Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №561/1019/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/1019/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді - Світличного Р.В.,

за участю секретаря - Савич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне за правилами спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

19 серпня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 42897,56 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що відповідно до укладеного електронного договору про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 29 січня 2024 року №1411530 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» відповідач отримав кредит в сумі 4500,00 грн загальним строком на 360 днів та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50% в день. У зв`язку з невиконанням узятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором утворилась заборгованість в сумі 42897,40 грн, яку ТОВ «Слон Кредит» за договором факторингу № 2005-25 від 20 травня 2025 року відступило для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на день звернення до суду має заборгованість в сумі 42897,40 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 19 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в судове засідання, роз`яснено сторонам право подання заяв по суті справи. У відповідності до ч.8 ст. 128 ЦПК України, Соломко вважається таким, що отримам копію ухвали суду 29 серпня 2026 року. Відзиву до суду не подано.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 29 січня 2024 року між фінансовою установою ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1411530 відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 4500,00 грн загальним строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50% в день.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т747, 29.01.2024 року 12:35:50/ ОСОБА_1 , який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 29 січня 2024 року кредитний договір № 1411530 ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше 23 січня 2025 року (Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту №1411530 від 29.01.2024 року «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит»).

Згідно з копією повідомлення №20250528-312 від 28 серпня 2025 року, ТОВ «Пейтек» повідомило ТОВ «Слон Кредит» про успішно перераховані 29 січня 2024 року кошти на суму 4500,00 грн на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 .

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

20 травня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Слон Кредит» та позивачем укладено Договір факторингу №2005-25, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Слон Кредит» за плату відступає для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників.

Витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 2005-25 від 20 травня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42897,56 грн, яка включає в себе заборгованість за основною сумою боргу ? 4406,24 грн, заборгованість за відсотками ? 36241,32 грн, залишок по штрафах - 2250,00 грн.

Вимогу позивача погасити заборгованість, викладену в досудовій вимозі Вих №24347385 від 07 серпня 2026 року, відповідачем не задоволено.

Доказів погашення указаної заборгованості ні позивачу ні попередньому кредитору відповідачем не надано.

Проте, з розрахунками заборгованості наданими сторонами суд погодитись не може, виходячи з такого.

Укладений 29 січня 2024 року договір № 101406527 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, а тому, позивач не мав права визначати проценту ставку у розмірі більшому ніж 1% в день та розраховувати за нею заборгованість, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Договір з відповідачем укладено 21 березня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому, умова договорів щодо встановлення денної процентної ставки на більше 1% в день є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому суд приходить до висновку, що по зазначених договорах розмір заборгованості по процентах необхідно розраховувати за процентною ставкою 1 % в день за заявлений у позові період, а саме з 21 березня 2024 року до 04 липня 2024 року.

Оскільки розмір кредиту становить 4500,00 грн, то 1 % в день становить 45,00 грн, у зв`язку із чим розмір заборгованості по процентах за 360 днів становить 16200,00 грн (45 х 360).

Окрім того, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення штрафу відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 2250,00 відсутні, з огляду на таке.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на сьогоднішній день в Україні діє воєнний стан, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 2250,00 відсутні є незаконними та безпідставними.

Всього заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 20606,24 грн (4406,24+16200,00).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ТОВ «Кредит Капітал» задоволено частково на 48,04% (20606,24х100/42897,56), а тому, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судові витрати у розмірі 1279,02 грн (48,04/100х2662,40).

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 р., акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги №600 від 07 серпня 2026 року зі змісту яких вбачається, що Адвокатським об`єднанням «Апологет» надано правову допомогу для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на суму 8000 грн. є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача повинен становити 1000,00 грн.

На підставі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280-282, 287, 289 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1411530 від 29 січня 2024 року у розмірі 20606,24 грн (Двадцять тисяч шістсот шість гривень двадцять чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1279,02 грн (Одну тисячу двісті сімдесят дев`ять гривень дві копійки) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1000,00 грн (Одну тисячу гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: Р.В. Світличний