Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №135/1171/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1171/26

Провадження № 2/135/756/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ладижинська міська рада Гайсинського району Вінницької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В позовній заяві зазначила, що відповідно до рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради від 23.06.2014 року №192 їй було видано ордер №628 на жилу площу в квартирі АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , від 24 січня 2019 року та було надано право займати житлове приміщення, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ;8, Гайсинського району Вінницької області, що складається з двох кімнат за номером 7 та 8 загальною площею 27 кв.м. Ордер було видано на ім`я позивача ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 .У квартирі зареєстровані позивач та ОСОБА_2 , який зареєстрований у кімнаті АДРЕСА_1 . Відповідач не проживає у квартирі близько п`ятнадцяти років, його речі у квартирі відсутні. Будь-яких перешкод у проживанні за місцем реєстрації йому ніхто не чинить, місцезнаходження ОСОБА_2 позивачу не відомо, добровільно з реєстрації не знімається. Реєстрація відповідача у вказаній квартирі не дає можливості позивачу реалізувати його право на отримання субсидії у відповідному розмірі, створює проблеми у нарахуванні плати за комунальні платежі та порушує його право на вільне користування житлом. Тому позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у АДРЕСА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Представник позивача ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення кореспонденції за зареєстрованою адресою місця проживання.

Представник третьої особи Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просив справу розглянути їх відсутність, покладаються на розсуд суду.

За таких обставин судом розглянуто справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ст.33 ЗУ «Про основні засади житлової політики» ніхто не може бути виселений із займаного ним приміщення або обмежений у праві користуватись жилим приміщенням інакше ніж за рішенням суду та з підстав і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст.34 ЗУ «Про основні засади житлової політики» держава забезпечує особам належні та рівні умови для захисту права на житло в порядку і спосіб, визначені законом.

Власник або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на житло відповідно до закону.

Захист права на житло здійснюється особами у спосіб, визначений законодавством.

Згідно із ч.1 ст.40 ЗУ «Про основні засади житлової політики» спори, пов`язані із захистом права на житло незалежно від форми власності, вирішуються в судовому порядку відповідно до закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем кімнати АДРЕСА_4 , що підтверджується ордером на жилу площу в гуртожитку № НОМЕР_1 серія АМ, виданим ОСОБА_1 на право зайняття з сім`єю з 2 чоловік жилої площі в гуртожитку АДРЕСА_5 , склад сім`ї: ОСОБА_1 – квартиронаймач та ОСОБА_2 – син. Ордер виданий на підставі рішення виконавчого комітету від 23.06.2014 року №192.

Згідно акту обстеження житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 від 24.06.2026 встановлено, що за даною адресою має зареєстроване місце проживання громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, протягом останніх 15 (п`ятнадцяти) років ОСОБА_2 в квартирі не проживає, речей ОСОБА_2 в квартирі немає. При опитуванні сусідів встановлено, що перешкоди в доступі до квартири ОСОБА_2 не чиняться.

У АДРЕСА_6 зареєстрований ОСОБА_2 , що вбачається із відповіді на запит суду наданої Відділом ведення реєстру Ладижинської територіальної громади №23-17-1103 від 16.07.2026.

Згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.

Згідно ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому суд вважає, що ОСОБА_1 , як наймач майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування майном шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 16.01.2012 року по справі № 6-57цс11.

Відповідно до вказаної постанови Верховного Суду України зазначено, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

ОСОБА_2 будучи зареєстрованим в належній позивачу на праві найму кімнаті, тривалий час не проживає в ній, а тому обмежує право позивача на користування даною кімнатою. При цьому судом не встановлено жодних поважних причин, які б перешкоджали відповідачу користуватись кімнатою, в разі наявності в нього такого права.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 12, 81, 89, 258-259 ЦПК суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його повного складення до Вінницького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 22.09.2026.

Суддя