Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №922/1383/24 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Харків Справа №922/1383/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А,

учасників судового процесу:

від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом – Колоток О.М.,

від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (вх.№1509Х від 10.07.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2026 у справі №922/1383/24 (м. Харків, суддя Присяжнюк О.О., повне рішення складено 29.06.2026),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ,

до Приватного підприємства «Інтелект-Право2», м. Харків,

про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,-

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Інтелект-Право2», м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ,

про зобов`язання прийняти товар та стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Інтелект-Право2», в якій просило суд:

Стягнути з Приватного підприємства «Інтелект-Право2» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» штрафні санкції у загальній сумі 98 298,09 грн, з яких 71 100,99 грн - пеня та 27 197,10 грн - штраф.

Зобов`язати Приватне підприємство «Інтелект-Право2» забрати (вивезти) зі складу ТОВ «Оператор ГТС України» за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Симона Петлюри, 49 неприйнятий ТОВ “Оператор ГТС України” Товар по Договору від 14.04.2023 №4600007500, а саме:

- «Секатор MASTERTOOL 14-6118 Україна» в кількості 27 штук;

- Візок будівельний ТМ FORTUNE «St «Україна» в кількості 2 штуки;

- «Тачка будівельна, двоколісна ТМ FORTUNE «Lv» Україна в кількості 50 штук;

- «Тачка садово-городня, двоколісна ТМ FORTUNE «Мv « Україна» в кількості 41 штук.

Стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем строків поставки товару та неусунення недоліків товару за Договором від 14.04.2023 №4600007500 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів).

Від Приватного підприємства «Інтелект-Право2» до Господарського суду Харківської області надійшла заява про зменшення розміру штрафних санкцій у справі №922/1383/24 (вх.№16785 від 28.04.2024), в якій останнє просило суд зменшити розмір штрафних санкцій до суми одна гривня, у зв`язку з чим відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу у разі вирішення спору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Від Приватного підприємства «Інтелект-Право2» до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява (вх.№16782 від 28.06.2024), у якій останнє просило суд: поновити строк, встановлений ст. 180 ГПК України, на подання зустрічної позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Приватного підприємства «Інтелект-Право2» 388 530,00 грн. заборгованості по Договору №4600007500 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 14.04.2023 року.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» прийняти Товар по Договору №4600007500 про закупівлю товарів (матеріально - технічних ресурсів) від 14.04.2023 року на загальну суму 388 530,00 грн. (триста вісімдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять гривень 00 копійок), а саме: Секатор MASTERTOOL 14-6118 Україна в кількості 27 штук; Візок будівельний ТМ FORTUNE St Україна в кількості 2 штуки; Тачка будівельна, двоколісна ТМ FORTUNE Lv Україна в кількості 50 штук; Тачка садово-городня, двоколісна ТМ FORTUNE Mv Україна в кількості 41 штук.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Приватного підприємства «Інтелект-Право2» судовий збір 8 855,95 грн. за подання зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2024, зокрема, прийнято матеріали зустрічної позовної Приватного підприємства «Інтелект-Право2» про зобов`язання прийняти товар та стягнення заборгованості (вх.№16782 від 28.06.2024 року) до розгляду разом із первісним позовом. Розгляд зустрічного позову постановлено проводити разом з первісним позовом у підготовчому засіданні.

Від Приватного підприємства «Інтелект-Право2» до Господарського суду Харківської області надійшло клопотання про призначення комплексної товарознавчої та технічної експертизи у справі № 922/1383/24 (вх.№18493 від 22.07.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2024 задоволено клопотання представника Приватного підприємства “ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО2” (Документ сформований в системі “Електронний суд” 21.06.2024) про призначення комплексної товарознавчої та технічної експертизи у справі №922/1383/24 від 22 липня 2024 року повністю.

Призначено у справі комплексну товарознавчу та технічну експертизу, проведення даної експертизи доручено Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса”, що знаходиться за адресою: 61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А.

На виконання ухвали суду від 07.08.2024 ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» провів судову товарознавчу експертизу, за результатами проведення якої складено висновок експерта №9805. Огляд об`єктів дослідження проводився 25.04.2025 на складі Центрального ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» (м. Боярка, вул. Симона Петлюри, 49) у присутності обох сторін.

Провідний судовий експерт Фіткулов Ю.Н. дійшов таких висновків:

1. Товар не наданий для огляду та зазначений у додатку 2 до Договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600007500 від 14.04.2023 року, а саме: секатор «MASTERTOOL 14-6118» Україна, візок будівельний ТМ «FORTUNE St» Україна, тачка будівельна, двоколісна ТМ «FORTUNE Lv» Україна, тачка садово-городня, двоколісна ТМ «FORTUNE Mv» Україна відповідає за призначенням класифікатору та його відповідного коду згідно з Національним класифікатором «Єдиний закупівельний словник» ДК 2015-16160000-4 «Садова техніка різна».

Наданий до огляду фактично поставлений «Товар» по зовнішнім ознакам відповідає за призначенням класифікатору та його відповідного коду згідно з Національним класифікатором «Єдиний закупівельний словник» ДК 2015-16160000-4 «Садова техніка різна».

2. Фактично поставлений "Товар" без маркування та наявності паспортів виробника не відповідає основним вимогам технічних та якісних характеристик, визначених у Додатку № 2 до Договору. Порівняльні таблиці № 1– 4 зазначені в дослідницькій частині Висновку.

3-4. Оскільки наданий на дослідження «товар» не містить реквізитів маркування та не супроводжується технічними документами, які б містили вихідні дані щодо ідентифікуючих ознак, зазначених в ухвалі суду, таких як: візок будівельний TM «FORTUNE St» Україна, тачка будівельна двоколісна ТМ «FORTUNE Lv» Україна, тачка садово-городня двоколісна TM «FORTUNE Мv», тому дані питання вирішити методами судового товарознавства, передбаченими методичними матеріалами, рекомендованими Міністерством юстиції України для застосування в експертну практику, не надається можливим.

Відповідність призначенню секатору «MASTERTOOL 14-6118» не визначалася, за причин, наведених в дослідницькій частині висновку.

5. Визначення впливу (відхилення) технічних розбіжностей на функціональне призначення між наданим на огляд товаром та товаром, зазначеним у додатку 2 до Договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600007500 від 14.04.2023 року, не входить до переліку питань, які вирішуються в рамках товарознавчої експертизи за спеціальністю «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів».

6. Визначити ринкову вартість зазначеного в ухвалі суду «Товару» - візок будівельний ТМ «FORTUNE St» Україна, тачка будівельна двоколісна ТМ «FORTUNE Lv» Україна, тачка садово-городня двоколісна ТМ «FORTUNE Mv», станом на дату укладення Договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007500 від 14.04.2023 року з урахуванням встановлених технічних параметрів, методами судового товарознавства, передбаченими методичними матеріалами, рекомендованими Міністерством юстиції України для застосування в експертну практику, не надається можливим, за причин, наведених у дослідницькій частині висновку.

Ринкова вартість не наданого на дослідження та зазначеного в ухвалі суду про призначення експертизи секатору «MASTERTOOL 14-6118» станом на дату укладення Договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007500 від 14.04.2023 складає 334 грн 50 коп.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.06.2026 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Інтелект-Право2» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» штрафні санкції у загальній сумі 49 149,05 грн, з яких 35 550,50 грн - пеня та 13 598,55 грн - штраф.

Зобов`язано Приватне підприємство «Інтелект-Право2» забрати (вивезти) зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Симона Петлюри, 49 неприйнятий Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» товар за Договором від 14.04.2023 №4600007500, а саме:

- «Секатор MASTERTOOL 14-6118 Україна» в кількості 27 штук;

- «Візок будівельний ТМ FORTUNE «St «Україна» в кількості 2 штуки;

- «Тачка будівельна, двоколісна ТМ FORTUNE «Lv» Україна в кількості 50 штук;

- «Тачка садово-городня, двоколісна ТМ FORTUNE «Мv» Україна» в кількості 41 штук.

Стягнуто з Приватного підприємства «Інтелект-Право2» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» судовий збір у розмірі 7302,42 грн. В решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» з вказаним рішенням суду першої інстанції частково не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2026 у справі №922/1383/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 49 149,04 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Приватного підприємства «Інтелект-Право2» про стягнення штрафних санкцій. Судові витрати покласти на відповідача по справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 49 149,04 грн є необґрунтованим та незаконним, ухваленим за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи.

Крім того, апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що, на його думку, призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

Порушення норм матеріального права, на думку апелянта, полягають у тому, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд самостійно (частина третя статті 551 ЦК України) прийшов до висновків щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій на 50 відсотків.

Скаржник наполягає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам: наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром заборгованості, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків). При цьому, на твердження апелянта, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 ГПК України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір. Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України).

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

В свою чергу, безпідставне та необґрунтоване зменшення розміру пені нівелює інститут неустойки як відповідальності за порушення зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів Замовника під час виконання Договору. Більшість підприємств на території України внаслідок збройної агресії російської федерації на території України 24.02.2022 понесли значних збитків під час здійснення господарської діяльності на території України, в тому числі ТОВ «Оператор ГТС України». Отже, дана обставина стосується обох сторін.

Апелянт зазначає, що ТОВ «Оператор ГТС України» здійснює діяльність з транспортування природного газу, експлуатації та обслуговування газотранспортної системи, яка перебуває у державній власності, а також постійну закупівлю природного газу з метою балансування ГТС та її капітальний і поточний ремонт. Забезпечення безпечної експлуатації ГТС та транспортування природного газу потребує значних зусиль і коштів.

Водночас, згідно з бухгалтерською довідкою від 21.03.2026, заборгованість замовників послуг з оплати негативних щодобових небалансів за період з 01.01.2020 по 28.02.2026 складає 38 266 269 348,76 грн, а дебіторська заборгованість за оплату несанкціонованого відбору за період з 28.02.2023 по 28.02.2026 — 999 564 503,65 грн.

Зазначене, на думку апелянта, свідчить про наявність скрутного фінансового стану ТОВ «Оператор ГТС України», що не було враховано судом першої інстанції.

Скаржник зауважує, що після початку повномасштабної військової агресії рф проти України газотранспортна система, що належить на праві власності державі Україна, зазнала значних руйнувань та пошкоджень, зокрема на територіях Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Сумської та інших областей. Попри це, ТОВ «Оператор ГТС України» за власні кошти постійно здійснює ремонти, пов`язані з ліквідацією наслідків бойових дій, задля забезпечення безперебійного транспортування природного газу в Україні та до країн Європейського Союзу, оскільки його припинення матиме негативні наслідки для учасників ринку природного газу України, загальнодержавних інтересів та енергетичної безпеки країн Європи. Враховуючи наведене та принцип рівності сторін, положення статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України не можуть бути застосовані односторонньо на користь Відповідача.

Апелянт вказує, що сторони погодили всі істотні умови Договору, зокрема порядок і строки надання послуг та розмір штрафних санкцій. Зменшення пені та штрафу нівелює їх забезпечувальну функцію та може сформувати у Відповідача уявлення про необов`язковість належного виконання договірних зобов`язань.

Щодо порушення норм процесуального права, скаржник зауважує, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення надав пріоритет саме доказам та доводам Відповідача, не надавши при цьому відповідної (належної) правової оцінки доказам (доводам) Позивача.

Крім того, місцевий господарський суд взяв до уваги, що повномасштабна військова агресія рф проти України створює негативні наслідки лише для Відповідача та не врахував, що в даному випадку обидві сторони (як Позивач, так і Відповідач) перебувають в однакових умовах.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 для розгляду справи №922/1383/24 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С., суддя Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (вх.№1509Х від 10.07.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2026 у справі №922/1383/24. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1383/24. Призначено справу до розгляду на "20" серпня 2026р. о 10:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

21.07.2026 матеріали справи №922/1383/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду (вх.№7995).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - адвоката Мяскова О.Є. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/1383/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/1383/24, яке призначено на 20.08.2026 о 10:15 год, та подальші судові засідання у даній справі постановлено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - адвоката Мяскова О.Є. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 оголошено перерву у розгляді справи до "10" вересня 2026 р. о 09:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» – адвоката Колток О.М. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/1383/24, яке відбудеться 10.09.2026 о 09:45 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/1383/24, яке відбудеться 10.09.2026 о 09:45 год постановлено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» – адвоката Колток О.М. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Присутній представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/1383/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 49 149,04 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Приватного підприємства «ІНТЕЛЕКТ ПРАВО2» про стягнення штрафних санкцій.

Представник Приватного підприємства «Інтелект-Право2» до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі - Покупець) та Приватним підприємством «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО2» (надалі - Постачальник) укладено Договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 14.04.2023 №4600007500 (надалі - Договір).

Відповідно до умов пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця Садову техніку різну (Тачки садові-городні, секатори), код згідно з ЄЗС ДК 2015 - 16160000-4 (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в Додатку № 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

Згідно з п. 2.1. Договору якість та комплектність Товарів повинні відповідати стандартам, технічним умовам, технічній та/або іншій документації, яка зазначається у додатках до цього Договору і містить вимоги до Товарів згідно з додатком 2 до цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна цього Договору становить 388 530 (триста вісімдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять) грн 00 коп. без ПДВ.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору визначено порядок розрахунків. Так, розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у розділі 15 цього Договору, на умовах, визначених цим Договором. Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих Товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації. Постачальник повідомляє Покупця про дату та час поставки Товару не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до дати поставки. Покупець залишає за собою право змінити місце поставки Товару, про що Сторони складають додаткову угоду. Постачальник зобов`язаний одночасно з Товаром передати Покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються Товару та підлягають переданню разом із Товаром відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.

Відвантаження Постачальником не вказаних у Специфікації Товарів не допускається. Відвантажені Постачальником з порушенням цього пункту Товари не підлягають оплаті Покупцем (пункт 5.2. Договору).

Пункт 5.6. Договору закріплює, що право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в дату прийняття Товарів Покупцем за видатковою накладною.

За положеннями п. 5.7. Договору приймання Покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов`язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутності у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів. Такі претензії можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику у порядку, визначеному цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.8. Договору датою поставки Товарів за цим Договором є дата підписання Покупцем Акту приймання Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього Договору та передачі Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки; перелічені документи повинні бути надані Постачальником одночасно із здійсненням поставки Товару): видаткової накладної; документу про підтвердження якості Товарів на кожну одиницю (або партію) Товару, паспорт якості; документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на Товар; товарно-транспортної накладної; рахунку-фактури; документу про експлуатацію Товарів, інструкція з експлуатації; інших необхідних документів, якщо такі зазначені в Додатку 2 до Договору.

Відповідно до п. 5.9. Договору у разі виявлення недоліків в переданих Товарах (будь-яка невідповідність Товару вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам Договору або вимогам, що пред`являються до Товарів, а також інформації про Товар, наданій виробником (Постачальником)). Покупець має право, незалежно від можливості використання Товарів за призначенням, вимагати від Постачальника за своїм вибором:

пропорційного зменшення вартості Товарів;

безоплатного усунення недоліків Товарів у визначений Покупцем строк, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Постачальником повідомлення Покупця про виявлені недоліки Товарів;

відшкодування витрат на усунення недоліків Товарів.

У разі виявлення істотних недоліків в переданих Товарах (недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання Товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (Постачальника), після його усунення проявляється знову з незалежних від Покупця причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 (чотирнадцять) календарних днів; він робить Товар суттєво іншим, ніж передбачено Договором), недотримання гарантій, визначених п. 1.3 Договору, Покупець має право за своїм вибором:

відмовитися від Договору шляхом його розірвання в односторонньому порядку і вимагати повернення сплаченої за Товари грошової суми;

вимагати заміни Товарів на Товари належної якості та/або на Товари, які відповідають гарантіям, наданим Постачальником відповідно до п. 1.3 Договору, у визначений Покупцем строк, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Постачальником повідомлення Покупця про заміну Товарів.

Відповідно до п. 5.11. Договору за результатами усунення недоліків в Товарах Сторони складають акт про усунення недоліків, в якому фіксується факт їх усунення.

Якщо Постачальник Товарів неналежної якості не є його виробником, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків Товарів і відшкодування збитків пред`являються до Постачальника (пункт 5.12. Договору).

Згідно з п. 5.14. Договору приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю.

Приймання Товарів Покупцем розпочинається з перевірки якості та кількості поставленого Товару умовам цього Договору та вимогам інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № п-6, та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № п-7, що застосовуються до правовідносин Сторін за цим Договором в тій частині, що не суперечить умовам, встановленим ним Договором

Покупець в односторонньому порядку підписує Акт приймання Товарів за кількістю та якістю у порядку, передбаченому цим Договором. У випадку участі Постачальника у прийманні Товарів за кількістю та якістю, відповідний акт підписується обома Сторонами цього Договору.

Згідно з положеннями п. 5.15. Договору неналежне оформлення Постачальником документів, зазначених в п. 5.8 цього Договору, або відсутність хоча б одного із них документів, або невиконання чи неналежне виконання Інших вимог цього Договору вважається простроченням Постачальника, до усунення якого Покупець має право відстрочити виконання своїх зобов`язання з оплати Товарів.

Пункт 6.1. Договору визначає, що Покупець зобов`язаний: прийняти поставлені Товари у порядку, визначеному цим Договором; оплатити Товари своєчасно та в повному обсязі згідно умов цього Договору; виконувати інші обов`язки, визначені Договором та/або законодавством України.

Згідно з п. 6.2. Договору Покупець має право, зокрема, відмовитися в односторонньому порядку від цього Договору, якщо Постачальник не виконує або виконує неналежним чином умови цього Договору, а також передає неякісні Товари (з відступленням від вимог чинного законодавства та умов Договору) та/або не дотримується (порушує) гарантій, наданих ним відповідно до п. 1.3 Договору, на підставі ч. 3 ст. 651 ЦК України, повідомивши його про це у письмовій формі шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання Договору на адресу Постачальника, вказану в розділі 15 Договору, та/або електронну адресу Постачальника, вказану в п. 14.12 цього Договору. В цьому випадку Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні Покупця. При цьому будь-які витрати (збитки) Постачальнику не відшкодовуються. В цьому випадку Сторони до дати розірвання Договору проводять звірку взаєморозрахунків, яка оформлюється актом звірки. Покупець оплачує Постачальнику фактично прийняті Товари за умови відсутності зауважень щодо їх відповідності умовам Договору.

Крім того, Покупець має право відмовитись від прийняття Товарів у разі їх невідповідності якості та комплектності, технічним характеристикам, умовам поставки та відстрочити виконання своїх зобов`язань з оплати Товарів до усунення порушень умов Договору, а також вимагати від Постачальника здійснення поставки Товарів на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 6.2.7. Договору Покупець має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей Договір, повідомивши в письмовій формі не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання Договору шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання Договору на адресу Постачальника, вказану в розділі 15 Договору, та/або електронну адресу Постачальника, вказану в п. 14.12 нього Договору. Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні Покупця. В цьому випадку Сторони до дати розірвання Договору проводять звірку взаєморозрахунків, яка оформлюється актом звірки. Покупець оплачує Постачальнику фактично прийняті Товари за умови відсутності зауважень щодо їх відповідності умовам Договору.

В свою чергу, відповідно до п. 6.3. Договору Постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку Товарів, якість та комплектність яких відповідають умовам, установленим розділом 2 цього Договору; забезпечити безоплатне усунення порушень умов Договору, що виникають у Покупця у зв`язку з нестачею, недоліками, невідповідністю вимогам по якості (комплектності), кількості Товарів.

Постачальник має право вимагати від Покупця належного виконання зобов`язань з оплати Товарів лише у разі підписання Актів приймання Товарів за кількістю та якістю Покупцем відповідно до п. 5.14 Договору (пункт 6.4. Договору).

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Згідно з пунктом 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено. Сплата пені, штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 12.1., 12.2. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну (строку) дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим Договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком 1 до Договору, строки поставки Товарів зазначаються кількістю календарних днів та становлять 45 календарних днів з дати отримання Постачальником Заявки по Договору.

Додатком 2 до Договору визначено технічні та якісні характеристики товарів

Вказані додатки підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.

На виконання умов Договору Покупцем складено Заявку на поставку №1, відповідно до якої Покупець просить здійснити поставку товару в наступних обсягах:

1. Секатор MASTERTOOL 14-6118 Україна в кількості 27 штук;

2. Візок будівельний ТМ FORTUNE “St” Україна в кількості 2 штуки;

3. Тачка будівельна, двоколісна ТМ FORTUNE “Lv” Україна в кількості 50 штук;

4. Тачка садово-городня, двоколісна ТМ FORTUNE “Мv” Україна” в кількості 41 штук.

Заявку №1 на поставку Товару Постачальник отримав 03.05.2023 шляхом направлення електронного листа з Заявкою на поставку товару.

Таким чином, останнім днем поставки Товару за Договором згідно Специфікації є 17.06.2023.

Листом від 15.05.2023 №29 ПП "Інтелект-Право2" повідомило ТОВ "Оператор ГТС України", що 18.05.2023 буде здійснено поставку Товару згідно з Договором.

Відповідно до видаткової накладної №86/05 під 22.05.2023 на адресу Покупця доставлено Товар на загальну суму 388 530,00 грн, а саме:

1. Секатор MASTERTOOL 14-6118 Україна в кількості 27 штук;

2. Візок будівельний ТМ FORTUNE “St” Україна в кількості 2 штуки;

3. Тачка будівельна, двоколісна ТМ FORTUNE “Lv” Україна в кількості 50 штук;

4. Тачка садово-городня, двоколісна ТМ FORTUNE “Мv” Україна” в кількості 41 штук.

На твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», під час проведення приймання Товару Покупцем виявлено невідповідність Товару Технічним та якісним характеристикам Товару згідно Договору, про що складено Акт із №1148 віл 02.06.2023, який направлено Відповідачу електронним листом.

Відповідно до вказаного Акту приймання товарів за кількістю та якістю №1148 від 02.06.2023 виявлено наступні недоліки:

1) Поз. 1 «Секатор MASТERTOOL 14-6118 Україна» - в Додатку 2 до Договору вказаний діаметр різу гілок 23 мм, в наявності 15 мм, що вказано на упаковці.

2) Поз. 2 «Візок будівельний ТМ FORTUNE «St» Україна» - в Додатку 2 до Договору вказаний діаметр колеса - 38 см, в наявності - 33 см; довжина кузова - 88 см, в наявності - 83 см; загальна довжина - 180 см, в наявності - 134 см.

3) Поз. З «Тачка будівельна, двоколісна ТМ FORTUNE «Lv» Україна» - в Додатку 2 до Договору вказана довжина кузова - 80 см, в наявності - 92 см; загальна довжина - 180 см, в наявності - 137 см; загальна вата (без вантажу) - 17,5 кг, в наявності - 14,2 кг.

4) Поз. 4 «Тачка садово-городня, двоколісна ТМ FORTUNE «Mv» Україна» - в Додатку 2 до Договору вказаний діаметр колеса - 30 см, в наявності - 33 см; довжина кузова - 80 см, в наявності - 83 см, ширина кузова - 60 см, в наявності - 58 см; загальна довжина - 170 см, в наявності - 135 см; загальна вага (без вантажу) - 16,5 кг, в наявності - 15,8 кг.

Листом від 06.06.2023 №179 ПП "Інтелект-Право2" надано пояснення, що вказаний товар "Секатор MASТERTOOL 14-6118 Україна" буде замінено та поставлено товар відповідно до Договору протягом трьох робочих днів; щодо іншого товару повідомлено, що товар має кращі характеристики та більший гарантійний термін. До вказаного листа долучено Додаток №1 (вих.№ 178 від 06.06.2023) та запропоновано прийняти та оплатити поставлений товар.

У відповідь на лист від 06.06.2023 №179 ТОВ "Оператор ГТС України" повідомлено ПП "Інтелект-Право2", що запропонований Товар не відповідає стандартам, технічним умовам та іншій документації відповідно до додатку до Договору (лист від 12.06.2023 №ТОВВИХ-23-7757).

За результатами опрацювання листа від 06.06.2023 №179 складено Акт приймання товарів та кількістю та якістю із зауваженнями №1159 від 09.06.2023, виявлено наступні недоліки:

1) Поз. 1 «Тачка будівельна, двоколісна ТМ FORTUNE «Lv» Україна» - в Додатку 2 до Договору вказана довжина кузова 80 см, в наявності 92 см; загальна довжина 180 см, в наявності 137 см; загальна вага (без вантажу) 17,5 кг, в наявності 14,6 кг; діаметр колеса 35 см, в наявності 39 см;

2) Поз. 2 «Тачка садово-городня, двоколісна ТМ FORTUNE «Mv» Україна» - в Додатку 2 до Договору вказаний діаметр колеса 30 см, в наявності 33 см; довжина кузова 80 см, в наявності 83 см, ширина кузова 60 см, в наявності 58 см; загальна довжина 170 см, в наявності 135 см; загальна вага (без вантажу) - 16,5 кг, в наявності - 15,8 кг;

3) в більшості поставленого товару в наявності пошкодження лако-фарбового покриття;

4) надані Постачальником паспорти на товар та гарантійні зобов`язання не відповідають технічним характеристикам поставленого товару;

5) відсутня видаткова накладна та рахунок-фактура на поставлений товар.

Вказаний Акт направлено ПП "Інтелект-Право2" листом від 12.06.2023 за № ТОВВИХ-23-7758.

Листом від 14.06.2023 №184 ПП "Інтелект-Право2" надано пояснення, що вказаний Товар має кращі характеристики та збільшений гарантійний термін. До вказаного листа долучено Додаток №1 (вих.№ 185 від 14.06.2023).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» стверджувало, що ПП "Інтелект-Право2" відмовилося усувати виявлені недоліки Товару, у зв`язку з чим ТОВ "ОГТС України" 28.08.2023 було повідомлено ПП "Інтелект-Право2" (лист №ТОВВИХ-23-11828) про необхідність вивезення Товарів зі складу ТОВ «Оператор ГТС України», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. С. Петлюри, 49.

Листом від 05.09.2023 за №ТОВВИХ-23-12255 на адресу ПП "Інтелект-Право2" направлено Акт приймання товарів за кількістю та якістю із зауваженнями №1407 від 31.08.2023, в якому зафіксовано недоліки Товару.

У відповідь на вказаний лист, ПП "Інтелект-Право2" повідомило, що не є виробником товару, виробник змінив лінійку продукції з покращеними характеристиками та виробляє продукцію по новим лекалам за новими розмірами з новою назвою, та просило внести зміни в Договір з вказанням фактично отриманих характеристик нової покращеної моделі (лист від 05.09.2023 №442).

Листом від 13.09.2023 №448 ПП "Інтелект-Право2" запропонувало знижку на поставлений товар у сумі 3885,30 грн.

Листом від 18.09.2023 №ТОВВИХ-23-12875 ТОВ "Оператор ГТС України" повідомило, що наполягає на заміні товарів.

Оскільки ПП "Інтелект-Право2" не здійснило усунення недоліків товару, ТОВ "Оператор ГТС України" повідомило про необхідність вивезти товари зі складу ТОВ "Оператор ГТС України".

З огляду на порушення ПП "Інтелект-Право2" умов Договору ТОВ "Оператор ГТС України" листом від 29.12.2023 №ТОВВИХ-23-18963 направив ПП "Інтелект-Право2" повідомлення про розірвання Договору від 14.04.2023 №4600007500 відповідно до пункту 6.2.1 Договору у зв`язку з порушенням Продавцем своїх зобов`язань згідно з 5.1 та додатку 2 до Договору, а саме відвантаження Товару, який за своїми технічними та якісними характеристиками не відповідає вимогам, викладеним у Додатку 2 до Договору.

Факт розірвання з 31.12.2023 Договору від 14.04.2023 №4600007500 підтверджується також інформацією з сайту Prozorro (звіт про виконання договору про закупівлю UA-2023-02-23-00394 1-а).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» стверджувало, що станом на дату звернення з цією позовною заявою товар зі складу ТОВ «Оператор ГТС України» не вивезено.

Вказане і стало підставою для звернення до Господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Вважаючи свої права порушеними, ПП "Інтелект-Право2" звернулось до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” 388 530,00 грн заборгованості за Договором №4600007500 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 14.04.2023 року та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” прийняти Товар.

Приватне підприємство "Інтелект-Право2" стверджувало, що Покупець прийняв та розмістив Товар за видатковою накладною №86/05 від 22.05.2023 року на загальну суму 388 530,00 грн, однак не здійснив оплату Товару за Договором на загальну суму 388 530,00 грн, при цьому вимоги щодо розірвання Договору не були погоджені та зафіксовані сторонами відповідними регламентуючими документами. Приватне підприємство "Інтелект-Право2" вказувало на ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" від виконання зобов`язань за названим вище договором у частині прийняття та оплати товару, який відповідає угоді та додаткам до неї, в т.ч. технічній специфікації.

Окрім того, Приватним підприємством "Інтелект-Право2" було заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій у справі №922/1383/24 (вх.№16785 від 28.04.2024).

В обґрунтування вказаної заяви про зменшення розміру штрафних санкцій відповідачем за первісним позовом зазначено, що сума штрафних санкцій (98 298,09 грн) є значною у порівнянні з сумою Договору (388 530,00 грн) та неспівмірною з нею. Крім того, при зверненні до суду з позовом ТОВ "Оператор ГТС України" не вказав на наявність у нього збитків, які виникли у зв`язку з невиконанням ПП "Інтелект-Право2" зобов`язань. Значний розмір штрафних санкцій за наявності економічного спаду у період збройної агресії рф проти України може негативно вплинути на діяльність ПП "Інтелект-Право2" та лягти непомірним фінансовим тягарем. Крім того, ПП "Інтелект-Право2", незважаючи на воєнний стан, продовжує працювати в складних умовах, виплачувати заробітну плату, сплачувати податки та інші платежі, підтримуючи економіку країни.

Рішенням Господарського суду Харківської області первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Інтелект-Право2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" штрафні санкції у загальній сумі 49 149,05 грн, з яких 35 550,50 грн - пеня та 13 598,55 грн - штраф.

Зобов`язано Приватне підприємство "Інтелект-Право2" забрати (вивезти) зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Симона Петлюри, 49 неприйнятий Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" товар за Договором від 14.04.2023 №4600007500, а саме:

- “Секатор MASTERTOOL 14-6118 Україна” в кількості 27 штук;

- "Візок будівельний ТМ FORTUNE “St” Україна” в кількості 2 штуки;

- “Тачка будівельна, двоколісна ТМ FORTUNE “Lv” Україна в кількості 50 штук;

- “Тачка садово-городня, двоколісна ТМ FORTUNE “Мv” Україна” в кількості 41 штук.

Стягнуто з Приватного підприємства "Інтелект-Право2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" судовий збір у розмірі 7 302,42 грн. В решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову, керуючись приписами статей 530, 551, 626, 627, 629, 662, 690, 712 Цивільного кодексу України. Суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання Приватним підприємством «Інтелект-Право2» зобов`язань за Договором №4600007500. Судом встановлено, що граничний строк поставки за Заявкою №1 сплив 17.06.2023, проте поставлений товар не відповідав якісним та технічним характеристикам Додатку №2, що підтверджено Актами приймання товарів за кількістю та якістю № 1148, № 1159, № 1407 та висновком судової товарознавчої експертизи №9805, у зв`язку з чим поставка товару у розумінні п. 5.8 Договору не відбулася, а боржник допустив прострочення виконання в період з 18.06.2023 по 31.12.2023 (дата розірвання Договору).

Перевіривши правильність нарахування позивачем за первісним позовом пені та штрафу, суд виснував про обґрунтованість заявлених позивачем до стягнення сум пені 71 100,99 грн та штрафу 27 197,10 грн згідно з п. 7.4 Договору.

Водночас, застосувавши дискреційні повноваження, передбачені ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), через призму загальних засад справедливості, добросовісності, розумності (ст. 3 ЦК України) та принципу збалансованості інтересів сторін, з урахуванням господарської діяльності відповідача за первісним позовом, причин неналежного виконання зобов`язань зі своєчасної поставки продукції, ступеня вини боржника, а також відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків чи настання інших негативних наслідків через прострочення поставки, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача та зменшення заявлених до стягнення сум пені 71 100,99 грн та штрафу 27 197,10 грн на 50%, що забезпечує збалансованість інтересів сторін і надає кредитору розумну компенсацію; у задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення неустойки відмовлено.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Приватного підприємства "Інтелект-Право2" забрати (вивезти) зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Симона Петлюри, 49 неприйнятий Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" товар за Договором від 14.04.2023 №4600007500, місцевий господарський суд керувався положеннями ст. 690 ЦК України, якою передбачено, що на покупця у разі відмови від прийняття товару покладено обов`язок забезпечити його схоронність, а на продавця — зустрічний обов`язок забрати (вивезти) неприйнятий товар у розумний строк. Оскільки одностороннє розірвання Договору з 31.12.2023 не припинило вказаного регулятивного обов`язку постачальника, а матеріали справи підтверджують бездіяльність відповідача щодо вивезення продукції попри неодноразові письмові вимоги покупця (листи від 28.08.2023 та 09.11.2023) та фактичне зберігання товару на складі за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Симона Петлюри, 49, позовна вимога в цій частині визнана обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, місцевий господарський суд виснував, що Акти приймання товарів за кількістю та якістю № 1148 та № 1159 не є актами прийняття товару без зауважень, містять детальні зауваження щодо невідповідності товару умовам Договору та висновок «не оприбутковуються». Отже, оскільки акти без зауважень Покупцем підписані не були, поставку в розумінні Договору не здійснено, а отже обов`язок Покупця щодо оплати не настав.

Щодо доводів ПП «Інтелект-Право2» про покращені характеристики з посиланням на п. 3 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», суд першої інстанції вказав, що ця норма встановлює право замовника, а не обов`язок, і не надає постачальнику права в односторонньому порядку підміняти товар або змінювати характеристики без згоди замовника, оформленої додатковою угодою (п. 14.1 Договору), при цьому місцевим господарським судом встановлено, що ТОВ «Оператор ГТС України» на жодному етапі не погоджувалося на прийняття товару з відмінними характеристиками та листами від 12.06.2023 та 18.09.2023 наполягало на поставці товарів, що відповідають умовам Договору, а висновок експерта № 9805 підтвердив невідповідність поставленого товару Додатку № 2, причому зміна виробником назви марки та технічних характеристик (лист від 30.09.2023) не звільняє постачальника від обов`язку поставити товар з характеристиками, погодженими в Договорі (з урахуванням п. 5.12, 5.10, 6.2 Договору).

Місцевий господарський суд виснував, що ТОВ «Оператор ГТС України» правомірно скористалося правом на відмову від Договору, направивши повідомлення про розірвання 29.12.2023 з посиланням на п. 6.2.1 Договору (договір розірвано з 31.12.2023), у зв`язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України зобов`язання сторін припинилися, у тому числі обов`язок Покупця приймати та оплачувати товару, у зв`язку з чим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні зустрічного позову про стягнення заборгованості та зобов`язання прийняти товар.

Апеляційний господарський суд зазначає, що з огляду на вимоги апеляційної скарги та, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, рішення переглядається в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 49 149,04 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Судова колегія враховує, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на те, що спірні правовідносини виникли до 28.08.2025, останні регламентуються в тому числі приписами Господарського кодексу України.

Як встановлено статтею 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Аналогічне положення міститься і в статті 627 Цивільного кодексу України, згідно якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (статті 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли на підставі Договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 14.04.2023 №4600007500, за умовами якого Постачальник зобов`язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця Садову техніку різну (Тачки садові-городні, секатори), код згідно з ЄЗС ДК 2015 - 16160000-4, зазначені в специфікації, яка наведена в Додатку № 1 до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари.

Згідно з п. 5.8. Договору датою поставки Товарів за цим Договором є дата підписання Покупцем Акту приймання Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього Договору та передачі Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки; перелічені документи повинні бути надані Постачальником одночасно із здійсненням поставки Товару): видаткової накладної; документу про підтвердження якості Товарів на кожну одиницю (або партію) Товару, паспорт якості; документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на Товар; товарно-транспортної накладної; рахунку-фактури; документу про експлуатацію Товарів, інструкція з експлуатації; інших необхідних документів, якщо такі зазначені в Додатку 2 до Договору.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що граничним строком поставки за Заявкою № 1, отриманою ПП "Інтелект-Право2" 03.05.2023, є 17.06.2023. Однак товар, поставлений за видатковою накладною № 86/05 від 22.05.2023, не відповідав умовам Договору, що встановлено Актами приймання товарів за кількістю та якістю № 1148, № 1159, № 1407.

Вказане також підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №9805, за результатами якої встановлено, що фактично поставлений "Товар" без маркування та наявності паспортів виробника не відповідає основним вимогам технічних та якісних характеристик, визначених у Додатку № 2 до Договору.

Відтак, поставка товару в розумінні п. 5.8. Договору так і не відбулась.

Місцевим господарським судом встановлено, та не заперечується сторонами під час апеляційного перегляду даної справи, що ПП "Інтелект-Право2" прострочило поставку товару, починаючи з 18.06.2023 (наступний день після граничного строку поставки), товар так і не був поставлений належним чином до дати розірвання Договору, а саме до 31.12.2023.

Відповідно до частини 1 статті 610 та пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 статті 230 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Згідно з пунктом 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено. Сплата пені, штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за цим Договором.

На виконання умов вищевказаного пункту Договору Позивачем за первісним позовом було нараховано пеню у розмірі 71 100,99 грн та штраф у розмірі 27 197,10грн

Колегією суддів встановлено, що Приватне підприємство «Інтелект-Право2» скористалось своїм процесуальним правом та звернулось до суду першої інстанції із заявою про зменшення розміру штрафних санкцій у справі №922/1383/24 (вх.№16785 від 28.04.2024), в якій просило суд зменшити розмір штрафних санкцій до суми одна гривня, у зв`язку з чим відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу у разі вирішення спору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Вказане, повністю спростовує доводи апелянта про те, що судом першої інстанції «самостійно» зменшено штрафні санкцій без наявності відповідного волевиявлення сторони. Однак, сама по собі наявність заяви відповідача про зменшення неустойки не зумовлює обов`язкового її задоволення та не зобов`язує суд погоджуватися із запропонованим відповідачем розміром.

В обґрунтування заяви про зменшення розміру штрафних санкцій відповідачем за первісним позовом зазначено, що сума штрафних санкцій (98 298,09 грн) є значною у порівнянні з сумою Договору (388 530,00 грн) та неспівмірною з нею. Крім того, при зверненні до суду з позовом ТОВ "Оператор ГТС України" не вказав на наявність у нього збитків, які виникли у зв`язку з невиконанням ПП "Інтелект-Право2" зобов`язань. Значний розмір штрафних санкцій за наявності економічного спаду у період збройної агресії РФ проти України може негативно вплинути на діяльність ПП "Інтелект-Право2" та лягти непомірним фінансовим тягарем. Крім того, ПП "Інтелект-Право2", незважаючи на воєнний стан, продовжує працювати в складних умовах, виплачувати заробітну плату, сплачувати податки та інші платежі, підтримуючи економіку країни.

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" під час розгляду справи в суді першої інстанції заперечувало проти задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх.№17316 від 05.07.2024).

В обґрунтування вказаних заперечень ТОВ "Оператор ГТС України" вказувало, що поданням клопотання про зменшення штрафних санкцій до 1 (однієї) гривні ПП «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО2» фактично самостійно визнало порушення строків поставки Товару. Формальне прохання зменшити санкції до 1 грн є не зменшенням, а повною відмовою у їх стягненні, що повністю нівелює інститут неустойки, яка має обов`язковий характер і слугує для стимулювання належного виконання Договору, умови якого (включно зі штрафами) сторони погодили добровільно. Згідно з позицією Верховного Суду у справі № 918/116/19, зменшення санкцій на 99% нівелює значення пені, а реалізація дискреційних повноважень (ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України) вимагає балансу інтересів і забороняє безпідставне звільнення від сплати; при цьому обов`язок доведення виняткових обставин лежить на заявнику.

Наслідки збройної агресії рф стосуються обох сторін. ТОВ «Оператор ГТС України» діє задля загальнодержавних інтересів (державне майно на праві господарського відання згідно з розпорядженням КМУ №1087-р, договором №13010-05/197, ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт»), здійснюючи за власні кошти постійне балансування ГТС, закупівлю газу та ремонт пошкоджених бойовими діями об`єктів у Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській областях.

Скрутний фінансовий стан позивача підтверджується заборгованістю за щодобовими небалансами (38 596 725 882,63 грн станом на 26.06.2024) та несанкціонованим відбором (710 114 281,87 грн). З 11.05.2022 частково зупинено транзит через ГВС «Сохранівка» (32,6 млн куб. м/добу, третина обсягу). Повне припинення транспортування газу через Україну до Європи спричинить ланцюгову реакцію та загрозу енергетичній безпеці. В умовах воєнного стану функціонування ГТС і транзит є критичними для економіки.

Враховуючи принцип рівності та справедливого балансу інтересів, ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України не можуть застосовуватися односторонньо на користь Відповідача, мета якого уникнути відповідальності за порушення строків Договору.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Застосоване в статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.

Колегія суддів зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Колегія суддів також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується судом згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Апеляційний господарський суд зазначає, що в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 сформовано висновок про те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, що водночас мають узгоджуватись із положенням статті 233 Господарського кодексу України і частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом відповідно до статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 7.42 постанови від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду виснувала, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою для зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин першої, другої статей 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Колегія суддів враховує також висновки Конституційного Суду України, викладені у мотивувальній частині рішення від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013, відповідно до яких неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки, передбаченого частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання щодо наявності або відсутності у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (№ 911/2223/20).

Приписами статті 3 Цивільного кодексу України встановлено принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечувати виконання цивільних обов`язків, що підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, закріпивши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, встановив певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин. Кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Зазначений принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а також щодо неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Як вже було зазначено вище, право суду на зменшення штрафних санкцій, передбачене ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), реалізується через суддівський розсуд на основі всебічної оцінки конкретних обставин справи, ступеня вини боржника, співмірності неустойки з наслідками порушення та відсутності доказів понесення збитків кредитором.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, дійшов висновку про необхідність зменшення нарахованих пені та штрафу на 50 %.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки зменшення розміру неустойки на 50 % у конкретних правовідносинах відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, закріпленим, зокрема, у статті 3 Цивільного кодексу України, та забезпечує баланс інтересів сторін, не допускаючи перетворення майнової відповідальності на каральну санкцію або надмірний тягар.

Посилання апелянта на власний скрутний фінансовий стан, мільярдні обсяги дебіторської заборгованості за щодобовими небалансами та несанкціонованим відбором, а також на витрати, пов`язані із забезпеченням функціонування та відновленням магістральної газотранспортної системи України в умовах воєнного стану, не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Зазначені обставини об`єктивно характеризують загальний ризиковий та масштабний характер господарської діяльності ТОВ «Оператор ГТС України» як суб`єкта критичної інфраструктури, однак самі по собі не позбавляють суд дискреційних повноважень щодо оцінки пропорційності відповідальності конкретного контрагента ПП «Інтелект-Право2» за порушення договірних зобов`язань.

При цьому колегія суддів враховує, що наслідки воєнного стану та збройної агресії рф є обставинами, які об`єктивно впливають на господарську діяльність обох сторін, а тому підлягають оцінці не ізольовано, а у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами та з урахуванням необхідності забезпечення справедливого балансу інтересів сторін.

Відтак колегія суддів виснує, що суд першої інстанції дотримався балансу інтересів сторін, забезпечивши позивачу за первісним позовом розумну компенсацію за несвоєчасне виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язання з поставки товару та водночас не допустив ані повного нівелювання договірної відповідальності, ані диспропорційного стягнення штрафних санкцій.

Доводи апелянта про одностороннє застосування статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України на користь відповідача є помилковими, оскільки зменшення штрафних санкцій на 50 % у цьому випадку враховує як інтереси боржника, пов`язані із збереженням його платоспроможності в умовах воєнного стану, так і інтереси кредитора щодо отримання компенсації за порушення договірного зобов`язання.

Наявність договірного регулювання та погоджених сторонами розмірів штрафних санкцій сама по собі не виключає передбаченого законом права суду на їх зменшення за наявності відповідної заяви боржника та встановлення обставин, які з огляду на конкретні правовідносини обумовлюють необхідність такого зменшення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, доводи та заперечення учасників справи, правильно застосував положення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) і обґрунтовано скористався наданим йому законом правом на зменшення розміру неустойки.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 49 149,04 грн ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому суд залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2026 у справі №922/1383/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 21.09.2026.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян