Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №924/47/26 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 924/47/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючого), Булгакової І. В., Власова Ю. Л.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - Нагнибіда В. І. (адвокат), Чайковський І. А. (адвокат),

відповідача - Логінова Т. Ю. (самопредставництво),

третьої особи - Скакальська О. Є. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання"

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.04.2026 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2026

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання"

до Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Укртелеком"

про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.11.2025 за №72/148-р/к у справі №72/18-25.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" (далі - ТОВ "ЖЕО", Товариство, позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК, Комітет, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Адміністративної колегії Відділення АМК від 07.11.2025 за №72/148-р/к (далі - Рішення АМК) за результатами розгляду справи № 54/4-20.

1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що Рішення АМК прийнято за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи та при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, що відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) є підставами для визнання цього Рішення недійсним.

1.3. За твердженням позивача, в його діях відсутні будь-які ознаки, які б свідчили про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, водночас рішення Комітету ґрунтується виключно на довільному тлумаченні норм законодавства, яке регулює питання надання третім особам доступу до інфраструктури багатоквартирного будинку, а також довільного тлумачення прав і обов`язків управителя багатоквартирного будинку у відносинах із третіми особами.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.04.2026 (суддя Танасюк О. Є.), яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 (колегія суддів: Павлюк І. Ю., Тимошенко О. М., Розізнана І. В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

2.2. Судові рішення мотивовано тим, що оскаржуване Рішення АМК прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права та є обґрунтованим.

2.3. Позивачем не спростовано обставин покладених відповідачем в основу оскаржуваного Рішення АМК, зокрема, що: дії ТОВ "ЖЕО", які полягали у безпідставній відмові Акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Вінницької філії (далі - АТ "Укртелеком") у доступі до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з доступу до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів багатоквартирних будинків по вул. Л. Ратушної, буд. 24, м. Вінниця; по вул. Л. Ратушної, буд. 26, м. Вінниця; по вул. Л. Ратушної, буд. 28, м. Вінниця), які були передані в управління ТОВ "ЖЕО" згідно з договорами про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.12.2018 № 85, від 01.01.2019 № 104 та від 01.04.2019 №148, шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "ЖЕО" , із посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.1.2. За твердженням скаржника, суди першої та апеляційної інстанції всупереч вимогам процесуальних норм не надали належної оцінки та безпідставно відхилили аргументи позивача в частині порушення відповідачем вимог статті 13 Закону № 2210, зокрема, за відсутності ознак зловживання позивачем монопольним становищем.

4.1.3. Позивач наголошує на тому, що суди неналежним чином з`ясували обставини, які входять до предмета доказування у цьому спорі та не надали належної оцінки його доводам щодо з`ясування обставин, яким чином дії позивача призвели до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції стосовно АТ "Укртелеком".

4.1.4. За твердженням позивача, суди не надали оцінки його доводам покладеним в обґрунтування наявності підстав для скасування Рішення АМК, зокрема, про те, що монопольне становище позивача визначено відповідачем без врахування чинного законодавства, яке регулює питання прав та обов`язків управителя багатоквартирного будинку у відносинах із третіми особами.

4.1.5. Суди внаслідок довільного тлумачення норм Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж", Закону України "Про житлово- комунальні послуги", а також Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 (далі - Правила № 712) та умов договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.12.2018 № 85, від 01.01.2019 № 104 та від 01.04.2019 №148, дійшли помилкових висновків про те, що управитель багатоквартирного будинку має повноваження на надання доступу до інфраструктури об`єкта будівництва та/або її окремих елементів.

4.1.6. Водночас за відсутності події зловживання монопольним становищем з боку ТОВ "ЖЕО" відсутній склад правопорушення, визначеного статтею 13 Закону № 2210.

4.1.7. З огляду на наведене, позивач із посиланням на положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, наголошує на необхідності формування висновків Верховного Суду щодо застосування частини першої статті частини першої статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у взаємозв`язку із частиною першою статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" абзацу четвертого статті 1 та частини першої статті 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" у подібних правовідносинах, зокрема, щодо обсягу повноважень управителя багатоквартирного будинку та надання відповіді на такі основні питання:

- Чи передаються управителю за договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком усі правомочності співвласників щодо спільного майна, чи виключно ті повноваження, які прямо передбачені законом та договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеним відповідно до статті 11 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Правил № 712?

- Чи охоплює передбачений договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком обов`язок управителя щодо обслуговування внутрішньобудинкових систем повноваження приймати рішення про надання або відмову у наданні доступу до інфраструктури об`єкта будівництва та/або її окремих елементів відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж"?

- Чи може відсутність у договорі про надання послуги з управління багатоквартирним будинком прямого повноваження управителя щодо надання доступу до інфраструктури об`єкта будівництва та/або її окремих елементів тлумачитися як наявність у нього такого повноваження, якщо воно прямо не передбачене законом?

4.1.8. У цьому аспекті скаржник також підкреслює та наголошує, що ТОВ "ЖЕО" здійснює лише управління багатоквартирними будинками, на підставі відповідних Договорів, і у межах свої повноважень, наданих за цими договорами забезпечує лише надання послуг з управління багатоквартирним будинком, визначених у статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та у Правилах № 712. Водночас ТОВ "ЖЕО" не уповноважене на надання послуги з доступу до інфраструктури об`єкта доступу, оскільки в силу положень статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить питання про використання спільного майна, визначення обмежень на користування спільним майном.

4.2. Доводи інших учасників справи

4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу Відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням від 07.11.2025 № 72/148-р/к за результатами розгляду матеріалів справи № 72/18-25 визнано, зокрема, що:

- ТОВ "ЖЕО" у період з березня 2024 року до березня 2025 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з доступу до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів багатоквартирних будинків в територіальних межах м. Вінниця, за адресами: вул. Л. Ратушної, буд. 24, вул. Л. Ратушної, буд. 26, вул. Л. Ратушної, буд. 28, які були передані в управління ТОВ "ЖЕО" згідно з укладеними із співвласниками багатоквартирних будинків договорами №104 від 01.01.2019, №148 від 01.04.2019, №85 від 01.12.2018 із часткою 100 %;

- дії ТОВ "ЖЕО", які полягають у безпідставній відмові АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії в доступі до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону № 2210 у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з доступу до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів - багатоквартирних будинків в територіальних межах м. Вінниця, зокрема за адресами: вул. Л .Ратушної, буд. 24, вул. Л. Ратушної, буд. 26, вул. Л. Ратушної, буд. 28, які були передані в управління ТОВ "ЖЕО" згідно укладених із співвласниками багатоквартирних будинків договорів: №104 від 01.01.2019, №148 від 01.04.2019, №85 від 01.12.2018, шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

- за вчинене порушення, відповідно до частини другої статті 52 Закону № 2210, на ТОВ "ЖЕО" накладено штраф у розмірі 4308,00 грн та зобов`язано ТОВ "ЖЕО" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом надання доступу АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів у двомісячний строк з дня одержання цього рішення.

5.2. Під час розгляду справи № 72/18-25 Відділення АМК встановило, зокрема, таке:

- рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.2013 №25 "Про обслуговування житлового фонду", ТОВ "ЖЕО" визначено виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, у тому числі і в будинках за адресами: м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 24, 26, 28 (пункт 3.4. додатку до Рішення АМК);

- згідно з Актами про списання багатоквартирних будинків з балансу від 25.06.2018 та від 28.02.2019 багатоквартирні будинки, що розташовані за адресою: м. Вінниця, буд. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28 списані з балансу департаменту житлового господарства Вінницької області.

- 30.10.2018 зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 28 прийнято рішення про затвердження договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком із додатками до нього згідно запропонованого проєкту та обрано уповноважених осіб від співвласників будинку, яким надано повноваження на укладення, внесення змін та розірвання договору з управителем, умови якого затверджені протоколом від 30.10.2018 № 2;

- 28.11.2018 зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 24 прийнято рішення про затвердження договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком із додатками до нього згідно запропонованого проєкту та обрано уповноважених осіб від співвласників будинку, яким надано повноваження на укладення, внесення змін та розірвання договору з управителем, умови якого затверджені протоколом від 28.11.2018 № 2;

- 12.02.2019 зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 26 прийнято рішення про затвердження договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком із додатками до нього згідно запропонованого проєкту та обрано уповноважених осіб від співвласників будинку, яким надано повноваження на укладення, внесення змін та розірвання договору з управителем, умови якого затверджені протоколом від 12.02.2019 №2;

- 01.12.2018 між ТОВ "ЖЕО" та співвласниками багатоквартирного будинку № 28 по вул. Л. Ратушної у м. Вінниця укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 85 (далі - договір №85);

- 01.01.2019 між ТОВ "ЖЕО" та співвласниками багатоквартирного будинку №24 по вул. Л. Ратушної у м. Вінниця укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 104 (далі - договір №104);

- 01.04.2019 між ТОВ "ЖЕО" та співвласниками багатоквартирного будинку №26 по вул. Л. Ратушної у м. Вінниця укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 148 (далі - договір № 148).

- Згідно з умовами пунктів 3 договорів № 85, № 104, № 148 передбачено, зокрема, що послуга з управління включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, тощо;

- за результатами розгляду звернення Вінницької філії АТ "Укртелеком" від 05.12.2023 щодо укладення договору та отримання погодження на розміщення технічних елементів (пристроїв), ТОВ "ЖЕО" листом від 27.12.2023 повідомило, що укладення даного договору та отримання погодження можливо після виконання АТ "Укртелеком" умов Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікацій" та рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.12.2019 № 3278;

- у листі від 14.03.2024 Вінницька філія АТ "Укртелеком" повідомила ТОВ "ЖЕО" про виконання робіт по реконструкції існуючих телекомунікаційних мереж з переходом з мідних ліній на оптичну мережу для надання сучасних телекомунікаційних послуг населенню в м. Вінниця та Вінницькій області та зазначила, що на даний час планом передбачено проведення реконструкції мережі, зокрема і в будинках за адресами: м. Вінниця, вул. Ратушна, 24, 26, 28. У зв`язку з викладеним, просила ТОВ "ЖЕО" розглянути проект договору з доступу до інфраструктури та надати дозвіл на виконання робіт;

- ТОВ "ЖЕО" листом від 15.04.2024 повідомило Вінницьку філію АТ "Укртелеком", що наразі немає можливості укласти відповідний договір у зв`язку із наявністю заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою вул. Академіка Янгеля, буд. 75, нежитлове приміщення № 69;

- 04.11.2024 Вінницька філія АТ "Укртелеком" повторно звернулася до ТОВ "ЖЕО" та надала для підписання два примірники договорів про доступ до інфраструктури об`єкта будівництва та/або її окремих елементів та два примірники проектної документації з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва;

- листом від 27.11.2024 ТОВ "ЖЕО" відмовило АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії АТ "Укртелеком" у підписанні договорів із посиланням на підпункт 2 частини четвертої статті 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікацій". Також проінформувало про необхідність проведення огляду будинків на предмет можливості використання інфраструктури об`єктів будівництва для розміщення технічних засобів телекомунікацій АТ "Укртелеком";

- вважаючи незаконною відмову ТОВ "ЖЕО" в укладенні договорів про доступ до інфраструктури об`єкта будівництва та/або її окремих елементів та отримання погодження на розміщення технічних елементів (пристроїв) АТ "Укртелеком" звернулося до Відідлення АМК із заявою про наявність у діях ТОВ "ЖЕО" ознак порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50 та статті 13 Закону № 2210;

- Відділення АМК направило ТОВ "ЖЕО" вимогу від 15.11.2024 про надання інформації у зв`язку з розглядом заяви АТ "Укртелеком" від 07.11.2024 щодо безпідставної відмови у доступі до інфраструктури об`єктів будівництва та/або окремих елементів з метою надання електронних комунікаційних послуг за адресами по вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28;

- листом від 27.11.2024 ТОВ "ЖЕО" надало запитувані документи та інформацію Відділенню АМК;

- розпорядженням адміністративної колегії Відділення АМК від 07.03.2025 № 72/19-рп/ розпочато розгляд справи № 72/18-25 відносно ТОЖ "ЖЕО" за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 5 статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з доступу до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів багатоквартирних будинків, які були передані в управління ТОВ "ЖЕО" рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради "Про обслуговування житлового фонду" № 25 від 10.01.2013, шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання;

- прийняттю Рішення АМК передували такі процесуальні дії, зокрема: ТОВ "ЖЕО" подало Відділенню АМК письмові пояснення за вих. №411 від 31.03.2025, за вих. №595 від 23.04.2025, в яких зазначало, що в його діях відсутні ознаки вчинення правопорушення у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з доступу до інфраструктури об`єкта доступу; листом від 24.10.2025 Південно-Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України направило ТОВ "ЖЕО" витяг з подання з попередніми висновками № 72-03/335-п від 23.10.2025; Товариство 05.11.2025 надало Відділу досліджень та розслідувань у Вінницькій області Відділення АМК заперечення на подання з попередніми висновками у справі № 72/18-25, у яких заперечувало стосовно встановлених Комітетом обставин.

5.3. Суди з`ясували та встановили, що Рішення АМК відповідач ґрунтував, зокрема, на таких обставинах:

- Товариством безпідставно відмовлено АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії (далі також - заявник) у доступі до інфраструктури об`єкта будівництва та/або її окремих елементів з метою надання електронних комунікаційних послуг за адресою: вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28, м. Вінниця, що свідчить про порушення його прав, оскільки має місце повна відмова суб`єкту господарювання в доступі до інфраструктури об`єкта доступу, а саме: будинків по вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28, у м. Вінниця за відсутності альтернативних джерел отримання послуг з доступу;

- АТ "Укртелеком", в особі відокремленого підрозділу Вінницької філії, з метою розвитку електронної комунікаційної мережі (далі - мережа) для надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі доступу до мережі Інтернет виконує роботи по розвитку та реконструкції існуючих мереж у м. Вінниця. Серед місць, які потребують реконструкції та впровадження сучасних технологій доступу до Інтернет є будинки за адресою по вул. Л. Ратушної, № 24, 26, 28 у м. Вінниці;

- Заявник, як постачальник електронних комунікаційних послуг, керується частиною п`ятою статті 25 Закону України "Про електронні комунікації", згідно якої доступ до елементів інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі, що перебувають у власності постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж для розгортання електронних комунікаційних мереж, здійснюється відповідно до Закону "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж";

- з метою укладання договору про доступ до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів, АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії звернулося до ТОВ "ЖЕО" листом від 14.03.2024 № 220-вих-VC-05G7/2-2024, в якому повідомило про реконструкцію електронної комунікаційної мережі у м. Вінниця за адресою вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28 та прохало розглянути проект договору з доступу до інфраструктури та надати дозвіл на виконання робіт з прокладання електронної комунікаційної мережі.

- на цей лист 14.03.2024 № 220-вих-VC-05G7/2-2024 Заявник отримав від ТОВ "ЖЕО" листом від 15.04.2024 № 346 відмову у зв`язку з заборгованістю за послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою вул. Академіка Янгеля, буд. 75, нежитлове приміщення № 69 у сумі 63 037,26 грн. При цьому, ТОВ "ЖЕО" підставою для відмови вказує виключно неоплату за житлово-комунальні послуги, відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", іншої будівлі, яка не має жодного стосунку до відносин доступу до інфраструктури об`єктів доступу, розташованих за адресами: вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28, м. Вінниця;

- на вимогу Відділення щодо причин відмови Заявнику у наданні доступу до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів з метою розвитку електронних комунікаційних мереж за адресою вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28 ТОВ "ЖЕО" листом від 27.11.2024 № 1014 (вх. 72-01/3047 від 05.12.2024) повідомило, зокрема, що причиною відмови є те, що АТ "Укртелеком" не відшкодовувало жодних коштів за розміщення свого обладнання на інфраструктурі об`єктів будівництва та/або їх окремих елементах за адресами: вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28, м. Вінниця. Водночас станом на листопад 2024 року між ТОВ "ЖЕО" та АТ "Укртелеком" договір про доступ до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів, зокрема, за адресою: вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28 м. Вінниця не укладений;

- Заявник листом від 23.01.2025 № 87-вих-80D731-80D940-2025 (вх. № 72-01/252 від 04.02.2025) звернувся до Відділення з клопотанням про залучення доказів до заяви від 07.11.2024 № 85-Вих-80Д920-80940-2024 (вх. № 72-01/25-АМ від 12.11.2024);

- АТ "Укртелеком" надало докази відсутності заборгованості за послугу управління багатоквартирним будинком за адресою вул. Академіка Янгеля, буд. 75, нежитлове приміщення №69 на дати звернень до ТОВ "ЖЕО", зокрема, копії платіжних інструкцій кредитового переказу коштів № 1555 від 26.06.2024, №1650 від 03.07.2024 (лист № 24-Вих-VC-05E000-2025 від 22.01.2025 щодо направлення актів звіряння станом на 31.12.2024);

- АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії звернувся до ТОВ "ЖЕО" у листопаді 2024 року (лист від 04.11.2024 № 717-вих-VC-056-712-2024) з двома примірниками договору з доступу до інфраструктури об`єктів будівництва (будинків по вул. Л. Ратушної, № 24, 26, 28, в м. Вінниці);

- Відповідь ТОВ "ЖЕО" від 27.11.2024 № 1039 містить відмову в укладенні договору з посиланням на пункт 2 частини четвертої статті 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж". Однак, означена норма передбачає заборону щодо укладання договору з доступу, яка встановлена законом або чинним судовим рішенням, що набрало законної сили. При цьому, ТОВ "ЖЕО" не наводить жодних фактичних даних, які б підтверджували можливість та правомірність застосування цієї норми;

- Під час розгляду справи ТОВ "ЖЕО" в листах від 31.03.2025 № 411 (вх. № 72-01/885 від 31.03.2025), від 23.04.2025 № 595 (вх. № 72-01/1109 від 23.04.2025) та від 29.07.2025 № 1368 (вх. № 72-01/2188 від 30.07.2025) повідомляє, зокрема, таке: "…власниками спільного багатоквартирного будинку на якому здійснюється розміщення відповідних елементів електрокомунікаційних мереж являються власники квартир та нежитлових приміщень, тобто співвласники багатоквартирного будинку. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі щодо розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним. Таким чином, надання дозволу на розміщення засобів електронних комунікацій, а також проведення модернізації обладнання на спільному майні багатоквартирного будинку, здійснюється виключно за рішенням співвласників багатоквартирного будинку. Підсумовуючи викладене, ні інші особи, ні управитель багатоквартирного будинку, тобто ТОВ "ЖЕО", не мають права надавати дозвіл на доступ до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів, зокрема за адресою: вул. Л.Ратушної, буд. 24, 26, 28, м. Вінниця, таким правом згідно законодавства наділені виключно співвласники багатоквартирного будинку".

- у своїх відповідях на вимогу Відділення від 15.11.2024 № 72-02/3039е ТОВ "ЖЕО" в листі від 27.11.2024 № 1040 (вх. № 72-01/3047 від 05.12.2024) на запитання про те, чи були протягом поточного періоду 2024 року випадки відмови ТОВ "ЖЕО" АТ "Укртелеком" у наданні доступу до інфраструктури об`єкта будівництва та/або її окремих елементів, зокрема за адресою: Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28 та вказати причини таких відмов, повідомило, зокрема, таке: "В листопаді 2024 року ТОВ "ЖЕО" відмовило АТ "Укртелеком" у наданні доступу до інфраструктури об`єкта будівництва та/або її окремих елементів, зокрема за адресою Л.Ратушної, буд. 24, 26, 28…Таке рішення було прийнято внаслідок того, що АТ "Укртелеком" не відшкодувало жодних коштів ТОВ "ЖЕО" за розміщення свого обладнання на інфраструктурі об`єктів будівництва та/або її окремих елементів, зокрема за адресою Л.Ратушної, буд. 24, 26, 28" (мова оригіналу);

- Відділенням встановлено, що у зазначених вище листах ТОВ "ЖЕО" до АТ "Укртелеком" та у відповіді на вимогу Відділення АМК щодо відмови з доступу до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів немає посилання на наявність/відсутність рішень співвласників багатоквартирного будинку;

- однак у договорах № 104, № 85, № 148, зокрема, пункт 3 передбачає, що послуга з управління включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, тощо;

- на підставі зазначеного, Відділенням АМК встановлено, що ТОВ "ЖЕО" має повноваження надавати послуги з доступу до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів в силу договорів з управління будинками, укладених з співвласниками багатоквартирних будинків та чинного законодавства України;

- у листі від 16.10.2025 № 1068-вих-80D731-80D940-2025 (вх. № 72-01/3045 від 17.10.2025) АТ "Укртелеком" повідомило, що станом на день надання інформації, договір (чи додаткова угода до договору) про доступ до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів, зокрема, за адресами: вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28 м. Вінниця між АТ "Укртелеком" та ТОВ "ЖЕО" не укладено.

5.4. За наведеного, Відділення АМК і дійшло висновків, що дії ТОВ "ЖЕО", які полягали у безпідставній відмові АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії в доступі до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону № 2210 у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з доступу до інфраструктури об`єктів доступу та/або її окремих елементів (житлового фонду) в територіальних межах міста Вінниці, в межах території розташування об`єктів житлових багатоквартирних будинків переданих в управління ТОВ "ЖЕО", згідно договорів № 104, № 85, № 148 шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними та скасування рішення Відділення АМК.

7.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, дії позивача кваліфіковано за ознаками пункту 5 частини другої статті 13 та пункту 2 статті 50 Закону № 2210.

7.3. Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (тут і надалі в редакції чинній станом на час прийняття розпорядження про початок розгляду справи № 54/4-20) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

7.4. Згідно з приписами статті 3 названого Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

7.5. Як унормовано пунктом 11 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

7.6. Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону № 2210 (тут і надалі в редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин) суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

7.7. За приписами частини першої статті 13 Закону № 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

7.8. Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 13 Закону № 2210, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

7.9. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 50 Закону № 2210 порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

7.10. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.11. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

7.12. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

7.13. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

7.14. В обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті частини першої статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у взаємозв`язку із частиною першою статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" абзацу четвертого статті 1 та частини першої статті 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" у подібних правовідносинах.

7.15. У цьому аспекті Суд виходить із того, що доводи позивача ґрунтуються, зокрема, на тому, що ТОВ "ЖЕО" не уповноважене на надання послуги з доступу до інфраструктури об`єкта доступу, оскільки в силу положень статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить питання про використання спільного майна, визначення обмежень на користування спільним майном.

7.16. Водночас, за відсутності у нього, як у управителя багатоквартирного будинку, повноважень на вирішення щодо питання використання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку, у т.ч. і повноважень щодо визначення обмежень на користування таким майном, висновки Комітету про наявність у його діях щодо безпідставної відмови АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії в доступі до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону № 2210 є необґрунтованими.

7.17. У вирішенні означених вище доводів касаційної скарги колегія суддів вважає за необхідне врахувати сталі та послідовні висновки Верховного Суду про те, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм.

7.18. Верховний Суд також враховує, що під час розгляду справ, за участю АМК та його відділень, послідовно висновував про те, що: дискреційні повноваження АМК мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права, та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля; при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог; ураховуючи, зокрема, статтю 19 Конституції України, приписи Закону № 2210, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", під час прийняття рішення АМК має переслідувати лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримуватись принципу об`єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримуватися принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечувати належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою; приймати своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечувати послідовне застосування загальних нормативно-правових приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи, пропорційності, розумності строку, обґрунтованості; критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності такого суб`єкта, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

7.19. Як вже зазначено вище, із з`ясованого попередніми судовими інстанціями змісту Рішення АМК вбачається, що згідно з останнім визнано дії позивача, які полягають у безпідставній відмові АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії в доступі до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів - багатоквартирних будинків в територіальних межах м. Вінниця, зокрема за адресами: вул. Л .Ратушної, буд. 24, вул. Л. Ратушної, буд. 26, вул. Л. Ратушної, буд. 28, які були передані в управління ТОВ "ЖЕО" згідно укладених із співвласниками багатоквартирних будинків договорів: №104 від 01.01.2019, №148 від 01.04.2019, №85 від 01.12.2018, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, зокрема: з доступу інфраструктури об`єкта доступу - житлових будинків, які були передані в управління ТОВ "ЖЕО", а конкретними послугами Комітет визначив - послуги з доступу до інфраструктури об`єктів доступу - житлових будинків, які були передані в управління ТОВ "ЖЕО" згідно укладених із співвласниками багатоквартирних будинків договорів: №104 від 01.01.2019, №148 від 01.04.2019, №85 від 01.12.2018 та рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.2013 №25 "Про обслуговування житлового фонду" (зі змінами).

7.20. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився і апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначили, що оскаржуване Рішення АМК прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та є обґрунтованим.

7.21. Суди мотивували свої висновки, зокрема таким:

- позивачем не спростовано висновків відповідача про те, що ТОВ "ЖЕО", як управитель багатоквартирних будинків у м. Вінниця за адресою вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28, виступає як володілець інфраструктури об`єкта доступу та має право укладати договір про доступ до об`єктів будівництва. Положеннями статті 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" передбачено вичерпний перелік підстав, коли власник інфраструктури об`єкта доступу може відмовити замовнику в укладанні договору з доступу;

- за відсутності у ТОВ "ЖЕО" визначених у цій нормі підстав, відмова ТОВ "ЖЕО", як монополіста на визначеному Комітетом товарному ринку, у розгляді проекту договору з доступу до інфраструктури та надання дозволу у розгляді проекту договору з доступу до інфраструктури та надання дозволу на виконання робіт з прокладання електронної комунікаційної мережі АТ "Укртелеком", з підстав наявності заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою вул. Академіка Янгеля, буд. 75, нежитлове приміщення № 69 та з підстав не відшкодування "АТ "Укртелеком" коштів за розміщення свого обладнання на інфраструктурі об`єктів будівництва та/або їх окремих елементах за адресами: вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28, м. Вінниця, є неправомірною;

- враховуючи те, що саме ТОВ "ЖЕО" має повноваження надавати послуги з доступу до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів в силу укладених договорів з управління будинками із співвласниками багатоквартирних будинків та в силу статті 1029 Цивільного кодексу України і положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Комітет правильно визначив суб`єкта господарювання, який може займати монопольне (домінуюче) становище на цьому ринку;

- за встановлених Комітетом обставин щодо безпідставності такої відмови, а також враховуючи, що АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії упродовж досліджуваного Відділенням періоду (з березня 2024 року по березень 2025 року) не мало альтернативної можливості отримати доступ до інфраструктури об`єктів доступу та/або її окремих елементів в багатоквартирних будинках за адресою по вул. Л. Ратушної, №24, 26, 28 у м. Вінниця, Відділення АМК правильно кваліфікувало такі дії ТОВ "ЖЕО" за ознаками пункту 5 частини другої статті 13 та пункту 2 статті 50 Закону № 2210.

7.22. У вирішенні питання щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, зазначає, що Верховний Суд у застосуванні положень статті 13 Закону № 2210 неодноразово зазначав, що частина перша цієї статті містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга - перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним. Отже, сама лише відсутність у згаданому переліку вказівки про ті чи інші дії (бездіяльність) суб`єкта господарювання не є перешкодою для кваліфікації таких дій (бездіяльності) за ознаками частини першої цієї статті.

7.23. Стаття 13 Закону № 2210 не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб`єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, в принципі й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.06.2029 у справі № 915/523/18 і є релевантними до обставин цієї справи, з огляду на правову кваліфікацію інкримінованого у Рішенні порушення).

7.24. Верховний Суд у застосуванні статей 12, 13 Закону № 2210 стало та послідовно зазначав про те, що АМК самостійно в межах своїх дискреційних повноважень встановлює товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків. Господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку. АМК самостійно в межах своїх дискреційних повноважень встановлює товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків.

7.25. Разом із тим, Суд у контексті доводів касаційної скарги щодо неправильного визначення Відповідачем суб`єкта господарювання, який може займати монопольне (домінуюче) становище, враховує сталі та послідовні висновки Верховного Суду, зокрема, щодо обов`язковості дотримання органами Комітету вимог законодавства та здійснення ними своїх повноважень лише на підставі, у спосіб та у межах повноважень, наданих їм законодавством України.

7.26. Колегія суддів враховує та зазначає, що органи АМК у прийнятті рішення мають обов`язок саме з дотриманням приписів Методики встановлювати протиправність дій суб`єкта господарювання (монополіста) на визначеному АМК ринку товарів/послуг, шляхом встановлення істотних обставин щодо того які наслідки мали відповідні дії / їх вплив на стан конкуренції на цьому ринку та до яких наслідків призвели такі дії (ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів). Рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати мотиви його ухвалення.

7.27. Верховний Суд також зазначає, що підхід до визначення меж обґрунтованості рішення АМК має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень.

7.28. Так, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі, крім того, що покладено обов`язок з доведення у суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку також покладено обов`язок доведення наявності у діях суб`єкта господарювання зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, оскільки саме по собі займання монопольного (домінуючого) становища суб`єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, у вигляді накладення штрафу відповідно до статті 52 Закону № 2210.

7.29. Під час вирішення спорів про скасування рішень АМК щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтями 12 та 13 Закону № 2210, та накладення штрафу за відповідне порушення, господарським судам необхідно здійснити перевірку та надати належну оцінку доводам кожної зі сторін у справі не лише щодо наявності чи відсутності монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку, а й наявності чи відсутності факту зловживання ним таким становищем.

7.30. Поряд із тим, не доведення АМК або його територіальним відділенням, яке є стороною у справі, факту зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, навіть у разі доведення зайняття цим суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища є підставою для визнання недійсним рішення АМК у частині визнання дій такого суб`єкта господарювання зловживанням монопольним (домінуючим) становищем та накладення штрафу.

7.31. У цьому аспекті слід враховувати, що предметом позову у справі є визнання недійсним та скасування рішення АМК, яким визнано позивача таким, що: у період з березня 2024 року до березня 2025 року займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з доступу до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів багатоквартирних будинків в територіальних межах м. Вінниця, за адресами: вул. Л. Ратушної, буд. 24, вул. Л. Ратушної, буд. 26, вул. Л. Ратушної, буд. 28, які були передані в управління ТОВ "ЖЕО" згідно з укладеними із співвласниками багатоквартирних будинків договорами №104 від 01.01.2019, №148 від 01.04.2019, №85 від 01.12.2018 та допустив порушення вимог пункту 5 частини другої статті 13 та пункту пунктом 2 статті 50 № 2210 внаслідок безпідставної відмови АТ "Укртелеком" у розгляді проекту договору з доступу до інфраструктури та надання дозволу у розгляді проекту договору з доступу до інфраструктури та надання дозволу на виконання робіт з прокладання електронної комунікаційної мережі, у означених вище багатоквартирних будинках.

7.32. Правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів електронних комунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні визначає Закон України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж".

7.33. Згідно з преамбулою Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж", зокрема, цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів електронних комунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов`язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.

7.34. Положення частини першої статті 1 цього Закону містять, зокрема, визначення таких термінів:

- будинкова розподільна мережа - частина мережі електронних комунікацій доступу між кабельним вводом будинку та пунктами закінчення мережі електронних комунікацій, призначеної для забезпечення споживачів електронними комунікаційними послугами в окремих приміщеннях (квартирах) будинку, у тому числі доступу до Інтернету;

- видача технічних умов з доступу - комплекс робіт з підготовки та видачі власником інфраструктури об`єкта доступу вихідних даних для розроблення замовником проектної документації щодо доступу для користування елементами інфраструктури відповідного об`єкта доступу;

- власник (володілець) інфраструктури об`єкта доступу (далі - власник інфраструктури об`єкта доступу) - фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об`єкта доступу або окремі її елементи;

- договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об`єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об`єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання електронних комунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом;

- доступ до інфраструктури об`єкта доступу - право замовника на користування елементами інфраструктури об`єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів електронних комунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу;

- елементи інфраструктури об`єкта доступу - складові частини інфраструктури відповідного об`єкта доступу, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об`єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах;

- замовник доступу до інфраструктури об`єкта доступу (далі - замовник) - суб`єкт господарювання (оператор електронних комунікацій, постачальник електронних комунікаційних послуг або уповноважена ним особа), який звернувся чи має намір звернутися до власника інфраструктури об`єкта доступу із запитом про надання доступу до конкретного елемента інфраструктури об`єкта доступу або який уклав договір з доступу.

7.35. Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж", його дія поширюється на відносини між власниками інфраструктури об`єкта доступу всіх форм власності та замовниками, що виникають при доступі до інфраструктури відповідного об`єкта доступу. Дія цього Закону не поширюється на відносини з доступу до споруд електронних комунікацій, будинкової розподільної мережі та кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж, що перебувають у власності операторів електронних комунікацій, постачальників електронних комунікаційних послуг.

7.36. У статті 14 цього Закону визначено права та обов`язки власника інфраструктури об`єкта доступу, зокрема, право: відмовляти замовнику у видачі технічних умов з доступу, погодженні проектної документації з доступу та укладенні договору з доступу виключно з підстав, визначених цим Законом (пункт 5 частини першої цієї статті); укладати із замовником договір з доступу після досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору з доступу (пункт 7 цієї статті).

7.37. Положення статті 16 цього Закону визначають особливості укладення, зміни та розірвання договору з доступу.

7.38. Зокрема, відповідно до частин першої, другої цієї статті доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу. Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів: 1) проектна документація з доступу до інфраструктури об`єкта доступу (засвідчені замовником копії проектної документації з доступу); 2) проект договору з доступу.

7.39. За положеннями частини третьої статті 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об`єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті. Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов`язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.

7.40. Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону, власник інфраструктури об`єкта доступу може відмовити замовнику в укладенні договору з доступу з таких підстав:

1) звернення щодо укладення договору з доступу підписано не уповноваженою належним чином посадовою особою (представником) замовника або складено з порушенням відповідних правил надання доступу до інфраструктури об`єкта доступу;

2) встановлена законом або чинним судовим рішенням, що набрало законної сили, заборона щодо укладення договору з доступу;

3) ліквідація (знищення) або розібрання (демонтаж) окремих елементів інфраструктури об`єкта доступу після надходження до власника цієї інфраструктури об`єкта доступу звернення про укладення договору з доступу;

4) ненадання замовником документів, передбачених частиною другою статті 16 цього Закону.

7.41. Відмова в укладенні договору з доступу з інших підстав, ніж визначені у цій статті, забороняється (частина п`ята статті 16 Закону).

7.42. Верховний Суд зауважує та зазначає, що враховуючи суть інкримінованого позивачу у оспорюваному Рішенні АМК порушення, а також виходячи із заперечень позивача, фактично перед Судом поставлено питання щодо повноважень ТОВ "ЖЕО", як управителя багатоквартирного будинку на укладання договору про надання доступу до інфраструктури об`єкта будівництва та/або її окремих елементів. Тобто право управителя будинку на розпорядження спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

7.43. Суд у вирішенні питань означених скаржником у касаційній скарзі, враховує фактичні обставини спору, які встановлені судами, зокрема, що на підставі рішень загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків за адресами: вул. Л. Ратушної, буд. 24, вул. Л. Ратушної, буд. 26, вул. Л. Ратушної, буд. 28, ТОВ "ЖЕО" обрано управителем та укладено з ним договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №104 від 01.01.2019, №148 від 01.04.2019, №85 від 01.12.2018 .

7.44. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закон України "Про особливості здійснення права власності багатоквартирному будинку" та Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

7.45. Зокрема, Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, а також регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

7.46. Згідно з положеннями статті 1 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

2) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

4) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

5) співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

6) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

7) управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;

8) управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;

9) частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

7.47. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

7.48. Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності багатоквартирному будинку", співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.

Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.

7.49. У статті 9 визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

7.50. Частиною першою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

7.51. Отже, положення наведених вище норм дають підстави для висновку, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, шляхом прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком на загальних зборах. Тобто рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку мають пряме та безпосереднє відношення до всіх питань, що стосуються збереження, використання, розпорядження спільного майна співвласників, та відповідно, приймати рішення щодо його використання. Також за рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку може бути прийнято рішення про передачу усіх або частини функцій з управління багатоквартирним будинком, зокрема - управителю.

7.52. Відповідно до положень частини першої статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності багатоквартирному будинку", управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

7.53. Суд враховує та наголошує, що згідно з положеннями статті 369 ЦК України співвласники майна, яке є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

7.54. У вирішенні спірного питання враховує та зазначає, що положення Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" наділяють саме власника інфраструктури об`єкта доступу на укладання договорів про доступ до інфраструктури об`єкта доступу і у спірному випадку таким власником є співвласники багатоквартирного будинку.

7.55. Водночас в силу наведених вище норм чинного законодавства позивач, як управитель може бути наділений правом на розпорядження від імені співвласників будинку спільним майном, що є у їх спільній сумісній власності, лише у разі, якщо таке право йому надано за рішенням загальних зборів і таке право, прямо передбачено договором, укладеним із співвласниками.

7.56. Як встановив Комітет у Рішенні співвласники багатоквартирних будинків за адресою: вул. Л. Ратушної, буд. 24, 26, 28 у м. Вінниця уповноважили ТОВ "ЖЕО" від їх імені здійснювати управління багатоквартирним будинком та, відповідно, уклавши договори № 104, № 85, № 148 уповноважили позивача на здійснення від їх імені дій з управління будинком і закріпили його права та обов`язки, саме в межах повноважень, які визначили умовами цих договорів.

7.57. Суд враховує та зазначає, що як встановив Комітет та суди, за умовами пунктів 3 цих договорів, співвласники багатоквартирних будинків уповноважили позивача на здійснення таких функцій з управління будинком та поклали на позивача обов`язки з утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, тощо.

7.58. Отже, наведені вище положення чинного законодавства свідчать про те, що висновки Комітету та судів у оскаржуваних судових рішеннях є таким, що не ґрунтуються на положеннях вимог Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та наявних у матеріалах справи доказах, зокрема, умовах договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 104, № 85, № 148.

7.59. За наведених вище норм законодавства Суд вважає, що сам по собі факт відмови позивача АТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії в укладенні договору про доступ до інфраструктури об`єкта доступу та/або її окремих елементів багатоквартирних будинків в територіальних межах м. Вінниця, за адресами: вул. Л. Ратушної, буд. 24, вул. Л. Ратушної, буд. 26, вул. Л. Ратушної, буд. 28, за відсутності доказів щодо делегування йому відповідних функцій співвласниками, виключає наявність у відповідача правових підстав виснувати про порушення позивачем вимог Закону № 2210 та кваліфікувати його дії, як порушення, що передбачене пунктом 5 частини другої статті 13 та пункту 2 статті 50 Закону № 2210.

7.60. За наведеного, висновки судів щодо відповідності оспорюваного Рішення АМК вимогам статті 59 Закону № 2210 є необґрунтованими. Наведене свідчить про істотну неповноту дослідження Відділенням АМК обставин справи.

7.61. У контексті спірних правовідносин Верховний Суд приходить до висновку про помилкове звуження АМК змісту таких понять як "власник інфраструктури об`єкта доступу" та "обґрунтованість" рішення, внаслідок здійсненого Комітетом довільного тлумачення прав та обов`язків ТОВ "ЖЕО", як управителя будинків в територіальних межах м. Вінниця, за адресами: вул. Л. Ратушної, буд. 24, вул. Л. Ратушної, буд. 26, вул. Л. Ратушної, буд. 28.

7.62. За приписом частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

7.63. Отже, у спірному випадку попередні судові інстанції, помилково застосувавши згадані положення норм законодавства про захист економічної конкуренції (пункту 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 та статті 59 Закону № 2210), а також внаслідок неправильного тлумачення норм статті 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" та вимог статей 1, 6, 9, 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", дійшли безпідставного висновку щодо правомірності Рішення АМК.

7.64. У свою чергу, неповнота дослідження обставин справи місцевим та апеляційним господарськими судами, як і неправильне застосування ними норм процесуального права, призвели до необґрунтованого застосування ними й норм матеріального права.

7.65. Зазначені в цій постанові порушення норм процесуального права щодо неповноти дослідження за інших обставин могли бути б підставами для направлення справи на новий судовий розгляд, однак саме через наявність порушень (щодо кваліфікації порушення на підставі належних доказів та щодо встановлення і доведення фактичних обставин), такі порушення не можуть бути усунуті судами під час нового розгляду справи. Водночас, з урахуванням наведених та зазначених вище у пунктах 7.33. - 7.56. цієї постанови положень матеріального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження, беручи до уваги, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та визнання недійсним Рішення АМК.

7.66. Верховний Суд відхиляє доводи, викладені Відділенням АМК у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище міркування Верховного Суду, наведені у цій постанові.

7.67. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

7.68. Учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. За приписами пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, зокрема має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

8.2. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).

8.3. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Товариства повністю.

9. Судові витрати

9.1. Враховуючи положення частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, з огляду на те, що суд задовольняє касаційну скаргу позивача, судовий збір, понесений скаржником у зв`язку з поданням позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.04.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 у справі № 924/47/26 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об`єднання" задовольнити повністю.

4. Визнати протиправним (недійсним) та скасувати рішення адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.11.2025 за №72/148-р/к у справі №72/18-25.

5. Стягнути з Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 2 662,40 грн судового збору за подання позовної заяви, 3 993,60 грн за подання апеляційної скарги та 5 324,80 грн за подання касаційної скарги.

6. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов