Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №705/2595/26
Суддя: Душин О. В.
Справа №705/2595/26
2/705/2684/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (вул. Жамбила Жабаєва, 7, м. Київ, ЄДРПОУ 37356981) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
I. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №CL-195765 від 27.05.2019 у сумі 72 730,93 грн., з яких заборгованості за кредитом 30 170,13 грн., заборгованість за відсотками 4250,80 грн., а також стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
У обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.05.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №CL-195765, на підставі якого відповідачу було надано кредит у сумі 30200 грн.
25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу №250621/1, відповідно до умов якого права вимоги за договором №CL-195765 від 27.05.2019 перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».
Оскільки відповідач не виконує своїх грошових зобов`язань з повернення кредитної заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №CL-195765 від 27.05.2019.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 27.04.2025 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.
Відповідачу було направлено копію ухвали судді рекомендованим листом, який він отримав 06.05.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених та витребуваних доказів.
Судом встановлено, що 27.05.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №CL-195765, відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані у цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором (п. 1 Договору).
Згідно п. 2.1. договору сума кредиту становить 30 200,00 грн.
Пунктом 2.3. договору визначено строк кредитування 60 місяців терміном до 24 травня 2024 року.
Згідно п. 4.1. договору встановлено проценти за користування кредитом 69,99% річних.
Графіком платежів за Кредитним договором №CL-195765 визначено періодичність та розмір платежів за кредитом, загальну вартість кредиту, яка становить 110 958, 38 грн грн., з яких 30 200,00 грн. сума кредиту, 80 558,38 грн. відсотки за користування кредитом.
Як вбачається з меморіального ордеру №29834557 від 27.05.2029 ОСОБА_1 отримав кошти в розмірі 30 200 грн., призначення платежу: надання кредиту ( ОСОБА_1 ), відповідно до кред. дог. №CL-195765 від 27.5.2019, таким чином кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договром.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Правові наслідки порушення зобов`язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
25 червня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1 на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором згідно з копією додатку № 1 до нього.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості після укладення договору факторингу позивачем не здійснено жодних додаткових нарахувань відповідачу.
Відповідач ОСОБА_1 листом № 10547375 від 29.06.2021 був повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні та відступлення права грошової вимоги.
Також на адресу ОСОБА_1 позивач направляв повідомлення з вимогою погашення заборгованості № 1580609 від 28.07.2025.
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № CL-195765 від 27.05.2019 загальна сума заборгованості становить 72 730,93 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 30 170,13 грн та заборгованості за відсотками в сумі 42 560,80 грн.
Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, беручи до уваги, що договір є дійсним, відповідач користувався кредитними коштами, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за Договором № CL-195765 від 27.05.2019 у заявленому позивачем розмірі, оскільки він відповідає умовам цього Договору, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками. Іншого розрахунку заборгованості, який би дозволив суду зробити висновок про розміри та підстави нарахування відповідачу боргу поза межами строку кредитування до суду надано не було.
IV. Розподіл судових витрат.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662, 40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 5850 від 14.04.2026 при зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662 гривні 40 коп.
Оскільки суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин першої та другої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.141 ЦПК України).
Аналіз змісту наведеної частини статті дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів на підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи.
Зокрема, докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом сформована усталена практика з питань стягнення витрат на правничу допомогу.
Остання системна правова позиція викладена у постанові від 23.01.2025 у справі №240/32993/23: «Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18 та від 22 жовтня 2021 року у справі №160/7922/20 виходив з того, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу надано лише копію Договору №07/10/2021 про надання правової допомоги та водночас заявлено в позові суму витрат 10 909, 64 грн. При цьому, станом на час ухвалення судом рішення в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, тому правові підстави для стягнення на користь позивача судових витрат на надання правничої допомоги відсутні.
Суд звертає увагу, що зазначення в позовній заяві узагальненої вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу за результатами вирішення спору не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат, адже за такого викладу, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань, суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (вул. Жамбила Жабаєва, 7, м. Київ, ЄДРПОУ 37356981, інд.номер 373569826595, НОМЕР_2 у АТ Кредобанк МФО 325365 або НОМЕР_3 у АТ КБ Приватбанк, МФО 305299) заборгованість за Договором №CL-195765 від 27.05.2019 року в загальному розмірі 72 730,93 гривень, що складається з:
- суми заборгованості за кредитом – 30 170,13 гривень;
- суму заборгованості за відсотками – 42 560,80 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (вул. Жамбила Жабаєва, 7, м. Київ, ЄДРПОУ 37356981) судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.
У задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 22 вересня 2026 року.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (вул. Жамбила Жабаєва, 7, м. Київ, ЄДРПОУ 37356981).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя О.В. Душин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua