Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №143/746/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/746/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.09.2026 року м. Погребище

Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Тітова Т. Л., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

установила:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682841 від 03 червня 2026 року, складеним уповноваженою посадовою особою, 03 червня 2026 року о 14 год 23 хв у м. Погребище по вул. Насті Присяжнюк ОСОБА_1 керував транспортним засобом – електроскутером «Forte», без державного номерного знака, маючи ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, поведінку, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей. Від проходження у встановленому законом порядку огляду ОСОБА_1 відмовився. Зазначені обставини, як вказано у протоколі, зафіксовано за допомогою технічного засобу відеозапису – нагрудної бодікамери працівника поліції № 798569. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено шляхом передачі транспортного засобу тверезому водієві.

У протоколі зазначено, що такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим уповноваженою посадовою особою його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду необхідним є встановлення сукупності юридично значущих обставин, зокрема наявності передбачених законом підстав для проведення відповідного виду огляду, висунення поліцейським належної та зрозумілої вимоги пройти такий огляд відповідно до встановленої законом процедури, а також факту відмови особи від його проходження.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок № 1103), а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі – Інструкція № 1452/735).

Відповідно до пункту 2 розділу I Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу I Інструкції № 1452/735 визначено ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 12 розділу II Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними пунктом 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, у разі наявності у водія ознак саме наркотичного сп`яніння встановлена нормативно-правовими актами процедура передбачає направлення такої особи до відповідного закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1103 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Пунктом 8 Порядку № 1103 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів – у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення у формі відмови від огляду на стан наркотичного сп`яніння має бути встановлено, що особі було належним чином запропоновано пройти саме такий огляд відповідно до встановленої законом процедури та що особа від проходження такого огляду відмовилася.

Оцінюючи докази, надані на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суддя виходить із наступного.

На підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено електронний носій інформації – диск із відеозаписом події.

Під час судового розгляду зазначений відеозапис досліджено безпосередньо.

Із відеозапису вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції повідомив останньому, що він виглядає втомленим, запитав, чи він щось вживав, після чого запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

У подальшому працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом із тим зміст дослідженого судом відеозапису в істотній частині не узгоджується з фактичними обставинами адміністративного правопорушення, викладеними у протоколі серії ЕПР1 № 682841 від 03 червня 2026 року.

Так, відповідно до протоколу ОСОБА_1 поставлено у вину відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Натомість дослідженим відеозаписом зафіксовано пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому із відеозапису не вбачається, що працівник поліції чітко та однозначно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд саме на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, запропонував йому прослідувати до відповідного закладу для проведення такого огляду чи повідомив про оформлення направлення на відповідний медичний огляд.

Так само відеозапис не містить зафіксованої чіткої та однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження саме огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Суддя враховує, що порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядок проведення огляду за наявності ознак наркотичного сп`яніння не є тотожними.

Зокрема, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, пункт 12 розділу II Інструкції № 1452/735 передбачає направлення особи до найближчого закладу охорони здоров`я.

Тому сама по собі пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не може вважатися належним підтвердженням того, що особі було запропоновано пройти у встановленому порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Так само поведінка особи у відповідь на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не може автоматично ототожнюватися з відмовою від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З огляду на викладене суддя не має правових підстав вважати доведеним зазначений у протоколі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду саме на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, відеозапис події, на який безпосередньо посилається протокол про адміністративне правопорушення як на засіб фіксації відповідних обставин, не підтверджує викладеної у протоколі обставини про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Більше того, у частині виду запропонованого огляду зміст відеозапису не узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення.

Суддя вважає зазначену суперечність істотною, оскільки відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду є самостійною ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка підлягає доведенню належними та достатніми доказами.

При цьому суддя не визнає сам відеозапис недопустимим доказом. Навпаки, він є одним із доказів, який підлягає оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи, однак його зміст не підтверджує фактичну обставину, зазначену в протоколі, – відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому уповноваженою посадовою особою викладаються фактичні обставини правопорушення, що ставляться особі у вину.

Разом із тим протокол про адміністративне правопорушення не має наперед встановленої доказової сили та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Саме по собі зазначення у протоколі відомостей про відмову особи від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, якщо така обставина не підтверджується іншими належними та достатніми доказами, не може бути достатньою підставою для висновку про доведеність вини особи.

У цьому випадку відомості протоколу про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не знаходять підтвердження дослідженим судом відеозаписом, а в частині виду запропонованого огляду прямо не узгоджуються з його змістом.

Суддя виходить також із того, що суд не вправі самостійно змінювати фактичну складову адміністративного обвинувачення на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, усувати недоліки складеного протоколу шляхом самостійного формулювання інших обставин правопорушення чи відшукувати докази винуватості особи замість органу, уповноваженого на їх збирання.

За таких обставин суд не може усунути встановлену суперечність шляхом самостійної заміни зазначеної у протоколі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки це фактично означало б зміну сформульованого щодо ОСОБА_1 адміністративного обвинувачення.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на характер адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та суворість установленого за нього стягнення суддя враховує також гарантії справедливого судового розгляду, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При оцінці сукупності доказів суддя виходить із того, що висновок про винуватість особи має бути підтверджений достатньо переконливою сукупністю доказів, яка не залишає розумного сумніву щодо наявності всіх обов`язкових ознак інкримінованого правопорушення.

У цій справі такого рівня доказування не досягнуто.

Матеріалами справи не підтверджено належними та достатніми доказами, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було запропоновано пройти огляд саме на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я та що він від проходження такого огляду відмовився.

Навпаки, досліджений судом відеозапис, на який безпосередньо посилається протокол як на засіб фіксації правопорушення, свідчить про пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та не містить зафіксованої відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Отже, незалежно від оцінки інших обставин події, матеріали справи не містять сукупності належних та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували одну з необхідних ознак інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення – відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Наявні сумніви щодо доведеності цієї обставини не можуть бути усунуті шляхом припущень та відповідно до конституційного принципу презумпції невинуватості підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суддя дійшла висновку, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, у межах фактичних обставин адміністративного обвинувачення, сформульованого у протоколі серії ЕПР1 № 682841 від 03 червня 2026 року, належними та достатніми доказами не доведена.

З огляду на викладене провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 9, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя –

постановила:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя