Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №562/3022/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа №562/3022/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

23.09.2026 року.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026186130000076, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2026 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Здолбунів Рівненської області, з середньо-спеціальною освітою, громадянина України, одруженого, працюючого помічником машиніста тепловоза АТ «Укрзалізниця», проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

в с т а н о в и в :

08 вересня 2026 року приблизно о 20:30 годині (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку №189 по вул.Шевченка в м.Здолбунів Рівненського району Рівненської області, на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, умисно наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область обличчя, внаслідок чого спричинив останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді припухлості м`яких тканин на лівій щоці з почервонінням шкірних покровів.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.

Зазначену кваліфікацію дій обвинуваченого, суд вважає правильною.

Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, у відповідності до ч.2 ст.382 КПК України судом не досліджувались з огляду на те, що такі обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України.

У своїй заяві обвинувачений також вказав, що не заперечує проти застосування відносно нього покарання у виді мінімального штрафу.

Потерпілий також надав заяву щодо надання згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження, покарання просить призначити на розсуд суду.

Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

За вказаних обставин сторони кримінального провадження у судове засідання не викликалися та фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч.4 ст.107 КПК України).

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

А тому, призначення покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу буде відповідати тяжкості вчиненого і особі обвинуваченого.

Речові докази та процесуальні витрати у справи відсутні.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.370-374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обрати.

Документи кримінального провадження №12026186130000076 залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: