Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №908/843/22 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м. Дніпро Справа № 908/843/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чередка А.Є., Мороза В.Ф.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Головного Управління Державної Податкової Служби у Запорізькій області

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.2026 р.

( суддя Ніколаєнко Р.А., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 13.07.2026 р.)

у справі

Кредитори:

1. Державна податкова служба України

в особі відокремленого підрозділу – Головного управління ДПС у Запорізькій області

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд”

3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Метпромсервіс”

Боржник:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс”

Банківські установи, що здійснюють обслуговування боржника:

АТ “Райффайзен Банк”, АТ “Місто Банк”

про банкрутство

Ліквідатор :

арбітражний керуючий Нікітенко Микита Олександрович

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Запорізької області надійшов звіт арбітражного керуючого Нікітенка М.О. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ “Лідер Флюс” у справі № 908/843/22 ( б/н від 26.06.2026 р.), а 06.07.2026 р. – уточнений звіт ( б/н від 06.07.2026 р. ), згідно з яким арбітражний керуючий остаточно просив суд затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р., з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. у розмірі 217 716,77 грн; стягнути з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на його користь основну грошову винагороду ліквідатора у розмірі 85 447,03 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд” на його користь основну грошову винагороду ліквідатора у розмірі 125 780,11 грн; видати накази. Від первісно заявленої вимоги про стягнення 6 489,62 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метпромсервіс” арбітражний керуючий, з огляду на незначність суми, відмовився.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 р. затверджено звіт арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 908/843/22 про банкрутство ТОВ “Лідер Флюс” ( б/н від 26.06.2026, з урахуванням уточнення б/н від 06.07.2026 р. ) за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. в розмірі 217 716,77 грн основної грошової винагороди. Стягнуто з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс” за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. у розмірі 85 447 грн. 03 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд” на користь арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс” за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. у розмірі 125 780 грн. 11 коп. Розгляд справи відкладено на 29.10.2026 р..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Головне управління ДПС у Запорізькій області, через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 р. в частині стягнення з ГУ ДПС у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс” за березень 2024р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. у розмірі 85 447 грн. 03 коп.. Скасувати наказ виданий на підставі оскаржуваної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 р. у справі № 908/843/22.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на ст. 2 ГПК України, за якою суд зобов`язаний керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, зазначає, що ігнорування судом першої інстанції обставин справи та приписів діючого законодавства потягло за собою неповне та невсебічне з`ясування обставин справи, наслідком чого є прийнята судом незаконна та необґрунтована ухвала від 07.07.2026 р. у справі № 908/843/22, а Господарський суд Запорізької області порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування його ухвали.

Водночас, на думку Скаржника, під час прийняття оскаржуваної ухвали суд першої інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у зазначеній постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду.

При цьому, Скаржник зазначає, що що реалізація права на отримання основної грошової винагороди є наслідком виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень, а до такого виконання законодавцем встановлені певні критерії відповідності/належності, оскільки обсяг здійснення цього права ( його кількісний показник, що визначається сумою звіту, яка затверджується судом у порядку ст. 30 КУзПБ ) має відповідати якості/належності виконання повноважень упродовж оплачуваного періоду. Таким чином, вирішуючи питання щодо розміру оплати послуг арбітражного керуючого за конкретний період виконання ним повноважень як розпорядника майна, так і ліквідатора, господарський суд має визначити, який саме період виконання повноважень підлягає оплаті та яка саме сума підлягає сплаті на користь арбітражного керуючого, оскільки фактичне отримання оплати послуг неможливе без затвердження ухвалою господарського суду розміру, періоду та порядку оплати.

Скаржник вказує, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого господарський суд має дослідити не тільки період здійснення процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота ( її обсяг ), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура, з посиланням на постанови Верховного Суду від 01.03.2018 р. у справі № 910/32824/15, від 15.05.2018 р. у справі № 29/5005/486/2012, від 04.10.2018 р. у справі № 922/132/13-г.

