Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №561/989/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/989/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді - Світличного Р.В.,

за участю секретаря - Савич Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне за правилами спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діжди Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

14 серпня 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 27398,80 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що відповідно до укладеного електронного договору про надання фінансового кредиту від 01 березня 2024 року №252406 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Клай Інвест» відповідачка отримала кредит в сумі 7000,00 грн загальним строком на 90 днів до 29 травня 2024 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,2% в день. У зв`язку з невиконанням узятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором утворилась заборгованість в сумі 27398,80 грн, яку ТОВ «Клай Інвест» за договором факторингу №23122024/1 від 23 грудня 2024 року відступило для ТОВ «Діджи Фінанс». У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на день звернення до суду має заборгованість в сумі 27398,80 грн, яку позивач просив стягнути з відповідачки.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 17 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в судове засідання, роз`яснено сторонам право подання заяв по суті справи.

У відзиві представник відповідачки Хабло О.Г. позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, оскільки матеріалами справи не доведено укладення кредитного договору та отримання кредиту в розмірі 7000,00 грн. Також вказував, що розрахунок заборгованості наданий позивачем є невірним, надавши свій розрахунок заборгованості в якому фактично визнає суму заборгованості та процентів, заперечивши розмір пені, а розмір витрат на правову допомогу явно завищеним та визнає таку суму в розмірі 1000,00 грн.

У відповіді на відзив позивач ТОВ «Діджи Фінанс» зазначає, що кредитний договір укладений в електронній формі у відповідності до чинного законодавства, а заборгованість за вищевказаним договором перейшла до відповідача за договором про відступлення прав вимоги. Розрахунок заборгованості проведений правомірно відповідно до умов кредитного договору. Також позивач поніс витрати на правову допомогу у заявленому до стягнення розмірі 6000,00 грн, а тому представник позивача ОСОБА_2 просив задовольнити позов.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідачки ОСОБА_3 надав аналогічні за змістом доводи, які викладені у відзиві.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 01 березня 2024 року між фінансовою установою ТОВ «Клай Інвест» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №252406 відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 7000,00 грн на платіжну картку зі сплатою відсотків за процентною ставкою 2,2 відсотків в день строком на 90 днів, до 29 травня 2024 року.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL5833, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 01 березня 2024 року кредитний договір № 252406 ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше 29 травня 2024 року.

Відповідно до інформації АТ «Універсал Банк» від 28 серпня 2026 року витребуваної за ухвалою суду, на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 був зарахований платіж у сумі 7000,00 грн 01 березня 2024 року о 13:42:10.

А тому доводи представника відповідача про те, що кредитний договір не укладений і відповідачка коштів не отримувала є неспроможними та не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вищевказаними матеріалами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

23 грудня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та позивачем укладено Договір факторингу №23122024/1 у відповідності до умов якого, ТОВ «Клай Інвест» за плату відступає для ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі прав вимоги.

Витягом з Реєстру прав вимоги до договору факторингу №23122024/1 від 23 грудня 2024 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 27398,80 грн, яка включає в себе заборгованість за основною сумою боргу ? 7000,00 грн, заборгованість за відсотками ? 6735,40 грн, заборгованість по пені - 13663,40 грн..

Доказів погашення указаної заборгованості ні позивачу ні попередньому кредитору відповідачем не надано.

Проте, з розрахунками заборгованості наданими сторонами суд погодитись не може, виходячи з такого.

Укладений 01 березня 2024 року договір № 252406 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, а тому, позивач не мав права визначати проценту ставку у розмірі більшому ніж 1% в день та розраховувати за нею заборгованість, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Договір з відповідачем укладено 01 березня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому, умова договорів щодо встановлення денної процентної ставки на більше 1% в день є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому суд приходить до висновку, що по зазначених договорах розмір заборгованості по процентах необхідно розраховувати за процентною ставкою 1 % в день за заявлений у позові період, а саме з 01 березня 2024 року до 29 травня 2024 року.

Оскільки розмір кредиту становить 7000,00 грн, то 1 % в день становить 70,00 грн, у зв`язку із чим розмір заборгованості по процентах за 90 днів становить 6300 грн (70 х 90).

Всього заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 13300,00 грн (7000,00+6300,00).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено частково на 48,55% (13300,00х100/27398,80), а тому, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судові витрати у розмірі 1292,60 грн (2662,40х 48,55%).

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової допомоги №42649746/02 від 01 червня 2026 р., опис робіт (наданимх послуг_ виконаних ОСОБА_4 , від 21 липня 2026 року зі змісту яких вбачається, що для ТОВ «Діджи Фінанс» надано правову допомогу у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на суму 6000 грн. є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача повинен становити 1000,00 грн.

На підставі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280-282, 287, 289 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 252406 від 01 березня 2024 року у розмірі 13300,00 грн (Тринадцять тисяч триста гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1292,60 грн (Одну тисячу двісті дев`яносто дві гривні шістдесят копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1000,00 грн (Одну тисячу гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петрюри, 21/1, ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: Р.В. Світличний