомий місяць - 1 000 грн;

восьмий місяць - 1 000 грн;

дев`ятий місяць - 1 000 грн;

десятий місяць - 610 грн 80 коп.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Лісова, 2, м. Бровари Київської області, 07400.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках та порядку, передбачених ЦПК України.

Повне судове рішення складено 23.09.2026.

Суддя