Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №20/97б/2011(22/59б) — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Харків Справа № 20/97б/2011(22/59б)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.

за участю учасників справи:

від апелянта: не з`явилися,

від інших учасників справи: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, м. Сіверськодонецьк Луганської обл. (вх. № 1636 Л/2),

на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 (повний текст ухвали складено 20.07.2026) у справі №20/97б/2011(22/59б) (суддя Смола С.В.),

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Східенергоекспорт", м. Луганськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Цегельний завод", м. Зимогір`я Слов`яносербського району Луганської області

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.07.2010 порушено провадження у справі №20/97б/2011(22/59б) за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Східенергоекспорт" про банкрутство боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Цегельний завод" (далі – ТОВ "СП "Цегельний завод", боржник).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.08.2010 введено процедуру розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 закрито провадження у справі №20/97б/2011(22/59б); припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі №20/97б/2011(22/59б) про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод"; припинено процедуру розпорядження майном боржника.

Закриваючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод", місцевий господарський суд, зважаючи на завдання провадження у справі про банкрутство, а саме - задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника, а також дотримуючись принципу розумності строку розгляду (тривалості) провадження у справі про банкрутство, виходив з наступного:

- строковості процедур банкрутства, зокрема процедури розпорядження майном, яка у даній справі триває майже 16 років;

- відсутності у кредиторів зацікавленості у найефективнішому вирішенні справи та втрату інтересу до неї, про що свідчить пасивна поведінка останніх;

- відсутності погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна у справі, що в свою чергу обумовлене систематичним ігноруванням кредиторами вимог ухвал суду;

- неможливості проведення процедури розпорядження майном боржника через те, що його місцезнаходження та юридична адреса знаходится на території України, яка окупована рф ще з 2014 року, що вказує на факт втрати контролю та доступу до основних активів боржника та документації підприємства;

- неможливості наразі провести аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та його становища на ринках, а отже визначити актив і пасив боржника, що є визначальним завданням процедури розпорядження майном.

Не погодившись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – ГУ ПФУ в Луганській області) звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- замінити кредитора у справі №20/97б/2011(22/59б) про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод" з Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області на його правонаступника - ГУ ПФУ в Луганській області;

- скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 у справі №20/97б/2011(22/59б) про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод".

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- основного завдання провадження у справі про банкрутство не було досягнуто, з огляду на те, що вимоги кредитора – УПФУ в Слов`яносербському районі Луганської області ані частково, ані повністю задоволені не були;

- неможливість формування позиції щодо руху справи була спричинена відсутністю будь-якої інформації від арбітражних керуючих, зокрема, про здійснений аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної діяльності боржника, а також звітів про їх діяльність;

- існуюча непогашена заборгованість виключає наявність такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як "відсутність предмета спору";

- заперечує проти застосування до даних правовідносин пункту 1-6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу України з процедур банкрутства щодо відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство під час дії воєнного стану, оскільки така відмова не стосується вже відкритих проваджень у справі про банкрутство.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 у справі №20/97б/2011(22/59б); встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі № 20/97б/2011(22/59б) на 15.09.2026 о 14:30 год.

Копії ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження доставлено сторонам у справі через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник та його представниця отримали ухвалу суду від 03.08.2026 в електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд".

Судом також направлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі учасникам поштою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак конверти з копією ухвали у справі не був отриманий ТОВ "Актем", ТОВ "Луганськвуглетехпоставка", ТОВ "Будметалмаш", ТОВ "Екологія-Центр" з незалежних від суду причин, а саме у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою та повернувся до відправника.

Інші учасники у справі про банкрутство, які зареєстровані у місті Луганськ та Луганській області - на тимчасово окупованій території, електронні кабінети не зареєстрували.

Судом встановлено, що на сайті АТ "Укрпошта" міститься інформація про тимчасове припинення роботи поштових відділень у місті Луганськ та області, у зв`язку з чим можливість направити листа на адресу учасників справи відсутня.

Разом із цим, пунктом 21 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), встановлено особливості судових викликів та повідомлень, визначає, що, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті "Судової влади України", яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення сторони у справі вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Для учасників справи № 20/97б/2011(22/59б) 10.08.2026 на офіційному веб-сайті "Судова влада України" розміщувалося оголошення про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на викладене апеляційним господарським судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Судова колегія відзначає, що учасники справи про банкрутство не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу або будь-яких пояснень по суті справи.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026, у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.

У судове засідання 15.09.2026 учасники справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце судового засідання повідомлені судом належним чином. Судова колегія враховує, що апелянт – ГУ ПФУ в Луганській області в апеляційній скарзі просив здійснювати розгляд справи за відсутністю свого представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Беручи до уваги подане апелянтом клопотання про розгляд справи без участі представника ГУ ПФУ в Луганській області, враховуючи належне повідомлення судом інших учасників справи, зважаючи на те, що явка сторін у судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

Першочергово судова колегія розглядає клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну кредитора у справі №20/97б/2011(22/59б) про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод" з Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.02.2011 у справі №20/97б/2011(22/59б) затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника, серед яких є вимоги кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області у розмірі 39390 грн 64 коп., з яких 30620 грн 44 коп. – заборгованість по сплаті страхових внесків до пенсійного фонду (2 черга), 3003 грн 47 коп. – фінансові санкції, 5766 грн 73 коп. – пеня (6 черга).

Так, відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

У постанові у справі №429/3281/13-а від 21.04.2021 Верховний Суд, досліджуючи питання правонаступництва Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області, звернув увагу, що у рамках реформування пенсійної системи відбулася реорганізація територіальних органів Пенсійного фонду - всі підвідомчі управління областей приєдналися до Головних управлінь Пенсійного фонду України. Відповідно усі повноваження територіальних управлінь Пенсійного фонду України здійснюються на рівні Головних управлінь Пенсійного фонду України. Саме Головні управління Пенсійного фонду України є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" від 07.11.2014 №595 зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 01.12.2014 переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Згідно з Переліком управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь Донецької та Луганської областей, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників на період проведення антитерористичної операції, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 №9-1, частину повноважень Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі передано саме Управлінню Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі.

Згодом, як видно з положень постанови Кабінету Міністрів №988 від 21.12.2016 про "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі та Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі реорганізовано шляхом злиття в Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ЄДРПОУ 41246506).

Постановою Кабінету Міністрів України №925 від 09.10.2020 про "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" (далі – постанова №925) реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Як передбачено зазначеним додатком - Переліком територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом приєднання, зокрема, Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ЄДРПОУ 21782461).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису 1003771120003001108) 26.07.2021 Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ЄДРПОУ 41246506) припинено шляхом реорганізації.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судова колегія зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.

Статтею 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 43 КУзПБ у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну кредитора у справі № 20/97б/2011(22/59б).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Провадження у справі №20/97б/2011(22/59б) про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод" триває з 2010 року, за цей час судом було прийнято низку процесуальних актів та здійснено процесуальні дії, пов`язані з проведенням процедур банкрутства боржника.

Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.07.2010 порушено провадження у справі №20/97б/2011(22/59б) про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод" з підстав, передбачених ст. ст. 2, 41, 38, 61, 64-68, 86 ГПК України та ст. ст. 1, 6, 7, 8, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.08.2010, серед іншого, введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Власова О.М.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.02.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.09.2011 затверджено мирову угоду від 16.09.2011, укладену між кредиторами та боржником – ТОВ "СП "Цегельний завод"; провадження у справі припинено, припинено процедуру розпорядження майном та повноваження арбітражного керуючого Власова О.М.; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2011, залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2012, вказану ухвалу Господарського суду Луганської області скасовано; справу №20/97б/2011(22/59б) передано на розгляд Господарському суду Луганської області.

Ухвалою від 23.12.2013 суд затвердив мирову угоду від 15.11.2013, укладену між ТОВ "СП "Цегельний завод" та ТОВ "Східенергоекспорт", AT "Луганськспецтехкомплект", ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ТОВ "Комсомольський кам`яний кар`єр", ТОВ "Журавлик 2005", ТОВ "Луганськвуглетехпоставка", ТОВ "Екологія-Центр", ТОВ "Актем", ТОВ "Завод підйомних машин та металоконструкцій", ПАТ "Фінексбанк", УПФУ в Слов`яносербському районі Луганської області; скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, провадження у справі припинив.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2014, залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2014, вищевказану ухвалу Господарського суду Луганської області скасовано; справу №20/97б/2011(22/59б) передано на розгляд Господарському суду Луганської області.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.04.2015 №18-р згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції", Указом Президента України від 12.11.2014 №868/2014 "Про внесення змін до мережі господарських судів України" та на підставі подання Державної судової адміністрації України від 27.03.2015 №8-5754/15 про можливість відновлення роботи Господарського суду Луганської області, керуючись ст.34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відновлено роботу Господарського суду Луганської області з 06.04.2015 за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 5.

Згідно з довідкою від 28.04.2015 № 231 справа №20/97б/2011(22/59б) про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод" вважається втраченою, що зафіксовано Актом експертної комісії Господарського суду Луганської області від 03.04.2015 №1 "Про нестачу архівних справ (документів)" внаслідок настання обставин непереборної сили - проведенням антитерористичної операції (Указ Президента України від 14.04.2014 №405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України").

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.05.2015 матеріали справи №20/97б/2011(22/59б) про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод" передано за територіальною підсудністю Господарському суду Луганської області.

Ухвалою від 15.06.2015 частково відновлено втрачені матеріали справи №20/97б/2011(22/59б) про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод".

Ухвалою від 17.07.2017 відсторонено від виконання обов`язків арбітражного керуючого – розпорядника майна ТОВ "СП "Цегельний завод" Бугулян О.А.

Ухвалою від 14.08.2017 призначено розпорядником майна ТОВ "СП "Цегельний завод" арбітражного керуючого Янчука О.М.; зобов`язано Бугулян О.А. за актом приймання-передачі протягом 10-днів передати розпоряднику майна Янчуку О.М. всю наявну документацію банкрута, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Розпорядженням керівника апарату суду від 23.01.2019 №41-р відповідно до ч. 9 ст. 32 ГПК України призначено повторний автоматизований розподіл справи №20/97б/2011(22/59б), у зв`язку із відставкою судді Палей О.С.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Віннікову С.В.

Ухвалою від 15.10.2019 зобов`язано арбітражного керуючого Чорненького С.В., кандидатура якого визначена автоматизованою системою у строк до дня проведення судового засідання, надати заяву про згоду на виконання повноважень розпорядника майна у справі № 20/97б/2011(22/59б) про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод" або письмову відмову від участі у справі.

21.10.2019 від арбітражного керуючого Чорненького С.В. надійшло клопотання, у якому він зазначив, що у зв`язку з великою завантаженістю не розглядати його кандидатуру на участь у даній справі.

Ухвалою суду від 22.12.2021 задоволено клопотання арбітражного керуючого Янчука О.М., яке викладено у поясненні від 06.09.2018 №2-33/57, про припинення повноважень розпорядника майна боржника у справі; відсторонено арбітражного керуючого Янчука О.М. від виконання ним повноважень розпорядника майна у справі №20/97б/2011(22/59б) про банкрутство; призначено розгляд справи у судовому засіданні на 21.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і триває на сьогоднішній день.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.2026 №23/р відповідно до ст.32 ГПК України призначено повторний автоматизований розподіл справи №20/97б/2011(22/59б), у зв`язку з відрахуванням судді Віннікова С.В. зі штату суддів Господарського суду Луганської області.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 справу передано для розгляду судді Смолі С.В.

Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято справу №20/97б/2011(22/59б) за заявою ініціюючого кредитора до ТОВ "СП "Цегельний завод" про банкрутство до провадження у новому складі суду; запропоновано учасникам справи у строк до 31.03.2026 (включно) подати суду письмові пояснення щодо ходу подальшої судової процедури.

Ухвалою суду від 27.04.2026 запропоновано учасникам справи повторно у строк до 20.05.2026 (включно) подати суду письмові пояснення щодо подальшого руху судової процедури у справі; зобов`язано членів комітету кредиторів боржника у строк до 20.05.2026 (включно) провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна у справі №20/97б/2011(22/59б); надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень розпорядника майна, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, заяву про те, що арбітражний керуючий не належить до осіб, зазначених в ст.28 КУзПБ; подати суду клопотання про призначення розпорядником майна погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого; зобов`язано членів комітету кредиторів забезпечити участь повноважних представників на засіданні комітету кредиторів.

Ухвалою від 25.05.2026 повторно запропоновано учасникам справи у строк до 01.07.2026 (включно) подати суду письмові пояснення щодо подальшого руху судової процедури у справі; повторно зобов`язано членів комітету кредиторів боржника у строк до 01.07.2026 (включно) провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна у справі №20/97б/2011(22/59б); надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень розпорядника майна, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, заяву про те, що арбітражний керуючий не належить до осіб, зазначених в ст.28 КУзПБ; подати суду клопотання про призначення розпорядником майна погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого; зобов`язано членів комітету кредиторів забезпечити участь повноважних представників на засіданні комітету кредиторів.

Ухвалою від 12.06.2026 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.07.2026. У судове засідання 15.07.2026 представники учасників справи не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відтак, з огляду на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод", що і стало приводом для звернення з цією апеляційною скаргою.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Об`єктом апеляційного перегляду у даному випадку є ухвала місцевого господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод", а предметом судового розгляду є дослідження питання щодо наявності або відсутності правових підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Із 21.10.2019 введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі – КузПБ). З дня введення його в дію визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, враховуючи приписи Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, до справи №20/97б/2011(22/59б) про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод" мають застосовуватись норми Кодексу України з процедур банкрутства.

Провадження у справі про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод" порушено 07.07.2010 на підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого є, зокрема, рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Із моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущенні доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, у свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажі його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів.

Колегія суддів зауважує, що провадження у справі про банкрутство є процедурним процесом, у якому кожна з процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії у визначені Законом про банкрутство строки. Процесуальні питання, що виникають під час розгляду справи про банкрутство також мають чітко визначені процесуальні строки.

Так, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації) (ст. 44 КУзПБ).

Частиною 2 статті 44 КУзПБ визначено, що процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто сімдесят календарних днів.

Судом встановлено, що процедура розпорядженням майном у даній справі триває близько 16 років, до теперішнього часу її не завершено.

Як передбачено нормами ст. 49 КУзПБ, до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

- схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

- подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що у межах даної справи будь-яких клопотань про продовження строку проведення процедури розпорядження майном або будь-яких інших клопотань по суті справи від учасників справи до місцевого господарського суду не надходило.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі "Парінов проти України", в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі "розумного строку", а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Натомість, як вже зазначалось, тривалість процедури розпорядження майном у даній справі становить майже 16 років, що перевищує всі встановлені законом та розумні строки такої процедури.

Колегія суддів враховує, що таких значний строк провадження у справі про банкрутство може бути зумовлений, окрім іншого, ще й пасивністю поведінки кредиторів.

Як вже було зазначено, судом першої інстанції неодноразово відповідними ухвалами, починаючи з 11.11.2019, зобов`язано членів комітету кредиторів провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна у справі №20/97б/2011(22/59б).

У свою чергу, як свідчать матеріали справи, учасники справи вимог ухвал суду не виконали і процедура розпорядження майном не проводилась через відсутність погодженої кредиторами кандидатури арбітражного керуючого для виконання обов`язків розпорядника майна у справі.

З огляду на встановлені обставини справи, у зв`язку з невиконанням членами комітету кредиторів боржника у справі вимог суду, місцевим господарським судом було здійснено заходи задля визначення кандидатури арбітражного керуючого, зокрема, шляхом його визначення автоматизованою системою.

Проте, жоден із визначених автоматизованою системою арбітражних керуючих не надав до суду заяви зі згодою на участь у справі №20/97б/2011(22/59б) в якості розпорядника майна ТОВ "СП "Цегельний завод".

Вказана пасивна поведінка кредиторів у справі не сприяє якнайшвидшому вирішенню питання щодо обрання кандидатури розпорядника майна, свідчить про відсутність у кредиторів зацікавленості у найефективнішому вирішенні справи та втрату інтересу до неї.

Кодексом України з процедур банкруства передбачена сукупність дій, яку необхідно вчинити розпоряднику майна в ході процедури розпорядження майном для її ефективного проведення. Так, обов`язком розпорядника майна є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Суд, в свою чергу, повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном. Повнота заходів розпорядника майна, серед іншого, досліджується судом шляхом оцінки звітів розпорядника майна за наслідками процедури розпорядження майном. Проте, оскільки протягом тривалого часу фактично розпорядник майна боржника у даній справі відсутній, як і кандидатури арбітражних керуючих для виконання обов`язків розпорядника майна, матеріали справи не містять належних звітів або інших документів розпорядника майна, на основі яких судом міг бути здійснений аналіз фінансового стану боржника.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, протягом розгляду даної справи Господарським судом Луганської області жоден із кредиторів належним чином не реагував на вимоги ухвал суду про зобов`язання провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна у справі №20/97б/2011(22/59б) та, зокрема, подати суду клопотання про призначення розпорядником майна погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого.

Колегія суддів наголошує, що звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень і призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) належить до виключної компетенції комітету кредиторів.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали приписи ч. 8 ст. 48 КУзПБ та вимоги ухвал Господарського суду Луганської області кредиторами не виконані, кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника у справі №20/97б/2011(22/59б) не погоджено та суду не надано.

Більше того, у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про проведення зборів кредиторів або ж неможливість їх проведення.

У свою чергу, саме через відсутність погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого для виконання обов`язків розпорядника майна у справі процедура розпорядження майном боржника не проводилась.

Судова колегія акцентує на тому, що приписи КУзПБ передбачають, що участь кредитора у справі про банкрутство не може бути формальною.

Будучи учасником такого провадження кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, у тому числі, звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого (п. 4 ч. 8 ст. 48 КУзПБ); внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника (п. 6 ч. 8 ст. 48 КУзПБ) та інші питання, передбачені КУзПБ.

Як особа, зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану ведення справи про банкрутство, зокрема, цікавитися вжитими розпорядником майна діями у процедурі розпорядження майном та заходами направленими на забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища та вчиняти відповідні дії, передбачені його обсягом прав та повноважень, тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

Враховуючи наведене, твердження скаржника стосовно того, що вимоги кредитора задоволено не було, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на відсутність прагнення до вжиття кредиторами будь-яких дій для досягнення мети процедури розпорядження майном боржника та, відповідно, переходу до наступної процедури та стадії провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, скаржник зазначає, що КУзПБ містить вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі, визначений ст. 90 КУзПБ, і цей перелік не підлягає розширеному тлумаченню. Вказана стаття не передбачає такої підстави, як "відсутність предмета спору", а тому застосування судом загальної норми п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є неправомірним і суперечить спеціальному правовому регулюванню. Предмет спору у справі не припинився, адже вимоги кредиторів, зокрема Пенсійного фонду, залишаються непогашеними.

Стосовно твердження апелянта, що норми КУзПБ не містять таких підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, як "відсутність предмета спору", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 зазначила, що "відсутність предмета спору" в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та ст. 6 Конвенції, викладену у постанові від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012, відповідно до якої у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Апеляційний суд звертає увагу, що норми ст. 90 КУзПБ, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то "відсутність предмета спору" (знищення предмета спору) однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.

Таким чином, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і КУзПБ, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Отже, приймаючи до уваги, що провадження у справі № 20/97б/201(22/59б) про банкрутсво ТОВ "СП "Цегельний завод" на стадії розпорядження майном триває майже 16 років, проте протягом тривалого часу процедура розпоярдження майном об`єктивно не здійснюється у зв`язку з низкою причин, насамперед, перебуванням активів боржника на тимчасово окупованій території, що свідчить про неможливість проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника; безрезультатністю вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі в якості розпорядника майна; тривалою відсутністю погодженої кредиторами кандидатури розпорядника майна боржника у справі, що демонструє пасивну поведінку кредиторів щодо участі у справі, колегія суддів вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство і Кодексу України з процедур банкрутства.

У свою чергу, неможливість завершення процедури розпорядження майном з наведених вище причин має своїм наслідком порушення принципу розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, а також порушує права самих же кредиторів, вимоги яких визнані судом та включені до реєстру, однак не можуть бути задоволені вже 16 років через чинний у цій справі мораторій.

Колегія суддів наголошує, що правове регулювання провадження у справах про банкрутство здійснюється з урахуванням спеціального характеру таких правовідносин, їх строковості, конкурсної природи, необхідності дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів, а також мети процедур банкрутства.

Разом з цим, слід зауважити на тому, що факт закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод" з указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист.

Подальше затягування процедури банкрутства ТОВ "СП "Цегельний завод" на стадії розпорядження майном за відсутності реальної можливості завершення такої процедури призведе лише до порушення прав кредиторів і боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що в даному випадку судом першої інстанції дотримано баланс, інтереси жодного з кредиторів, в тому числі апелянта, враховуючи встановлені у справі обставини, не порушені.

Таким чином, зважаючи на приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику її застосування відповідно до загальних процесуальних норм (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України), колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СП "Цегельний завод".

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Луганській області задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 у справі №20/97б/2011(22/59б) слід залишити без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені скаржником, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282, 284 ГПК України, Східний апеляційний господарськи суд

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити заміну кредитора у справі № 20/97б/2011(22/59б) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Цегельний завод" з Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21782461).

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 у справі №20/97б/2011(22/59б) - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 у справі №20/97б/2011(22/59б) - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 23.09.2026.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя П.В. Демідова

Суддя О.О. Крестьянінов