Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №137/1189/26 — Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1189/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участю: секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявниці-адвоката Гаврилюка О.В.,

свідків: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

Позиція заявника

Представник заявника-адвокат Гаврилюк О.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із вказаною заявою про встановлення факту, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 19.02.1981 належить заявнику.

В обґрунтування заявлених вимог представник посилався на те, що заявник є власником трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 19.02.1981, у якій містяться записи про його трудову діяльність. Під час звернення до органів Пенсійного фонду України для оформлення пенсії встановлено, що зазначена трудова книжка має недоліки в оформленні, а саме: на титульній сторінці трудової книжки наявне виправлення, не зазначено число та місяць народження заявника, а також відсутня печатка підприємства, яким уперше була оформлена та заповнена трудова книжка. У зв`язку з наявністю зазначених недоліків орган Пенсійного фонду України не має можливості використати трудову книжку як належний документ, що підтверджує трудовий стаж заявника, внаслідок чого заявник позбавлений можливості реалізувати своє право на пенсійне забезпечення. Водночас усі записи про трудову діяльність, внесені до трудової книжки, стосуються саме заявника, а інших осіб, яким могла б належати зазначена трудова книжка, не існує. Виправлення та недоліки оформлення були допущені під час первинного заповнення трудової книжки роботодавцем і не залежать від волі заявника. Оскільки усунути зазначені недоліки в позасудовому порядку неможливо, встановлення факту належності заявникові трудової книжки має безпосереднє юридичне значення для підтвердження його трудового стажу та реалізації права на призначення пенсії, заявник змушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Розгляд справи

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю та просив встановити факт належності йому трудової книжки, оскільки це перешкоджає йому в оформленні пенсії.

Представник заявника-адвокат Гаврилюк О.В. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав наведених у заяві та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, подавши до суду лист, відповідно до якого заінтересована особа просить справу розглянути без участі їх представника.

Встановлені судом обставини

Заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 04.08.1970 (а.с.14).

У паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданому 05.01.2010 Літинським РВ УМВС України в Вінницькій області (а.с.7), заявник іменується як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 29.04.1988 (а.с.13) дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У медичній довідці серії ААЗ №332850 щодо придатності до керування транспортними засобами, виданій 13.06.2024 (а.с.16), дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно військового квитка № НОМЕР_5 , виданого 04.05.1982 (а.с.17), дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У свідоцтві про підготовку водія серії НОМЕР_6 від 24.10.2020 (а.с.18), дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно посвідчення водія серії НОМЕР_7 , виданого 01.11.2012 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.19), дата народження останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_8 , виданого 15.06.2015 (а.с.20), дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненій 19.02.1981 на ім`я ОСОБА_1 , на титульній сторінці наявне виправлення року народження, а саме у році «1964» виправлено цифру «9», відсутня печатка підприємства (а.с.9-12).

Згідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 22.06.2026 (а.с.21,22), записи в Реєстрі відповідають записам, внесеним до трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 19.02.1981 на ім`я заявника.

Рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №025750011453 від 20.02.2026 (а.с.15), відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону за відсутності необхідного страхового стажу - 31 рік, оскільки за результатами розгляду документів, доданих до заяви, з`ясовано, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою у зв`язку з наявністю виправлення року народження та відсутністю печатки підприємства, яке оформило трудову книжку.

Із показань свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , допитаних в судовому засіданні, встановлено, що вони є сестрою дружини та чоловіком сестри дружини заявника. Підтвердили, що ОСОБА_1 все життя працював водієм на автобусах та вантажних автомобілях, здійснював перевезення як в Україні так із закордоном, що відповідало записам у його трудовій книжці. Також підтвердили, що заявник народився у 1964 році.

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

В силу п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Як роз`яснюється у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені у документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або у паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення у таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться у документі, відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період.

Врахувавши те, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти належності трудової книжки заявнику, а встановлення даного факту має юридичне значення для заявника, з метою забезпечення реалізації його прав на оформлення пенсії, суд дійшов висновку, що вимоги заявника є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (…). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (…)».

Щодо судових витрат

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 4, 76-81, 259, 263-265, 268, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заведена 19.02.1981, з усіма записами в трудовій книжці, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.09.2026.

Суддя : Верещинська Я. С.