Скаржник наголошує на тому, що під час ліквідаційної процедури ліквідатор має здійснювати заходи, спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб, здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також запити до відповідних органів з урахуванням минулої діяльності банкрута, при цьому кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора, а таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси, посилаючись на висновки, сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б. Скаржник наводить положення статей 6 та 19 Конституції України щодо здійснення органами законодавчої, виконавчої та судової влади своїх повноважень у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України та зазначає, що для забезпечення сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого передбачені бюджетні видатки ( фінансування ) на 2025 рік у межах затверджених кошторисних призначень по КВВК 3507090 “Виконання судових рішень на користь фізичних та юридичних осіб”. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників встановлено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, згідно з пунктом 3 якого такі рішення виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства, а відповідно до пункту 6 цього Порядку стягувач подає органові Казначейства заяву про виконання рішення, оригінал виконавчого документа, судове рішення про стягнення коштів, оригінали або копії документів тощо.

Скаржник зазначає, що що фінансування, спрямоване на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, для ГУ ДПС у Запорізькій області Розрахунком видатків на 2026 рік не передбачено, а відповідно до вимог Закону України від 14.10.2014 р. № 1700 “Про запобігання корупції” посадові та службові особи органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повинні діяти неупереджено; з урахуванням викладеного Головне управління ДПС у Запорізькій області не приймало рішень щодо створення фондів для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражних керуючих – ліквідаторів.

Скаржник наголошує, що ліквідатором за період дії ліквідаційної процедури фактично не вживались дії щодо реалізації своїх повноважень відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, додаткові заходи в інтересах кредитора тривалий час не вчинялись, а за результатами обговорення вчинених ліквідатором заходів та дослідження наданих ним документів ГУ ДПС у Запорізькій області дійшло висновку про не схвалення звіту ліквідатора. Апелянт повторно наголошує, що оплаті підлягає фактично виконана робота та її обсяг, а не сам календарний період перебування у процедурі, тому суд мав дослідити перелік дій, їх необхідність, складність і реальний час виконання. Скаржник також зазначає, що розгляд вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном включено до розрахунку як обов`язок розпорядника майна за КУзПБ, а час на цю роботу також округлено по кожній самостійній дії/блоку до повного робочого дня.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Арбітражний керуючий Нікітенко Микита Олександрович подав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області, вважає її необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що постановою Господарського суду Запорізької області від 15.11.2022 р. у справі № 908/843/22 ТОВ «Лідер Флюс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича. Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника ( частини перша та друга ст. 10 КУзПБ ), а пунктом 3 частини першої ст. 12 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

У відзиві наголошено, що авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого у справі не здійснювалося, коштів від господарської діяльності боржника чи реалізації його майна в період виконання арбітражним керуючим Нікітенком М.О. повноважень ліквідатора ТОВ «Лідер Флюс» не отримано, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався. За таких умов, на переконання ліквідатора, аргументи Апелянта про те, що ГУ ДПС у Запорізькій області у справі № 908/843/22 не приймало рішень щодо створення фондів для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого — ліквідатора, не можуть нівелювати обов`язок кредитора здійснити відповідне фінансування та можливість суду присудити з останнього на користь арбітражного керуючого обґрунтовані суми.

Ліквідатор посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 19.04.2023 р. у справі № 5002-17/1718-2011, згідно з якою діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури — найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси; поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі ( частина 14 ст. 39 КУзПБ ), а тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника. Кредитор, беручи участь у справі про банкрутство, не тільки має процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження має обов`язки, пов`язані зі здійсненням провадження у справі, і ухвалою суду на такого кредитора можуть покладатися відповідні судові витрати щодо оплати послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого тощо. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав. На підтвердження ліквідатор також посилається на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 р. у справі № Б14/040-07/15-08, від 03.03.2020 р. у справі № 916/3600/15, від 26.02.2020 р. у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14.08.2019 р. у справі № 5/80-10, від 09.07.2019 р. у справі № 15/55/2011/5003, від 18.04.2019 р. у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16.04.2019 р. у справі № 914/2458/16, від 13.02.2019 р. у справі № 910/22696/15.

Ліквідатор зазначає, що така практика покладення судом на кредиторів витрат на оплату послуг арбітражного керуючого ( ліквідатора ) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним. Вимоги апеляційної скарги, за твердженням ліквідатора, зводяться до того, що арбітражний керуючий Нікітенко М.О. повинен виконувати повноваження безоплатно, що не узгоджується із зазначеними нормами КУзПБ та позиціями Верховного Суду.

