Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №740/2662/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 740/2662/26

Провадження № 2/702/817/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Жежер Ю. М.

за участю секретаря судового засідання Махомети І. С.

учасники судового процесу не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

Підставою для звернення до суду з позовом вважає, те, що 03.08.2017 Монастирищенським районним судом Черкаської області було видано виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 29.10.2024, ОСОБА_1 навчається у ВП НУБІП України «Ніжинський агротехнічний інститут» за спеціальністю: 201 Агрономія, денна форма навчання за рахунок коштів фізичних осіб.

Його мати, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює, але лише її коштів не вистачає на його утримання, оскільки вона самостійно забезпечує родину всім необхідним, матеріальними засобами для існування, здійснює оплату комунальних послуг. Враховуючи те, що він навчається, то він потребує матеріальної допомоги.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення терміну навчання дитини 30.06.2028.

11.09.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки він не має можливості сплачувати кошти на утримання сина, який продовжує навчання.

Так, він з 2024 року звільнений з місця роботи та на цей час доходів не має, хворіє на четверту стадію ВІЛ із супутніми захворюваннями. Позивач будь-яких доказів на підтвердження позову не надає, з поданого позову не зрозуміло, які витрати він несе, що потребує допомогу батька, Доказів, що підтверджують доходи матері також не надано. Крім того, позивач не позбавлений можливості працювати та забезпечувати себе самостійно.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.07.2026 відкрито провадження у справі з викликом сторін, призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Згідно змісту позовної заяви просять справу розглядати у їх відсутність.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Згідно змісту відзиву на позов просять справу розглядати у їх відсутність.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Права та обов`язки матері і батька дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу ( ст.121 СК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_4 - матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивача), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 28.11.2007 виконкомом Долинківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, актовий запис № 9 (а.с. 7).

За правилами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

На підтвердження цих обставин позивачем надано довідку № 02.13/60, видану 27.04.2026 відокремленим підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут», що він навчається у ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» за денною формою здобуття освіти за спеціальністю 201 Агрономія, освітній ступінь бакалавр, форма фінансування – за рахунок коштів фізичних осіб, термін навчання 29.10.2014 – 30.06.2028 (а.с. 9).

Разом з цим доказів, які підтверджують вартість навчання, платника, який фінансує навчання, позивачем не надано.

Незважаючи на те, що позивач навчається з 29.10.2014 будь-яких доказів щодо вартості навчання чи квитків проїзду до місця навчання, вартості підручників, вартості проживання, договорів на проживання, інформації щодо отримання стипендії, інформації про відсутність доходів чи інших доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано.

Отже позивачем не надано, а судом не встановлено необхідність отримання ОСОБА_1 матеріальної допомоги від батька, у зв`язку з продовженням навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Так, судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 (відповідач) з 2024 року не працює та, відповідно, доходів не має, що підтверджується довідкою форми ОК-5 про реєстр застрахованих осіб. Крім того, відповідно до виписки з медичної картки амбулаторного хворого № 14556 від 02.08.2023 вбачається, що ОСОБА_2 має невиліковну хворобу ВІЛ.

Тобто, можливості відповідача надавати допомогу сину, який продовжує навчання не встановлено.

Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Разом з цим, позивачем на підтвердження того, що його мати бере участь у витратах пов`язаних з його навчанням не надано.

Згідно з ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог, позов до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 141, 142, 206, 258-260, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання: с. Долинка, Уманський район, Черкаська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Юлія ЖЕЖЕР