Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №277/1294/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1294/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 року селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065540000051 від 04.08.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки: с. Середи Ємільчинського району Житомирської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянка України, із середньою освітою, незаміжньої, непрацюючої, в силу ст.89 КК України раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03.08.2026 року, близько 15 години ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу домоволодіння по АДРЕСА_2 , яке на праві користування належить ОСОБА_4 , діючи умисно, з мотиву незаконно проникнути до житлового помешкання, поряд з яким перебувала, з метою пошуку алкогольних напоїв, усвідомлюючи, що її дії носять незаконний та протиправний характер, вирішила незаконно проникнути до вказаного житлового помешкання.

Реалізуючи свій протиправний намір, направлений на незаконне проникнення до житла ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , будучи впевненою, що за нею ніхто не спостерігає, маючи умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, підійшла до вхідних дверей будинку та, зірвавши металеву скобу, яка являлася складовою частиною запірного механізму дверей, відчинила їх. Після цього, ОСОБА_3 через відчинені двері незаконно проникла до приміщення вищевказаного будинку, який належить ОСОБА_4 .

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до житла ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , слідує, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а саме в незаконному проникненні до житла ОСОБА_4 , погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту долучена заява потерпілого ОСОБА_4 від 27 серпня 2026 року про те, що він згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу обвинуваченої, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України - є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої суд визнає її щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; в силу ст.89 КК України раніше не судима.

Санкція ч. 1 ст. 162 КК України передбачає застосування до винних осіб такі покарання: штраф від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Враховуючи роз`яснення, які викладені в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зважаючи на наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити їй покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався та, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1