Стосовно доводу скарги про необхідність дослідження фактично вчинених ліквідатором дій, ліквідатор вказує, що зазначену позицію Верховного Суду було враховано ним при поданні звіту та судом при його розгляді. Арбітражний керуючий надав для затвердження до Господарського суду Запорізької області звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Лідер Флюс» за березень 2024р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р., з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. в сумі 217 716,77 грн, обчисленої з розрахунку розміру трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора, при цьому у звіті наведено помісячно вжиті заходи: за березень 2024 р. — 12.03.2024 р. подано до суду та кредиторам звіт ліквідатора про вжиті заходи, 23.03.2024 р. прийнято участь у судовому засіданні ( мінімальна заробітна плата 7 100,00 грн, 21 300,00 грн ); за вересень 2024 р. — 10.09.2024 р. подано клопотання про продовження ліквідаційної процедури ( 8 000,00 грн, 24 000,00 грн ); за грудень 2024 р. — 10.12.2024 р. подано відзив на заяву про покладення субсидіарної відповідальності ( 8 000,00 грн, 24 000,00 грн); за листопад 2025 р. — скликано комітет кредиторів, підготовлено звіт ліквідатора та звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, направлено запит до поліції ( 8 000,00 грн, 24 000,00 грн ); за грудень 2025 р. — проведено перевірку стану заставного майна, надано суду докази проведення перевірки ( 8 000,00 грн, 24 000,00 грн ); за лютий 2026 р. — 13.02.2026 р. направлено до відділення поліції № 1 повідомлення про виявлені факти в результаті проведеної перевірки забезпеченого майна, 26.02.2026 р. прийнято участь у судовому засіданні ( 8 647,00 грн, 25 941,00 грн ); за березень 2026 р. — 30.03.2026 р. направлено запит до поліції, 31.03.2026 р. прийнято участь у судовому засіданні ( 8 647,00 грн, 25 941,00 грн ); за квітень 2026 р. — 16.04.2026 р. направлено запит до ліквідатора ТОВ «НВО «Укрпромекологія» арбітражному керуючому Забродіну О.М., 27.04.2026 р. направлено запит до поліції ( 8 647,00 грн, 25 941,00 грн ); за травень 2026 р. — скликано комітет кредиторів ( 8 647,00 грн, 22 593,77 грн ); загалом 217 716,77 грн. Отже, розмір заявленої основної грошової винагороди відповідає законодавчо встановленому мінімуму, а винагорода заявлена не за весь період, а лише за місяці, в яких ліквідатором вживались заходи.

Ліквідатор також посилається на абзац 2 ч. 6 ст. 30 КУзПБ, за яким звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів чи комітетом кредиторів, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, — забезпеченим кредитором, і зазначає, що протоколом комітету кредиторів від 28.11.2025 р. схвалено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ «Лідер Флюс» за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р. у розмірі 93 300,00 грн, причому на зазначеному комітеті кредиторів був присутній, у тому числі, представник Скаржника, який голосував за схвалення звіту; протоколом комітету кредиторів від 28.05.2026 р. схвалено звіт за грудень 2025 р., з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. у розмірі 124 416,77 грн. Таким чином, відповідно до частини 6 ст. 30 КУзПБ звіт про нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат схвалено комітетом кредиторів.

Заперечуючи проти доводів Апелянта про відсутність фінансування на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого на 2026 рік, ліквідатор зазначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора ) в залежність від обсягу його діяльності ( за умови достатності та відповідності цих дій вимогам законодавства про банкрутство ), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора ( особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо ), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство, з посиланням на постанови Верховного Суду від 26.02.2020 р. у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 30.01.2019 р. у справі № 910/32824/15, від 13.02.2019 р. у справі № 910/22696/15. Відтак, аргументи Скаржника в цій частині ліквідатор вважає неспроможними.

Окремо ліквідатор звертає увагу, що скаржник просить скасувати ухвалу від 07.07.2026 р. лише в частині стягнення з ГУ ДПС у Запорізькій області основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22 і не оскаржує ухвалу в частині затвердження судом звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026р. в розмірі 217 716,77 грн, у зв`язку з чим вимога Скаржника про скасування ухвали в частині стягнення з ГУ ДПС у Запорізькій області основної грошової винагороди взагалі нормативно не обґрунтована та не підлягає задоволенню без скасування ухвали в частині затвердження звіту.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд” не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Метпромсервіс” не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ліквідатор ТОВ “Лідер Флюс” арбітражний керуючий Забродін Олексій Михайлович не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Кощеєв І.М. (доповідач), судді – Чередко А.Є., Мороз В.Ф..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.09.2026 р.. Витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/843/22.

21.09.2026 р. від арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича до суду надійшла заява про участь його представника ( адвоката Бистрова Д.А.) у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2026 р. у задоволенні заяви арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича про участь у судовому засіданні 21.09.2026 р. в режимі відеоконференції відмовлено.

Учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи.

У судовому засіданні 21.09.2026 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2022 р. відкрито провадження у справі № 908/843/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс”; визнано грошові вимоги кредитора – Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу – Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника у розмірі 6 467 559,21 грн, з яких 3 187 660,03 грн – основний борг, 1 596 411,00 грн – штрафні санкції та 1 683 488,18 грн – пеня; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 15.11.2022 р. боржника – Товариство з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича ( свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1243 від 10.07.2013 р. ).

Ліквідаційна процедура у справі триває.

05.05.2026 р. до суду від ліквідатора надійшла заява (вих. № 02-01/56 від 04.05.2026 р.), згідно із якою арбітражний керуючий Нікітенко М.О. просив суд достроково припинити його повноваження ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ “Лідер Флюс”.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.05.2026 р. суд заяву арбітражного керуючого Нікітенка М.О. ( вих. № 02-01/56 від 04.05.2026 р. ) про дострокове припинення повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ “Лідер Флюс” прийняв та призначив до розгляду.

29.06.2026 р. до Господарського суду Запорізької області надійшов звіт арбітражного керуючого Нікітенка М.О. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ “Лідер Флюс” у справі № 908/843/22 ( б/н від 26.06.2026 р.), а 06.07.2026 р. – уточнений звіт ( б/н від 06.07.2026 р. ), згідно з яким арбітражний керуючий остаточно просив суд затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р., з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. у розмірі 217 716,77 грн; стягнути з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на його користь основну грошову винагороду ліквідатора у розмірі 85 447,03 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд” на його користь основну грошову винагороду ліквідатора у розмірі 125 780,11 грн; видати накази. Від первісно заявленої вимоги про стягнення 6 489,62 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метпромсервіс” арбітражний керуючий, з огляду на незначність суми, відмовився.

Вимоги обґрунтовані тим, що ліквідатором фактично виконувалась робота у ліквідаційній процедурі упродовж заявлених звітних періодів, авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого у справі не здійснювалося, коштів від господарської діяльності боржника чи від реалізації його майна не отримано, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався, а звіти ліквідатора схвалені комітетом кредиторів ( протокол від 28.11.2025 р. – у частині березня 2024 р., вересня 2024 р., грудня 2024 р., листопада 2025 р. на суму 93 300,00 грн; протокол від 28.05.2026 р. – у частині грудня 2025 р., з лютого 2026 року по 28.05.2026 р. на суму 124 416,77 грн).

Арбітражний керуючий Нікітенко М.О. 06.07.2026 р. надав уточнений звіт ( вих.б/н від 06.07.2026 р.), в якому остаточно просив суд: 1. Затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс” арбітражного керуючого Нікітенка М.О. по справі № 908/843/22 за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., за грудень 2025 р., з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. у розмірі 217 716,77 грн. 2. Стягнути з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича ( Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1243 від 10.07.2013 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду ліквідатора у розмірі – 85 447,03 грн. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд” на користь арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича ( Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1243 від 10.07.2013 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду ліквідатора у розмірі – 125 780,11 грн. 4. Видати накази.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2026 р. суд відсторонив арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича ( свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1243 від 10.07.2013 р.) від виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс” за заявою арбітражного керуючого; ліквідатором у справі № 908/843/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс” призначив арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 302 від 28.02.2013, ); розгляд справи відклав та призначив до розгляду у судовому засіданні звіт арбітражного керуючого Нікітенка М.О. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ “Лідер Флюс” арбітражного керуючого Нікітенка М.О. по справі № 908/843/22 ( вих.б/н від 26.06.2026 р. ) на 07.07.2026 р.

Засідання 07.07.2026 р. відбулось за участі представників арбітражного керуючого Нікітенка М.О. та кредиторів -1, -3.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Головного управління ДПС у Запорізькій області у судовому засіданні 07.07.2026 р. підтримала позицію кредитора, відображену у протоколах засідань комітету кредиторів від 28.11.2025 р. та від 28.05.2026 р., де кредитор, як і кредитор ТОВ “Метпромсервіс”, не заперечував проти схвалення звітів ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Нікітенка М.О. за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р. у розмірі 93 300,00 грн., а заперечував, як і кредитор ТОВ “Метпромсервіс”, проти затвердження звітів ліквідатора за грудень 2025 р., з квітня 2026 р. по 28.05.2026 р., погодившись лише з обґрунтованістю звіту у періоді лютий-березень 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2026 р. у справі № 908/843/22 звіт арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 908/843/22 про банкрутство ТОВ “Лідер Флюс” (б/н від 26.06.2026, з урахуванням уточнення б/н від 06.07.2026 р. ) за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. в розмірі 217 716,77 грн основної грошової винагороди – затверджено; стягнуто з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс” за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. у розмірі 85 447 грн 03 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд” на користь арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22 за ті ж періоди у розмірі 125 780 грн 11 коп.; вирішено видати накази; розгляд справи відкладено на 29.10.2026, 11:00; зобов`язано ліквідатора ТОВ “Лідер Флюс” арбітражного керуючого Забродіна О.М. вжити необхідні заходи у ліквідаційній процедурі та завершити ліквідаційну процедуру з дотриманням вимог Кодексу України з процедур банкрутства, щомісяця надавати суду та на розгляд комітету кредиторів звіт про свою діяльність.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що частинами першою, четвертою та сьомою ст. 43 Конституції України гарантовано право кожного на працю та на своєчасне одержання винагороди за працю, а відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, яка складається з основної та додаткової грошових винагород, при цьому здійснення арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство ( неплатоспроможність ) відбувається виключно на платній основі, оскільки законодавством не передбачено випадків безоплатного здійснення таких повноважень.

Суд першої інстанції зазначив, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання повноважень, а право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ( частина друга ст. 30 КУзПБ).

Суд першої інстанції встановив, що авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого у справі не здійснювалося, коштів від господарської діяльності боржника чи від реалізації його майна в період виконання арбітражним керуючим Нікітенком М.О. повноважень ліквідатора ТОВ “Лідер Флюс” не отримано, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався, а основна грошова винагорода арбітражному керуючому не виплачувалась.

Пославшись на правову позицією, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, місцевий господарський суд зазначив, що діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури – найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси, а тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника, які, беручи участь у справі про банкрутство, не лише мають процесуальні права, а й обов`язки, пов`язані зі здійсненням провадження у справі, у тому числі щодо покладення на них ухвалою суду відповідних судових витрат. З урахуванням принципу пропорційності задоволення вимог кредиторів суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав; така практика залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.

Суд першої інстанції дослідив фактично вчинені ліквідатором у заявлені звітні періоди дії, зокрема: подання до суду звіту по справі (вих. № 29/71-л від 11.03.2024) з копіями підтверджуючих документів; участь у судовому засіданні 21.03.2024; участь у розгляді заяви ТОВ “Метпромсервіс” про покладення субсидіарної відповідальності, за результатами якого рішенням від 18.12.2024 у задоволенні заяви відмовлено, а постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2025 це рішення залишено без змін; направлення 24.11.2025 р. разом із заявою (вих. № 02-01/05 від 24.11.2025) запрошень на комітет кредиторів, звіту ліквідатора та звіту про нарахування і виплату грошової винагороди; проведення 19.12.2025 р. за участю представника ліквідатора перевірки стану заставного майна за договором застави № 16/Ю-17-3 від 14.06.2017 р. на території за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3, за результатами якої забезпечене майно не виявлено, водночас виявлено чотири стрічкових транспортери та бункер, які неможливо ідентифікувати як забезпечене майно через відсутність інвентарних номерів; подання 19.12.2025 р. через підсистему “Електронний суд” клопотання про долучення доказів; повідомлення листом № 15/71-л від 09.02.2026 р. Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про результати огляду від 19.12.2025 р.для врахування у кримінальному провадженні № 12023082030000838 від 21.10.2023 р. з наданням копії акта перевірки; участь у судових засіданнях 26.02.2026 р. та 31.03.2026 р.; надання відповіді кредитору-3 листом від 30.03.2026 р. вих. № 02-01/104; подання проміжного звіту вих. № 02-01/103 від 30.03.2026 р.; подання 31.03.2026р. відзиву на заяву ТОВ “Метпромсервіс” про визнання бездіяльності ліквідатора неправомірною (вих. № 02-01/64 від 31.03.2026); повторне направлення 27.04.2026 р. запиту № 03/71-л від 30.03.2026 до Відділення поліції № 1 та отримання відповіді листом № 70573 від 12.05.2026 р. про те, що досудове розслідування триває; направлення запиту № 29/70-л від 16.04.2026 р. до ліквідатора ТОВ “НВО “Укрпромекологія” з метою встановлення власника виявленого майна.

Місцевий господарський суд врахував, що кредитор ГУ ДПС у Запорізькій області зі скаргами на дії ліквідатора арбітражного керуючого Нікітенка М.О. до суду не звертався, а скарги кредитора ТОВ “Метпромсервіс” на дії/бездіяльність ліквідатора суд по суті не розглядав у зв`язку з клопотаннями заявника про залишення їх без розгляду. Крім того, суд встановив, що звіти ліквідатора схвалені комітетом кредиторів на засіданнях 28.11.2025 р. ( протокол від 28.11.2025 р. ) у розмірі 93 300,00 грн та 28.05.2026 р. ( протокол від 28.05.2026 р. ) у розмірі 124 416,77 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що в ході провадження у справі № 908/843/22 розглянуто та визнано вимоги кредиторів: Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області в розмірі 6 478 406,42 грн; Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд” в розмірі 9 536 371,94 грн; Товариства з обмеженою відповідальністю “Метпромсервіс” в розмірі 492 028,97 грн, а загальний розмір вимог кредиторів становить 16 506 807,33 грн, у зв`язку з чим оплата основної грошової винагороди за звітний період має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів пропорційно їх грошовим вимогам: за рахунок кредитора -1 – 85 447,03 грн ( 39,25 % ), за рахунок кредитора -2 – 125 780,11 грн (57,77 %), за рахунок кредитора -3 – 6 489,62 грн ( 2,98 % ), від стягнення яких арбітражний керуючий відмовився.

Суд перевірив розрахунок заявлених до стягнення сум, детально викладений у звіті, встановив, що нарахування основної грошової винагороди за звітні періоди проведено з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат, що узгоджується з положеннями ст. 30 КУзПБ, а розрахунок є правильним, у зв`язку з чим визнав обґрунтованими вимоги арбітражного керуючого Нікітенка М.О. про стягнення суми основної грошової винагороди в розмірі 217 716,77 грн з кредиторів -1 та -2 пропорційно розміру їх грошових вимог до боржника.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Зважаючи на те, що Головне Управління Державної Податкової Служби у Запорізькій області оскаржує судове рішення місцевого господарського суду виключно у частині стягнення з Державної податкової служби України на користь арбітражного керуючого Нікітенка М.О. основної грошової винагороди у розмірі 85 447,03 грн, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судових рішень лише у межах зазначених вимог.

Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Згідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. У разі якщо кредитором боржника є нерезидент України, ліквідатор має право використовувати для розрахунків з таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Оплата витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку, зокрема, у першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Частиною 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому в першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома ст. 43 Конституції України).

Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до посадової особи підприємства-боржника. Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (частини перша, друга ст. 10, частини перша, друга ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Приписами ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого ( аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 5011-15/2551-2012, від 16.07.2020 р. у справі № 918/454/18 ).

Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Як убачається із приписів статей 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 КУзПБ, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).

Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої ст. 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав ( близький за змістом висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 15.07.2020 р. у справі № Б14/040-07/15-08, від 03.03.2020 р. у справі № 916/3600/15, від 26.02.2020 р. у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14.08.2019 р. у справі № 5/80-10, від 09.07.2019 р. у справі № 15/55/2011/5003, від 18.04.2019 р. у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16.04.2019 р. у справі № 914/2458/16, від 13.02.2019 р. у справі № 910/22696/15, від 30.01.2019 р. у справі № 910/32824/15, від 01.08.2018 р. у справі № 912/1783/16, від 19.04.2018 р. у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21.03.2018 р. у справі № 3/67-Б).

У даному випадку, ліквідатор просив суд затвердити звіт арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 908/843/22 про банкрутство ТОВ “Лідер Флюс” (б/н від 26.06.2026, з урахуванням уточнення б/н від 06.07.2026 р. ) за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. в розмірі 217 716,77 грн основної грошової винагороди. Стягнути з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Флюс” за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. у розмірі 85 447 грн 03 коп. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд” на користь арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22 за ті ж періоди у розмірі 125 780 грн 11 коп.

