Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №274/7696/19 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2-а/294/10/26

справа № 274/7696/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі секретаря судових засідань – Івашкевич В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в Хмельницькій області капрала поліції Якобчука Максима Сергійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

02.12.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора УПП в Хмельницькій області капрала поліції Якобчука Максима Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 23.11.2019 близько 09 год. 57 хв,. керуючи належним йому транспортним засобом марки "КІА SOUL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався на перехресті вул. Толстого та вул. Грушевського в м. Хмельницькому. В цей час його було зупинено інспектором УПП в Хмельницькій області капралом поліції Якобчуком М.С. Зі слів інспектора стало відомо, що водієм ніби-то було порушено п. 8.4 "г" Правил дорожнього руху - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків, а саме на перехресті порушив вимоги д.з. 5.16 "Напрям руху по смугах" та здійснив рух прямо з крайньої правої смуги, яка дозволяє тільки рух праворуч, чим порушив ПДР України. Після чого інспектором було складено постанову серії ЕАК №1781410 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 255,00 грн. Позивач вважає що постанова про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам справи з наступних підстав. Так дійсно ОСОБА_1 рухався у вказаний час на автомобілі марки КІА SOUL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався на перехресті вул. Толстого та вул. Грушевського в м. Хмельницькому. Під`їжджаючи до перехрестя він рухався по крайній лівій смузі і зупинився перед світлофором на червоне світло, після ввімкнення зеленого сигналу світлофору автомобіль, що стояв попереду нього, увімкнув аварійну сигналізацію, тому він був змушений для об`їзду перешкоди увімкнути правий поворот та перестроїтися в крайню праву смугу, після чого продовжити рух прямо по крайній лівій полосі. При цьому ОСОБА_1 не створив перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції 08.09.2026 до суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача. Зазанчив, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП інспектори патрульної поліції та управління патрульної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції. Отже інспектор патрульної поліції не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем а саме відповідний орган, на який зокрема положеннями ст. 122 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП - Департамент патрульної поліції. Враховуючи викладене, інспектор не може бути відповідачем у даній справі у розумінні КАС України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 25.08.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено розгляд справи на 22.09.2026.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження.

Позивач своїм правом на подачу відповіді на відзив не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.11.2019 серії ЕАК №1781410, складеної інспектором УПП в Хмельницькій області капралом поліції Якобчуком М.С.,23.11.2019 о 09:57 в м. Хмельницький на перехресті вул. Толстого, вул. Грушевського водій керуючи транспортним засобом порушив вимоги д.з. 5.16 Напрям руху по смугах та здійснив рух прямо з крайньої правої смуги, яка дозволяє тільки рух праворуч, чим порушив п. 8.4.г ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн (а.с.5).

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає таку постанову необґрунтованою, неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає нормам КУпАП, винесена без з`ясування та доведеності обставин, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного проступку (правопорушення), за який законодавством України встановлено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частинами 1 та 4 ст. 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами 3-4 ст. 48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора УПП в Хмельницькій області капрала поліції Якобчука Максима Сергійовича про скасування постанови серії ЕАК № 1781410 від 23.11.2019 про накладення адміністративного стягнення.

Згідно зі ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, зокрема, за частинами 1-3, 5 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Тому, належним відповідачем у справі про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення як суб`єкт владних повноважень повинен бути не окремий інспектор поліції, а відповідний орган Національної поліції (територіальний підрозділ ГУНП чи Департаменту патрульної поліції), в якому працює поліцейський.

При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує того, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а та від 17.06.2020 у справі №127/6881/17.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020 належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Позивачем не було заявлено клопотання про залучення співвідповідача, чи заміну неналежного відповідача належним, тоді як вчинення таких дій можливе лише за клопотанням позивача або ж після з`ясування думки позивача, який свої доводи, міркування або заперечення щодо можливості залучення до участі у справі в якості другого відповідача (співвідповідача), не надав.

Під час судового розгляду спору і до його завершення позивач не надав належним чином оформленого позову до належного відповідача і не пред`явив вимог до належного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Правовий висновок щодо обґрунтованості відмови у позові, пред`явленого до неналежного відповідача, зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц та від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц.

У зв`язку з вищезазначеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, пред`явлені до визначеного відповідача, є необґрунтованими, а отже у задоволенні їх слід відмовити.

Керуючись ст.ст.77, 134, 139, 243-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора УПП в Хмельницькій області капрала поліції Якобчука Максима Сергійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення.

Повний текст рішення виготовлено 22.09.2026.

Суддя Ірина БІЛЕРА