Як вбачається з матеріалів справи - авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого у справі не здійснювалося, коштів від господарської діяльності боржника чи реалізації його майна в період виконання арбітражним керуючим Нікітенком М.О. повноважень ліквідатора ТОВ “Лідер Флюс” не отримано. Фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався.

Ліквідатор надав у справу докази здійснення ним роботи у справі, наданий ліквідатором звіт узгоджується з протокольними рішеннями комітету кредиторів ( протокол від 28.11.2025 р. та протокол від 28.05.2026 р.).

Основна грошова винагорода арбітражному керуючому Нікітенку М.О. за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ “Лідер Флюс” виплачена не була.

В ході провадження у справі № 908/843/22 суд розглянув та визнав вимоги кредиторів:

1. Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області в розмірі – 6 478 406,42 грн; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд” в розмірі – 9 536 371,94 грн; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю “Метпромсервіс” в розмірі – 492 028,97 грн. Загальний розмір вимог кредиторів - 16 506 807,33 грн.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого Нікітенка М.О. за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ “Лідер Флюс” за звітний період склала – 217 716,77 грн.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції - оплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого Нікітенка М.О. за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ “Лідер Флюс” за звітний період має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам наступним чином: 1. За рахунок Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі – 85 447,03 грн (39,25%); 2. За рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта Трейд” в розмірі – 125 780,11 грн (57,77%); 3. За рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Метпромсервіс” в розмірі – 6 489,62 грн (2,98%). Проте, арбітражний керуючий Нікітенко М.О., з огляду на незначність суми, відмовився від вимоги про стягнення суми грошової винагороди з цього кредитора.

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення з кредиторів сум основної грошової винагороди арбітражного керуючого Нікітенка М.О. за час виконання повноважень у справі за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р., який детально був викладений у звіті, встановив, що суми до стягнення визначені пропорційно до розміру визнаних судом грошових вимог кожного кредитора до боржника.

Колегією суддів встановлено, що основну грошову винагороду за вказаний період арбітражним керуючим нараховано у відповідності з приписами ч. 2 ст. 30 КУзПБ з розрахунку трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора банкрута.

Крім того, як слушно зауважив арбітражний керуючий Нікітенко М. О. у відзиві на апеляційну скаргу - представник Головного управління ДПС у Запорізькій області у судовому засіданні 07.07.2026 р. підтримала позицію кредитора, відображену у протоколах засідань комітету кредиторів від 28.11.2025 р. та від 28.05.2026 р., де кредитор, як і кредитор ТОВ «Метпромсервіс», не заперечував проти схвалення звітів ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Нікітенка М.О. за березень 2024р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р. у розмірі 93 300,00 грн., а заперечував, як і кредитор ТОВ «Метпромсервіс», проти затвердження звітів ліквідатора за грудень 2025 р., з квітня 202 6р. по 28.05.2026 р, погодившись лише з обґрунтованістю звіту у періоді лютий-березень 2026 року.

Щодо доводів Апелянанта стосовно відсутності фінансування на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого на 2026 рік, колегія суддів зазначає наступне Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора ) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним. Наведений правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 р. у справі № 5002-17/1718-2011.

Беручи до уваги викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність покласти грошову винагороду арбітражного керуючого Нікітенка М.О. за період виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22 за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. в розмірі 217 716,77 грн з кредиторів -1, -2 пропорційно розміру їх грошових вимог до боржника, зокрема на Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025 р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. у розмірі 85 447 грн. 03 коп., що складає 39,25% від грошових вимог.

Крім того, колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі Скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.2026 р. у справі № 908/843/22 в частині стягнення з ГУ ДПС у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Нікітенка М.О. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/843/22. При цьому, Скаржник не оскаржує ухвалу від 07.07.2026 р. саме в частині затвердження судом звіту арбітражного керуючого Нікітенка М.О. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 908/843/22 про банкрутство ТОВ “Лідер Флюс” за березень 2024 р., вересень 2024 р., грудень 2024 р., листопад 2025 р., грудень 2025р. та з лютого 2026 р. по 28.05.2026 р. в розмірі 217 716,77 грн основної грошової винагороди.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування в оскаржуваній частині судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного Управління Державної Податкової Служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізькій області від 07.07.2026 р. у справі № 908/843/22 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.09.2026 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз